Рішення № 139158629, 21.08.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2515/25

Провадження № 2/307/903/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Сойми М. М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Володимир Жилкін звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті вчинення кримінального правопорушення,

У позовній заяві прокурор зазначив, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2024 року, який набрав законної сили 04 жовтня 2024 року, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та встановлено, що в період з 15 січня 2024 року по 15 лютого 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання тяжких наслідків для довкілля, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», а сааме, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) та виданим уповноваженим органом, перебуваючи в лісовому масиві кварталу № 25 виділу 27 урочища «Зворик» Нересницького лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», самовільно, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання за допомогою бензопили марки «Тайга», здійснив незаконну рубку сироростучих дерев із наступними діаметрами пнів в корі біля шийки кореня породи «Бук»: 35 см - 1 шт, 38 см - 1 шт, 40 см - 1 шт, 43 см - 1 шт, 55 см - 1 шт та 58 см - 1 шт, загальною масою деревини 7, 27 м. куб.. Після чого, вказану лісопродукцію ОСОБА_1 розкрижував на сортименти різних розмірів та перемістив до адреси свого місця проживання в АДРЕСА_1 , де використовував для опалення власного будинку та де було виявлено частину лісопродукції в кількості 0, 92 м. куб., яку було вилучено та секвестровано працівниками лісової охорони. Внаслідок незаконного вирубування лісу в лісовому масиві кварталу № 25 виділу № 27 урочища «Зворик» Нересницького лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», що мало місце відбутись у період з 15 січня 2024 року по 15 лютого 2024 року, ОСОБА_1 згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, заподіяв державі в особі філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України» матеріальну шкоду на загальну суму 102 700, 80 гривень, що згідно ч. 2 примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Сума заподіяної шкоди підтверджується висновком експерта № СЕ- 19/107-24/2929-ЕК від 29 квітня 2024 року та розрахунками збитків, проведеним Державним лісогосподарським підприємством відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року. Вказана шкода ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодована. Згідно проекту організації і розвитку лісового господарства філії «Брустурянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» Державного агенства лісових ресурсів вбачається, що ліси у кварталі № 25 виділу 27 урочища «Зворик» Нересницького лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України» відносяться до населеного пункту Вільхівці-Лази, Вільховецької сільської ради Вільховецького ОТГ Тячівського району Закарпатської області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 712-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» до переліку територіальних громад області віднесено Вільховецьку сільську раду, Вільховецьку об`єднану територіальну громаду до складу якої включено і село Вільхівці-Лази, Тячівського району, Закарпатської області, Україна. Постійним лісокористувачем є філія «Брустурянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України». Таким чином, шкода, завдана внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів на території с. Вільхівці-Лази, Вільховецької ОТГ Закарпатської області відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягає стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів. Під час судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 246 КК України прокурором цивільний позов не пред`являвся. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області 102 700, 80 (Сто дві тисячі сімсот гривень 80 копійок) гривень шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Петечук А. А. в судове засідання не з`явився, позаяк подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, при цьому, позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просить позов задовольнити.

Представник позивача Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області в судове засідання не з`явився, позаяк в.о. Вільховецького сільського голови Василь Цірик подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився втретє з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, а тому суд розглянув справу в його відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» адвокат Левицький Андрій Олександрович у судове засідання не з`явився, а надіслав суду письмові пояснення третьої особи, у яких просить позов задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 7 вказаної статті КПК України встановлено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Лісового кодексу України, у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно з ч. 2 ст. 24 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

За ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Зі змісту ст. 107 ЛК України вбачається, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню в установленому порядку. В разі неможливості вилучення незаконно добутої деревини та інших лісових ресурсів стягується їх вартість (стаття 108 ЛК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до п. «б» ч. 2 та п. «г» ч. 4 ст. 47, ч. 4 ст. 68, ч. 1 ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, є джерелом формування Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, та у постанові Верховного суду від 06 лютого 2020 року у справі № 307/345/17.

Потерпіла особа має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

При розгляді справи судом встановлено, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2024 року, який набрав законної сили 04 жовтня 2024 року, відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, та встановлено, що в період з 15 січня 2024 року по 15 лютого 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання тяжких наслідків для довкілля, з корисливих мотивів, у порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», а сааме, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) та виданим уповноваженим органом, перебуваючи в лісовому масиві кварталу № 25 виділу 27 урочища «Зворик» Нересницького лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», самовільно, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання за допомогою бензопили марки «Тайга», здійснив незаконну рубку сироростучих дерев із наступними діаметрами пнів в корі біля шийки кореня породи «Бук»: 35 см - 1 шт, 38 см - 1 шт, 40 см - 1 шт, 43 см - 1 шт, 55 см - 1 шт та 58 см - 1 шт, загальною масою деревини 7, 27 м. куб.. Після чого, вказану лісопродукцію ОСОБА_1 розкрижував на сортименти різних розмірів та перемістив до адреси свого місця проживання в АДРЕСА_1 , де використовував для опалення власного будинку та де було виявлено частину лісопродукції в кількості 0, 92 м. куб., яку було вилучено та секвестровано працівниками лісової охорони. Внаслідок незаконного вирубування лісу в лісовому масиві кварталу № 25 виділу № 27 урочища «Зворик» Нересницького лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», що мало місце відбутись у період з 15 січня 2024 року по 15 лютого 2024 року, ОСОБА_1 згідно висновку експерта, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи, заподіяв державі в особі філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України» матеріальну шкоду на загальну суму 102 700, 80 гривень, що згідно ч. 2 примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У судовому засіданні встановлено, що сума заподіяної шкоди відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку не відшкодована.

Звертаючись до суду з цим позовом, керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області вказує на те, що усвідомлена пасивна поведінка Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, яка не вживала заходів цивільно-правового характеру щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті вчинення кримінального правопорушення, призвела до порушення інтересів держави в особі відповідної територіальної громади, що свідчить про неналежне здійснення цим органом своїх повноважень.

Таким чином, шкода, заподіяна внаслідок незаконного вирубування лісу в лісовому масиві кварталу № 25 виділу № 27 урочища «Зворик» Нересницького лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України» на території Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, на території якої вчинено кримінальне правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів.

У даному випадку відшкодуванню підлягає шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу, а не майнова шкода, заподіяна власнику (постійному користувачеві) лісу.

Враховуючи наведене та те, що вина відповідача ОСОБА_1 у заподіянні майнової шкоди унаслідок незаконної порубки дерев встановлена вироком суду, який набрав законної сили, така шкода у добровільному порядку не відшкодована, то суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті вчинення кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області (розрахунковий рахунок: UA428999980314050544000007371, код ЄДРПОУ: 04351618, ГУК у Закарпатській області, інші надходження) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті вчинення кримінального правопорушення у розмірі 102 700, 80 (Сто дві тисячі сімсот гривень 80 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 028, 00 (Три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, місце знаходження за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності, 27, Закарпатської області, Україна, код ЄДРПОУ: 0290996723.

Позивач: Вільховецька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, місце знаходження за адресою: с. Вільхівці, вул. Центральна, 118, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, код ЄДРПОУ: 04351618.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», місце знаходження за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9 «а», Україна, код ЄДРПОУ: 44768034.

Повний текст рішення складено 21 серпня 2026 року.

Головуюча: Сойма М.М.