Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1052/25
провадження № 2/753/4084/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретарів судового засідання Щербак А.О., прокурора Льовкіної С.О., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся керівник Дарницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. В обґрунтування позову зазначено, що згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 01.09.2021 року, було зареєстровано земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0892 га, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:259:0004. Власником цієї земельної ділянки є територіальна громада міста Києва, яка не приймала рішень про її передачу у власність чи користування. Разом з тим, з`ясовано, що на даний час право власності територіальної громади столиці на указану земельну ділянку порушено через незаконну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на неіснуюче майно по АДРЕСА_1 . Так, на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, вона вкрита природнім покривом, травою, рослинами, деревами та огороджена парканом та металевими воротами, що підтверджується протоколами огляду місця події від 29.08.2024 року та від 09.12.2024 року, а також протоколом огляду супутникових знімків із картографічного сервісу Google Earth Pro від 02.10.2024 року. Водночас, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською Кароліною Сергіївною прийнято рішення № 59527056 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відкрито розділ на об?єкт нерухомого майна та 22.07.2021 року внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, площею 42,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2419846680000. Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості стала довідка від 19.07.2021 року б/н про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси, видана ТОВ «БТІ ПЛЮС». При цьому, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є документи, що посвідчують право власності особи на майно, проте вищевказана довідка такою не являється. Таким чином, на даний час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 , зареєстровано право власності на житловий будинок, площею 42,9 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , якого не існує та ніколи не існувало. Технічна документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 виготовлена ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «АТОМЕНЕРГОТЕХ»». Водночас, реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, якого не існує, право власності на який зареєстровано з порушенням законодавства України про державну реєстрацію, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала. Таким чином, установлено, що рішення державного реєстратора № 59527056 від 28.07.2021 року про державну реєстрацію права власності на неіснуючий об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 та державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 підлягають скасуванню, а земельна ділянка має бути повернута територіальній громаді міста Києва. Окремо зазначено, що в реєстраційній справі відсутні документи, щодо присвоєння поштової адреси нерухомому майну та відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Натомість, відповідно до інформації Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 09.09.2024 року № 101-8551 заяви стосовно присвоєння поштової адреси по АДРЕСА_1 не надходило, відповідно розпорядження про присвоєння поштової адреси не видавалось. Також, відповідно до інформації з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у реєстрі адрес, який ведеться Департаментом відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси по АДРЕСА_1 . Таким чином, адреса в довідці про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси, надана для проведення державної реєстрації права власності є безпідставно зазначена. Крім того, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не видавав дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об?єктів за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером земельної ділянки 8000000000:90:259:0004. Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 055-7475 від 07.08.2024 року повідомив, що згідно з даними електронної бази Департаменту, даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва», містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:259:0004) не надавались. Водночас, Департамент земельних ресурсів міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 07.08.2024 № 057-10702 повідомив, що в Міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо формування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 у Дарницькому районі м. Києва, а також у Департаменті відсутня документація із землеустрою, визначена статтею 25 Закону України «Про землеустрій» щодо вказаної земельної ділянки. Київська міська рада рішень про передачу спірної земельної ділянки юридичним або фізичним особам у власність чи користування (оренду), а також про затвердження технічних документів із землеустрою не приймала, що підтверджується інформацією наданою Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 07.08.2024 № 057-10702. Згідно інформації Державного земельного кадастру право власності та речові права на земельну в ділянку з кадастровим номером № 8000000000:90:259:0004 за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не набув у законний спосіб право власності на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 42,9 кв.м по АДРЕСА_1 , який відсутній на земельній ділянці комунальної форми власності (не збудований, не введений в експлуатацію), а отже право власності у відповідача на це майно не виникло та не могло виникнути. 3 огляду на викладене, за ОСОБА_1 неправомірно зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 42,9 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2419846680000), якого насправді не існує та не існувало, у зв?язку з чим підлягає скасуванню. Державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт (у цьому випадку на неіснуючий житловий будинок по АДРЕСА_1 ) за особою, яка не має на нього жодних прав, є перешкодою в реалізації усіх правомочностей власника щодо комунальної земельної ділянки. Враховуючи неправомірність реєстрації права власності на неіснуючий житловий будинок по АДРЕСА_1 , рішення державного реєстратора від 28.07.2021 року № 59527056 про внесення запису про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підлягає скасуванню в судовому порядку, а розділ щодо такого об`єкту нерухомого майна - закриттю. З огляду на викладене, наявні достатні підстави для усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0892 га та зобов`язання ОСОБА_1 повернути її з приведенням у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок розташованого на ній майна, у тому числі паркану та металевих воріт. Враховуючи, що реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під будівництво та обслуговування житлового будинку, якого не існує та ніколи не існувало, право власності на який зареєстровано з порушенням законодавства України про державну реєстрацію, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним чи юридичним особам не приймала, є необхідність у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.04.2025 року було відкрито загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі, призначено провести по справі підготовче провадження.
Від представника Київської міської ради надійшли письмові пояснення за змістом аналогічним змісту позовної заяви. Позов просили задовольнити в повному обсязі, розгляд справи проводити без участі представника Київської міської ради.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.10.2025 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційного з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, вбачається, що 01.09.2021 року відбулась державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:259:0004 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 10.08.2021 року виданої ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Автоменерготех».
Згідно з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22.07.2021 року було зареєстровано за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 42,9 кв.м., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59527056 від 28.07.2021 року.
З довідки про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси ТОВ «БТІ Плюс» вбачається, що на замовлення ОСОБА_1 , було проведено технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами технічної інвентаризації виявлено об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок садибного типу під. літ. А, що побудований господарчим способом у 1991 році. Житловий будинок садибного типу під літ.А має наступні технічні характеристики: загально площа - 42,9 кв.м, житлова площа 19,4 кв.м. Зазначено, що вищевказаний будинок відповідає державним будівельним норм та готовий до експлуатації.
Відповідно до інформаційної довідки з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №1319 від 23.07.2021 року, вбачається, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, житловий будинок під літ. «А» на АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.
28.08.2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Меженською К.С., Київського міського нотаріального округу було прийнято рішення провести державну реєстрацію прав власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 . Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.
19.07.2021 року ТОВ «БТІ Плюс» було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
29.08.2024 року та 09.12.2024 року прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва Ваврентович Я.В., було складено протоколи огляду у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024105020000580 від 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 358 КК України. Огляд проведено за адресою: АДРЕСА_1 . Оглядалась земельна ділянка, яка розташована між АДРЕСА_2 . Вказаними оглядами встановлено, що територія ділянки огороджена металевими воротами та дерев`яним парканом, на вищевказаній ділянці відсутні будь-які об`єкти.
Відповідно до протоколу огляду інформації від 02.10.2024 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024105020000580 від 01.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 358 КК України, було проведено огляд супутникових знімків із картографічного сервісу Google Earth Pro, яким встановлено, що станом на червень місяць 2022 року, на жовтень 2021 року, травень 2018 року та серпень 2005 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 не забудована об`єктами нерухомого майна.
З відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 07.08.2024 року вбачаться, що інформація щодо формування земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 у МЗК відсутні.
Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 15.08.2024 року вбачається, що за інформацією відділу № 8 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастра у м. Києві та Київській області згідно з даними Державного земельного кадастру: 01.09.2021 року Державним кадастровим реєстратором на підставі заяви технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, яка розроблена ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Атоменерготех», здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Нормативна грошова оцінка станом на 11.04.2023 року становить - 1131562,66 грн. Станом на теперішній час, відомості про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційного обміну до Державного земельного кадастру не надходили.
Згідно з відповіді Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 08.08.2024 року, вбачається, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту, даними міської інформаційної-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва» містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не надавались. У реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єктам нерухомого майна адреси: АДРЕСА_1 .
З відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 07.08.2024 року, вбачається, що департамент не видавав дозвільних документів на виконання будівельних робіт та які засвідчують відповідність закінченого будівництвом об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, Департамент не реєстрував документів, що дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за зазначеною адресою. Департамент не проводив перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 23.08.2024 року, вбачається, що з даними реєстрових книг реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилась, інвентаризаційна справа не формувалась.
Згідно з відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 11.09.2024 року, вбачається, що інформація щодо вжиття Київською міською радою заходів цивільно-правового характеру щодо розміщених об`єктів нерухомого майна на земельних ділянках з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 відсутня.
Постановою прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва від 25.12.2024 року було надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024105020000580 від 01.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого .2 ст. 358 КК України, з можливістю долучення та використання в Дарницькому районному суді м. Києва в межах цивільної справи за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій, визначено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 3 вказаного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, за умови якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (зокрема, реєстрація права власності на нерухоме майно в Бюро технічної інвентаризації).
Частиною 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації.
Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться у документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено реєстраційні дії.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" одним з етапів проведення державної реєстрації прав є перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127 передбачено, що він визначає підстави і процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 40 Порядку №1127 в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій, визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядком.
Пунктом 41 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається вичерпний перелік документів, в тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Разом з тим, п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ним особи.
Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
За змістом ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації. При дослідженні обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 та від 07.10.2020 у справі N 920/728/18.
Відповідно до ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, законодавством закріплено, що скасування державної реєстрації права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
ОСОБА_1 , зареєструвавши право власності на фактично неіснуючу будівлю на земельній ділянці комунальної власності, жодного речового права на спірну земельну ділянку не мав. Відтак, враховуючи, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 будь-яким фізичним чи юридичним особам для будівництва чи експлуатації будівлі (приміщення) не передавалася, будинок фізично на цій земельній ділянці відсутній та ніколи там не знаходився, державна реєстрація права власності на майно за відповідачем на цій земельній ділянці за вказаною адресою здійснена в обхід Закону та з наданням документів, які не виготовлялися, та які не відповідають вимогам законодавства задля реєстрації права власності на нерухоме майно, що не може свідчити про правомірне набуття майна у власність.
За таких підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1
Стосовно вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004, загальною площею 0,0892 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної дол. земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі N 921/158/18, від 22.06.2021 у справі N 200/606/18, від 31.08.2021 у справі N 903/1030/19).
Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 у справі N 903/1030/19).
Однак, не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної дол. земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі N 910/2861/18).
Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до статей 193, 195, 202, 203 ЗК України Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1051 від 17 жовтня 2012 року.
Відповідно до п. 107 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку N 1051).
Пункт 110 Порядку №1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.
Імперативна норма статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачає, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
За правилами ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель; б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.
У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.
Стаття 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" регулює державну реєстрацію земельних ділянок. Вказана стаття передбачає порядок реєстрації земельних ділянок, перелік документів, які подаються для реєстрації земельної ділянки, підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки та випадки, коли державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним реєстратором.
Так, частиною десятою статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено вичерпний перелік підстав, за яких державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації розроблена ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Автоменерготех. Водночас реєстрація земельної ділянки відбулося з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, якого не існує, право власності на який зареєстровано з порушенням законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою комунальної форми власності, а відповідач не набув щодо неї жодного законного речового права. Водночас фактичне користування земельною ділянкою відповідачем, зокрема її огородження парканом та металевими воротами, створює територіальній громаді міста Києва перешкоди у здійсненні правомочностей власника щодо користування та розпорядження належною їй земельною ділянкою. Відповідно, ефективним способом відновлення порушеного права у цьому випадку є повернення земельної ділянки її законному власнику - територіальній громаді міста Києва - та приведення її у придатний для використання стан. При цьому саме на відповідача має бути покладено обов`язок усунути наслідки неправомірного використання земельної ділянки шляхом знесення за власний рахунок спорудженого ним огородження, а саме паркану та металевих воріт, оскільки їх наявність фактично обмежує доступ до земельної ділянки та перешкоджає територіальній громаді реалізовувати свої права щодо неї.
З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0892 га, кадастровий номер 8000000000:90:259:0004, та зобов`язання відповідача повернути зазначену земельну ділянку територіальній громаді міста Києва, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок паркану та металевих воріт, є обґрунтованими.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи визначені позивачем підстави позовних вимог до відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Також, у відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов керівника Дарницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою - задовольнити.
Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:259:0004, а саме: Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.07.2021 року, індексний номер 59527056, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , на житловий будинок загальною площею 42,9 кв.м. по АДРЕСА_1 з припиненням права власності ОСОБА_1 на нього та із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об?єкт нерухомого майна 2419846680000.
Зобов`язати ОСОБА_1 , повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, земельну ділянку площею 0,0892 га по АДРЕСА_1 , з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення за власний рахунок розташованого на ній майна, у тому числі паркану та металевих воріт.
Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:259:0004 площею 0,0892 га, що розташована по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 9084,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено 01.05.2026 року.
Позивач: Керівник Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, 36,)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,)
Суддя С.В.Кулик
Судове рішення № 139147008, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 21.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/1052/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: