Рішення № 139158535, 21.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року справа №320/45499/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехімпекс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехімпекс» (далі позивач) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.08.2024 №00964230702;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.08.2024 №00964220702.

Позивач, обґрунтовуючи позовну заяву зазначає, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх безпідставними та незаконними.

Позивач вказує, що акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2024 отримав уже після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Тобто відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення до того, як позивач реально міг подати заперечення на акт перевірки.

Також, позивач вказує, що аналогічні висновки податкового органу щодо операцій з ТОВ «Ділвокс», ТОВ «Велурс» і ТОВ «Домініон» вже були предметом перевірки у 2019 році. Тоді податкові повідомлення-рішення були оскаржені, а рішенням ДПС України від 20.12.2019 скаргу ТОВ «Укртехімпекс» було задоволено, попередні податкові повідомлення-рішення - скасовано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.

22.11.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 07.11.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та відповідача. Запропоновано відповідачеві протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 направлена всім учасникам справи 19.02.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

17.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить поновити пропущений строк на подання відзиву та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, відповідач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки, на думку контролюючого органу, господарські операції позивача з ТОВ «Велурс», ТОВ «Ділвокс» та ТОВ «Домініон» не підтверджуються належними доказами реального постачання товару, а надані позивачем документи не підтверджують фактичного руху активів та ділової мети відповідних операцій.

28.03.2025 через підсистему «Електронний Суд» до суду надійшла від позивача відповідь на відзив, у якій позивач вказує, що не погоджується з твердженнями відповідача. Позивач вважає, що контролюючий орган не здійснив належної перевірки контрагентів позивача, не довів відсутності реального руху товару, а свої висновки обґрунтував переважно податковою інформацією, даними Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалами кримінальних проваджень. Позивач також зазначив, що на підтвердження реальності господарських операцій ним надано договори, специфікації, рахунки, платіжні документи, видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву у справі задоволено та прийнято до розгляду відзив на позовну заяву.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехімпекс» зареєстроване як юридична особа 21.08.2001, номер запису: 07102000007595, місцезнаходження: Україна, 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 18, офіс 34, ідентифікаційний код 31606354.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.08.2019 №11863 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з метою дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Укртехімпекс» при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393) за жовтень 2017 року, ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567) за листопад 2017 року та ТОВ «Домініон» (ідентифікаційний код 41386509) за червень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017, 2018 роки показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства.

За результатами зазначеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт від 05.09.2019 №12/26-15-05-02-02/31606354, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки від 05.09.2019, позивач листом від 26.09.2019 №104 подав до Головного управління ДПС у м. Києві письмові заперечення.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у м. Києві листом від 07.10.2019 №22/38/10/26-15-05-02-02 повідомило позивача про залишення заперечень без задоволення, а висновків акта перевірки від 05.09.2019 без змін.

На підставі акта перевірки від 05.09.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві 10.10.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №0001630502 та №0001640502.

25.10.2019 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на зазначені податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби України від 11.11.2019 було продовжено строк розгляду скарги позивача.

Рішенням Державної податкової служби України від 20.12.2019 скаргу ТОВ «Укртехімпекс» задоволено в повному обсязі та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акта перевірки від 05.09.2019. Разом з тим, ДПС України зобов`язала ГУ ДПС у м. Києві розглянути питання щодо вжиття заходів відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

На підставі направлень на перевірку від 08.07.2024 №15193/26-15-07-02-02 та №15192/26-15-07-02-02, а також наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 03.07.2024 №4468-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укртехімпекс».

Предметом зазначеної перевірки було дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393) за жовтень 2017 року, ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567) за листопад 2017 року та ТОВ «Домініон» (ідентифікаційний код 41386509) за червень 2018 року, а також перевірка показників податкової звітності з податку на додану вартість та фінансової звітності, відображеної у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2017 2018 роки.

У відзиві відповідач вказує, що проведення перевірки здійснювалось, зокрема, з урахуванням питань, визначених у рішенні Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 20.12.2019 №13708/6/99-00-08-05-02, яким раніше були переглянуті висновки акта документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укртехімпекс» від 05.09.2019 №12/26-15-05-02-02/31606354.

У зв`язку з проведенням зазначеної перевірки контролюючим органом направлено позивачу запит від 08.07.2024 №1 про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин у жовтні 2017 року з ТОВ «Ділвокс», у листопаді 2017 року з ТОВ «Велурс», у червні 2018 року з ТОВ «Домініон».

Листом від 09.07.2024 №0907/1 позивач надав контролюючому органу документи, що витребовувалися у межах проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, а також пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153.

За твердженням відповідача, внаслідок зазначених порушень позивачем занижено податок на прибуток підприємств у періоді, що перевірявся, на загальну суму 85 218,00 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 67 255,00 грн та за 2018 рік у сумі 17 963,00 грн.

Крім того, відповідач зазначає про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що, за висновками контролюючого органу, призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 78 904,00 грн, у тому числі за жовтень 2017 року у сумі 29 209,00 грн, за листопад 2017 року у сумі 33 063,00 грн та за червень 2018 року у сумі 16 632,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2024 №90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354.

26.08.2024 на підставі акта перевірки від 19.07.2024 №90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

№00964220702, яким ТОВ «Укртехімпекс» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 98 630,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 78 904,00 грн та за штрафними санкціями 19 726,00 грн;

№00964230702, яким ТОВ «Укртехімпекс» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 106 523,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 85218,00 грн та за штрафними санкціями 21305,00 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що акт перевірки від 19.07.2024 №90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354 був отриманий ним після отримання податкових повідомлень-рішень від 26.08.2024, у зв`язку з чим, на думку позивача, його було позбавлено можливості подати заперечення на акт перевірки до прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, 18.09.2024 листом №079 позивач звернувся до відповідача з проханням надати акт за результатами проведеної документальної позапланової перевірки.

Відповідач листом від 20.09.2024 №78232/6/26-15-07-02-02-09 повідомив позивача, що вищезазначений акт був надісланий ТОВ «Укртехімпекс» 19.07.2024 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом за №0315128372416 з повідомленням про вручення. Даний лист повернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з відміткою про причину повернення «за закінченням терміну зберігання».

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 26.08.2024 №00964220702 та №00964230702, ТОВ «Укртехімпекс» звернулося до суду з цим позовом, у якому просить визнати зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України, ПК України).

За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України визначено підстави, за яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит; умови, дату, час та порядок його формування; права і обов`язки платників податку в даній сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України установлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, а також службових посвідчень осіб, зазначених у направленні.

Відповідно до пункту 82.2 статті 82 ПК України тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати: для великих платників податків 15 робочих днів, для суб`єктів малого підприємництва 5 робочих днів, для інших платників податків 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони, зокрема, надіслані за адресою місцезнаходження / податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків чи його представнику.

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У таких випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Водночас пункт 86.8 статті 86 ПК України встановлює, що Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Отже, для оцінки дотримання контролюючим органом процедури вручення акта перевірки юридично значущими є не лише обставини фактичного ознайомлення платника з актом, а й встановлення того, чи вчинив контролюючий орган передбачені законом дії щодо направлення такого акта за належною податковою адресою платника податків у спосіб, визначений статтею 42 ПК України, та чи складено відповідний акт у разі неможливості особистого вручення.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом і у постанові від 09.09.2025 у справі №380/11516/22.

Позивач у позовній заяві зазначає, що акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2024 № 90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354 було отримано ним після отримання податкових повідомлень-рішень від 26.08.2024, у зв`язку з чим, на його думку, контролюючий орган позбавив його можливості подати заперечення на акт перевірки до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Проте, суд критично оцінює зазначені доводи позивача з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що акт перевірки від 19.07.2024 №90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354 був направлений ТОВ «Укртехімпекс» 19.07.2024 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №0315128372416 за податковою адресою позивача, що підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком/доказом направлення поштового відправлення.

Крім того, відповідачем складено акт від 22.07.2024 №6380/Ж6/26-15-07-02-02 про неможливість вручення акта перевірки під час виїзду посадових осіб контролюючого органу за місцезнаходженням платника податків.

Таким чином, контролюючим органом було вчинено сукупність дій, прямо передбачених ПК України для вручення акта перевірки платнику податків: здійснено спробу вручення за місцезнаходженням платника, складено акт про неможливість такого вручення та направлено акт перевірки рекомендованим поштовим відправленням за податковою адресою позивача.

Отже, суд констатує, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Укртехімпекс» проведена ГУ ДПС у м. Києві в порядку, у спосіб та в межах наданих йому повноважень. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд переходить до дослідження наявності/відсутності порушень, які покладено відповідачем в основу акта перевірки від 19.07.2024 №90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354 та відповідно, які стали підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV).

За приписами статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема щодо наявності таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку, суттєві недоліки в заповненні таких документів, які не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, не дають можливості встановити дійсний зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Слід зазначити, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Також на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Отже, підсумовуючи наведене, суд констатує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 28.04.2020 у справі №826/15568/16, від 10.04.2020 у справі №808/954/17, від 09.09.2021 у справі №460/2315/19), від 26.09.2023 у справі №120/6732/22.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 09.07.2024 №0907/1 позивач надав контролюючому органу документи, що витребовувалися у межах проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: оригінал договору оренди №169/15 від 01.11.2015, оригінал договору оренди №136/16 КР від 14.12.2016, оригінал договору оренди №118/17 КР від 14.12.2017, оригінал договору оренди №АСК/І-4 від 29.12.2016, оригінал договору оренди №АСК/І-174 від 29.12.2017, оригінал договору №02/10-1 від 02.10.2017, оригінал рахунку-фактури №322 від 16.10.2017, оригінал видаткової накладної №322 від 16.10.2017, оригінал рахунку-фактури №129 від 02.10.2017, оригінал видаткової накладної №129 від 02.10.2017, оригінал договору про відступлення права вимоги №2111/2017-1 від 21.11.2017, оригінал листа №2111/2017-1 від 21.11.2017, оригінал банківської виписки від 01.11.2017, оригінал банківської виписки від 03.11.2017, оригінал банківської виписки від 07.11.2017, оригінал банківської виписки від 21.11.2017, оригінал договору №20/11-1 від 20.11.2017, оригінал рахунку-фактури №164 від 20.11.2017, оригінал видаткової накладної №164 від 20.11.2017, оригінал договору про відступлення права вимоги №1812/2017 від 18.12.2017, оригінал листа №1812/2017 від 18.12.2017, оригінал банківської виписки від 11.12.2017, оригінал банківської виписки від 18.12.2017, оригінал договору №0106-1 від 01.06.2018, оригінал рахунку-фактури №65 від 01.06.2018, оригінал видаткової накладної №65 від 01.06.2018, оригінал банківської виписки від 27.06.2018, податкова накладна №322 від 16.10.2017, квитанція про реєстрацію податкової накладної від 04.11.2017, податкова накладна №129 від 02.10.2017, квитанція про реєстрацію податкової накладної від 27.10.2017, податкова накладна №164 від 20.11.2017, квитанція про реєстрацію податкової накладної від 07.12.2017, податкова накладна №65 від 01.06.2018, квитанція про реєстрацію податкової накладної від 23.06.2018, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків та аналізи рахунків, витяг з ЄДР, копія опису про реєстрацію Статуту, копія протоколу про призначення директора, копія наказу про призначення директора, копія наказу про призначення головного бухгалтера.

Також, суд дослідив акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2024 №90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354, на підставі якого в подальшому прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2024 № 90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354 зазначено наступне.

За період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ТОВ «Укртехімпекс» задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 21 982 000 гривень.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 по взаємовідносинах з ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393), ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567), ТОВ «Домініон» (ідентифікаційний код 41386509) встановлено, що на формування цих показників мали вплив здійснення операцій з реалізації запасних запчастин в асортименті.

Перевіркою визначення задекларованих ТОВ «Укртехімпекс» показників у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено їх заниження всього у сумі 473 431 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 373 639 грн, за 2018 у сумі 99 792 грн, по взаємовідносинах з ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393), ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567), ТОВ «Домініон» (ідентифікаційний код 41386509).

В ході перевірки за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено заниження задекларованих ТОВ «Укртехімпекс» показників у рядку 2240 Фінансових звітів суб?єкта малого підприємництва «Інші доходи» на загальну суму 473 431 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 373 639 грн, за 2018 у сумі 99 792 гривень.

За жовтень, листопад 2017 року та червень 2018 року ТОВ «Укртехімпекс» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 401 963 гривень.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за жовтень, листопад 2017 року та червень 2018 року встановлено його завищення всього у сумі 78 904 грн, у тому числі за жовтень 2017 у сумі 29 209 грн, за листопад 2017 у сумі 33 063 грн, за червень 2018 у сумі 16 632 гривень.

Перевіркою встановлено віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Укртехімпекс»: по взаємовідносинах з ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567) ПДВ в сумі 33063 грн, у т.ч. за листопад 2017 року в сумі 33063 гривень; по взаємовідносинах з ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393) ПДВ в сумі 29 209 грн, в т.ч. за жовтень 2017 року в сумі 29 209 гривень; по взаємовідносинах з ТОВ «Домініон» (ідентифікаційний код 41386509) ПДВ в сумі 16 632 грн, в т.ч. за червень 2018 року в сумі 16 632 гривень.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Велурс» контролюючим органом встановлено наступне.

Договором №20/11-1 від 20.11.2017, укладеним в м. Києві між ТОВ «Велурс» - постачальник, в особі директора Твердохліб Андрія Михайловича, з однієї сторони та ТОВ «Укртехімпекс» - покупець, в особі директора Ємельянова Володимира Андрійовича, визначено наступне:

1. Предмет договору.

1.1. Постачальник відпускає, а Покупець приймає і оплачує запасні частини до автомобільної, промислової та будівельної техніки, надалі «Товар», згідно узгоджених відповідних специфікацій, рахунків та накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору:

2. Умови платежів та транспортування.

2.1. Повний розрахунок здійснюється Покупцем по факту поставки Товару з відстроченням платежу не більш, ніж 30 календарних днів на розрахунковий рахунок Постачальника.

2.2. Постачальник здійснює поставку Товару не пізніше, ніж 15 календарних днів з моменту підписання специфікації до Договору.

2.3. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010) склад Покупця (м. Київ).

2.4. Загальна сума даного Договору визначається протягом строку його дії, виходячи з вартості усього поставленого Товару згідно специфікацій та рахунків виданих Постачальником Покупцеві, та підтверджена видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками Сторін, який постачається відповідно до умов даного Договору.

3. Якість товару та гарантія.

3.1. Приймання Товару здійснюється у відповідності до Інструкції про приймання продукції по кількості та якості І1-6 та П-7.

3.3. Гарантійний термін експлуатації визначається згідно з нормами заводу-виробника.

6. Термін дії договору

6.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2017 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

В прикінцевих положеннях договору зазначено реквізити постачальника, прізвище керівника ТОВ «Велурс» Твердохліб Андрій Михайлович та підпис, що скріплено печаткою ТОВ «Велурс».

ТОВ «Велурс» на адресу ТОВ «Укртехімпекс» складено наступні рахунки-фактури: №164 від 20.11.2017.

Видаткові накладні №164 від 20.11.2017 підписані зі сторони постачальника керівником ТОВ «Велурс» Твердохліб Андрієм Михайловичем, що скріплено печаткою ТОВ «Велурс».

В бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ «Укртехімпекс» відображені наступним чином:

Дт 281 Кт 631 - 165 317 грн;

Дт 64 Кт 631 - 33 063,40 грн;

Дт 631 Кт 311 - 198 380,40 грн.

Розрахунки за придбаний товар проводились ТОВ «Укртехімпекс» у безготівковій формі. Відповідно до банківських виписок ТОВ «Укртехімпекс» на адресу ТОВ «Велурс» за поставлений товар перераховано грошові кошти в сумі 99 190,20 грн (платіжне доручення від 11.12.2017 №2026).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №1812/2017 від 18.12.2017 ТОВ «Велурс» («Первісний кредитор»), а ТОВ «Медснаб 2017» («Новий кредитор»). Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із п. 2.1 Договору поставки №20/11-1 від 20.11.2017 укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «Укртехімпекс» («Боржник»).

В подальшому ТОВ «Укртехімпекс» перераховано кошти ТОВ «Медснаб 2017» у відповідності до умов договору про відступлення права вимоги №1812/2017 від 18.11.2017 в сумі 99 190,20 грн (платіжне доручення від 18.12.2017 №2041).

Станом на 31.12.2018 кредиторська/дебіторська заборгованість по зазначеній вище господарській операції між ТОВ «Укртехімпекс» та ТОВ «Велурс» - відсутня.

ГУ ДПС у м. Києві з метою підтвердження або спростування взаємовідносин ТОВ «Укртехімпекс» з ТОВ «Велурс» направлено запит від 07.06.2024 №10746/1/26-15-07-02-02-09 про надання інформації та її документального підтвердження на податкову адресу ТОВ «Велурс»: 03194, м. Київ, б-р Кольцова, буд. 20 Б, який повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В свою чергу, по ТОВ «Велурс» згідно баз даних ДП встановлено наступне.

ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567) зареєстроване Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 17.02.2017 за №10721020000035865.

Підприємство знаходиться на обліку: 2657. ГУ ДПС у Святошинському районі м. Києва.

Стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку).

Основний вид діяльності - спеціалізована оптова торгівля (46.90).

Дані про наявні трудові ресурси за листопад 2017 рік - інформація про трудові ресурси відсутня у зв`язку з неподанням звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) всупереч підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Звітність з податку на прибуток, фінансова звітність за 2017 роки до ДПІ не подавались всупереч підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Остання подана звітність з ПДВ за лютий 2018 року.

Свідоцтво платника ПДВ №200328693 - анульоване 25.03.2019 (22 - ненадання декларацій протягом року).

ТОВ «Велурс» не декларує на балансі наявність основних засобів та згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не придбаває послуги транспортування та оренди складських приміщень.

Таким чином, при аналізі фінансової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність у ТОВ «Велурс» матеріально-технічної можливості здійснення перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху).

Також, відповідач зазначає, що за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, який знаходиться у відкритому (загальному) доступі в Інтернет - ресурсі, встановлено наявність ухвал по матеріалах досудового розслідування за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, які стосуються ТОВ «Велурс» (ідентифікаційний код 41158567).

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Ділвокс» контролюючим органом встановлено наступне.

Договором №02/10-1 від 02.10.2017, укладеним в м. Києві між ТОВ «Ділвокс» - Постачальник, в особі директора Козиревої Оксани Вікторівни, з однієї сторони та ТОВ «Укртехімпекс» - Покупець, в особі директора Ємельянова Володимира Андрійовича, визначено наступне.

1.Предмет договору.

1.1. Постачальник відпускає, а Покупець приймає і оплачує запасні частини до автомобільної, промислової та будівельної техніки, надалі «Товар», згідно узгоджених відповідних специфікацій, рахунків та накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

2. Умови платежів та транспортування.

2.1. Повний розрахунок здійснюється Покупцем по факту поставки Товару з відстроченням платежу не більш, ніж 30 календарних днів на розрахунковий рахунок Постачальника.

2.2. Постачальник здійснює поставку Товару не пізніше, ніж 15 календарних днів з моменту підписання специфікації до Договору.

2.3. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010) склад Покупця (м. Київ).

2.4. Загальна сума даного Договору визначається протягом строку його дії, виходячи з вартості усього поставленого Товару згідно специфікацій та рахунків виданих Постачальником Покупцеві, та підтверджена видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками Сторін, який постачається відповідно до умов даного Договору.

3. Якість товару та гарантія.

3.1. Приймання Товару здійснюється у відповідності до Інструкції про приймання продукції по кількості та якості П-6 та П-7.

3.3. Гарантійний термін експлуатації визначається згідно з нормами заводу-виробника.

6. Термін дії договору

6.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2017 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

В прикінцевих положеннях договору зазначено реквізити постачальника, прізвище керівника ТОВ «Ділвокс» ОСОБА_1 та підпис, що скріплено печаткою ТОВ «Ділвокс».

ТОВ «Ділвокс» на адресу ТОВ «Укртехімпекс» складено наступні рахунки-фактури: №322 від 16.10.2017, №129 від 02.10.2017.

Видаткові накладні №322 від 16.10.2017, №129 від 02.10.2017 підписані зі сторони постачальника керівником ТОВ «Ділвокс» Козиревої Оксани Вікторівни що скріплено печаткою ТОВ «Ділвокс».

В бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ «Укртехімпекс» відображені наступним чином:

Дт 281 Кт 631 - 146 049 грн;

Дт 64 Кт 631 - 29 209,8 грн;

Дт 631 Кт 311 - 175 258,80 грн.

Розрахунки за придбаний товар проводились ТОВ «Укртехімпекс» у безготівковій формі. Відповідно до банківських виписок ТОВ «Укртехімпекс» на адресу ТОВ «Ділвокс» за поставлений товар перераховано грошові кошти в загальній сумі 105 294,0 грн, а саме: в сумі 12 750,0 грн (платіжне доручення від 01.11.2017 №1927, в сумі 81 594,0 грн (платіжне доручення від 03.11.2017 №1936), в сумі 10 950,0 грн (платіжне доручення від 07.11.2017 №1951).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №2111/2017-1 від 21.11.2017 ТОВ «Ділвокс» («Первісний кредитор»), а ТОВ «Алкосбит» («Новий кредитор»). Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із пунктом 2.1 Договору поставки №02/10-1 від 02.10.2017 укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «Укртехімпекс» («Боржник»).

В подальшому ТОВ «Укртехімпекс» перераховано кошти ТОВ «Алкосбит» у відповідності до умов договору про відступлення права вимоги №2111/2017-1 від 21.11.2017 в сумі 69 964,80 грн (платіжне доручення від 21.11.2017 №1980).

Станом на 31.12.2018 кредиторська/ дебіторська заборгованість по зазначеній вище господарській операції між ТОВ «Укртехімпекс» та ТОВ «Ділвокс» - відсутня.

ГУ ДПС у м. Києві з метою підтвердження або спростування взаємовідносин ТОВ «Укртехімпекс» з ТОВ «Ділвокс» направлено запит від 07.06.2024 №10695/1/26-15-07-02-02-09 про надання інформації та її документального підтвердження на податкову адресу ТОВ «Ділвокс»: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 23, який повернувся з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

В свою чергу, по ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393) згідно баз даних ДПС встановлено наступне.

- ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393) зареєстроване Подільською районна в місті Києві державною адміністрацією 07.11.2016 за №10711020000036768.

- Підприємство знаходиться на обліку: 2656. ГУ ДПС у Подільському районі м. Києва.

- Стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку).

- Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

Звітність з податку на прибуток, фінансова звітність за 2017 роки до ДПІ не подавались всупереч підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Остання звітність з ПДВ подано за січень 2018 року.

ТОВ «Ділвокс» не декларує на балансі наявність основних засобів.

Також, відповідач зазначає, що за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, який знаходиться у відкритому (загальному) доступі в Інтернет - фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ресурс, встановлено наявність ухвал по матеріалах досудового розслідування за фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. Згідно протоколу допиту від 14.03.2018 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомлено, що вона надала свої паспортні дані, з метою реєстрації ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393) за грошову винагороду у сумі 1300 грн на місяць. Також ОСОБА_1 було повідомлено, що податкову звітність до ДПІ не подавала, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні не складала та не підписувала та нікому цього не доручала. Жодних договорів, контрактів та інших первинних документів від імені ТОВ «Ділвокс», як посадова особа не підписувала, ТМЦ не купувала та не реалізовувала, а також про те, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ділвокс» (ідентифікаційний код 40942393). Укладені угоди від імені ТОВ «Ділвокс» та від імені особисто ОСОБА_1 визнає недійсними.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ «Домініон» контролюючим органом встановлено наступне.

Договором №0106-1 від 01.06.2018, укладеним в м. Києві між ТОВ «Домініон» - Постачальник, в особі директора Степаненко Сергія Вікторовича, з однієї сторони та ТОВ «Укртехімпекс» - Покупець, в особі директора Ємельянова Володимира Андрійовича, визначено наступне.

1. Предмет договору.

1.1. Постачальник відпускає, а Покупець приймає і оплачує запасні частини до автомобільної, промислової та будівельної техніки, надалі «Товар», згідно узгоджених відповідних специфікацій, рахунків та накладних, які є невід?ємною частиною даного

Договору:

2. Умови платежів та транспортування.

2.1. Повний розрахунок здійснюється Покупцем по факту поставки Товару з відстроченням платежу не більш, ніж 90 календарних днів на розрахунковий рахунок Постачальника.

2.2. Постачальник здійснює поставку Товару не пізніше, ніж 15 календарних днів з моменту підписання специфікації до Договору.

2.3. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010) склад Покупця (м. Київ).

2.4. Загальна сума даного Договору визначається протягом строку його дії, виходячи з вартості усього поставленого Товару згідно специфікацій та рахунків виданих Постачальником Покупцеві, та підтверджена видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками Сторін, який постачається відповідно до умов даного Договору.

3. Якість товару та гарантія.

3.1. Приймання Товару здійснюється у відповідності до Інструкції про приймання

продукції по кількості та якості П-6 та ПІ-7.

3.3. Гарантійний термін експлуатації визначається згідно з нормами заводу-виробника.

6. Термін дії договору

6.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2017 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань за даним Договором.

В прикінцевих положеннях договору зазначено реквізити постачальника, прізвище керівника ТОВ «Домініон» ОСОБА_2 та підпис, що скріплено печаткою ТОВ «Домініон».

ТОВ «Домініон» на адресу ТОВ «Укртехімпекс» складено наступні рахунки-фактури: №65 віл 01.06.2018.

Видаткова накладна №65 віл 01.06.2018 підписана зі сторони постачальника керівником ТОВ «Домініон».

В бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ «Укртехімпекс» відображені наступним чином:

Дт 281 Кт 631 - 83 160 грн;

Дт 64 Кт 631 - 16 632 грн;

Дт 631 Кт 311 - 99 792 гривень.

Розрахунки за придбаний товар на підставі рахунків-фактур проводились ТОВ «Укртехімпекс» у безготівковій формі. Відповідно до банківських виписок на адресу ТОВ «Домініон» за поставлений товар перераховано грошові кошти в загальній сумі 94344,00 грн, станом 31.12.2018 кредиторська заборгованість ТОВ «Укртехімпекс» перед ТОВ «Домініон» відсутня.

ГУ ДПС у м. Києві з метою підтвердження або спростування взаємовідносин ТОВ «Укртехімпекс» з ТОВ «Домініон» направлено запит від 07.06.2024 №8758/7/26-15-07-02-02-08 про проведення зустрічної звірки до ГУ ДПС у Київській області (м. Васильків) (місце обліку ТОВ «Домініон»). Станом на датку реєстрації акта перевірки, відповідь не надходила.

В свою чергу, по згідно бази даних ДПС України встановлено, що ТОВ «Домініон» зареєстроване міською радою міста Кропивницького 09.06.2017 за №14441020000011565.

Підприємство знаходиться на обліку ГУ ДПС у Київській області (м. Васильків).

Стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку).

Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

Дані про наявні трудові ресурси за 2018 рік - інформація про трудові ресурси відсутня у зв`язку з неподанням звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів та податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) всупереч підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Звітність з податку на прибуток, фінансова звітність за 2018 рік до ДПІ не подавались всупереч підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 ПК України.

Остання звітність з ПДВ подана за серпень 2018.

Свідоцтво платника ПДВ 200345827 анульовано 07.11.2019 (39 - відсутність поставок та ненадання декларацій).

ТОВ «Домініон» не декларує на балансі наявність основних засобів та згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не придбаває послуги транспортування та оренди складських приміщень.

Таким чином, при аналізі фінансової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність у ТОВ «Домініон» матеріально-технічної можливості здійснення перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху).

Також, відповідач зазначає, що за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, який знаходиться у відкритому (загальному) доступі в Інтернет - ресурсі, наявні ухвали з приводу ТОВ «Домініон» (ідентифікаційний код 41386509) з наступним змістом: (....Шостим слідчим відділом РКП СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за №32017060000000035 від 22.12.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 КК України.)

В результаті аналізу податкової інформації, наявної в базах даних на рівні ДФС України, встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки директором/засновником ТОВ «Домініон» ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надано пояснення про непричетність до діяльності даного підприємства.

Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу суд зазначає наступне.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд встановив, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону №996-XIV. Отже, такі первинні документи, що супроводжують господарські операції є підставою для формування бухгалтерського обліку позивача.

При цьому контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, що відомості, які містяться в первинних документах, є неповними, недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Тож, суд наголошує, що перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентами, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з акта перевірки від 19.07.2024 № 90206/Ж5/26-15-07-02-02-03/31606354, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації з баз податкового органу та за результатами аналізу автоматизованих систем щодо діяльності контрагентів позивача, відсутності у контрагентів позивача трудових та інших ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами, відсутності ланцюга постачання.

Проте, суд зауважує, що сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі №811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19 та фактично відповідає і позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, відповідно до якої податкова інформація, на підставі якої контролюючий орган робить висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень

Відповідно до норм ПК України податкова інформація є одним із джерел інформації, яке податкові органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні контролюючого органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства.

Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

При цьому, як вже зазначалось вище, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень.

Однак на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального Закону.

Посилання контролюючого органу на анулювання контрагентам свідоцтв платників ПДВ за рішеннями контролюючого органу з відсутністю поставок та ненадання декларацій, суд не бере до уваги, оскільки такі рішення ухвалені відповідними контролюючими органами після виконання умов відповідних договорів.

Вказана позиція суду підтверджується й висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі № 320/12545/24.

Відповідач також наголошує на нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами з огляду на існування податкової інформації щодо здійснення досудових розслідувань, пояснення осіб про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності в рамках відповідних кримінальних проваджень, в яких згадується про можливу участь окремих контрагентів позивача у діяльності, яка може мати ознаки незаконної.

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Судом у цій справі встановлено, що відповідачем не надано вироків суду у кримінальних справах щодо контрагентів позивача, які б набрали законної сили. Водночас, обставини порушення кримінального провадження відносно контрагентів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених за участю такого контрагента.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду достатніх та належних доказів в підтвердження своїх доводів щодо відсутності реальності господарських операцій з огляду на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів, а отже у суду відсутні підстави для врахування зазначених доводів відповідача.

Окрім того, сам факт отримання свідчень (пояснень) посадової особи суб`єкта господарської діяльності чи ухвали судів, постановлених в межах кримінального провадження, процесуального характеру, не є беззаперечними фактами, що підтверджують відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника і реально отримати від нього товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві за формами «В4», «Р» від 26.08.2024 №00964230702 та №00964220702.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судового збору 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.06.2024.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що вимога про скасування податкового повідомлення-рішення є вимогою майнового характеру, оскільки нею фактично змінено майновий стан позивача. Відповідно, оскарження рішення про накладення на позивача штрафу спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №826/17147/18, та від 24.10.2022 у справі №2340/4591/18.

Предметом даного адміністративного позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві за формами «В4», «Р» від 26.08.2024 №00964230702 та №00964220702 якими збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 205 153,00 грн.

Таким чином ставка судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання адміністративного позову в частині наведених позовних вимог становить 3 077,30 грн (205 153,00 грн * 1,5%).

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд», до визначеного розміру ставки судового збору підлягає застосуванню понижуючий коефіцієнт 0,8.

Відтак належний до сплати судовий збір за подання даного адміністративного позову становив 2 461,84 грн (3 077,30 грн * 0,8).

Отже позивачем здійснено переплату судового збору на суму 3 594,16 грн (6 056,00 грн 2 461,84 грн).

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору у розмірі 2 461,84 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання щодо повернення позивачу судового збору, сплаченого при подачі позову надмірно, відповідно до статті 7 Закону №3674-VI може бути вирішено за заявою позивача, оскільки такої заяви на день ухвалення судового рішення на адресу суду не надійшло, суд не вирішує питання щодо повернення надмірно сплаченого судового збору у сумі 3 594,16 грн Суд роз`яснює, що позивач може звернутися з такою заявою після ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.08.2024 №00964230702 та №00964220702.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехімпекс» (ідентифікаційний код: 31606354, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 18, офіс 34) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (ідентифікаційний код ВП: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судовий збір у розмірі 2 461,84 грн (дві тисячі чотириста шістдесят одна грн 84 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.