Ухвала суду № 139145437, 18.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5504/26

провадження № 2/619/3062/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Пересічанської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

УСТАНОВИЛА:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним племінником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житлову квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 2,4242 га, яка розташована за адресою: Пересічанської селищної ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, Серія Р2 N? 763606 від 08.01.2003 р., на підставі Розпорядження голови Дергачівської районної райдержадміністрації від 29 грудня 2002 року № 384 кадастровий номер 6322056500:02:000:0182 та земельну ділянку площею 2 га, яка розташована за адресою: Пересічанської селищної ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі наказу, серія та номеру 12039-СГ, виданий 06.08.2020 року Головними управлінням Держгеокадастру у Харківській області кадастровий номер 6322056200:02:000:0340, в порядку спадкування за законом, після смерті дядька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Згідно ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати право власності на нерухоме майно.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову. Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, що відповідає вимога п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, а саме: житлову квартиру та дві земельні ділянки. Водночас у позовній заяві не зазначено ціну позову та не надано належних доказів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна станом на момент звернення до суду.

Отже, позивачу необхідно зазначити ціну позову відповідно до дійсної вартості нерухомого майна станом на момент пред`явлення позову та надати суду належні докази на підтвердження такої вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору від 05.08.2026 у розмірі 16 640,00 грн та квитанцію про сплату судового збору від 05.08.2026 у розмірі 1 331,20 грн.

Разом із тим, у зв`язку з тим, що позивачем не зазначено ціну позову та не надано доказів дійсної вартості нерухомого майна, суд на даній стадії позбавлений можливості перевірити правильність визначення та сплати судового збору за вимогу майнового характеру.

Таким чином, після визначення ціни позову позивачу необхідно надати розрахунок судового збору, що підлягає сплаті за заявлені позовні вимоги, з урахуванням уже сплаченого судового збору.

У разі якщо за результатами визначення ціни позову встановлений законом розмір судового збору перевищуватиме суму судового збору, вже сплачену позивачем за відповідну вимогу, питання щодо необхідності його доплати підлягатиме вирішенню з урахуванням визначеної ціни позову.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що без визначення дійсної вартості нерухомого майна неможливо встановити ціну позову та, відповідно, перевірити правильність обчислення судового збору за вимогу майнового характеру, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пересічанської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Н. В. Коваленко