Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 468/1623/26 Провадження № 2/478/630/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2026 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Іщенко Х.В., за участі секретаря Крюкової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Казанка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ :
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9916914800 від 25.09.2024 у загальному розмірі 79804,24 грн., з яких: 58548,13 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20914,90 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 314,21 грн. заборгованість за комісією, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.09.2024 між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9916914800 про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами). Позичальник, в порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим АТ «УКРСИББАНК» відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», на підставі договору факторингу № 299 від 09.09.2025 , право вимоги до відповідача за вищевказаним договором. Таким чином ТОВ «ФК «Суперіум» набуло право вимоги до відповідача та стало новим кредитором за вищевказаним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9916914800 від 25.09.2024 у загальному розмірі 79804,24 грн, з яких: 58548,13 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20914,90 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 314,21 грн. заборгованість за комісією, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, поклавши також на останнього витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» в позовній заяві зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.
Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, представник позивача не заперечує проти ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, суд розглядає справу у відсутність сторін по справі на підставі наявних у справі доказів .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 25.09.2024 року відповідач підписав Анкету-заявку на надання споживчого кредиту та уклав з ПАТ «Укрсиббанк» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 9916914800 , відповідно до умов якого ПАТ «Укрсиббанк» надав відповідачу кредит у сумі 200000,00 грн., на строк 24 місяці.
09.09.2025 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Суперіум» було укладено Договір факторингу №299, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Суперіум» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за договором про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування № 9916914800 від 25.09.2024 .
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №299, ТОВ «ФК «Суперіум» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 79804,24 грн.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Суперіум», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Суперіум» за кредитним договором № 9916914800 від 25.09.2024 у загальному розмірі 79804,24 грн., з яких: 58548,13 грн. заборгованість за тілом кредиту, 20914,90 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 314,21 грн. заборгованість за комісією .
Так, за змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст. 638ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
За п.1 ч.1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, права вимоги за кредитним договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування № 9916914800 від 25.09.2024 року, укладеного між первісним кредитором ПАТ «Укрсиббанк» та відповідачем перейшло до ТОВ «ФК «Суперіум».
Дослідивши всі докази в їх сукупності, суд встановив, що відповідач умови укладеного договору не виконав, платежі по кредиту та відсотки за користування кредитом не сплатив, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Суперіум» підлягають задоволенню в повному обсязі.
За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Суперіум» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
03.06.2026 року між ТОВ «ФК «Суперіум» та адвокатом Марчук Я.С. було укладено договір про надання правничої ( правової ) допомоги №1, за яким замовник замовив, а виконавець зобов`язався надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах клієнта юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками договорів.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що загальний обсяг витрат на професійну правничу допомогу склав 8000,00 гривень.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення КонституційногоСуду Українивід 30 вересня 2009року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості.
Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який би відповідав критерію співмірності, розумності та справедливості становить 8000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10,12,19,81,141,258-260,263-265, 267, 268, 274-279, 354-355 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» , код ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: узвіз Вознесенський, буд.23А, нежитлове приміщення 35А, м. Київ, 04053, заборгованість за кредитним договором № 9916914800 від 25.09.2024 у загальному розмірі 79804 грн. 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» , код ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: узвіз Вознесенський, буд.23А, нежитлове приміщення 35А, м. Київ, 04053, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2664,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або складання.
Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 17.08.2026.
Суддя Х.В.Іщенко
Судове рішення № 139148937, Казанківський районний суд Миколаївської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 468/1623/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: