Ухвала суду № 139147655, 21.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/25511/25 Провадження №2/760/3760/26

УХВАЛА

(повний текст)

«18» серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Верганівського Б. І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання представника позивача про призначення посмертної судової молекулярно - генетичної експертизи з ексгумацією, а також клопотання представника відповідача про проведення судової психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

15 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 17 вересня 2025 року.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 01 жовтня 2025 року.

29 вересня 2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 07 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено підготовче засідання.

24 жовтня 2025 року від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду,

Ухвалою від 16 грудня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, - відмовлено.

14 липня 2026 року від адвоката Мальчик О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_5 , до суду надійшло клопотання про вступ у справу.

Ухвалою від 14 липня 2026 року у задоволенні заяви Мальчик О.М. , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про вступ у справу, - відмовлено.

19 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією яке обґрунтовано наступним. Спадкодавець перебував у шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 17.11.1984 шлюб було розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 ), після чого ОСОБА_7 повернула собі дівоче прізвище « ОСОБА_7 ». Незважаючи на розірвання шлюбу, спадкодавець і ОСОБА_9 продовжували проживати однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання у них народилися двоє дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (народилася після розірвання шлюбу), яка після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_11 » - Позивач у цій справі. У свідоцтві про народження Позивача серії НОМЕР_2 її батьком зі слів матері зазначено « ОСОБА_13 ». Для встановлення факту родинних відносин між Позивачем та спадкодавцем, а відтак - для реалізації її спадкових прав, необхідні спеціальні знання у галузі судової генетики, без яких відповідні обставини встановити неможливо. І. Правові підстави для призначення експертизи Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Обидві умови у цій справі є виконаними: встановлення біологічного батьківства спадкодавця щодо Позивача без проведення молекулярно-генетичної експертизи об`єктивно неможливе, а відповідного висновку експерта у справі не подано. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Виходячи зі змісту ст. ст. 57-59, 76 ЦПК України, кровна спорідненість може бути доведена чи спростована лише в результаті проведення судово генетичної експертизи. Спеціальною матеріально-правовою нормою у даному випадку є стаття 130 СК України, згідно з якою у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Спадкодавець на момент народження Позивача у шлюбі з її матір`ю не перебував (шлюб розірвано 17.11.1984, а Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 ), а отже правова підстава для встановлення факту батьківства у судовому порядку прямо визначена законом. ІІ. Правова позиція Верховного Суду У постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24 Верховний Суд сформулював таку правову позицію: «…висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства» (з посиланням на постанови Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22, від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22). «…» «Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово генетичної) експертизи. Отже, висновок судової молекулярно генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства». «…» «Ураховуючи зазначені норми процесуального законодавства, саме на суд покладено обов`язок, зокрема, забезпечити явку сторін у справі до експертної установи». ІІІ. Обов`язок суду забезпечити можливість проведення експертизи Сформульована Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24 правова позиція щодо обов`язку суду забезпечити явку сторін до експертної установи та активно сприяти в отриманні біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в повній мірі за аналогією поширюється і на обставини даної справи. На відміну від справи, що розглядалась Верховним Судом, у цій справі особа, кровне споріднення з якою підлягає встановленню, померла, а тому отримання біологічного матеріалу, придатного для молекулярно-генетичного дослідження, об`єктивно є можливим виключно шляхом проведення ексгумації останків та відібрання відповідних зразків у встановленому законом порядку. Оскільки за своєю процесуальною природою забезпечення проведення ексгумації для відібрання зразків є тотожним забезпеченню явки живої особи до експертної установи (в обох випадках йдеться про створення судом необхідних організаційних та процесуальних умов для отримання експертом матеріалів, без яких проведення експертизи об`єктивно неможливе), - обов`язок суду сприяти проведенню судової молекулярно-генетичної експертизи, на якому наголосив Верховний Суд, охоплює і обов`язок вжити заходів, спрямованих на забезпечення проведення ексгумації. Інше тлумачення суперечило б сформованій Верховним Судом правовій позиції, фактично позбавило б сторону можливості реалізувати своє право на доказування у справі за допомогою єдиного достовірного методу встановлення кровного споріднення (ДНК-дослідження), а отже - порушувало б завдання цивільного судочинства, визначені ч. 1 ст. 2 ЦПК України, щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників. ІV. Практика Європейського суду з прав людини Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.2006 у справі «Яггі проти Швейцарії» (Jaggi v. Switzerland, заява № 58757/00) постановив, що відмова у проведенні аналізу ДНК останків можливого батька заявника становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Суд зазначив, що людина, яка намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією, - інтерес в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що стосується важливого аспекту її особистої ідентичності. З тієї ж позиції випливає, що проведення ексгумації з метою відібрання біологічного матеріалу померлого ймовірного батька не потребує дозволу інших родичів чи користувачів місця поховання. У рішенні від 07.05.2009 у справі «Kalacheva v. Russia» (заява № 3451/05, § 34) Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної особи; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства. Аналогічна правова позиція сформульована також у рішенні ЄСПЛ від 07.02.2002 у справі «Mikulic v. Croatia» (заява № 53176/99) та в рішенні від 17.07.2007 у справі «Jevremovic v. Serbia» (заява № 3150/05), у яких ЄСПЛ підтвердив, що національні суди зобов`язані вживати ефективних заходів для встановлення біологічного батьківства, зокрема призначати ДНК-експертизу, та що неможливість використати ДНК-експертизу порушує право заявника на повагу до приватного життя, передбачене статтею 8 Конвенції. Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини застосовується національними судами України як джерело права. V. Усталена практика Верховного Суду України щодо значення СММГЕ Зазначений правовий підхід послідовно застосовує Верховний Суд України, а саме у наступних постановах: Постанова Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); Постанова Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 543/738/16-ц; Постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 641/9147/15-ц; Постанова Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 225/6301/15-ц; Постанова Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 562/1155/18; Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18; Постанова Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 552/4291/22; Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 592/4443/17; Постанова Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 752/13549/22; Постанова Верховного Суду від 20.09.2024 у справі № 183/2690/21. В усіх зазначених постановах Верховний Суд послідовно стверджує, що висновок судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи має ключове значення у процесі дослідження факту батьківства та є достатньою підставою для категоричного висновку щодо встановлення (спростування) батьківства. VI. Постанова Пленуму Верховного Суду України Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», коли ухилення сторони у справі щодо визнання батьківства від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 109 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні. Зазначена постанова Пленуму прямо визнає молекулярно-генетичну експертизу як стандартний і визначальний засіб доказування у справах про встановлення батьківства. VII. Об`єктивна необхідність ексгумації Спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та похований за адресою: АДРЕСА_2 . Беручи до уваги, що з моменту смерті спадкодавця минуло близько 7 років, а отримання його біологічного матеріалу, придатного для проведення молекулярно-генетичного дослідження, об`єктивно є можливим виключно шляхом проведення ексгумації останків та відібрання відповідних зразків (фрагментів кісткової тканини, зубів тощо), - призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи можливе лише у поєднанні з постановленням судового рішення про проведення ексгумації. Сучасні методики виділення ядерної ДНК зі зразків кісткової тканини (зокрема компактної кістки трубчастих кісток та зубів) дозволяють проводити повноцінне дослідження навіть у випадках значно тривалішого посмертного строку - до десятиріч після поховання. Це підтверджується усталеною практикою Експертної служби МВС України та інших судово-експертних установ. VIII. Розподіл функцій між експертними установами Відповідно до чинного законодавства та усталеної судової практики належний розподіл функцій між експертними установами при посмертній судово медичній молекулярно-генетичній експертизі є таким: 1. Проведення самого експертного дослідження доручається Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5; код ЄДРПОУ 25575285) як провідній експертній установі у цій категорії експертиз. Відповідно до офіційної інформації Експертної служби МВС, в експертно-криміналістичних підрозділах органів внутрішніх справ України проводяться судові молекулярно генетичні експертизи (експертна спеціальність 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження»); 2. Ексгумація та відібрання біологічних зразків з їх подальшим переданням для дослідження доручається експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (03110, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд. № 4; код ЄДРПОУ 23698049); 3. Технічне забезпечення ексгумації трупа спадкодавця та приведення після ексгумації могили в попередній стан покладається на службових осіб Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА); 4. Забезпечення належних умов доступу до місця поховання, безпеки під час ексгумації та сприяння експертам покладається на службових осіб Київської міської ради та Солом`янського управління поліції ГУНП у м. Києві (з урахуванням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про поховання та похоронну справу»). Позивачка готова понести всі витрати, пов`язані з проведенням експертизи, ексгумацією тіла спадкодавця, відібранням біологічних зразків та приведенням могили у первісний стан. ІХ. Усунення дефектів попереднього клопотання та поновлення строку Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2026 року у справі № 760/25511/25 у задоволенні попереднього клопотання представника позивача про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи було відмовлено. Дане клопотання не є повторним, а є новим клопотанням за нових обставин, оскільки в ньому усунуто всі дефекти, що стали підставою для попередньої відмови: 1. Питання, що ставляться на вирішення експерта, сформульовані виключно у межах предмета позову - щодо встановлення біологічного батьківства спадкодавця стосовно Позивача (а не за схемою «передбачуваний дядько племінниця», як це було у попередньому клопотанні); 2. Експертне дослідження пропонується доручити виключно державним спеціалізованим установам - Київському науково-дослідному експертно криміналістичному центру МВС України та Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, що повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»; 3. Замість опосередкованого встановлення батьківства через дослідження ДНК брата спадкодавця, що ставило питання за межі предмета позову, - пропонується пряме дослідження біологічного матеріалу самого спадкодавця, отриманого внаслідок ексгумації, що дозволяє отримати категоричний висновок щодо біологічного батьківства; 4. Правове обґрунтування доповнено новою правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24, згідно з якою на суд покладено обов`язок забезпечити умови для проведення СММГЕ, що за аналогією включає і обов`язок забезпечити проведення ексгумації. З огляду на те, що дане клопотання базується на новій правовій позиції Верховного Суду, сформованій після постановлення ухвали суду від 11.03.2026, та містить новий, більш достовірний спосіб отримання біологічного матеріалу для експертизи, представник позивача просить суд поновити строк подання даного клопотання на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 122 ЦПК України як такого, що подане з причин, які об`єктивно не залежали від волі сторони.

В судовому засіданні 05.08.2026 року представником позивача було подано уточнене клопотання про призначення посмертної молекулярно - генетичної експертизи з ексгумацією у якій просив поновити представнику позивача - адвокату Хомичу Івану Олександровичу - строк на подання даного клопотання про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією; призначити у цивільній справі № 760/25511/25 посмертну судову молекулярно - генетичну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання: 1) Чи є кровне споріднення (біологічне батьківство) між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .? 2) У разі ствердної відповіді на перше питання - яка ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_10 щодо ОСОБА_1 (у відсотковому співвідношенні)? Проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5; код ЄДРПОУ 25575285). Постановити ухвалу про проведення ексгумації трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , похованого на Жулянському кладовищі м. Києва (просп. Повітряних Сил, 24), ділянка № НОМЕР_3 , ряд № НОМЕР_4 , місце № НОМЕР_5 . Ексгумацію проводити без додаткового отримання дозволу родичів та/або користувачів місця поховання померлого. Виконання ухвали щодо технічного забезпечення ексгумації трупа ОСОБА_10 та приведення після ексгумації могили в попередній стан покласти на службових осіб Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА). Для проведення робіт та відновлення благоустрою місця поховання залучити працівників зазначеної служби, з якими ОСОБА_1 буде укладено відповідний договір. Доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. № 103-А; код ЄДРПОУ 04803492) під час ексгумації трупа ОСОБА_10 провести відібрання зразків біологічного матеріалу (фрагменти трубчастої кістки, ребра, зубів або інших органів/тканин, які збереглися найкраще), необхідних для молекулярно-генетичного дослідження. Здійснити належне пакування, опечатування та передачу вказаних зразків до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Джонса Ґарета, буд. № 5) для проведення експертизи.

Також, в судовому засіданні 05.08.2026 року представником відповідачу було подано заперечення на клопотання про призначення посмертної судово - медичної молекулярно - генетичної експертизи з ексгумацією, яке обґрунтовано наступним. Щодо експертної установи. У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово - психіатричних експертиз. Проаналізувавши клопотання від 27 квітня 2026 року вбачається, що представник позивача серед іншого просить суд призначити посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу (п.2 прохальної частини) і доручити проведення Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (п. 11.3 прохальної частини). Керуючись правами, наданими ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було зроблено адвокатський запит до Київського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України із наступними запитаннями: «надати інформацію щодо вартості проведення посмертної судово - медичної молекулярно - генетичної експертизи при встановленні кровного споріднення між особами першого ступеня споріднення; надати інформацію щодо наявності Методики проведення посмертної судово - медичної молекулярно-генетичної експертизи, в тому числі щодо її реєстрації у Реєстрі методик проведення судових експертиз». 20 травня 2026 року Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України надав відповідь на адвокатський запит від 18.05.2026 за №01-1805/26, яким повідомив наступне: «Судово-медична експертна діяльність здійснюється винятково фахівцями спеціалізованих установ Міністерства охорони здоров`я України. Посмертні судово-медичні молекулярно-генетичні експертизи в Київському НДЕКЦ МВС не проводяться. Враховуючи викладене, дати інформацію щодо вартості проведення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи не видасться можливим. В Київському НДЕКЦ МВС відсутня Методика проведення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, як і відомості про її реєстрацію в Реєстрі методик проведення судових експертиз». Таким чином, визначена представником Позивача експертна установа не здійснює проведення посмертних судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз, а відтак задоволення клопотання не буде мати юридичних наслідків. Заперечення щодо ексгумації. Ексгумація (вилучення тіла з місця поховання) - це делікатна процедура, що балансує між пошуком справедливості та повагою до пам`яті померлого. Головний моральний конфлікт, у цій справі полягає у необхідності порушити спокій поховання заради виконання «забаганок» позивача. Очевидно, що процедура ексгумації завдасть глибокого емоційного болю родичам, оскільки сприймається ними, як наруга над пам`яттю та правом на вічний спокій близької людини. Окрім морально-етичних принципів існують також формальні обставини. Ритуальна служба СКП «Спеціалізованого комбінату підприємств комунально - побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА) (надалі - Підприємство) відповідаючи на адвокатський запит листом від 22.05.2026 за №803 (надалі - Лист № 803) інформує про вартість та порядок здійснення ексгумації трупа, а саме акцентує увагу на переліку необхідних документів. Так, за листом № 803 до Підприємства необхідно надати: належним чином засвідчена копія судового рішення, що набрало законної сили; оригінал свідоцтва про смерть; довідку про причину смерті; оригінал свідоцтва про поховання або в разі його відсутності - письмову згоду користувача місця поховання. Звертає увагу суду на те, що у Позивача відсутній весь перелік документів, адже похованням ОСОБА_10 займався Відповідач по справі. Крім того, з огляду на безпідставність позову Відповідач не надає письмову згоду користувача місця поховання. У листі № 803 Підприємство наголошує на тому, що за результатом проведення ексгумації, окрім демонтажу могильної споруди на могилі ОСОБА_10 , також вимагатиме демонтажу могильної споруди на сусідній могилі, розташованій ліворуч (від фронтального боку могили ОСОБА_10 ) та їхнього подальшого монтажу з метою приведення могили до попереднього стану. Фактично на місці заховання ОСОБА_10 на Жулянському кладовищі (м. Київ, проси. Повітярних Сил, 24) склалась ситуація, за якою могильні споруди розташовані впритул одна до одної і найменша відстань становить 30 см. Па підтвердження зазначеної тези до суду надаються фотографії. Ліворуч та праворуч від фронтального боку могили ОСОБА_10 наявні захоронення, які можуть зазнати руйнації. Так, у листі № 803 мова йде про демонтаж та монтаж могильної споруди ОСОБА_14 , що розташована ліворуч. А разом з тим, залишається ризик пошкоджень огорожі та інших елементів благоустрою місця поховання померлих родини ОСОБА_15 . Вказані ризики є суттєвими та негативними для сусідніх користувачів місць поховання і також мають враховуватись при ухваленні рішення щодо клопотання про призначення експертизи з ексгумацією від 27 квітня 2026 року. Виходячи із вимог, означених листом №803 у Позивача відсутня як документальна можливість клопотати про проведення ексгумації (надання всіх необхідних документів), так і фактична, адже проведення вказаної дії потягне за собою негативні наслідки для інших користувачів місць поховання. Отже, враховуючи лист Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 20 травня 2026 року про непроведення вказаного виду експертного дослідження, задоволення пункту 4 клопотання від 27 квітня 2026 року є безпідставним та таким, що не виправдовує розумної мети. Щодо фінансових витрат. Як зазначалось вище, Підприємство листом № 803 повідомило щодо порядку дій та вартості здійснення ексгумації трупа. Так, вартість вилучення останків померлого у літній період становить 3 488,54 грн., а у зимовий період - 4 313,14 грн. Оформлення договору-замовлення на організацію проведення вилучення складає 112,22 грн. Крім того, вартість послуги з демонтажу могильної споруди вагою від 0,7 до 1,0 т. складає 1136,25 грн. Також вартість послуги з монтажу намогильної споруди з улаштуванням фундаментну вагою від 0,7 до 1,0 т. складає 5 162,50 грн. Необхідно враховувати ще той фактор, що у процесі надання послуг Підприємство вже зараз наголошує на потребі демонтажу та монтажу могильної споруди на сусідній могилі, розташованій ліворуч (від фронтального боку могили ОСОБА_10 ). Втім, не виключено що аналогічна потреба виникне із могильною спорудою на сусідній могилі, розташованій праворуч (від фронтального боку могили ОСОБА_10 ). При цьому, Підприємство листом № 803 повідомило, що вказана вартість вилучення останків померлого не включає послуги з транспортного перевезення, повторного закопування та викопування могили після вилущення останків та транспортування до місця експертного дослідження, а також надання нової труни. Калькуляцію вартості усього комплексу послуг буде здійснено з урахуванням фактичної потреби та змісту резолютивної частини ухвали суду або постанови прокурора. Таким чином, можливе проведення ексгумації трупа ОСОБА_10 спричиняє фінансові збитки не лише для Відповідача, а й для сусідніх користувачів місць поховання. При цьому, звертає увагу суду, що позивачем разом з позовною заявою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору в якому позивач просила звільнити її від сплати судового збору враховуючи її майновий стан, зокрема те, що дохід позивача за 2024 рік склав 74 591,22 грн. Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року про відкриття провадження у справі №760/25511/25 Позивачу частково задоволено клопотання про звільнення від сплати судового збору та відстрочено сплату судового збору за майнову вимогу у розмірі 15 140,00 грн, до ухвалення судового рішення по справі. З наведеного вбачається: затратність проведення ексгумації (за мінімальними підрахунками 16 086,04 грн, без урахування транспортного перевезення, повторного закопування та викопування могили після вилучення останків та транспортування до місця експертного дослідження, а також надання нової труни, оплати відібрання зразків); відсутність доходів у позивача, які б надали можливість її оплатити; відтак вважає за необхідне поставити перед судом клопотання про забезпечення витрат на проведення експертизи в порядку ст. 135 ЦПК України. Клопотання про забезпечення судових витрат. Відповідно до п. 11 прохальної частини клопотання про призначення експертизи представник позивача просить витрати, пов`язані з проведенням ексгумації, приведенням могили у належний стан, відібранням зразків та проведенням молекулярно-генетичної експертизи, покласти на позивачку ОСОБА_1 . Водночас, судом уже було встановлено, що дохід позивача за 2024 рік склав 74 591,22 гри, як наслідок стверджує про малозабезпеченість позивача. Відтак, вважає за доцільне заявити клопотання про забезпечення витрат на проведення експертизи. Вартість ексгумації. У попередньому розділі заперечень акцентувалася увага суду на витратах пов`язаних із ексгумацією трупа ОСОБА_10 . Так, мінімальний розмір витрат за демонтаж, вилучення останків та монтаж могили ОСОБА_16 становить: 3 488,54 гри + 112,22 гри + 1136,25 грн. і 5 162,50 грн. = 9 899,51 грн. Ритуальна служба СКП "Спеціалізованого комбінату" підприємств комунально - побутового обслуговування» вже зараз наголошує на потребі демонтажу намогильної споруди на сусідній могилі, розташованій ліворуч (від фронтального боку могили ОСОБА_10 ), та їх подальшого монтажу з метою приведення могили до попереднього стану. Мова йде про могилу ОСОБА_14 . Відтак, мінімальний розмір витрат за демонтаж та монтаж могили ОСОБА_14 становить: 1136,25 грн. + 5 162,50 грн. = 6 298,75 грн. Отже, мінімальний розмір витрат, пов`язаних із проведенням ексгумації становить 16 198,26 гривень. Вартість намогильних споруд. При цьому, необхідно враховувати можливу руйнацію намогильних пам`ятників ОСОБА_10 та ОСОБА_14 під час проведення їх демонтажу. Вартість намогильного пам`ятника ОСОБА_14 на момент його встановлення складала 12 тисяч гривень. Па жаль, документи щодо вартості намогильної споруди ОСОБА_10 не збереглися. Однак, враховуючи схожість пам`ятників, його вартість була такою ж. Проте, на сьогодні вартість таких пам`ятників становить 65400,00 грн, що підтверджується договором про наміри (попередній договір) № 18-08 від 13.06.2026. Вартість експертизи. Оскільки йому було повідомлено, що посмертні судово-медичні молекулярно - генетичні експертизи в Київському НДЕКЦ МВС не проводяться та установі не видається можливим надати інформацію щодо вартості проведення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, ним було здійснено пошук вартості такої експертизи у мережі інтернет. Орієнтовна вартість проведення такої експертизи від 16 тисяч гривень. Таким чином, за елементарними арифметичними підрахунками мінімальний розмір проведення ексгумації з подальшою експертизою останків трупа складатиме 97 598,26, з яких 16 198,26 гривень (мінімальний розмір витрат, пов`язаних із проведенням ексгумації), 65 400,00 (орієнтовна вартість намогильних споруд ОСОБА_10 та ОСОБА_14 ), 16 000 гривень (орієнтовна вартість проведення такої експертизи). Приписами частини другої статті 135 ЦПК України суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Враховуючи викладені вище обставини, психічний та майновий стан позивача, з метою забезпечення розумних строків розгляду справи, просить суд зобов`язати позивача - ОСОБА_1 попередньо внести на депозитний рахунок суду судові витрати за проведення судової експертизи, про призначення якої позивач заявила клопотання, у розмірі 97 598,26 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 26 коп. Щодо особи Позивача. (Клопотання про призначення судової психіатричної експертизи). Аналіз матеріалів цієї цивільної справи, на його думку, свідчить про відсутність належних і допустимих доказів, необхідних для задоволення позову. В свою чергу Позивач намагається у будь-який спосіб «довести свою правоту», як наслідок, до суду подано клопотання про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією. Частиною першою ст. 30 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Оскільки дане клопотання стосується проведення процедури ексгумації (вилучення тіла з місця поховання), вважає, що слід переконатися, що заявник усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати (є дієздатним), а відтак просимо суд призначити судову психіатричну експертизу ОСОБА_1 , яка обґрунтовується наступним. Позивач - ОСОБА_1 мала дошлюбне прізвище ОСОБА_7 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_17 тривалий час страждає хронічним психічним захворюванням. Неодноразово лікувалася стаціонарно. Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА №121966 спеціалізованою психіатричною медико-соціальною експертною комісією встановлено другу групу інвалідності, при цьому зазначено, що особа непридатна до регулярної професійної праці. Рекомендовано спостереження психіатра та реабілітаційний центр. Зауважив, що ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9 народила дитину (хлопчика) - ОСОБА_18 . При цьому, на час народження дитини ОСОБА_11 перебувала на лікуванні в психіатричній лікарні і за станом здоров`я займатися вихованням дитини не мала можливості. При цьому, як випливає із листа Служби у справах дітей Солом`янської РДА від 14.02.2008 № 51, проживання з матір`ю несло загрозу життю та здоров`ю дитини, відтак орган опіки звернувся до прокурора Солом`янського району для вирішення подальшої долі дитини. 22.07.2013 Солом`янська державна адміністрація направила до Солом`янського районного суду міста Києва Висновок органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 . 27.11.2013 Солом`янський районний суд міста Києва у справі №760/16223/13 ухвалив рішення про позбавлення ОСОБА_11 батьківських прав. Із наведеного вбачається, що ОСОБА_17 тривалий час страждає хронічним психічним захворюванням. Неодноразово лікувалася стаціонарно. Зловживала алкогольними напоями та вела антигромадський спосіб життя. Була позбавлена батьківських прав. Була інвалідом 2 групи по психічному захворюванню. Наведене вище ставить під сумнів здатність ОСОБА_17 усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 105 Цивільного процесуального кодексу України призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи. Відтак, просить суд призначити судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання: «Чи ОСОБА_1 усвідомлює значення своїх дій та має можливість керувати ними?» Проведення експертизи доручити Державній установі «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України». На підставі вищевикладеного просив клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без задоволення; призначити у цивільній справі №760/25511/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, судово- психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання: «Чи ОСОБА_1 усвідомлює значення своїх дій та має можливість керувати ними?» Проведення експертизи доручити Державній установі «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України». У випадку задоволення клопотання представника позивача про призначення посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок суду судові витрати за проведення судової експертизи, про призначення якої позивач заявила клопотання у розмірі 97598,26 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 26 коп.

17.09.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, які обгрунтовані наступним. 27 квітня 2026 року представником позивача подано до суду уточнене клопотання про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією (далі - Клопотання). 13 липня 2026 року представником відповідача, адвокатом Браніцьким О.М., подано заперечення на Клопотання (далі Заперечення), в яких, серед іншого, заявлено зустрічне клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи позивачки та клопотання про забезпечення витрат на проведення експертизи у розмірі 97 598,26 грн. Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, відповідно до якого учасники справи мають право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, представник позивача подає ці письмові пояснення. І. Щодо тверджень про неможливість проведення експертизи визначеними установами Заперечення у цій частині ґрунтуються виключно на листі Київського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - КНДЕКЦ МВС) від 20.05.2026, отриманому у відповідь на адвокатський запит представника відповідача, в якому питання було сформульоване про проведення «посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи» як єдиної експертної дії однієї установи. Проте Клопотання побудоване на іншій - юридично коректній - конструкції розподілу функцій між установами (розділ VIII, пункти 3, 5, 6 прохальної частини Клопотання): судово-медична складова (участь в ексгумації та відібрання зразків біологічного матеріалу) доручається Державній установі «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» (далі - ДУ ІСПСМ МОЗ) як спеціалізованій установі МОЗ у повній відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», а власне молекулярно-генетичне дослідження відібраних зразків - КНДЕКЦ МВС, в якому проводяться судові молекулярно-генетичні експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (додаток 1 до Клопотання). Таким чином, лист КНДЕКЦ МВС від 20.05.2026, на який посилається представник відповідача, підтверджує лише те, з чого Клопотання і виходить: судово медична експертна діяльність здійснюється фахівцями спеціалізованих установ МОЗ України, а не МВС. Некоректно сформульоване у адвокатському запиті питання закономірно отримало відповідь, яка не має жодного відношення до механізму, запропонованого у Клопотанні, а тому не спростовує можливості проведення експертизи Більше того, доданий самим представником відповідача лист ДУ ІСПСМ МОЗ від 18.06.2026 № 05/10/908 (додаток 3 до Заперечень) прямо підтверджує: наказом МОЗ України від 18.04.2024 № 659 Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи реорганізовано у державну спеціалізовану установу «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», яка є правонаступником усіх його прав та обов`язків, а наказом МОЗ України від 03.04.2026 № 452 здійснюється її приєднання до ДУ ІСПСМ МОЗ. Отже, профільна державна судово-медична установа існує та функціонує, а зазначення в листі про те, що «вартість проведення відібрання зразків біологічного матеріалу трупа не розроблена», є суто організаційним питанням перехідного періоду реорганізації і жодним чином не свідчить про неможливість проведення відповідних дій. Показовим є й те, що сам представник відповідача у пункті 2 прохальної частини Заперечень просить доручити проведення судово-психіатричної експертизи саме ДУ ІСПСМ МОЗ - тобто не ставить під сумнів ані існування, ані компетентність цієї установи. ІІ. Щодо заперечень проти ексгумації. Практика Європейського суду з прав людини. Справа «Яггі проти Швейцарії» Заперечення проти ексгумації зводяться до морально-етичних міркувань («спокій поховання», «емоційний біль родичів»), до відсутності у позивачки документів, необхідних для звернення до ритуальної служби, та до заяви про те, що відповідач не надасть письмової згоди користувача місця поховання. Жоден із цих доводів не може бути підставою для відмови у задоволенні Клопотання з огляду на таке. Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Ключовою для обставин цієї справи є справа «Яггі проти Швейцарії» (Jaggi v. Switzerland, заява № 58757/00, рішення від 13.07.2006), обставини якої є фактично тотожними обставинам справи, що розглядається. Обставини справи «Яггі проти Швейцарії». Заявник, Андреас Яггі , 1939 року народження, протягом усього життя намагався встановити, чи є А.Н. його біологічним батьком. Позов про визнання батьківства, поданий ще до його народження, було відхилено у 1948 році. За життя А.Н. послідовно відмовлявся від проведення будь-яких досліджень. Після смерті А.Н. заявник звернувся з вимогою про проведення ДНК-аналізу останків померлого, для чого була необхідна ексгумація. Родина померлого заперечувала проти ексгумації. Федеральний суд Швейцарії відмовив заявникові, зазначивши, зокрема, що у віці 60 років заявник «зміг сформувати свою особистість і за відсутності певності щодо особи свого біологічного батька». Європейський суд з прав людини п`ятьма голосами проти двох визнав, що відмова у проведенні ДНК-аналізу останків ймовірного батька становить порушення статті 8 Конвенції, та сформулював такі висновки, які мають безпосереднє значення для цієї справи: 1) право знати своїх батьків є невід`ємною складовою поняття «приватне життя»; особа, яка намагається встановити своє походження, має життєво важливий інтерес, що захищається Конвенцією, - в отриманні інформації, необхідної для розкриття правди про важливий аспект її особистої ідентичності; 2) інтерес особи у встановленні свого походження не зникає з віком навпаки, з роками він лише посилюється; сам по собі сплив тривалого часу з моменту народження чи з моменту смерті ймовірного батька не є підставою для відмови; 3) забір зразків ДНК є відносно неінвазивним заходом; приватне життя померлої особи, з останків якої відбираються зразки, таким дослідженням не зачіпається, а повага до тіла померлого при проведенні відповідних процедур зберігається; 4) заперечення родини померлого проти ексгумації не є вирішальними: у справі Яггі родина так само заперечувала, однак не навела жодних заперечень релігійного чи філософського характеру проти відібрання зразків, і Суд визнав, що право заявника на встановлення походження переважує небажання родини; 5) спокій місця поховання має тимчасовий, а не абсолютний характер (строк користування місцем поховання у будь-якому разі обмежений у часі), а міркування правової визначеності самі по собі не можуть виправдати позбавлення особи права знати своє походження. Проєкція наведених висновків на обставини цієї справи повністю спростовує «морально-етичний» блок Заперечень. Посилання представника відповідача на «спокій поховання», «наругу над пам`яттю» та «емоційний біль родичів» є тими самими аргументами, які Європейський суд з прав людини у справі Яггі дослідив та відхилив, надавши перевагу життєво важливому інтересу особи у встановленні власного походження. При цьому у справі Яггі йшлося виключно про моральний інтерес заявника (питання спадкування не стояло) - і навіть такого інтересу було достатньо для констатації порушення статті 8 Конвенції. У цій же справі до інтересу ідентичності додається і майновий вимір - реалізація спадкових прав позивачки, що робить її інтерес ще вагомішим. Окремо слід зупинитися на заяві представника відповідача про те, що відповідач не надасть «письмової згоди користувача місця поховання». По-перше, з листа Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» від 22.05.2026 № 803, доданого до Заперечень, вбачається, що згода користувача місця поховання є лише альтернативою оригіналу свідоцтва про поховання, а самостійною та достатньою підставою для проведення ексгумації є належним чином засвідчена копія судового рішення, що набрало законної сили. Саме про постановлення такого рішення і йдеться у Клопотанні. По-друге, позиція відповідача, який, будучи стороною, зацікавленою у результаті вирішення спору, відмовляється надати згоду та водночас посилається на її відсутність як на перешкоду для експертизи, фактично означала б наділення сторони спору правом вето на єдиний достовірний засіб доказування. Такий підхід несумісний із принципами змагальності та рівності сторін (ст. 6 Конвенції, ст. 12 ЦПК України) і прямо суперечить висновкам ЄСПЛ у справах «Яггі проти Швейцарії», «Мікуліч проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, заява № 53176/99), «Євремович проти Сербії» (Jevremovic v. Serbia, заява № 3150/05), відповідно до яких держава зобов`язана забезпечити ефективні засоби встановлення біологічного походження особи. Нагадуємо також, що відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 ухилення сторони від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів може мати наслідком визнання судом факту, для з`ясування якого експертизу було призначено (ст. 109 ЦПК України). Отже, послідовне блокування стороною відповідача єдиного науково достовірного засобу доказування не позбавить позивачку судового захисту, однак створить для сторони відповідача значно менш сприятливі процесуальні наслідки. Щодо прав інших осіб. В ухвалі від 14.07.2026 у цій справі суд, відмовляючи у залученні ОСОБА_5 до участі у справі як третьої особи, зазначив, що ймовірне порушення прав інших осіб при проведенні ексгумації буде враховано судом при розгляді Клопотання. Звертаємо увагу суду, що механізм, запропонований у Клопотанні, повною мірою забезпечує права користувачів сусідніх місць поховання: технічне виконання робіт доручається профільній комунальній службі - Ритуальній службі СКП «Спецкомбінат ПКПО», яка у листі від 22.05.2026 № 803 сама передбачила як демонтаж намогильної споруди на сусідній могилі, так і її подальший монтаж «з метою приведення могили до попереднього стану»; усі витрати, пов`язані з ексгумацією та приведенням місць поховання у належний стан, покладаються на позивачку (п. 11 прохальної частини Клопотання); передбачено завчасне повідомлення учасників про дату та час проведення ексгумації (п. 8 прохальної частини Клопотання); ексгумація проводиться за участю експертів ДУ ІСПСМ МОЗ та у присутності поліції (пункти 6, 7 прохальної частини Клопотання). Таким чином, права та інтереси третіх осіб при виконанні ухвали суду будуть дотримані, а тимчасові незручності - повністю компенсовані коштом позивачки. ІІІ. Щодо доданих до Заперечень документів, які містять лікарську таємницю До Заперечень представником відповідача додано, серед іншого (додатки 9-13 до Заперечень): копію довідки Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 від 11.01.2008 № 924/84; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 121966; копію листа Служби у справах дітей Солом`янської РДА від 14.02.2008 № 51; копію висновку органу опіки та піклування Солом`янської РДА від 22.07.2013; копію рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27.11.2013 у справі № 760/16223/13. Зазначені документи містять відомості про можливий стан психічного здоров`я позивачки, можливі факти її звернення за психіатричною допомогою та перебування на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги, можливе встановлення інвалідності, а також відомості про приватне та сімейне життя позивачки. Такі відомості становлять лікарську таємницю та конфіденційну інформацію про особу, що прямо випливає зі ст. 32 Конституції України, ст. 286 Цивільного кодексу України, статей 39-1, 40 Основ законодавства України про охорону здоров`я, ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу» (яка встановлює пряму заборону розголошення відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги) та ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних», що відносить дані про здоров`я до особливої категорії персональних даних, обробка яких за загальним правилом заборонена. При цьому зазначені документи за своїм змістом та адресатами (орган соціального захисту населення, прокурор, суд в іншій справі) ніколи не адресувалися ані відповідачу, ані його представнику. Джерело їх походження у Заперечень не розкрито. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» отримання інформації з обмеженим доступом за адвокатським запитом не допускається, тобто законного механізму отримання таких документів у розпорядження представника відповідача закон не передбачає. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. За таких обставин просимо суд критично оцінити допустимість зазначених доказів та запропонувати стороні відповідача повідомити джерело і правові підстави отримання нею документів, що містять лікарську таємницю. Незалежно від наведеного, зазначені документи подані з пропуском встановленого законом строку. Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Відзив у цій справі подано ще у 2025 році, натомість зазначені документи подано лише 13.07.2026 - без жодного обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк. Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. ІV. Щодо клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи позивачки Клопотання представника відповідача про призначення судово-психіатричної експертизи позивачки є юридично безпідставним та за своєю метою - очевидно спрямованим не на встановлення обставин справи, а на дискредитацію позивачки і тиск на неї. По-перше, посилання на ст. 105 ЦПК України є юридично неспроможним. Обов`язкове призначення експертизи для встановлення психічного стану особи за клопотанням сторони можливе лише тоді, коли психічний стан особи входить до предмета доказування у справі (наприклад, у справах про обмеження цивільної дієздатності чи визнання особи недієздатною, про визнання недійсним правочину, вчиненого особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій,- ст. 225 ЦК України). Предметом доказування у цій справі (ч. 2 ст. 77 ЦПК України) є походження позивачки від ОСОБА_10 та її спадкові права. Психічний стан позивачки до предмета доказування у цій справі не входить, а тому «необхідності встановити психічний стан особи» у розумінні ст. 105 ЦПК України немає. По-друге, цивільна дієздатність фізичної особи презюмується (ст. 30 ЦК України), так само як і цивільна процесуальна дієздатність (ст. 47 ЦПК України). Питання про обмеження цивільної дієздатності або визнання фізичної особи недієздатною вирішується виключно в порядку окремого провадження (статті 295 300 ЦПК України) і не може вирішуватися «попутно» у позовному провадженні. При цьому ст. 296 ЦПК України визначає вичерпне коло осіб, які можуть звернутися з відповідною заявою: члени сім`ї особи, близькі родичі незалежно від спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги. Відповідач до цього кола не належить. Більше того, наполягаючи у цій справі на відсутності будь-яких родинних відносин із позивачкою, відповідач сам виключає себе з кола осіб, які взагалі могли б ініціювати таке питання. По-третє, всі документи, якими представник відповідача обґрунтовує це клопотання, датовані 2007-2013 роками, тобто їм від 13 до 18 років. Жоден із них не характеризує і об`єктивно не може характеризувати стан позивачки у 2026 році. Показово, що навіть із доданої самим представником відповідача копії рішення від 27.11.2013 вбачається, що 07.12.2012 суд повертав дитину на виховання матері, тобто і в той період стан позивачки не був незмінним. По-четверте, позивачка бере участь у справі через професійного представника - адвоката, реалізує свої процесуальні права послідовно та добросовісно, і жодних обставин, які давали б підстави сумніватися в її здатності усвідомлювати значення своїх дій, у справі немає. Звернення до суду з позовом про встановлення факту батьківства та захист спадкових прав, так само як і подання клопотання про призначення генетичної експертизи, є реалізацією гарантованих Конституцією та законом прав, а не проявом «нездатності усвідомлювати значення своїх дій», як це намагається подати сторона відповідача. Використання давніх відомостей про стан здоров`я особи з метою її стигматизації та дискредитації у судовому процесі несумісне з повагою до честі і гідності людини (статті 3, 28 Конституції України) та з принципами добросовісного користування процесуальними правами. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Подання завідомо безпідставного клопотання, спрямованого на затягування розгляду справи та дискредитацію іншої сторони, містить ознаки зловживання процесуальними правами, що просимо суд врахувати при оцінці процесуальної поведінки сторони відповідача. V. Щодо забезпечення витрат на проведення експертизи (ст. 135 ЦПК України) Позивачка не заперечує проти внесення попередньої оплати витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, що вже було підтверджено її представником у судовому засіданні, а також прямо випливає з пункту 11 прохальної частини самого Клопотання, в якому позивачка просить покласти відповідні витрати саме на неї. Готовність позивачки нести ці витрати свідчить про серйозність її намірів та добросовісність її процесуальної позиції. Водночас заявлена представником відповідача сума 97 598,26 грн не має нічого спільного з «витратами, пов`язаними з відповідною процесуальною дією» у розумінні ч. 2 ст. 135 ЦПК України, з огляду на таке. 1) 65 400,00 грн - це «орієнтовна вартість» товарів та послуг за договором про наміри (попереднім договором) № 18-08 від 13.06.2026, укладеним самим відповідачем вже під час розгляду цієї справи, без сплати жодного авансу чи завдатку. Йдеться про гіпотетичну вартість виготовлення нових намогильних споруд, тобто про можливу майбутню шкоду майну, яка не належить до судових витрат, вичерпний перелік яких визначено ст. 133 ЦПК України, і у разі її настання підлягала б відшкодуванню в загальному порядку. Окрім того, вартість демонтажу та подальшого монтажу намогильних споруд (1 136,25 грн та 5 162,50 грн відповідно за кожну споруду) вже включена до калькуляції Ритуальної служби СКП, наведеної у листі від 22.05.2026 № 803, та врахована представником відповідача у складі суми 16 198,26 грн, - тобто ці самі позиції заявлені двічі. Сама Ритуальна служба у зазначеному листі повідомила, що калькуляція вартості усього комплексу послуг буде здійснена з урахуванням фактичної потреби та змісту резолютивної частини ухвали суду. 2) 16 000,00 грн «орієнтовної вартості експертизи» обґрунтовано роздруківкою з вебсайту приватної установи, на якій міститься повідомлення цієї ж установи про призупинення надання послуг з проведення ДНК-аналізів, причому наведена ціна стосується дослідження за зразками живих осіб, а не посмертної молекулярно генетичної експертизи. Належним доказом вартості експертизи може бути виключно рахунок відповідної державної спеціалізованої експертної установи. 3) Розрахунки представника відповідача є внутрішньо суперечливими: на сторінці 4 Заперечень мінімальна вартість витрат, пов`язаних з ексгумацією, визначена у 16 086,04 грн, а на сторінках 5-6 - вже у 16 198,26 грн. 4) ДУ ІСПСМ МОЗ у листі від 18.06.2026 повідомила, що вартість відібрання зразків біологічного матеріалу наразі не розроблена, а отже точний розмір відповідних витрат наперед об`єктивно визначити неможливо. З огляду на наведене, позивачка пропонує суду такий порядок: у разі задоволення Клопотання визначити розмір попередньої оплати судових витрат на підставі калькуляції Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» та рахунків Київського НДЕКЦ МВС України і ДУ ІСПСМ МОЗ, виставлених на виконання ухвали суду. Позивачка зобов`язується внести визначену судом суму на депозитний рахунок суду у встановлений судом строк. На підставі викладеного, просив заперечення представника відповідача від 13.07.2026 на клопотання про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією відхилити, а уточнене клопотання представника позивача від 27.04.2026 задовольнити; у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 - відмовити; критично оцінити допустимість доданих до заперечень від 13.07.2026 документів, що містять відомості про стан здоров`я позивачки (додатки 9-13 до заперечень), запропонувати стороні відповідача повідомити джерело та правові підстави їх отримання і не брати зазначені документи до уваги на підставі ст. 78, ч. 8 ст. 83 ЦПК України; у випадку задоволення клопотання про призначення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи з ексгумацією - визначити розмір попередньої оплати судових витрат на підставі калькуляції Ритуальної служби СКП «Спецкомбінат ПКПО» виконавчого органу Київради (КМДА) та рахунків Київського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України», який позивачка зобов`язується внести на депозитний рахунок суду у встановлений судом строк.

В судове засідання представник позивача з`явився, клопотання про проведення експертизи підтримав, просив його задовольнити. Вказав, що з врахуванням того що батько позивачки помер провести експертизу іншим шляхом ніж проведення ексгумації не можливо. Також зазначив, що позивач погоджується внести на депозитний рахунок суду суму необхідну для проведення відповідної експертизи та інших пов`язаних з цим витрат. Щодо клопотання представника відповідача щодо проведення судово - психологічної експертизи з приводу позивача зазначив, що це питання не відноситься до предмету позову. Також вказав, що представником відповідача було подано до матеріалів справи медичні документи щодо позивачки датовані понад десять років тому. Просив витребувати від представника відповідача інформації щодо джерела походження цих документів.

Позивач в судове засідання з`явилась, позицію свого представника підтримала, просила його задовольнити. Вказала, що після смерті батька відповідач обіцяв їй що вона буде продовжувати проживати з дитиною у спірному будинку, обіцяв допомоги з документами, однак, в подальшому, вона зрозуміла що він хоче продати будинок, він зняв її звідти з реєстрації. У зв`язку з чим вона була змушена звернутись за допомогою до адвокатів.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, підтримав своє клопотання з приводу проведення судово - психіатричної експертизи щодо позивачки, вказав, що на його думку воно має бути розглянуто першочергово. З приводу медичних документів позивачки вказав, що відповідач знайшов їх в будинку. З приводу клопотання представника позивача щодо проведення експертизи підтримав свою позицію, викладену у запереченнях та наведену у попередньому засіданні.

Відповідач в судове засідання з`явився, підтримав позицію свого представника.

Вислухавши учасників, частково дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Щодо клопотання представника відповідача про проведення судово - психологічної експертизи позивача.

Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Таким чином, висновок експерта є одним з видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність відповідних обставин.

Згідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Представник відповідача в обґрунтування заявленого клопотання про проведення судово - психіатричної експертизи посилався на положення п.2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, щодо обов`язкового призначення експертизи у випадку якщо необхідно встановити психічний стан особи.

При цьому, суд звертає увагу, що предметом позову, який перебуває в провадженні суду є встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, встановлення психічного стану однієї зі сторін не є предметом доказування у цій справі.

Крім того, відповідно до норм цивільного кодексу України презюмується цивільна дієздатність фізичної особи, особа може бути визнана недієздатною або обмежено дієздатною виключно судом в порядку встановленому законом.

Будь яких даних щодо наявності відповідного рішення суду щодо позивачки суду не надано.

З приводу долучених до матеріалів справи медичних документів щодо позивачки суд звертає увагу, що інформація про здоров`я людини належать до особливої категорії конфіденційних персональних даних і суворо захищаються Законом України «Про захист персональних даних».

За таких обставин клопотання представника відповідача щодо проведення судово - психіатричної експертизи задоволенню не підлягає.

З приводу клопотання представника позивача про проведення судової молекулярно - генетичної експертизи суд зважає на наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд зважає на те, що позивач звернулась до суду з позовною вимогою, зокрема, щодо встановлення родинних зв`язків, а саме, що ОСОБА_10 є її рідним батьком.

При цьому, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що робить неможливим проведення відповідної експертизи без проведення ексгумації.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до статтею 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно до частин першої-третьої статті 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Встановлення факту батьківства за рішенням суду регламентоване статтею 130 СК України, згідно якої у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00). Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11, 19 липня 2016 року).

У рішенні, ухваленому 13 липня 2006 року у справі «Яггі проти Швейцарії» (Jaggi v. Switzerland), ЄСПЛ постановив, що мало місце порушення статті 8 Конвенції, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника. При цьому Суд зазначив, що людина, яка намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності.

У контексті застосування термінів для порушення провадження щодо батьківства Суд визнавав, що інтерес ймовірного батька в захисті від скарг щодо фактів, які виникли багато років тому, не можна відхилити, і, на додаток до цього конфлікту інтересів між передбачуваним батьком і дитиною, можуть з`явитися інші інтереси, як-от інтереси третіх осіб, особливо родини ймовірного батька, та загальний інтерес правової визначеності (див. справу «Лааксо проти Фінляндії» (Laakso v. Finland), № 7361/05, § 46, 15 січня 2013 року; див. справу «Константінідіс проти Греції» (Konstantinidis v. Greece), № 58809/09, § 52, 03 квітня 2014 року).

Однак у контексті ДНК-тестування в провадженні щодо батьківства Суд визнавав, що інтерес особи у визначенні свого батьківства не зникає з віком, а, навпаки, посилюється (справи «Яггі проти Швейцарії» (Jaggi v. Switzerland, № 58757/00) та «Паско проти Франції» (Pascaud v. France, № 19535/08).

Відповідно до пункту першого статті 7 Конвенції про права дитини, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05) зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Ексгумація - дія, що полягає у вийманні трупа з відомого місця поховання в землі чи в іншому місці з метою його судово-медичного дослідження, тощо.

Відповідно до Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи та Порядку вилучення і надсилання об`єктів на лабораторні дослідження, відібрання біологічних зразків трупа (частини трупа) з метою проведення конкретного виду експертизи покладається на працівників бюро судово-медичної експертизи, яких, якщо інше не визначено в ухвалі суду, визначає керівник (начальник) бюро.

Суд критично сприймає твердження представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження спорідненості позивачки з ОСОБА_10 , оскільки наразі справа перебуває в підготовчому провадженні метою якого, відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

В підготовчому провадженні судом не досліджуються докази наявні у справі, не надається оцінка їх належності допустимості та достатності.

Згідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість , зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до статті 28 Конституції України неприпустимо піддавати особу без її згоди медичним науковим чи іншим дослідам. Вище вказані норми Основного Закону відповідають і статті 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Статтею 29 Конституції України, Загальною декларацією прав людини (1948 року), Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) додатково закріплено право кожного громадянина на свободу і особисту недоторканість.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу», усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті. Волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті може бути виражене, зокрема, у: згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину; згоді чи незгоді на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів. Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині надання згоди на проведення патолого-анатомічного розтину, згоди чи незгоди на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів здійснюється відповідно до закону. Повнолітня дієздатна фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після смерті її тіла чи анатомічних матеріалів науковим або навчальним закладам, закладам охорони здоров`я. Рішення щодо передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого може бути прийнято другим з подружжя або одним з близьких родичів, якщо це не суперечить волевиявленню померлого. Порядок передачі тіла чи анатомічних матеріалів померлого науковим, медичним або навчальним закладам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з положеннями статті 8 Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини, висловленого у рішенні в справі «Сольська і Рибицька проти Польщі», заява №30491/17, у випадках ексгумації трупів, необхідно відшукувати механізми поєднання публічних інтересів держави з правами близьких і родичів. Право на повагу до приватного й сімейного життя поширюється й на випадки залишення в спокої тіла людини, яка померла.

Європейський суд з прав людини у рішенні, ухваленому 13.07.2006 у справі «Яггі проти Швейцарії, постановив, що мало місце порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника. Де суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомагати встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності».

З урахуванням предмету позову з яким позивач звернулась до суду, неможливістю іншим шляхом встановити відповідну обставину, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача щодо призначення посмертної судової молекулярно - генетичної експертизи з ексгумацією є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Необхідність отримання дозволу членів сім`ї або близьких родичів на ексгумацію тіла померлого з метою відібрання необхідних біологічних зразків хоч прямо і не передбачено чинним законодавством України, але випливає з системного аналізу норм статті 3 Конституції України, статті 298 ЦК України, статті 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу», у сукупності з положеннями статті 8 Європейської конвенції з прав людини та практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування цієї норми.

При цьому, суд враховує, що відповідач є рідним братом померлого з приводу ексгумації якого заявлено клопотання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доцільність проведення ексгумації трупа ОСОБА_10 , без додаткового дозволу родичів та користувачів місця поховання померлого.

Згідно листа Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання інформації, вказаною установою проводиться, зокрема, судова молекулярно - генетична експертиза. З врахуванням практичного досвіду дослідження деградованого трупного матеріалу пропонують для молекулярно - генетичного дослідження надати зуби без ознак каріозного пошкодження та лікування та фрагменти великих трубчастих кісток.

З огляду на дані обставини, та враховуючи що Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України проводить судові молекулярно-генетичні експертизи за умови надання відповідних матеріалів, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі, запропонованій представником позивача - експертам Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5; код ЄДРПОУ 25575285).

Відповідно до листа Державної установи «Інституту судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України», під час процедури ексгумації спеціаліст вирішує питання відбору біологічного матеріалу, його пакування, строк проведення даних дій, тощо, при цьому, він має отримати дозвіл суду на вилучення біологічного матеріалу, необхідного для подальшого дослідження.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що є необхідним доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я» під час ексгумації трупа ОСОБА_10 провести відібрання зразків біологічного матеріалу (фрагменти трубчастої кістки, ребра, зубів або інших органів/тканин, які збереглися найкраще), необхідних для молекулярно-генетичного дослідження. Здійснити належне пакування, опечатування та передачу вказаних зразків до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Також, з урахуванням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про поховання та похоронну справу» виконання ухвали суду про ексгумацію покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування, з огляду на що саме на Київську міську раду покладається обов`язок із проведення ексгумації трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, враховуючи територіальне розташування кладовища, де має проходити ексгумація та відібрання біологічних матеріалу померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , забезпечення належних умов та безпеки, має бути покладено на Солом`янське управління поліції ГУНП у м. Києві (03151, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. № 49).

Суд звертає увагу також на той факт, що поряд з ОСОБА_10 знаходиться місце поховання ОСОБА_14 .

За таких обставин є необхідним зобов`язати Ритуальну службу СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА) здійснити приведення після ексгумації могили ОСОБА_10 та сусідніх могил (місця поховання) в попередній стан.

Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

Несплата позивачем вартості проведення судової експертизи, що стало підставою для нездійснення експертною установою відповідних досліджень, може бути розцінено судом як дії, які свідчать про зловживання позивачем процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення розгляду справи та чинення перешкод у своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (див. постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/11364/17).

Також, відповідно до ст. 135 ЦПК України, суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат). Суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням. Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Представник відповідача наполягав на внесенні позивачем на депозитний рахунок суду суми необхідної для покриття витрат на проведенні експертизи з ексгумацією трупа.

Представник позивача надав суду письмові додаткові пояснення у яких вказав, що сторона позивача не заперечує проти внесення відповідного депозиту. Позивач зацікавлена у проведенні заявленої експертизи, згодна понести відповідні витрати.

Як вбачається зі змісту клопотання представника позивача проведення ексгумації трупа та подальше проведення експертизи складається з декілька етапів та, відповідно, витрат. При цьому, отримувачами відповідних платежів є різні юридичні особи. З врахуванням наведеного, з метою економії процесуального часу на думку суду є доцільним зобов`зати позивачку самостійно укласти відповідні договори з залученими на виконання ухвали суду особами та сплатити їм кошти у розмірі відповідних послуг та/ або витрат.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України).

В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

У п. п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103, 104, 108, 139, 197, 252, 253, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 , - відмовити.

Клопотання представника позивача про призначення посмертної судової молекулярно - генетичної експертизи з ексгумацією, - задовольнити.

Призначити по справі посмертну судову молекулярно - генетичну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

1) Чи є кровне споріднення (біологічне батьківство) між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .?

2) У разі ствердної відповіді на перше питання - яка ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_10 щодо ОСОБА_1 (у відсотковому співвідношенні)?

Проведення посмертної судової молекулярно - генетичної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5; код ЄДРПОУ 25575285).

Для проведення експертизи провести ексгумацію трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , похованого на Жулянському кладовищі (м. Київ, просп. Повітряних Сил, 24, ділянка № НОМЕР_3 , ряд № НОМЕР_4 , місце № НОМЕР_5 ), без додаткового дозволу родичів та користувачів місця поховання померлого.

Доручити Київській міській раді (01044, Україна, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141) провести ексгумацію трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Виконання ухвали щодо технічного забезпечення ексгумації трупа ОСОБА_10 та приведення після ексгумації могили та сусідніх могил (місця поховання) в попередній стан покласти на службових осіб Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА) (01054, місто Київ, вулиця бульварно-кудрявська, будинок 47/14, код ЄДРПОУ 03358475).

Зобов`язати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) укласти з Ритуальною службою СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА) відповідний договір.

Доручити Солом`янському управлінню поліції ГУНП у м. Києві (03151, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. № 49) забезпечити належні умови, доступ та безпеку при проведенні ексгумації та відібранні біологічних матеріалів померлого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 103 - А, код ЄДРПОУ 04803492) під час ексгумації трупа ОСОБА_10 провести відібрання зразків біологічного матеріалу (фрагменти трубчастої кістки, ребра, зубів або інших органів/тканин, які збереглися найкраще), необхідних для молекулярно-генетичного дослідження. Здійснити належне пакування, опечатування та передачу вказаних зразків до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04050, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5) для проведення експертизи.

Зобов`язати експертів Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 103 - А, код ЄДРПОУ 04803492) завчасно, але не пізніше ніж за двадцять днів, повідомити суд, ОСОБА_1 , Київську міську раду, СКП «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (КМДА) та Солом`янське УП ГУНП у м. Києві про дату та час проведення ексгумації.

Зобов`язати ОСОБА_1 з`явитися до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. № 5) у визначений експертом час для відібрання порівняльних зразків біологічного матеріалу.

Надати дозвіл експертам Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України на проведення досліджень, пов`язаних з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи (біологічного матеріалу трупа) або зміною його властивостей. Разом з тим, попередити експертів про вимоги ст. 5 Закону України «Про судову експертизу», згідно з якою об`єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

Витрати, пов`язані з проведенням ексгумації, приведенням могили та сусідніх могил (місця поховання) в попередній стан, відібранням зразків та проведенням судової молекулярно - генетичної експертизи, покласти на позивачку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Роз`яснити сторонам по справі наслідки ухилення від участі в експертизі, визначені нормою статті 109 ЦПК України, відповідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зупинити провадження у даній цивільній справі на час проведення посмертної судової молекулярно - генетичної експертизи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 21 серпня 2026 року.

Суддя І. О. Тесленко