Ухвала суду № 139152331, 20.08.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8547/26 1-кс/335/2906/2026

20 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу керівника Громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана скарга в порядку ст. 303 КПК України, в якій порушується питання про покладення на уповноважену особу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області обов`язку внести до ЄРДР відомості про кримінальне провадження за заявою керівника ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 21.07.2026 р. за вих. № 21/07/2026-1-22 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 114-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 236, ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Заявник ОСОБА_3 при поданні скарги просив розглядати її за його відсутності.

Представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, будучи тричі викликаним через електронний кабінет СУ ГУНП в Запорізькій області в ЄСІТС, в судове засідання жодного разу не з`явився без повідомлення причин.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого.

Встановлено, що 21.07.2026 голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 , електронною поштою, листом скріпленим його КЕП, з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області заяву про вчинення кримінального правопорушення (вих. № 21/07/2026-1-22).

У вказаній заяві ГО «НОН-СТОП» викладені факти можливого вчинення протиправних дій засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Код ЄДРПОУ 30487219) та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 39926457) - ОСОБА_4 , який залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, таких як ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , екс-Заступник начальника Управління екс-начальник відділу аукціонної діяльності Управління дозвільної та аукціонної діяльності - ОСОБА_8 , екс-директор Державної служби геології та надр України - ОСОБА_9 , екс-міністр екології та природніх ресурсів України - ОСОБА_10 , Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України (IX скликання) - ОСОБА_11 , Голова Підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр Верховної Ради України (IX скликання) - ОСОБА_12 , ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 39926457), КОМПАНІЯ «БІ ДЖИ ВІ ГРУП ЛІМІТЕД» (КІПР), перебуваючи у злочинній корупційній змові з представниками Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (а нині Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства), Державної служби геології та надр України, Житомирської обласної ради, створив організовану злочинну групу, діяльність якої полягає у незаконному отриманні спеціального дозволу на користування надрами в межах Поліського природного заповідника. Учасники організованої злочинної групи, надавши неправомірну вигоду посадовцям Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (а нині Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства) і Державної служби геології та надр України, порушили встановлену процедуру, уникнувши обов`язкового проведення конкурсного відбору. Після отримання дозволу діяльність була спрямована на незаконний видобуток берилію, без належного обліку його фактичних обсягів. У процесі здійснення видобутку порушувалися норми екологічного законодавства, зокрема щодо заборони господарської діяльності у природоохоронних зонах. З метою ухилення від сплати податків значно занижувалися обсяги видобутих корисних копалин, що дозволяло уникати сплати рентних платежів до державного бюджету.

За ствердженням заявника, ця діяльність призвела до знищення унікальної екосистеми заповідника, включаючи флору та фауну, чим було завдано значної шкоди довкіллю. ТОВ «ПЕРЖАНСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 39926457) здійснює видобуток берилію на Пержанському родовищі, розташованому в безпосередній близькості до державного кордону з Республікою Білорусь, що підриває стабільність прикордонної зони, створює передумови для витоку конфіденційної інформації та загрожує національній безпеці.

Окрім цього, група компаній BGV під керівництвом ОСОБА_4 реалізувала схему акумуляції «сплячих» ліцензій на видобуток стратегічних копалин, які придбавалися на аукціонах без наміру фактичного освоєння надр. Для штучного завищення вартості цих активів та уникнення анулювання дозволів за невиконання інвестиційних зобов`язань учасники схеми залучали міжнародні фінансові інституції та стратегічні партнерства.

Також встановлено, що ОСОБА_13 шляхом використання підконтрольної юридичної особи - ТОВ «АЕСУ» (Код ЄДРПОУ 41988355) вчинив спробу отримати права на уранові родовища через механізм угод про розподіл продукції, оминаючи конкурентні аукціони. Після відмови у ліцензії через подання недостовірних даних вони використовували прямий політичний лобізм на найвищому державному рівні, що свідчить про використання корупційної моделі доступу до стратегічних надр.

У подальшому для мінімізації податкового навантаження та виведення прибутку за кордон група BGV під керівництвом ОСОБА_4 використовувала кіпрську холдингову компанію BGV Group Ltd та механізми трансфертного ціноутворення. Згенеровані в такий спосіб кошти легалізувалися шляхом придбання преміальної нерухомості у штаті Флорида, при цьому транзакції залишалися поза увагою контролюючих органів.

ОСОБА_4 будучи засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Код ЄДРПОУ 30487219) організував схему розкрадання гуманітарної допомоги, яка перенаправлялася на складські комплекси для перепакування та подальшого продажу в мережі супермаркетів. Необхідно акцентувати, що вказаний процес супроводжувався підробкою товарно-супровідної документації спільно з посадовими особами, що дозволяло видавати безкоштовні вантажі за комерційні товари.

Також зафіксовано, що ОСОБА_4 надавав державним чиновникам послуги приватної авіації як неправомірну вигоду для створення конфлікту інтересів. Внаслідок цього посадовці лобіювали інтереси бізнесу, зокрема блокуючи податкові перевірки та сприяючи у швидкому отриманні ліцензій для структур BGV.

Встановлено, що посадові особи, які входять до організованої злочинної групи, зловживаючи службовим становищем, маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підприємствах, зокрема на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем. Вимога повідомлення зводилися до наступного - внести до ЄРДР вищевказані відомості.

Заявник вважає, що у діях вказаних осіб наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч . 2 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні частини 2 статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням (частина 1 статті 1 КК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КК України для здійснення цього завдання КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян до кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Проте, така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

Так, до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: (1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; (2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 та 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що (1) обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або (2) в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Такий висновок відповідає і Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_14 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.

Відповідно до висновку, який викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

На переконання слідчого судді, вказані висновки повною мірою стосуються й скарги ОСОБА_3 на бездіяльність СУ ГУНП в Запорізькій області.

Слід також зауважити, що з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень випливає, що одночасно із заявою про кримінальне правопорушення від 21/07/2026-1-22 керівник ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 звернувся з тотожними за змістом заявами, щонайменше, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тощо, після чого оскаржив невнесення ними відомостей до ЄРДР за цими заявами до слідчих суддів відповідних судів.

Подання фактично однієї й тієї самої заяви про кримінальне правопорушення одночасно до декількох правоохоронних органів не узгоджується із завданнями і загальними засадами кримінального судочинства, закріпленими у ст. ст. 2, 7 КПК України.

Оцінюючи зміст заяві, слідчий суддя приходить до висновку, що у ній відсутні будь-які конкретні об`єктивні дані, які б свідчили про наявність в діях вказаних осіб ознак наведених злочинів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення, не зазначено фактичних обставин, наявність яких може свідчити про достатні підстави вважати щодо вчинення кримінального правопорушення, з чим вищезазначені положення закону безпосередньо пов`язують внесення відомостей до ЄРДР.

Так, зміст та суть повідомлення про злочин фактично має загальний характер, жодних конкретних відомостей щодо існування зазначених у заяві фактів заява не містить. У заяві відсутні відомості щодо конкретних обставин, з яких вбачається вчинення зазначених у ній кримінальних правопорушень та що вищевказані посадові особи причетні до таких протиправних дій, відсутні відомості щодо конкретних дій вищевказаних осіб, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення за наведеними у Ззяві статтями КК України.

Викладені у заяві обставини, з урахуванням вищенаведеного, не можна вважати відомостями про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, вони мають абстрактний, а не конкретний характер.

За такого, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.

Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги керівника Громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 21.07.2026 за вих. № 21/07/2026-1-22, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Слідчий суддя ОСОБА_1