Ухвала суду № 139152942, 20.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8784/25

Провадження № 1-кп/466/423/26

У Х В А Л А

20 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360000363 від 25 січня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15 ч. 3,4 ст. 190, ч. 1,3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України; ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України; ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 114-1, ч. 1,3 ст. 358 КК України; ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1,3 ст. 358 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141360000363 від 25 січня 2024 року,

в с т а н о в и в:

на розгляді Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки такий не відповідає вимогам КПК України.

В обґрунтування даного клопотання зазначив про неконкретність та суперечливість викладу обвинувачення, a саме в обвинуваченні ОСОБА_6 за епізодом замаху на шахрайство стосовно ОСОБА_15 за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 190 КК України вказано, що ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 09.08.2024, виготовив ОСОБА_15 підроблений військово-обліковий документ №2408028871110811503028, згідно якого останній - непридатний до служби в ЗС України та виключений з військового обліку, а у епізоді підробки документу ОСОБА_15 за ч.3 ст.358 КК України вказано, що такий військово-обліковий документ виготовлений 24.09.2024 в салоні автомобіля «Тесла» поблизу орендованого гаражу, розташованого по АДРЕСА_1 .

Окрім того, зазначає, що на думку сторони захисту в ході проведення досудового розслідування мали б бути притягнутими до кримінальної відповідальності особи, які замовляли дії, спрямовані на уникнення від загальної мобілізації та таким чином є підбурювачами до злочинів, які інкримінуються ОСОБА_6 .

Також зазначає, що обвинувальний акт підписаний не уповноваженою особою, а саме слідчим СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16 оскільки ряд кримінальних правопорушень у яких обвинувачується ОСОБА_6 відноситься до підслідності слідчих органів безпеки, а постанова заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_17 від 20.03.2025 про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.114-1 КК України СУ ГУ НП у Львівській області, є незаконною, а, відтак, слідчий органів Національної поліції не уповноважений підписувати документи.

Іншим мотивом для повернення прокурору обвинувального акту вказує на суперечливість правової кваліфікації епізодів, які інкримінуються ОСОБА_6 , а саме зазначає, що ряд епізодів, які інкримінуються ОСОБА_6 одночасно кваліфіковані за ст.114-1 та ст.190 КК України, що, на думку захисника, є взаємовиключними кваліфікаціями, оскільки мають різну суб`єктивну сторону.

Також зазначає, що обвинувальний акт не містить анкетних даних потерпілого, а склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України має містити особу, майном якої намагались заволодіти.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримав заявлене клопотання, просив таке задовольнити з підстав наведених у ньому.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення даного клопотання, просив у такому відмовити.

У судовому засіданні інші учасники справи підтримали заявлене клопотання захисником ОСОБА_9 .

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши наявні матеріали справи проходжу до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акту та його додатків, викладені в ст.291 КПК України.

Із поданого захисником обвинуваченого ОСОБА_6 клопотання про повернення обвинувального акту не вбачається, які саме недоліки обвинувального акту допущено і в чому вони проявляються. Суд погоджується із твердженням прокурора про те, що захисник вказуючи про неконкретність та суперечливість викладу обвинувачення вдався до аналізу викладу обставин кримінальних правопорушень, що є предметом дослідження під час розгляду кримінального провадження судом по суті.

У обвинувальному акті, який перебуває на розгляді суду викладено в достатній мірі всі обов`язкові ознаки інкримінованих обвинуваченим злочинів (із встановлених на стадії досудового розслідування обставин) для того, щоб обвинувачені в повній мірі могли усвідомлювати сутність пред`явленого їм обвинувачення, тобто вчинення яких конкретно дій їм ставляться у провину.

Стосовно доводів сторони захисту щодо суперечливості формулювання обвинувачення за епізодами щодо замаху на заволодіння майном ОСОБА_15 та підробки документу на вказане прізвище, то суд оглянувши обвинувальний акт, погоджується із твердженнями прокурора про описку, яка може бути виправлена у ході судового розгляду шляхом зміни обвинувачення.

Інкриміновані ОСОБА_6 дії стосовно ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 за епізодами замаху на шахрайство є ідентичними за своїм викладом та стилістикою із епізодом замаху на шахрайство стосовно ОСОБА_15 , які по своїй суті відрізняються лише датою вказаною у військово - обліковому документі та номером такого.

Стосовно іншої підстави для повернення обвинувального акту, а саме неправильністю визначення кола обвинувачених, то суд зазначає наступне.

У відповідності із вимогами ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З огляду на вказану норму закону, суд позбавлений можливості надавати оцінку доцільності притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, не зазначених у обвинувальному акті або доцільності кваліфікації дій обвинувачених за іншими статтями Кримінального кодексу України.

У даному твердженні захисту суд вбачає незгоду із результатом проведеного досудового розслідування та визначення кола обвинувачених, що саме по собі не може бути підставою для повернення обвинувального акта.

Стосовно підписання обвинувального акту не уповноваженими особами суд зазначає, що питання обґрунтованості прийнятого рішення про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_17 , вже було предметом розгляду суду під час підготовчого судового засідання за результатами якого 11.05.2026 судом прийнято рішення про відмову у задоволенні такої скарги. Разом з тим, суд вкотре зазначає, що питання обґрунтованості вказаної постанови може бути предметом повторного розгляду суду під час судового розгляду в ході дослідження доказів сторони обвинувачення, однак не свідчить про недоліки обвинувального акту, які б слугували підставою для повернення обвинувального акта. При цьому, суд зауважує, що стороною захисту не надано жодних відомостей, що слідчий ОСОБА_16 не набув повноважень слідчого у кримінальному провадженні у відповідності із вимогами КПК України, тобто не був включений у склад групи слідчих у провадженні.

Стосовно покликання захисту на суперечливість кваліфікації дій ОСОБА_6 , то слід зазначити, що доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст.114-1 КК України не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки потребують дослідження відповідних доказів та їх оцінки судом у нарадчій кімнаті. Без дослідження відповідних доказів, аналізуючи лише обвинувальний акт неприпустимим є надання оцінки висунутому обвинуваченню.

Стосовно взаємовиключності кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст.114-1 та 190 КК України, то слід зазначити, що знову ж таки така оцінка можлива лише при дослідженні судом відповідних доказів. Суд зобов`язаний забезпечити рівність сторін у відстоюванні своїх правових позицій. Без дослідження доказів сторони обвинувачення та заслуховування позиції прокурора щодо можливості доведення перед судом висунутого обвинувачення, буде порушено баланс сторін та принцип змагальності. На стадії підготовчого судового засідання, аналізуючи лише обвинувальний акт суд позбавлений можливості надати оцінку доказам сторони обвинувачення та висловити думку щодо правильності кваліфікації та доведеності чи недоведеності вини ОСОБА_6 . Разом з тим, такі доводи не є підставою для повернення обвинувального акта.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що у вказаному кримінальному провадженні жодна особа не була визнана потерпілим, а, відтак, саме тому ним не зазначено у обвинувальному акті відомостей про потерпілих осіб.

Суд погоджується із доводами прокурора про те, що у разі відсутності рішень про залучення особи до провадження у якості потерпілого, відомості про таких осіб не слід вказувати у обвинувальному акті як потерпілих.

Стосовно доводів захисника про неможливість кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 190 КК України без залучення особи до провадження в якості потерпілого, то суд вчергове зауважує, що питання доведеності обвинувачення та правильності кваліфікації дій обвинуваченого можливе лише після завершення судового розгляду, однак не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору. При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену зокрема, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №653/301/16-к та від 3 липня 2019 року у справі №273/1053/17, відповідно до якої повернення обвинувального акта прокурору є виключним процесуальним заходом і Допускається лише за наявності таких недоліків, які об`єктивно унеможливлюють судовий розгляд кримінального провадження, тоді як формальні неточності або технічні помилки не можуть бути самостійною підставою для його повернення.

Враховуючи наведене, у клопотанні захисника не наведено переконливих доводів щодо наявності таких недоліків обвинувального акта, що об`єктивно перешкоджатиме можливості проведення судового розгляду, а тому у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 291, 314, 376 КПК України,суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1