Рішення № 139158960, 21.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 рокусправа № 380/14874/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення оформлене листом від 19.03.2026р. №14590-14670/Л-02/8-1300/26, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 , згідно стагті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області повторно розглянути заяву на перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 сум пенсії, недоотриманих внаслідок непроведення належного перерахунку та індексації пенсії, за період з 19.03.2023 року, тобто за три роки, що передують даті звернення Позивача із заявою про проведення перерахунку пенсії, з урахуванням фактично виплачених за відповідний період сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вона є пенсіонеркою та одержує пенсію за віком. Звернувшись через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі положень статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», отримала відповідь, оформлену листом від 19.03.2026 № 14590-14670/Л-02/8-1300/26, про відсутність підстав для такого перерахунку. Позивач вважає зазначену відмову пенсійного органу протиправною та такою, що порушує її конституційне право на належний рівень соціального забезпечення, гарантований статтею 46 Конституції України, статтею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та міжнародно-правовими нормами, у зв`язку з чим звернулася до суду за судовим захистом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 24.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 70334 від 07.08.2026), в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказує, що позивачу з 24.08.2020 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2025 позивачу відповідно до частини четвертої статті 42 вказаного Закону автоматично без додаткового звернення проведено перерахунок пенсії як працюючій особі із зарахуванням набутого страхового стажу та заробітної плати по 31.12.2024. Відповідач зазначає, що станом на дату звернення позивача із заявою від 04.03.2026 право на черговий перерахунок пенсії згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у позивача не виникло, оскільки після попереднього перерахунку не минуло двох років та не набуто 24 місяців страхового стажу. Крім того, відповідач наголошує, що індексація пенсії позивача проведена у повному обсязі відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанов Кабінету Міністрів України, а лист від 19.03.2026 № 14590-14670/Л-02/8-1300/26 є обґрунтованою відповіддю-роз`ясненням, наданою за результатами розгляду електронного звернення. На переконання відповідача, пенсійний орган діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, відтак у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 24.08.2020 одержує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії позивачу страховий стаж становив 38 років 05 місяців 22 дні, середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії визначена на рівні 4738,02 грн із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017 2019 роки (7763,17 грн) та індивідуального коефіцієнта 0,61032.

З 01.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії без додаткового звернення відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих по 31.12.2024, внаслідок чого загальний страховий стаж склав 42 роки 01 місяць 22 дні.

04.03.2026 позивач через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України звернулася до відповідача із заявою № ВЕБ-13001-Ф-С-26-145940 щодо перерахунку та індексації пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 19.03.2026 № 14590-14670/Л-02/8-1300/26 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про порядок нарахування її пенсії та проведення індексації відповідно до вимог статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2026 № 236. Згідно з наданим розрахунком з 01.03.2026 розмір пенсії позивача становить 4083,67 грн.

Незгода позивача з такою позицією пенсійного органу стала підставою для звернення до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Абзацом 7 ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 передбачено, що виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Відповідно до абзаців 1, 6, 15 ч.1 ст.7 Закону №1058 загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; відповідальності суб`єктів системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058, порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Розмір пенсії, обчислений за нормами Закону № 1058, залежить від тривалості страхового стажу та величини середньомісячного заробітку , права на надбавки та підвищення, працевлаштування та звільнення з роботи.

Частиною 4 ст. 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до абзаців 1 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Таким чином, індексація пенсії це збільшення не розміру пенсії, а збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії

Аналіз наведених приписів свідчить про те, що перерахунок пенсії особі, яка після призначення (попереднього перерахунку) пенсії продовжувала працювати, здійснюється за наявності однієї з двох альтернативних умов: або набуття особою не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, або закінчення не менш як двох років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, якщо особа набула менше 24 місяців стажу.

Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до абзацу п`ятого частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що обов`язковою умовою для здійснення чергового перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV є або наявність не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення чи попереднього перерахунку пенсії, або сплив не менш як двох років після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, якщо особа набула менше 24 місяців страхового стажу. Перерахунок пенсії раніше визначених законом строків суперечить імперативним приписам зазначеної норми.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є одержувачем пенсії за віком та продовжувала здійснювати підприємницьку діяльність. Попередній автоматичний перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV проведено позивачу 01.04.2025 із зарахуванням стажу та заробітку по 31.12.2024.

Звертаючись 04.03.2026 до пенсійного органу із заявою про проведення чергового перерахунку пенсії, позивач не врахувала, що станом на березень 2026 року після попереднього перерахунку (01.04.2025) не минуло двох років та не було набуто 24 місяців нового страхового стажу, що свідчить про відсутність у позивача на дату такого звернення законодавчо визначених підстав для здійснення нового перерахунку пенсії за частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV.

Щодо посилань позивача на неналежне проведення індексації пенсії та необхідність виплати сум недоотриманої пенсії за період з 19.03.2023, суд зазначає, що за матеріалами пенсійної справи показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії позивача, послідовно збільшувався на встановлені Урядом України коефіцієнти, а з 01.03.2022 та з 01.03.2023 позивачу встановлювалися передбачені відповідними постановами Кабінету Міністрів України щомісячні доплати на індексацію. При цьому з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 пенсійним органом здійснено перерахунки із застосуванням проіндексованих показників середньої заробітної плати. Позивачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу порушення пенсійним органом вимог чинного законодавства при нарахуванні їй індексації та проведенні перерахунків за вказаний період.

Крім того, лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.03.2026 № 14590-14670/Л-02/8-1300/26 містить вичерпні нормативно обґрунтовані роз`яснення стосовно складових та розміру пенсійної виплати позивача, надані за наслідками розгляду електронного звернення.

За наведених обставин, відповідач, надаючи відповідь листом від 19.03.2026 № 14590-14670/Л-02/8-1300/26, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, прав позивача не порушив, а тому позовні вимоги про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву та здійснити нарахування і виплату недоотриманих сум пенсії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідачів про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна