Рішення № 139146277, 20.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7989/26

Провадження № 2/727/2751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців

у складі головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника адвоката Венерської Г.І. звернувся до суду з позовом до Чернівецької міської ради, в якому просить визнати за ним, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/2 частка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності.

З метою оформлення спадкових прав позивач звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Галини Петрівни, яка листом № 11/01-16 від 27 лютого 2026 року відмовила у відкритті спадкової справи, вказавши, зокрема, на відсутність правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність спадкодавцю ОСОБА_2 права власності на вказану квартиру, та рекомендувала спадкоємцю звернутися до суду з відповідним позовом на підставі ст. 328, ст. 1299 ЦК України.

Позивач зазначає, що оригінали правовстановлюючих документів на квартиру зберігалися у спадкодавця та після її смерті відшукати їх не вдалося, у зв`язку з чим він позбавлений можливості звернутися за оформленням спадкових прав у нотаріальному порядку і змушений звернутися до суду за захистом права власності в порядку ст. 392 ЦК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, звернувся до суду із заявою, в якій повідомив про неможливість забезпечити явку свого представника в судове засідання, заперечень щодо суті заявлених вимог не висловив та просив суд розглянути справу за відсутності його представника і ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. У судове засідання, призначене на 20 серпня 2026 року, позивач та його представник не з`явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області 21 березня 2006 року), є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24 лютого 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Первомайська Миколаївської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у м. Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради 30 серпня 2024 року на підставі актового запису № 717, а також лікарським свідоцтвом про смерть № 773/877 від 29 серпня 2024 року. Останнім місцем проживання спадкодавця, згідно з наведеними документами, є: АДРЕСА_1 .

Заповіту ОСОБА_2 не залишила, тому спадкування після її смерті здійснюється за законом. Відомостей про інших спадкоємців першої черги за законом (дітей, того з подружжя, який пережив спадкодавця, батьків), а також про усунення будь-кого від права на спадкування, неприйняття чи відмову від прийняття спадщини іншими особами, судом не встановлено, відповідних доказів учасниками справи не надано. Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23515724 від 06 серпня 2009 року, виданим Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності зазначено свідоцтво про право власності від 24 листопада 1994 року, видане Управлінням по комунальній власності Чернівецького міськвиконкому згідно з розпорядженням № 12113 від 23 листопада 1994 року.

Належність спірної квартири спадкодавцю та позивачу на праві спільної сумісної власності додатково підтверджується копією технічного паспорта на зазначену квартиру, з якого вбачається, що саме ОСОБА_2 замовляла проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна.

Листом приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Гандабури Г.П. № 11/01-16 від 27 лютого 2026 року позивачу відмовлено у відкритті спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус роз`яснила позивачу, що за відсутності правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцю вирішення цього питання можливе виключно в судовому порядку відповідно до статей 328, 1299 ЦК України.

Відповідно до звіту про оцінку (висновку про вартість майна) від 09 квітня 2026 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , ринкова вартість зазначеної квартири станом на 09 квітня 2026 року становить 776 000 грн; вартість спірної 1/2 частки, відповідно, становить 388 000 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права власності, зокрема право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Оскільки заповіту спадкодавець не залишила, має застосовуватися спадкування за законом. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Судом встановлено, що позивач є сином спадкодавця та єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Згідно з частиною другою статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Відповідно до частини першої статті 355, частини першої статті 368 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності; спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За змістом статті 370 ЦК України та роз`яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається, зокрема, при відкритті після нього спадщини, а за відсутності доказів про те, що участь когось із співвласників у набутті майна була більшою або меншою, частки визначаються рівними.

Оскільки судом встановлено, що спірна квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а доказів іншого порядку визначення часток співвласників (договору, рішення суду) матеріали справи не містять, суд, керуючись статтею 370 ЦК України, доходить висновку, що частка кожного зі співвласників, у тому числі частка спадкодавця, становить 1/2 у праві власності на квартиру. Саме ця частка й увійшла до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Разом з тим, згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 1 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, затвердженого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України); право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього права (частина четверта статті 334, стаття 1299 ЦК України), проте здійснення такої реєстрації неможливе без документів, що підтверджують належність майна спадкодавцю.

Згідно з пунктом 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому право на звернення до суду. Саме з цих підстав приватний нотаріус Гандабура Г.П. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендувала звернутися з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на встановлені обставини справи, зокрема на підтверджену належними та допустимими доказами (витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічним паспортом) належність спадкодавцю ОСОБА_2 за життя 1/2 частки спірної квартири на праві спільної сумісної власності, відсутність у спадкоємця можливості реалізувати спадкові права у нотаріальному порядку виключно через втрату оригіналу правовстановлюючого документа, а також з урахуванням того, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини та в подальшому до суду за захистом порушеного права, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частку зазначеної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується за наявності перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Такі перешкоди у цій справі підтверджено листом нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому обраний позивачем спосіб захисту є належним та ефективним.

Відповідно до роз`яснень, наведених у підпункті 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем у справах цієї категорії є територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Оскільки останнім місцем проживання спадкодавця та місцезнаходженням спірного нерухомого майна є м. Чернівці, суд визнає Чернівецьку міську раду належним відповідачем у справі.

Відповідач проти задоволення позову по суті не заперечив, відзиву з викладенням мотивованих заперечень не подав, доказів, які б спростовували доводи позивача або ставили під сумнів подані ним докази, не надав.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано належні, допустимі, достовірні та достатні у своїй сукупності докази, а відповідач наданих доказів не спростував, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265, 268, 273275, 354, 355 УПК України, статтями 16, 316, 328, 355, 368, 370, 392, 12161218, 1221, 1226, 1261, 1268, 1296, 1297, 1299 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Шевченківським РВ УМВС України в Чернівецькій області 21 березня 2006 року), у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 33,00 кв. м, житловою площею 16,20 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Танасійчук