Ухвала суду № 139155979, 18.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25561/26

Провадження № 1-кс/947/12052/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № № 12026162480001178 від 21.06.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ, російської федерації, з базовою середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Київського районного суду м. Одеси надійшло на розгляд клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026162480001178 від 21.06.2026 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З клопотання вбачається, що СВ ОРУП № 1 в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026162480001178 від 21.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 21.06.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, строк дії якого спливає 19.08.2026 року.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його тим, що завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не виявляється можливим, оскільки для повного, об`єктивного і всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

У судовому засіданні -

Прокурор обґрунтував подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного не заперечувала проти задоволення клопотання.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

21.06.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Відповідно до п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколом затримання особи у порядку ст. 208 КПК України та іншими доказами у сукупності.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Крім того обґрунтованість підозри перевірялася слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, строк дії якого спливає 18.08.2026 року.

Як вбачається з клопотання, у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас, закінчити досудове розслідування до 18.08.2026 року, не видається можливим, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій, так як необхідно виконати наступне: отримати висновок експерта за спеціальністю 10.8 «Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки»; після отримання висновку експерта надати належну правову оцінку діям ОСОБА_4 у сукупності з іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також виконати інші необхідні процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути за результатами отримання та оцінки висновку експерта.

Відповідно до чого постановою керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси від 14.08.2026 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026162480001178 від 21.06.2026 року було продовжено до 21.09.2026 року.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Вирішуючи питання продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може вдатися до спроб переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя враховує, і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію. Тому слідчий суддя, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати.

Отже, вирішуючи питання щодо продовження строку застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення тяжкого злочину, який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про продовження існування ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідки та потерпілий безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно продовження існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику, а саме у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та потерпілого в рамках кримінального провадження. З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що на даний час ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати.

Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, досудове розслідування на теперішній час не завершено, проводяться слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, перевірку отриманих доказів, встановлення причин та механізму виникнення пожежі, а також отримання та оцінку результатів експертних досліджень.

Перебуваючи на волі, підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на перешкоджання проведенню досудового розслідування, у тому числі шляхом узгодження своєї позиції з іншими особами, які можуть бути обізнані щодо обставин події, впливу на таких осіб або надання неправдивої інформації щодо обставин кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В даному випадку, слідчий суддя зазначає про необґрунтованість відповідних посилань слідчого, оскільки вказаний ризик не був встановлений слідчим суддею під час застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, а стороною обвинувачення не було підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка при першочерговому вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом продовження строку дії застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині визначеної ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає, що вказаний розмір застави під час застосування запобіжного заходу визначався з урахуванням майнового стану підозрюваного та обґрунтованості підозри у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя приходить до переконання, що визначений розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій та дочекатися висновок призначеної експертизи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 20 вересня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Визначений раніше розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень залишити без змін.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти обов`язки строком до 20 вересня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками визначеними слідчим, прокурором, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, або заставодавцю наслідки ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1