Єдиний державний реєстр судових рішень Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/864/26
Провадження № 2/935/982/26
РІШЕННЯ
Іменем України
04 серпня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю прокурора Ільченка П.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростишівської міськради, Державної екологічної інспекції Поліського округу до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в обґрунтування якого вказав, що за результатами судового розгляду кримінального провадження №12021065420000280 ухвалою Коростишівського районного суду від 14.01.2026 у справі №935/315/22 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 248 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цією ж ухвалою залишено без розгляду цивільний позов прокурора Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради та Державної екологічної інспекції Поліського округу, третя особа Державне підприємство «Коростишівське лісове господарство», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення. При цьому вищевказаним судовим рішенням констатовано, що близько 18 год. 00 хв. 15 грудня 2021 року ОСОБА_1 , маючи у власності мисливський нарізний карабін Weatherby Vanguard серії VS номер 396845 кал. 223 Rem., із відповідним дозволом на право її носіння та зберігання №3374 від 26.05.2015, достовірно знаючи про заборону полювання у вказаний період доби, поїхав у 21 квартал ДП «Коростишівське лісове господарство», яке перебуває в з оренді в TOB «Мисливський клуб «Хантер», де виявив тварину виду «Лось європейський», яка відповідно до наказу Міністерства довкілля та природних ресурсів України №29 від 19.01.2021 включена до переліку видів тварин, що занесений до Червоної книги України із категорією вразливий, вирішив всупереч забороні, без відповідних дозвільних документів, вполювати вищевказану тварину. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на порушення правил полювання, ОСОБА_1 здійснив два прицільних постріли із вказаної рушниці та у такий спосіб вполював одну вагітну особину Лося європейського віком близько трьох років, від чого остання загинула. В результаті незаконних, протиправних та умисних дій ОСОБА_1 державним інтересам у галузі раціонального використання та відтворення диких звірів згідно з додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 №1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження тварин із числа видів, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)», у зв`язку з незаконним добуванням однієї вагітної особини Лося європейського, завдано матеріальних збитків на суму 195 000,00 гривень.
Прокурор Ільченко П.Л. в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив її задовільнити, з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник Коростишівської міської ради в судове засіданні не з`явився, направив до суду заяву, в якій просять розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив до суду відзив, в якому зазначено, що єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Однак, позивачем не доведено жодного із зазначених елементів у належний спосіб. У відзиві зазначені обґрунтування заперечення відповідачем та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача адвокат Шень К.Ф. направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що вона перебуває на самоізоляції за станом здоров`я, однак доказів на підтвердження зазначеного не надала, суд враховуючи поданий до суду відзив не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому провів засідання без участі відповідача та представника відповідача.
Суд, залухавши прокуора, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Коростишівського районного суду від 14.01.2026 у справі №935/315/22 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною першою статті 248 КК України на підставі статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В ухвалі вказано що, судом встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на незаконне полювання, так маючи у власності мисливський нарізний карабін Weatherby Vanguard серії VS номер 396845 кал. 223 Rem., із відповідним дозволом на право її носіння та зберігання №3374 від 26.05.2015, останній достовірно знаючи про заборону полювання у вказаний період доби, поїхав у 21 квартал ДП «Коростишівське лісове господарство», яке перебуває в з оренді в TOB «Мисливський клуб «Хантер», де виявив тварину виду «Лось європейський», яка відповідно до наказу Міністерства довкілля та природних ресурсів України №29 від 19.01.2021 включена до переліку видів тварин, що занесений до Червоної книги України із категорією вразливий, вирішив всупереч забороні, без відповідних дозвільних документів, вполювати вищевказану тварину та здійснив два прицільних постріли із вказаної рушниці та у такий спосіб вполював одну вагітну особину Лося європейського віком близько трьох років, від чого остання загинула.
Смерть самки лося європейського підтверджується розтином трупа тварини від 16.12.2021 складеного ТОВ «МК «Хантер».
Відповідно до дублікату дозволу № 858981 від 07.02.2015 року,то ОСОБА_1 надано дозвіл на придбання однієї одиниці мисливської зброї, а саме Weatherby Vanguard серії VS номер 396845 кал. 223 Rem.
Відповідно до висновку експерта Житомирського науково дослідного експертно-криміналістичного центру від 13.06.2022 № СЕ-19/106-22/5138-БЛ, то куля, дві деформовані частини оболонки які, надані були на дослідження , що були вилучені в секторі балістичного обліку відділу криміналістичних видів досліджень Житомирського НДЕКЦ МВС, були відстріляні з наданого для дослідження мисливського карабіна «Weatherby Vanguard» серійний номер екземпляра якого «396845» калібру «223 Rem», який добровільно був виданий 06.06.2022 ОСОБА_1 .
Відповідно до висновку експерта Житомирського науково дослідного експертно-криміналістичного центру від 16.08.2022 № СЕ-19/106-22/8007-ТР, зроблено висновок про те, що вирішити питання чи придатний слід структури матеріалу розмірами 100*86 мм на зображенні під назвою «IMG_0004» та слід низу розмірами 303х115 мм на зображенні під назвою «IMG_0006» на взутті непридатні для порівняльного дослідження та непридатні для ідентифікації.
Також у висновку експерта Житомирського науково дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.01.2022 № СЕ-19/106-22/550-БЛ зазначено, що встановити категорично чи надані для дослідження дев`ять металевих предметів ,які було вилучено 16.12.2021 з туші тварини породи «Лось Європейський» є об`єктами частинами однієї або двох куль не вбачається можливим. У наданому на дослідженні карабіні «Weatherby Vanguard» серійний номер екземпляра якого «396845» калібру «223 Rem» який був добровільно виданий 06.06.2022 ОСОБА_1 , можна замінити ствол з штатним калібром «223 Rem» з використанням відповідного промислового обладнання. Однак конструктивної особливості ствольної коробки, затвору, а також магазину карабіна, призначені для їх використання під патрон калібру «223 Rem», тому у разі зміни ствола під патрон іншого калібру, необхідно також провести заміну і інших конструктивних елементів карабіна, а саме ствольної коробки, затвору та магазину.
Відповідно до обґрунтованого розрахунку розміру компенсації завданої за незаконне добування тварин із числа видів, занесених до Червоної книги України, які постійно або тимчасово перебувають у природних умовах у межах території України, а саме за незаконне добування однієї вагітної особини лося-європейського в лісовому масиві ДП «Коростишівське ЛГ» неподалік м. Коростишів Житомирської області, складеного старшим держінспектора ОНПС ДЕІ Поліського округу Федорчуком С.М., то загальний розмір шкоди становить 195 000 грн.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини матеріальну шкоду.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року в справі № 367/6377/17 (провадження № 61-975св23).
У постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 531/2332/14-к (провадження № 51-3007км18) зроблено висновок про те, що у разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті 1 частини другої статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. З урахуванням того, що провадження щодо особи закрито на нереабілітуючих підставах потерпіла має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 (провадження № 51-2271км21) зазначено, що зважаючи на те, що Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду щодо необхідності звільнення від кримінальної відповідальності особи на підставі статті 49 КК та закриття щодо неї кримінального провадження, цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди слід залишити без розгляду. Залишення позову без розгляду не перешкоджає потерпілій звернутися з цим позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті 1 частини другої статті 284 КПК, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.
Аналогічні висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, від 15 травня 2019 року у справі № 617/609/15-к, від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, від 10 червня 2021 року у справі № 640/11750/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, від 27 травня 2021 року у справі № 577/977/19.
Таким чином звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021065420000280 від 16.12.2026 відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 248 КК закрито на підставі 49 КК України, тобто у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, що є нереабілітуючими обставинами.
З долучених до матеріалів справи доказів, які були досліджені судом, вбачається, що неправомірні дії вчинені ОСОБА_1 є в причинно-наслідковому зв`язку з такими діями та заподіяною шкодою.
Тому, хоча відносно ОСОБА_1 відсутній обвинувальний вирок, або інше судове рішення, яким встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду, завдану його неправомірними діями, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. . 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 3328, 00 грн.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 23, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 258, 263-265, 273, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Коростишівської міської ради шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в розмірі 195 000,00 гривень (сто дев`яносто п ять тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3328, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області, 12501, м. Коростишів, вул. Шевченка, 5, тел. (4130) 5-23-07, Код ЄДРПОУ: 0290995.
Позивач: Коростишівська міська рада, адреса місцезнаходження: 12501, місто Коростишів, вулиця Дарбіняна, 11; ідентифікаційний номер юридичної особи 04053660,
Позивач: Державна екологічна інспекція Поліського округу, місцезнаходження: вулиця Леха Качинського, 12а, місто Житомир, 10014 ідентифікаційний номер юридичної особи 42163803
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складено 14.08.2026
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО
Судове рішення № 139154690, Коростишівський районний суд Житомирської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 935/864/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: