Ухвала суду № 139158841, 21.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17344/26

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

21 серпня 2026 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» про забезпечення позову у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтранс», Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень, -

в с т а н о в и л а:

Приватне акціонерне товариство «Львівський електроламповий завод «Іскра» звернулося до суду з позовом до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтранс», Державної інспекції архітектури та містобудування України, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземними паркінгами та трансформаторною підстанцією на вул.Вулецькій, 28 в с.Горішній Львівського району Львівської області, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 06.02.2025 № 30, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5243-1622-4094-3304, замовнику будівництва ТОВ «Будтранс»;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземними паркінгами та трансформаторною підстанцією на вул.Вулецькій, 16 в с.Горішній Львівського району Львівської області, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 03.12.2024 № 491, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:0598-2062-4314-4991, замовнику будівництва ТОВ «Будтранс»;

- визнати протиправними та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ЄДЕССБ ІУ013260515613, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.05.2026;

- визнати протиправними та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт реєстраційний номер в ІУ013260514443, виданий Державною інспекцією архітектури та містобудування України 27.05.2026.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- зупинити дію Містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул.Вулецькій, 28 в с.Горішній Львівського району, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 06.02.2025 № 30, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:5243-1622-4094-3304, замовнику будівництва ТОВ «Будтранс», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- зупинити дію Містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по вул. Вулецькій, 16 в с. Горішній Львівського району, затверджені наказом Давидівської сільради Львівського району Львівської області від 03.12.2024 № 491, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:0598-2062-4314-4991, замовнику будівництва ТОВ «Будтранс», до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити ТОВ «Будтранс» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках по вул. Вулецькій, 16 та по вул. Вулецькій, 28 в с. Горішній Львівського району Львівської області на підставі вказаних містобудівних умов і обмежень.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що спірні земельні ділянки розташовані в межах промислової та санітарно-захисної зони Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра», а житлове будівництво в межах санітарно-захисних зон заборонено законом. Зазначає, що на підставі оскаржуваних містобудівних умов і обмежень Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтранс» розробило проектну документацію, отримало дозвіл на виконання будівельних робіт та розпочало фактичні будівельні роботи, а також розпочало продаж квартир третім особам. Вказує, що завершення будівництва до ухвалення рішення суду істотно ускладнить відновлення стану території та порушить права заводу на безпечну експлуатацію виробничих потужностей, а перебування будівельних бригад на об`єкті створює загрозу в зоні потенційного хімічного та вибухового ураження. Наводить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.03.2021 у справі №727/463/19, та вказує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і спрямовані на збереження стану до вирішення спору по суті.

Постановляючи ухвалу, суддя враховує таке.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлено ст.152 КАС України, у відповідності до ч.1 якої така заява, серед іншого, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №420/6907/20, від 13.05.2021 у справі №420/2719/20, від 23.09.2021 у справі №420/11076/20, від 01.06.2022 у справі №580/5656/21 та від 21.03.2023 у справі №460/9602/20.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, предметом позову у цій справі є визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 , затверджених наказами Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області від 06.02.2025 №30 та від 03.12.2024 №491.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що невжиття заявлених заходів до вирішення справи по суті може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду, та призвести до продовження будівельних робіт у межах промислової та санітарно-захисної зони заводу.

Даючи оцінку вказаним обґрунтуванням, суддя враховує таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Згідно з п.п.7, 8 ч.1 ст.1 цього Закону, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до положень ч.ч.1, 4, 5 ст.26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

У розумінні ч.ч.1, 2 ст.29 Закону №3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, та є першим етапом легалізації початку проектування та будівництва об`єктів.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №260/9623/23.

Отже, самі містобудівні умови та обмеження не надають замовнику та генеральному підряднику чи підряднику право на виконання підготовчих і будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, оскільки таке право надає дозвіл на виконання будівельних робіт, який у межах даної справи не оскаржується.

У цій справі з матеріалів заяви слідує, що на підставі оскаржуваних містобудівних умов і обмежень Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано дозволи на виконання будівельних робіт, реєстраційні номери в ЄДЕССБ ІУ013260514443 та ІУ013260515613, які, у свою чергу, у межах цієї справи не оскаржуються. За таких обставин зупинення дії містобудівних умов і обмежень не припиняє дії дозвільних документів, на підставі яких здійснюється будівництво, а тому не досягає мети, задля якої позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.

А відтак, за встановлених у цій справі обставин та стадії спірних правовідносин, зупинення дії містобудівних умов і обмежень не є ефективним, необхідним і доцільним способом забезпечення позову та не відповідає меті, яку покликаний досягнути цей інститут.

Правомірність або протиправність оскаржуваних містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що може бути здійснено під час вирішення спору по суті.

Щодо тверджень про ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суддя вказує, що останнім не обґрунтовано та не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Додані фотоматеріали та скріншоти з веб-сайтів не є такими доказами. З огляду на це, відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 КАС України.

Більше того, згідно з положеннями ч.8 ст.29 Закону №3038-VI, у разі скасування за рішенням адміністративного суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Щодо «очевидності» ознак протиправності наказів та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Втім, сама лише незгода позивача із оскаржуваними рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Наведені позивачем доводи щодо розташування земельних ділянок у межах санітарно-захисної зони підлягають перевірці та оцінці на підставі досліджених доказів під час розгляду справи по суті, а тому на стадії вирішення заяви про забезпечення позову висновок про очевидність ознак протиправності наказів є передчасним.

Щодо заходу забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Будтранс» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи, то такий є безпідставним та необґрунтованим, адже, як уже зазначалось судом вище, містобудівні умови та обмеження не дають безпосереднього права на забудову земельної ділянки. Вони є лише дозвільним документом, що визначає містобудівні параметри забудови, а будівельні роботи здійснюються на підставі дозволів на виконання будівельних робіт, які у цій справі не оскаржуються.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №727/463/19 не є релевантним для обставин справи, що розглядається, оскільки таке викладене за інших фактичних обставин, зокрема наявності суміжного будинку в аварійному стані, руйнування якого могли спричинити будівельні роботи, тоді як у цій справі таких обставин не встановлено.

З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку, що позивачем не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ч.2 ст.150 КАС України, а тому у задоволенні його заяви належить відмовити.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Львівський електроламповий завод «Іскра» про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуальних актів та заборони будь-яким особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Желік О.М.