Рішення № 139150870, 20.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/620/26

Провадження 2/206/1138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

I. Стислий зміст позовних вимог

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 876922768 від 13 червня 2023 року у загальному розмірі 115 862,83 грн, яка складається з 23 851,81 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 92 011,02 грн заборгованості за процентами.

Також позивач просив стягнути з відповідачки сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 13 червня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 876922768, за яким позичальниці було відкрито кредитну лінію та надано кредитні кошти. У подальшому право вимоги за договором послідовно відступалося ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а 15 липня 2025 року позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС». Посилаючись на невиконання відповідачкою грошових зобов`язань, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

II. Рух справи та процесуальні позиції учасників

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання позивача про витребування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, яка становить банківську таємницю та стосується належності відповідачці платіжної картки і зарахування на неї кредитних коштів.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не подала.

Судова кореспонденція направлялася відповідачці за наявною у матеріалах справи адресою її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Станом на день розгляду справи відповідне поштове відправлення до суду не повернулося, відомості про вручення поштового відправлення у матеріалах справи відсутні.

19 червня 2026 року з метою додаткового інформування відповідачки на офіційному вебпорталі судової влади України було розміщено оголошення про її виклик до суду.

Оцінюючи сукупність вжитих заходів щодо повідомлення відповідачки, направлення судової кореспонденції за зареєстрованою адресою, відсутність повернення поштового відправлення, розміщення оголошення про виклик, відсутність від відповідачки будь-яких заяв чи повідомлень та позицію позивача, який не заперечував проти заочного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи відповідно до статей 280281 ЦПК України та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

III. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

13 червня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявкою на отримання кредиту та уклала кредитний договір № 876922768.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV9RB28, який було направлено на зазначений нею номер мобільного телефону та введено в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачці відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 25 000,00 грн. Первісно 13 червня 2023 року відповідачці надано 11 653,00 грн, після чого у межах кредитної лінії їй надавалися додаткові транші. Загальний розмір фактично наданих кредитних коштів становив 25 000,00 грн.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , до якої прив`язаний фінансовий номер телефону, зазначений відповідачкою під час укладення кредитного договору. Наданими банком відомостями та випискою за рахунком підтверджено фактичне зарахування на цей рахунок кредитних коштів, зокрема 11 653,00 грн 13 червня 2023 року, а також наступних траншів, наданих у межах кредитної лінії.

Таким чином, факт укладення кредитного договору саме відповідачкою та фактичного отримання нею кредитних коштів підтверджується сукупністю взаємопов`язаних доказів, у тому числі електронними даними про укладення договору та незалежними від кредитодавця відомостями банківської установи.

Матеріалами справи також підтверджується часткове виконання відповідачкою договору. Зокрема, 12 липня 2023 року відповідачкою здійснено платіж у розмірі 4 681,00 грн у рахунок сплати нарахованих процентів та вчинено дії щодо продовження Дисконтного періоду. Унаслідок цього Дисконтний період було продовжено на 29 днів до 11 серпня 2023 року із застосуванням процентної ставки 1,05 % на день.

За умовами кредитного договору в період від дати видачі кредиту до 13 липня 2023 року включно проценти нараховувалися за ставкою 383,25 % річних, що становило 1,05 % від суми кредиту за кожний день користування ним. Після вчиненої 12 липня 2023 року пролонгації ця сама ставка 1,05 % на день застосовувалася до 11 серпня 2023 року включно.

Після закінчення Дисконтного періоду, тобто починаючи з 12 серпня 2023 року, умовами договору передбачено нарахування процентів за ставкою 1087,70 % річних, що становило 2,98 % на день від залишку кредиту за кожний день користування ним.

Станом на 12 вересня 2023 року заборгованість відповідачки становила 54 024,97 грн, з яких 23 851,81 грн залишок основної суми кредиту та 30 173,16 грн нараховані проценти.

12 вересня 2023 року за Реєстром прав вимоги № 248 до договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги за кредитним договором № 876922768 перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснювало подальше нарахування передбачених договором процентів виходячи із залишку кредиту 23 851,81 грн та ставки 2,98 % на день, що становить 710,78 грн за один день користування кредитом. За період з 13 вересня 2023 року по 08 грудня 2023 року включно, тобто за 87 днів, нараховано 61 837,86 грн процентів (710,78 грн ? 87 днів). Разом із 30 173,16 грн процентів, нарахованих станом на 12 вересня 2023 року, загальний розмір процентної заборгованості становить 92 011,02 грн.

Останнє нарахування процентів, включене до заявленої позивачем суми, проведено 08 грудня 2023 року. Після цієї дати нові проценти позивачем та попередніми кредиторами до предмета цього позову не включалися.

27 травня 2024 року за договором факторингу № 27/0524-01 та Реєстром прав вимоги № 1 право вимоги до відповідачки перейшло від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». 15 липня 2025 року відповідно до договору факторингу № 15/07/25-Е, Реєстру боржників та акта приймання-передачі Реєстру боржників право вимоги за кредитним договором № 876922768 перейшло від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» у сумі 115 862,83 грн, у тому числі 23 851,81 грн за основною сумою кредиту та 92 011,02 грн за процентами.

Доказів погашення відповідачкою зазначеної заборгованості після переходу права вимоги матеріали справи не містять.

IV. Норми права і мотиви суду

Відповідно до статей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог закону.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а письмова форма правочину вважається дотриманою, якщо його зміст зафіксований в електронному документі та підписаний стороною у передбачений законом спосіб. Положеннями Закону України «Про електронну комерцію» передбачена можливість укладення електронного договору шляхом акцепту оферти та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що саме відповідачка здійснила акцепт запропонованих кредитодавцем умов, отримала кредитні кошти та частково виконувала договір, у тому числі вчиняла дії, спрямовані на продовження Дисконтного періоду. Тому підстав ставити під сумнів факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин суд не встановив.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав. Наданими договорами факторингу, реєстрами прав вимоги, актами приймання-передачі та документами щодо фінансування підтверджено безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЙС». Отже, позивач є належним кредитором у спірному зобов`язанні.

Щодо процентів за користування кредитом

За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами кредитного договору чітко визначено розмір процентних ставок і порядок їх застосування. До 11 серпня 2023 року включно, з урахуванням здійсненої відповідачкою пролонгації, проценти нараховувалися за ставкою 1,05 % на день. З 12 серпня 2023 року проценти нараховувалися за погодженою сторонами ставкою 2,98 % на день від залишку кредиту.

При цьому відповідно до умов договору після закінчення Дисконтного періоду проценти підлягали сплаті позичальником щоденно. Отже, заявлені позивачем до стягнення 92 011,02 грн є не платежами, строк сплати яких має настати в майбутньому, а процентами за фактичний період користування кредитними коштами, строк сплати яких настав.

Поданий розрахунок є арифметично послідовним: станом на 12 вересня 2023 року непогашені проценти становили 30 173,16 грн; за наступні 87 днів з 13 вересня по 08 грудня 2023 року включно за ставкою 2,98 % на день від залишку тіла 23 851,81 грн щоденна сума становила 710,78 грн, а загалом 61 837,86 грн. Сума 30 173,16 грн + 61 837,86 грн дорівнює заявленим до стягнення 92 011,02 грн.

Щодо законодавчого обмеження максимальної денної процентної ставки

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» Закон України «Про споживче кредитування» доповнено положеннями про денну процентну ставку та встановлено її максимальний розмір.

Зазначений Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року. Перехідними положеннями передбачено поетапне запровадження обмеження: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів 1,5 %, а після завершення перехідного періоду 1 %. Таким чином, відповідні часові межі становили: з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року 2,5 %; з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року 1,5 %; починаючи з 20 серпня 2024 року 1 %.

Разом із тим ці обмеження не впливають на розмір процентів, заявлених до стягнення у цій справі. Усі проценти, що становлять предмет позову, були нараховані не пізніше 08 грудня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом № 3498-IX. Закон не встановлює зворотної дії нового обмеження щодо процентів, правомірно нарахованих до набрання ним чинності.

Крім того, пунктом 2 розділу II Закону № 3498-IX передбачено поширення відповідних змін на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності. Кредитний договір № 876922768 було укладено 13 червня 2023 року строком на п`ять років; доказів продовження строку дії договору після 24 грудня 2023 року матеріали справи не містять. Єдина встановлена у справі пролонгація Дисконтного періоду відбулася 12 липня 2023 року, тобто також до набрання чинності Законом № 3498-IX.

За таких обставин саме по собі те, що передбачена договором ставка 2,98 % на день була більшою за запроваджений у подальшому перехідний поріг 2,5 % та остаточний поріг 1 %, не є підставою для зменшення процентів, нарахованих за період до 08 грудня 2023 року.

Суд також враховує правову оцінку, викладену Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, у якій досліджувалися, зокрема, умови кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що передбачали після завершення дисконтного періоду ставку 1087,70 % річних, або 2,98 % на день. Сам по собі значний розмір погодженої сторонами процентної ставки за обставин тієї справи не був визнаний достатньою підставою для недійсності відповідної умови договору.

У цій справі відповідачка вимог про визнання умов кредитного договору недійсними не заявляла, доказів їх недійсності суду не надала. Позивач не заявляє до стягнення неустойку, штраф чи пеню, а сума 92 011,02 грн складається саме з договірних процентів. Тому вимога про стягнення 92 011,02 грн процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 23 851,81 грн основної суми кредиту

Водночас суд не знаходить правових підстав для стягнення на час розгляду справи 23 851,81 грн залишку основної суми кредиту.

Пунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що договір діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання. За умовами пунктів 7.27.3 договору основна сума кредиту підлягає обов`язковому поверненню не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або його дострокового припинення. Кінцевою датою повернення кредиту визначено 13 липня 2028 року.

Таким чином, на час звернення до суду та на час вирішення справи погоджений сторонами кінцевий строк повернення основної суми кредиту не настав.

Разом із тим пунктами 9.1.1.2, 9.1.1.7 договору передбачено право кредитодавця за наявності прострочення процентів вимагати дострокового повернення кредиту, а при затриманні сплати процентів щонайменше на один місяць вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору.

Аналогічне спеціальне регулювання містить частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». У разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець вправі вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачено договором. При цьому кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про таку затримку та відповідну вимогу, а дострокове повернення здійснюється протягом 30 календарних днів з дня одержання споживачем такого повідомлення.

Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 766/2926/23 дійшов висновку, що праву кредитора на дострокове стягнення у судовому порядку всієї заборгованості за договором споживчого кредиту має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». За відсутності доказів одержання споживачем відповідної вимоги у нього не виникає обов`язку достроково повернути ту частину кредиту, строк повернення якої за договором ще не настав.

Матеріали цієї справи не містять ані письмового повідомлення про дострокове повернення всієї суми кредиту, ані доказів його направлення та одержання відповідачкою. Навпаки, у позовній заяві позивач зазначив, що заходи досудового врегулювання спору ним не здійснювалися.

Саме лише відображення у внутрішньому розрахунку позивача залишку основної суми кредиту як «простроченої заборгованості» не змінює встановленого договором строку виконання основного зобов`язання та не підтверджує дотримання передбаченого законом і договором порядку його дострокового припинення. Пред`явлення самого позову також не може замінити передбачену спеціальним законом процедуру, яка має передувати виникненню у споживача обов`язку достроково сплатити платежі, строк яких за договором ще не настав.

За таких обставин вимога про стягнення 23 851,81 грн основної суми кредиту є передчасною і задоволенню не підлягає. Відмова у цій частині не позбавляє кредитора права вимагати повернення залишку основної суми кредиту після настання передбаченого договором строку її повернення або після належної реалізації права на дострокове повернення кредиту в установленому законом і договором порядку.

V. Судові витрати

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задовольняються в розмірі 92 011,02 грн із заявлених 115 862,83 грн, тобто на 79,4138 %. Тому відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 114,31 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього та акт приймання-передачі наданих послуг, яким підтверджено надання правничої допомоги загальною вартістю 7 000,00 грн, зокрема щодо вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, підготовки адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів.

Зазначені роботи безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, а матеріалами справи підтверджується їх фактичне виконання. З урахуванням часткового задоволення позову та положень статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 5 558,96 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263265, 273, 280289, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за процентами за кредитним договором № 876922768 від 13 червня 2023 року у розмірі 92 011 (дев`яносто дві тисячі одинадцять) гривень 02 копійки.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 23 851 (двадцяти трьох тисяч восьмисот п`ятдесяти однієї) гривні 81 копійки основної суми кредиту відмовити як передчасно заявленої.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 31 копійка.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 558 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 96 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок перегляду та оскарження заочного рішення

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Гаркуша