Рішення № 139144852, 25.06.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/562/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно, м. Черкаси

до Приватного науково-практичного підприємства "БВС-Відродження", м. Черкаси

про стягнення 31 870,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного науково-практичного підприємства "БВС-Відродження" у якій просить суд стягнути з Приватного науково-практичного підприємства "БВС-Відродження", місце реєстрації: (вул. Небесної Сотні, 31, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 22797513) на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18028, IBAN НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія - Черкаське обласне управління AT „Ощадбанк) в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ ВП 33282969) заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії за розподілом будинкового лічильника, постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби), абонентського обслуговування теплової енергії за період з 01 грудня 2023 року по 01 лютого 2026 року, у розмірі 31 870,11 грн.

Судові витрати позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати використаної останнім теплової енергії за укладеним між сторонами договором про постачання теплової енергії № 1267 від 06 липня 2017 року, який у подальшому було замінено на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач стверджує, що відповідачем систематично порушувалися умови укладених договорів, зокрема здійснювалась сплата за отримані послуги не в повному обсязі. За період з 01 грудня 2023 року по 01 лютого 2026 року, у відповідача виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії за будинковим лічильником, постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби), абонентського обслуговування теплової енергії та абонентського обслуговування гарячого водопостачання, в розмірі 31870,11 грн.

Ухвалою від 28.04.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначив у судовому засіданні на 25.06.2026.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд надіслав копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу за вказаною у позові адресою його місцезнаходження, проте ухвала не була вручена адресату, а повернута поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" .

Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Зокрема, право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає право на усне слухання. І це право було б позбавлене смислу, якби сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.

Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов`язків. Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (п.97 та інші рішення у справі Schmidt v. Latvia від 27.04.2017р.). У §87 у справі Салов проти України (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, №262, с.25, параграф 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993р., серія A, №274, с.19, параграф 33, та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996р., Reports 1996-V, параграф 38).

Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судом з дотриманням вимог статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу про відкриття провадження по справі № 925/562/26, що вбачається за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України), є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про закінчення терміну зберігання є 16.05.2026, отже відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження є 16.05.2026.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), дійшов висновку оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 25.06.2026 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.07.2017 між Публічним акціонерним товариством Черкаське хімволокно (теплопостачальна організація) та Приватним науково-практичним підприємством «БВС-ВІДРОДЖЕННЯ» (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №1267 (далі договір). За умовами цього договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію на межу продажу теплової енергії, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у терміни та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).

Тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і може змінюватись протягом дії цього договору (зазначені у додатку №1 до договору) (пункт 1.3 договору).

Постачання теплової енергії здійснюється: для потреб опалення та вентиляції у період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня до 15 квітня); для потреб гарячого водопостачання протягом року (пункт 2.3 договору).

Споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати, отриману на межі продажу, теплову енергію за тарифами, у строки встановлені цим договором, а у разі несвоєчасної оплати коштів за використану теплову енергію за цим договором оплачувати пеню за встановленими договором розмірами (пункти 4.2.1 та 4.2.2 договору).

Облік та визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом; розрахунковим способом (пункт 6.1 договору).

Оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою, сума якого включає величину попередньої залишкової несплаченої суми за попередній(ні) період(и) виходячи з розрахунку її фактичної реалізації (пункт 8.2 договору).

Розрахунок реалізованої теплової енергії споживачу за звітний період здійснюється теплопостачальною організацією за фактом відпуску теплової енергії на межу продажу теплової енергії сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення споживача (населення, бюджет, інші) (пункт 8.3 договору).

Споживач до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує теплопостачальній організації на умовах попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця та несплачену вартість (чи її частку) фактично спожитої теплової енергії у попередньому звітному періоді (пункт 8.9 договору).

Пунктом 8.16 договору сторони узгодили, що несвоєчасне отримання споживачем рахунку-фактури не звільняє споживача від відповідальності за несплату за теплову енергію.

Цей договір діє до 31 грудня 2017 року включено, набирає чинності з дня його підписання сторонами та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло до іншої сторони заяви про відмову від нього (пункт 12.1.1 договору).

У частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за цим договором, договір діє до повного здійснення розрахунків (пункт 12.1.3 договору).

Додатком № 1 до Договору є обсяги постачання теплової енергії (а.с. 20). Відповідно до п. 1. Додатку №1 до договору про постачання теплової енергії № 1267 від 06 липня 2017 року енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=0,0046 Гкал/год, в тому числі: на опалення Q=0,0046 Гкал/год, на вентиляцію Q=0 Гкал/год та на ГВС Q=0,00 Гкал/год.

Відповідно до Додатку № 3 до Договору про постачання теплової енергії № 1267 від 06 липня 2017 року, приміщення, за яким здійснюється постачання теплової енергії знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31.

Відповідно до Договору купівлі-продажу державного майна № 16579 від 20 жовтня 2004 року та акту приймання-передачі об`єкта малої приватизації групи А державної власності, приватне науково-практичне підприємство «БВС-ВІДРОДЖЕННЯ» являється власником нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Черкаси, по вул. Небесної Сотні, 31 (а.с. 30-32).

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022 затверджено зміни, що вносяться до постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 830 Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1023 затверджено зміни, що вносяться до постанови КМУ від 11 грудня 2019 року № 1182 Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води і типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води.

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії/гарячої води, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії/гарячої води, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії/гарячої води, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022 та п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1023, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово - комунальні послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно вищезазначених постанов КМУ № 830 та № 1182 (із змінами внесеними постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021 та постановою КМУ № 1023 від 08.09.2021 відповідно) опубліковані на офіційному веб-сайті позивача за посиланням https:khimvolokno.com.ua/dogovir-na-polugu.

Позивач в позовній заяві зазначив, що раніше укладений договір між сторонами про постачання теплової енергії № 1267 від 06 липня 2017 року, було фактично замінено на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 25).

За доводами позивача, на даний час, діючим між сторонами є Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі по тексту - чинний Договір постачання теплової енергії) в редакції станом на 19 травня 2024 року (з використанням додатків попереднього Договору № 1267), хоча сторонами його у паперовому вигляді не було підписано.

Безпосередньо для договорів Споживача - Приватного науково-практичного підприємства "БВС-Відродження", м. Черкаси було присвоєно наступні номера внутрішнього бухгалтерського обліку позивача : № 1267 - для Договору постачання теплової енергії (а.с. 34-36).

Відповідно до п. 5 чинного Договору постачання теплової енергії (а.с. 25), Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно п. 30 вказаного Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: 1) плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; 2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https:khimvolokno.com.ua.

Відповідно до п. 31 Договору, вартістю послуг є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію.

Розмір тарифу за послуги позивача для Споживачів зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https:khimvolokno.com.ua.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Договору).

За умовами Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Відповідно до пп. 3) п. 41 чинного Договору постачання теплової енергії, Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У позовній заяві позивач стверджує, що на виконання умов Договору за період з 01 грудня 2023 року по 01 лютого 2026 року позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 62890,88 грн (з урахуванням плати за абонентське обслуговування перерахунків), вказане підтверджується відомостями, відображеними у рахунках фактурах, копії яких містяться в матеріалах справи а.с. 37 - 62.

Позивач зазначив, що від відповідача скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу, тощо, не надходило, відповідно позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.

Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію та умови Договору, в повному обсязі не оплатив спожиту теплову енергію.

За розрахунком позивача (а.с. 34-36) заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію за Договором про постачання теплової енергії № 1267 від 06 липня 2017 року, який було замінено на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, становить 31870,11 грн, яку відповідач не сплатив, вимога про її стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із Договору про постачання теплової енергії № 1267 від 06 липня 2017 року, який було замінено на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цими договорами.

Таким чином, між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")

Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг визначено ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги:

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.

Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання та послуги з постачання гарячої води, які надаються приватним акціонерним товариством Черкаське хімволокно опубліковано на офіційному веб-сайті Черкаської міської ради, на веб-сайті позивача (https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na- poslugu) та на офіційному веб-сайті Державного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", основними обов`язками споживача теплової енергії є, серед іншого: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абз. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2017 між Публічним акціонерним товариством Черкаське хімволокно (теплопостачальна організація) та Приватним науково-практичним підприємством «БВС-ВІДРОДЖЕННЯ» (споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №1267 (далі договір), який було замінено на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (дата публікування на офіційному сайті виконавця послуги 13.10.2021), шляхом акцепту публічної оферти, договір наразі діє в редакції станом на 19.05.2024. Також приєднання відповідача, як споживача послуг з постачання теплової енергії до Типового договору підтверджується нормами чинного законодавства (ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

На виконання умов Договору за період з 01 грудня 2023 року по 01 лютого 2026 року позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 62890,88 грн (з урахуванням плати за абонентське обслуговування перерахунків), вказане підтверджується відомостями, відображеними у рахунках фактурах, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 37 - 62).

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. (п. 33 Типового договору).

Матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем рахунків на оплату спожитих відповідачем послуг останньому.

Водночас відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

З викладеного випливає, що оплата за отриману послугу не пов`язана з отриманням рахунку. Оскільки відповідач обізнаний про необхідність сплати позивачу за теплову енергію та абонентську плату, то він, як учасник договірних відносин зобов`язаний був, в силу приписів Договору, вживати заходи для того, щоб бути обізнаним про вартість послуги.

Крім того господарський суд враховує усталену практику Верховного Суду про те, що наявність або відсутність рахунків не звільняє відповідача від обов`язку сплатити платежі згідно умов та порядку виконання зобов`язань, визначених договором.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання").

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З викладеного випливає, що строк сплати за теплову енергію та абонентське обслуговування за кожен місяць із заявленого періоду сплив.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач частково провів розрахунок з позивачем, а тому має заборгованість в розмірі 31870,11 грн.

Суд доходить до висновків, що позивач довів правомірність правової підстави свого позову, відповідач розрахунки у добровільному порядку не здійснив, доводи і розрахунки позивача не заперечив, строк виконання спірного зобов`язання по оплаті послуги із теплопостачання на час вирішення спору для відповідача є таким, що настав за весь спірний період.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії за розподілом будинкового лічильника, постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби), абонентського обслуговування теплової енергії за період з 01 грудня 2023 року по 01 лютого 2026 року, у розмірі 31870,11 грн та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного науково-практичного підприємства "БВС-Відродження", місце реєстрації: (вул. Небесної Сотні, 31, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 22797513) на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18028, IBAN НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 00204033, МФО 354507, Філія - Черкаське обласне управління AT „Ощадбанк) в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18028, код ЄДРПОУ ВП 33282969) заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії за розподілом будинкового лічильника, постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби), абонентського обслуговування теплової енергії за період з 01 грудня 2023 року по 01 лютого 2026 року, у розмірі 31 870,11 грн, судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 19 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз