Рішення № 139149676, 29.10.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1267/24

Провадження № 2/589/203/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2025 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Лєвши С.Л.,

з участю секретаря судового засідання Новик О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

- про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача борг у розмірі 50133 гривні 62 копійки.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 протягом п`ятнадцяти років підтримували дружні стосунки.

02 червня 2022 року позивач був вимушений виїхати за межі України на лікування.

ОСОБА_1 при виїзді за межі України залишив відповідачу свою банківську картку Акціонерного товариства «ПУМБ».

Наприкінці березня 2023 року відповідач повідомив позивача про те що він використав належні позивачу кошти в розмірі 52000 грн на своє лікування, при цьому домовились між собою, що ОСОБА_2 віддасть ОСОБА_1 кошти до кінця 2023 року.

Позивач вказує, що відповідачем борг йому не повернуто. До часу подання позову до суду відповідач ухиляється від повернення грошових коштів.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений, надав заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.28)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, до суду надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі. (а.с.27)

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З постанови про закриття кримінального провадження від 08 лютого 2024 року постановленої дізнавачем сектору дізнання Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, вбачається, що за заявою ОСОБА_1 від 22.09.2022 за фактом неповернення боргу в сумі 50000 грн, 15 грудня 2023 року розпочате кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023205570000505 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України. Разом з цим, було постановлено, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023205570000505 від 15.12.2023 закрити у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.(а.с.3,4)

Як вбачається, з виписки по особовому рахунку відділення №1 ПУМБ в м. Шостка з 01.03.2023 по 31.03.2023 ОСОБА_1 , з банківського рахунку ОСОБА_1 здійснено переказ коштів: 17 березня 2023 року на суму 10000 грн; 18 березня 2023 року на суму 10000 грн; 20 березня 2023 року на суму 10000 грн; 21 березня 2023 року на суму 20133 грн 62 коп. на картку *4201. Загальна суму переказу складає 50133 грн 62 коп. (а.с.5)

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19,від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 перевів на свій картковий рахунок з банківського рахунку ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 50133 грн 62 коп. та без достатньої правової підстави не повернув їх позивачу в строк який був встановлений усною домовленістю між ними. Доказів іншого відповідачем до суду не надано, а тому відповідач ОСОБА_2 зобов`язаний повернути кошти в сумі 50133 грн 62 коп. власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у виді сплаченого судового збору за позовну заяву в сумі 1211 грн 20 коп. (квитанція за номером платежу 1299675984 від 18.03.2024)

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) безпідставно набуті кошти в розмірі 50133 (п`ятдесят тисяч сто тридцять три) гривні 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша