Рішення № 139144755, 20.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1232/26

Провадження №2/338/1133/26

20 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

22 липня 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 23 790 грн 00 коп. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 січня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9641243, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 10 000 грн строком на 360 днів. Договором визначено денну процентну ставку у розмірі 0,89%, орієнтовну реальну річну процентну ставку 1341,97%, одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 30 грн та комісію за обслуговування кредиту 14,60%, що становить 32 120 гривень.

25 травня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25052026, відповідно до умов якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №9641243.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач зазначає, що відповідно до Реєстру боржників №1 від 25 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 23 790 грн 00 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 30 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту; 8 760 грн 00 коп. - комісія за обслуговування кредиту; 5 000 грн 00 коп. - неустойка (штраф, пеня).

Ухвалою Богородчанського районного суду від 22 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 січня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №9641243 на умовах строковості, зворотності та платності на суму 10 000 грн (п.1.2 договору). Договір укладено в електронному вигляді та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 751220.

Відповідно до пункту 1.5 договору загальні витрати за споживчим кредитом визначені у розмірі 32 150 грн, денна процентна ставка становить 0,89%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1341,97%, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 42 150 грн.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 30 грн 00 коп., яка нараховується одноразово за ставкою 0,30% від суми кредиту. У договорі ця комісія визначена як винагорода за підготовку, організацію та надання фінансової послуги - кредиту.

Відповідно до пункту 1.5.2 договору передбачена також комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), загальний розмір якої за весь строк кредитування визначено договором у сумі 32 120 грн (14,60%).

До укладення кредитного договору відповідач подав заяву на отримання кредиту №9641243, в якій зазначено суму кредиту 10 000 грн та реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 . Паспорт споживчого кредиту та графік платежів містять погоджені сторонами відомості про суму кредиту, платежі та загальну вартість кредиту.

Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією №171081836 від 27 січня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 10 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за договором №9641243.

25 травня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25052026.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників №1 від 25 травня 2026 року до договору факторингу №25052026 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло Реєстр боржників №1, унаслідок чого до позивача перейшли права вимоги за включеними до цього Реєстру зобов`язаннями.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №9641243 у сумі 23 790 грн 00 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - заборгованість за основним зобов`язанням; 30 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту; 8 760 грн 00 коп. - комісія за обслуговування кредиту; 5 000 грн 00 коп. - неустойка.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана способами, визначеними частиною шостою цієї статті, зокрема шляхом електронного повідомлення або заповнення електронної форми, підписаних у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникли на підставі договору факторингу №25052026 від 25 травня 2026 року, регулюються законодавством, чинним на час його укладення. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України у редакції, чинній на дату укладення договору факторингу, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України у редакції, чинній на дату укладення договору факторингу, предметом договору факторингу могло бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, необхідні для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати одного відсотка.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи позивачем доведено, що договір про споживчий кредит №9641243 від 27 січня 2026 року укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 751220, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Заява на отримання кредиту, договір, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та платіжна інструкція містять взаємоузгоджені відомості щодо особи позичальника, суми кредиту та платіжної картки. Платіжна інструкція №171081836 від 27 січня 2026 року підтверджує фактичне перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 10 000 грн.

За таких обставин у матеріалах справи наявні належні та взаємопов`язані докази на підтвердження факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Щодо стягнення заборгованості за основною сумою кредиту (тіло кредиту) за договором №9641243 від 27 січня 2026 року суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що за договором про споживчий кредит №9641243, укладеним 27 січня 2026 року в електронному вигляді, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн, але взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, грошових коштів у погашення заборгованості не сплатив, а за даними розрахунку та Реєстру боржників №1 сума непогашеної заборгованості за основним зобов`язанням становить 10 000 грн, тому зазначена сума основного боргу (тіла кредиту) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо комісії за надання кредиту у розмірі 30 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Умовою пункту 1.5.1 договору сторони прямо погодили одноразову комісію за надання кредиту в сумі 30 грн, що становить 0,30% від суми кредиту. Вказаний платіж зазначений у договорі, паспорті споживчого кредиту та графіку платежів, включений до загальних витрат за кредитом, а погоджена договором денна процентна ставка 0,89% не перевищує максимального розміру, встановленого статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки фінансова послуга з надання кредиту фактично була надана, що підтверджується перерахуванням відповідачу 10 000 грн, а комісію за надання кредиту у розмірі 30 грн відповідач не сплатив, вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту у розмірі 8 760 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Пунктом 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту визначена як плата за передбачений договором комплекс сервісів, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості. Водночас матеріали справи, крім договору, графіка та розрахунку нарахувань, не містять доказів, за якими можливо встановити фактичне надання відповідачу платних сервісів у ті розрахункові періоди, за які заявлено до стягнення 8 760 грн.

Саме зазначення відповідної комісії у договорі та її відображення у розрахунку підтверджує погодження умов і факт нарахування, однак не підтверджує виконання тих дій або надання тих послуг, винагородою за які визначена ця комісія. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України обов`язок доведення таких обставин покладається на позивача. Тому вимога про стягнення 8 760 грн 00 коп. комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався та який діє на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлена позивачем неустойка в сумі 5 000 грн 00 коп. нарахована за прострочення виконання кредитного зобов`язання у період дії воєнного стану, вона не може бути стягнута з відповідача, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд приходить до висновку, що позивач, який не є первісним кредитором, довів перехід до нього прав вимоги за договором факторингу №25052026 від 25 травня 2026 року, актом прийому-передачі Реєстру боржників №1 та витягом з Реєстру боржників №1, у якому містяться відомості про відповідача і договір №9641243.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №9641243 від 27 січня 2026 року у розмірі 10 030 грн 00 коп., з яких: 10 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 30 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту.

У решті позовних вимог на суму 13 760 грн 00 коп., з яких 8 760 грн 00 коп. комісії за обслуговування кредиту та 5 000 грн 00 коп. неустойки, слід відмовити.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №166612 від 14 липня 2026 року.

Оскільки судом позов задоволено на суму 10 030 грн 00 коп. із заявлених 23 790 грн 00 коп., з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 122 грн 48 коп. (2 662,40 грн ? 10 030,00 грн / 23 790,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 79, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України у редакції, застосовній до відповідних правовідносин, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №9641243 від 27 січня 2026 року у загальному розмірі 10 030 (десять тисяч тридцять) гривень 00 копійок, з яких: 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 30 (тридцять) гривень 00 копійок - комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 122 (одну тисячу сто двадцять дві) гривні 48 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Решетов