Рішення № 139152683, 14.08.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4038/25

Провадження № 2-о/450/46/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

присяжних Скочиляса П. Я., Мазур І. Р.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Сидорак Н. Б.

представника особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в якій представник заявника звернувся до суду із заявою, в якій заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , недієздатним, встановити над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку, призначити ОСОБА_1 , опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник ОСОБА_1 та його адвокат Сидорак Н. Б. в судовому засіданні заяву підтримали, просили задоволити таку у повному обсязі.

Представник особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_3 - адвокат Волошин Т. В. у судовому засіданні просив заяву задоволити у повному обсязі.

Уповноважений представник Органу опіки і піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 28.03.1972 року «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», із змінами та доповненнями, передбачено, що встановлений ст. ст. 15 і 16 ЦК судовий порядок вирішення питання про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян.

Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 28.03.1972 року «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», із змінами та доповненнями, передбачено, що встановлений ст. ст. 15 і 16 ЦК судовий порядок вирішення питання про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо вимог заяви в частині визнання ОСОБА_3 недієздатним, суд зазначає наступне.

Як вбачається із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.03.2025 року, в ОСОБА_3 вид пенсії - по інвалідності 2 гр., загальне захворювання, термін дії якого: довічно.

З витягу з рішення ЕКОПФО від 30.01.2025 р. № 97/25/153/P вбачається, що ОСОБА_3 встановлено другу групу загального захворювання безтерміново. Зазначено наступні діагнози: Множинна системна атрофія, паркінсонівський тип. Поліневропатія при інших ендокринних та метаболічних хворобах. Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без застійної серцевої недостатності. Цукровий діабет типу 2 з іншими уточненими неврологічними ускладненнями. Інше неуточнене нетримання сечі. Нейрогенна ортостатична гіпотензія. Дисфагія. Інші та неуточнені порушення ходи та рухливості.

3 огляду лікаря-невролога з медичного центру «Нейроклінік» від 21.07.2025 року встановлено, що при огляді ОСОБА_3 встановлено діагноз: Мультисистемна атрофія, паркінсонівський тип з окоруховими порушеннями, дизартрією, дисфагією, нейрокогнітивним дефіцитом, порушенням ходи, ортостатичною гіпотензією та порушенням функції тазових органів (нетримання сечі та калу) ЦД 2 тип, інсулінозалежний, важкого ступеня. Гіпертонічна хвороба 2 ст., ступінь 3, ризик 4 (дуже високий). ІХС. Стенокардія напруги. ФК 2. Дифузний кардіосклероз.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста КНП ЛОР «Львівська обласна психіатрична лікарня» від 11.08.2025 року, в ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розлади психіки та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, гіпертонічна хвороба, дифузний кардіосклероз, мультисистемна атрофія паркінсонівський тип, дегенеративні зміни півкуль головного мозку, асиметрична гіпотрофія гіпокомків, виражений психоорганічний синдром з вираженими когнітивними та емоційно-вольовими розладами, інтелектуально-мнестичним зниженням до рівня початкової деменції, соціально-побутовою дезадаптацією.

Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 648 від 01.05.2026 року Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України» на даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким хронічним психічним розладом у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку з вираженим психоорганічним синдромом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ч. ч. 6 -7 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги заяви в частині визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, є підставними та підлягають до задоволення, оскільки він страждає стійким хронічним психічним розладом у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку з вираженим психоорганічним синдромом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Щодо вимог заяви в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Як вбачається із акта обстеження житлово-побутових умов від 05.09.2025 року, ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 проживає разом із: матір`ю ОСОБА_4 , 1969 року народження, та батьком ОСОБА_3 , 1965 року народження, який є особою з інвалідності ІІ групи, також зазначено, що ОСОБА_1 проживає разом з батьком, та постійно його доглядає.

Відповідно до подання органу опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області «Про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном

над батьком ОСОБА_3 », на підставі та керуючись ст.ст. 34, 40, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 55, 56, 60-63, 67-74 Цивільного кодексу України, Правилами опіки та піклування, затвердженими Наказом Державного комітету України у справах сім?ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров?я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 р. за №34/166/131/88, скеровано до Пустомитівського районного суду Львівської області дане подання про можливе призначення ОСОБА_1 , 1992 р.н опікуном над батьком ОСОБА_3 , 1965 р.н., у випадку визнання його судом недієздатним.

Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає стійким хронічним психічним розладом у вигляді розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку з вираженим психоорганічним синдромом, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 , постійно проживає за вищезазначеною адресою та здійснює догляд за ОСОБА_3 .. З метою захисту особистих немайнових і майнових прав особи, що за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки, забезпечення його лікування, здійснення належного догляду за особою, орган опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області не заперечує в призначенні ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 у разі визнання його недієздатним.

Рішенням № 02-03/248 Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 19.09.2025 року «Про призначення опікуна» вирішено направити до Пустомитівського районного суду Львівської області подання про призначення ОСОБА_1 1992 р.н опікуном над батьком ОСОБА_3 1965 р.н., у випадку визнання його судом недієздатним.

Статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями ст. 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Відповідно до частини 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Відповідно до п.1.7 Правил органи опіки та піклування, вирішують в тому числі питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; забезпечують тимчасове влаштування неповнолітніх та непрацездатних осіб, які потребують опіки (піклування); розглядають скарги на дії опікунів (піклувальників); вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках; оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка; провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.

Згідно з п.1.8 Правил рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Пунктом 3.1 Правил передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками над однією і тією ж дитиною, надається: родичам дитини незалежно від місця їх проживання; особам, у сім`ї яких проживає дитина на час, коли стосовно неї виникли підстави щодо встановлення опіки чи піклування.

Згідно з п. 3.2 Правил опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі (п.3.3 Правил).

Статтею 64 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як покликається заявник у заяві та як зазначено у поданні органу опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, такий здійснює догляд за ОСОБА_3 , однак суд оцінює таке твердження критично, оскільки із акту обстеження житлово-побутових умов вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 , 1969 року народження.

Більше того, у рішенні, як і в поданні Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , у документі органу самоврядування не наведено.

Слід зазначити, що станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Враховуючи, що подання органу опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області «Про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над батьком ОСОБА_3 » прийняте всупереч правовим приписам Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, без належної перевірки наявності інших осіб, які можуть здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_3 , та не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України щодо його обґрунтованості, суд вважає недоведеним той факт, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 відповідатиме інтересам останнього, а ОСОБА_1 матиме можливість належним чином здійснювати покладені на нього обов`язки опікуна. При цьому суд враховує, що відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов від 05.09.2025 року ОСОБА_3 проживає спільно не лише із сином ОСОБА_1 , а й із матір`ю останнього ОСОБА_4 , 1969 року народження, однак органом опіки та піклування, як і заявником, не наведено жодного належного обґрунтування причин, з яких саме ОСОБА_4 не може здійснювати опіку над своїм чоловіком, як і не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість виконання нею відповідних обов`язків. При цьому сама по собі рік її народження 1969 не свідчить про похилий вік чи неспроможність здійснювати опіку, оскільки станом на час розгляду заяви вона не досягла пенсійного віку. Крім того, органом опіки та піклування належним чином не перевірено та не встановлено наявність інших членів сім`ї чи близьких родичів ОСОБА_3 , які за своїм віком, станом здоров`я, сімейними та іншими обставинами могли б здійснювати опіку над ним. За таких обставин висновок органу опіки та піклування про можливість призначення саме ОСОБА_1 опікуном є передчасним та недостатньо обґрунтованим, а тому не може бути покладений судом в основу рішення про призначення його опікуном. Відтак, з огляду на недоведеність того, що призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає інтересам останнього та забезпечить належне виконання обов`язків опікуна, у задоволенні відповідної вимоги заяви слід відмовити.

Зважаючи на те, що суд в задоволенні заяви в частині призначення опікуна відмовляє, обов`язки опікуна над недієздатним тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатного, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 55, 60, 63 ЦК України,ст.ст.259, 263, 265, 268, 293, 294, 300, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, задоволити частково.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуна.

Тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 21.08.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук

Присяжні Скочиляс П. Я.

Мазур І. Р.