Рішення № 139144605, 10.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/468/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша харківська асоціація ОСББ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", м. Харків, Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Фізична особа-підприємець Мігунов Володимир Іванович, м. Харків, Приватне підприємство "АН "Рестріелт", м. Харків, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011", м. Харків, Обслуговуючий кооператив "КІМ", м. Харків, Обслуговуючий кооператив "Дубки-Харків", м. Харків, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ про за зустрічним позовом до про за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору до про зобов`язання вчинити певні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Рестріелт", м. Харків Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ", м. Харків зобов`язання здійснити оплату Фізичної особи-підприємця Мігунова Володимира Івановича, м. Харків, Приватного підприємства "АН "Рестріелт", м. Харків, Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011", м. Харків, Обслуговуючого кооперативу "КІМ", м. Харків, Обслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків", м. Харків Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків визнання укладеними договорівза участю представників учасників справи:

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Фізичної особи-підприємця Мігунова Володимира Івановича) - не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Приватного підприємства "АН "Рестріелт") - не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011") - не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Обслуговуючого кооперативу "КІМ") - не з`явився;

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Обслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків") - не з`явився;

представника відповідача (АТ "Харківобленерго") - Саніна А.О.;

представника відповідача (ПрАТ "Харківенергозбут") - Шемаєва В.В.;

представника відповідача по первісному позову (позивача за зустрічним позовом) (ТОВ "Агентство нерухомості "Рестріелт") - Квартенко О.Р.,

інші представники учасників справи - не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" (далі АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ") звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства нерухомості "Рестріелт" (далі ТОВ АН "Рестріелт") здійснювати нарахування компенсації витрат на електричну енергію щодо будинку за адресою: вул. Дмитрівська, буд. 19, м. Харків, у розмірі тарифу постачання електричної енергії побутовим споживачам.

Згідно з уточненою позовною заявою від 21.02.2022 вх. № 4158 позивач просив зобов`язати ТОВ АН "Рестріелт" із 01.02.2022 здійснювати нарахування компенсації витрат на електричну енергію щодо таких будинків у м. Харкові: вул. Дмитрівська, буд. 19, пров. Титаренківський, буд. 10-А, вул. Дизельна, буд. 14, вул. Велика Кільцева, буд. 4, вул. Дерев`янка, буд. 16-А, вул. Букова, буд. 1-А, вул. Біблика, буд. 4, у розмірі тарифу на постачання електричної енергії для побутових споживачів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" посилалася на те, що нарахування вартості спожитої електричної енергії за кожним із будинків членам АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" здійснюється ТОВ АН "Рестріелт" із порушенням вимог чинного законодавства України, а саме за тарифом на постачання електричної енергії для непобутових споживачів, тоді як на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" таке нарахування має здійснюватися за тарифом на постачання електричної енергії для побутових споживачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.02.2022 у справі № 922/468/22, серед іншого, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі АТ "Харківобленерго"), Фізичну особу підприємця Мігунова Володимира Івановича (далі ФОП Мігунов В. І.), Приватне підприємство "АН "Рестріелт" (далі ПП "АН "Рестріелт"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011" (далі ТОВ "Консалт-Буд 2011"), Обслуговуючий кооператив "ЖБК КИМ" (далі ОК "ЖБК КИМ", згодом назва юридичної особи була змінена на ОК "КІМ"), Обслуговуючий кооператив "Дубки-Харків" (далі ОК "Дубки-Харків").

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2023 у справі № 922/468/22 залучено АТ "Харківобленерго" до участі у справі як співвідповідача за первісним позовом АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" та змінено процесуальний статус АТ "Харківобленерго" з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на співвідповідача; залучено Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі ПрАТ "Харківенергозбут") до участі у справі як співвідповідача за позовом АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" та змінено процесуальний статус ПрАТ "Харківенергозбут" з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на співвідповідача.

ТОВ АН "Рестріелт" звернулося до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою про зобов`язання АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" здійснювати плату за постачання електричної енергії для таких житлових будинків у м. Харкові: вул. Дмитрівська, буд. 19, пров. Титаренківський, буд. 10-А, вул. Дизельна, буд. 14, вул. Велика Кільцева, буд. 4, вул. Дерев`янка, буд. 16-А, вул. Букова, буд. 1-А, вул. Біблика, буд. 4, просп. Тракторобудівників, буд. 2, за тарифами, що встановлені на послуги АТ "Харківобленерго" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП).

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ АН "Рестріелт" посилалося, зокрема, на те, що воно не є суб`єктом, який визначає тарифи для сплати витрат за спожиту електричну енергію. Тому ТОВ АН "Рестріелт" просило суд зобов`язати АОСББ "Перша Харківська Асоціація ОСББ" здійснювати оплату за постачання електричної енергії для житлових будинків за вказаними адресами за тарифами, що встановлені на послуги АТ "Харківобленерго" суб`єктом владних повноважень.

У межах цієї справи ФОП Мігунов В. І., ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "ЖБК КИМ", ОК "Дубки-Харків" як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулися до Господарського суду Харківської області з позовом до АТ "Харківобленерго", ПрАТ "Харківенергозбут" про:

1) визнання договору від 01.01.2019 № 5-25к, укладеного між ПП "АН "Рестріелт" і ПрАТ "Харківенергозбут", щодо постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Дмитрівська, буд. 19, м. Харків, таким, що укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачається з 01.01.2019 за договором від 01.01.2019 № 5-25к, укладеним між ПП "АН "Рестріелт" і ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

2) визнання договору від 01.01.2019 № 5-25к, укладеного між ПП "АН "Рестріелт" та АТ "Харківобленерго", щодо розподілу електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Дмитрівська, буд. 19, м. Харків, таким, що укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за тарифами, встановленими для побутових споживачів;

3) визнання договору від 01.01.2019 № 734/050116, укладеного між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", щодо постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: пров. Титаренківський, буд. 10-А, м. Харків, таким, що укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачається з 01.01.2019 за договором від 01.01.2019 № 734/050116, укладеним між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

4) визнання договору від 01.01.2019 № 734/050116, укладеного між ФОП Мігуновим В. І. та АТ "Харківобленерго", щодо розподілу електричної енергії для об`єкта за адресою: пров. Титаренківський, буд. 10-А, м. Харків, таким, що укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за тарифами, встановленими для побутових споживачів;

5) визнання договору від 01.01.2019 № 4-2692С, укладеного між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", щодо постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Дизельна, буд. 14, м. Харків, таким, що укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за договором від 01.01.2019 № 4-2692С, укладеним між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

6) визнання договору від 01.01.2019 № 4-2692С, укладеного між ФОП Мігуновим В. І. та АТ "Харківобленерго", щодо розподілу електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Дизельна, буд. 14, м. Харків, таким, що укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за тарифами, встановленими для побутових споживачів;

7) визнання договору від 01.01.2019 № 012522, укладеного між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", щодо постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Велика Кільцева, буд. 4, м. Харків, таким, що укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за договором від 01.01.2019 № 012522, укладеним між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

8) визнання договору від 01.01.2019 № 012522, укладеного між ФОП Мігуновим В. І. та АТ "Харківобленерго", щодо розподілу електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Велика Кільцева, буд. 4, м. Харків, таким, що укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за тарифами, встановленими для побутових споживачів;

9) визнання договору від 01.01.2019 № 026348, укладеного між ТОВ "Консалт-Буд 2011" і ПрАТ "Харківенергозбут", щодо постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Дерев`янка, буд. 16-А, м. Харків, таким, що укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за договором від 01.01.2019 № 026348, укладеним між ТОВ "Консалт-Буд 2011" і ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

10) визнання договору від 01.01.2019 № 026348, укладеного між ТОВ "Консалт-Буд 2011" та АТ "Харківобленерго", щодо розподілу електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Дерев`янка, буд. 16-А, м. Харків, таким, що укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за тарифами, встановленими для побутових споживачів;

11) визнання договору від 01.01.2019 № 026670, укладеного між ОК "ЖБК КІМ" та ПрАТ "Харківенергозбут", щодо постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Букова, буд. 1-А, м. Харків, таким, що укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за договором від 01.01.2019 № 026670, укладеним між ОК "ЖБК КІМ" та ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

12) визнання договору від 01.01.2019 № 026670, укладеного між ОК "ЖБК КІМ" та АТ "Харківобленерго" щодо розподілу електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Букова, буд. 1-А, м. Харків, таким, що укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачається з 01.01.2019, за тарифами, встановленими для побутових споживачів;

13) визнання договору від 01.01.2019 № 012795, укладеного між ОК "ЖБК Дубки" та ПрАТ "Харківенергозбут", чинного до 30.09.2022 і відповідно до умов якого здійснювалося постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Біблика, буд. 4, м. Харків, таким, що був укладений із метою постачання електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії, що постачалася з 01.01.2019 по 30.09.2022 за договором від 01.01.2019 № 026670, укладеним між ОК "ЖБК Дубки" та ПрАТ "Харківенергозбут", за цінами, встановленими для побутових споживачів;

14) визнання договору від 01.01.2019 № 012795, укладеного між ОК "ЖБК Дубки" та АТ "Харківобленерго", чинного до 30.09.2022 і відповідно до умов якого здійснювався розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: вул. Біблика, буд. 4, м. Харків, таким, що був укладений із метою розподілу електроенергії, що постачається побутовим споживачам з оплатою такого розподілу електричної енергії, що постачалася з 01.01.2019 по 30.09.2022, за тарифами, встановленими для побутових споживачів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП Мігунов В. І., ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "ЖБК КИМ", ОК "Дубки-Харків", зокрема, посилалися на те, що вони здійснюють споживання електричної енергії для забезпечення потреб багатоквартирних житлових будинків і кінцевими споживачами цієї електричної енергії є мешканці цих будинків. Тому треті особи зазначали, що на підставі абзаців 2 та 5 пункту 13 розділу ХVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" вони приєдналися до умов договору постачання універсальних послуг, а отже, мають сплачувати спожиту електричну енергію за тарифами, встановленими для побутових споживачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2023 задоволено усне клопотання представника АТ "Харківобленерго" про залишення первісної позовної заяви без розгляду. Залишено без розгляду первісну позовну заяву у цій справі, подану Асоціацією до ТОВ "Рестріелт", АТ "Харківобленерго", ПрАТ "Харківенергозбут" про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 в задоволенні зустрічного позову відмовлено за необґрунтованістю. Позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору задоволено. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2025 рішення Господарського Харківської області від 23.10.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2025 касаційні скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго" та Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2025 і рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у справі № 922/468/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Згідно з Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025, для розгляду справи №922/468/22 визначено суддю Шарко Л.В.

Ухвалою суду від 06.08.2025 постановлено прийняти до провадження на новий розгляд справу №922/468/22. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

На виконання постанови Верховного Суду від 15.07.2025 ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2025 у справі № 922/468/22 зобов`язано:

третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, надати докази прийняття/неприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів третіх осіб (за кожним об`єктом окремо), до яких здійснюється електропостачання, на підставі відповідних документів;

відповідачів за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, надати такі докази (за кожним об`єктом окремо): чи забезпечено на таких об`єктах окремий облік електричної енергії на технічні цілі будинку та на побутові потреби власників житлових приміщень; чи наявні на вказані об`єкти паспорти точок розподілу, та, відповідно, які потреби таке постачання забезпечує.

Суд установив строк для подання цих документів до 22.09.2025 та зазначив, що в разі неможливості пред`явлення витребуваних судом документів необхідно надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин їх неподання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.12.2025 у справі № 922/468/22 залишено без розгляду позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ФОП Мігунова В. І., ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків" до АТ "Харківобленерго", ПрАТ "Харківенергозбут" про визнання укладеними договорів.

19.02.2026 Центральним апеляційним господарським судом ухвалено постанову відповідно до якої апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.12.2025 у справі № 922/468/22 задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 05.12.2025 у справі № 922/468/22 про залишення позовної заяви третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича, Приватного підприємства "АН "Рестріелт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалт-Буд 2011", Обслуговуючого кооперативу "ЖБК КИМ", Обслуговуючого кооперативу "Дубки-Харків" до Акціонерного товариства "Харківобленерго", Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про визнання договорів. Справу № 922/468/22 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 10.03.2026 постановлено прийняти справу № 922/468/22 для продовження розгляду Господарським судом Харківської області.

Ухвалою Верховного суду від 12.05.2026 постановлено відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Агентства нерухомості "Рестріелт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 922/468/22 та витребувати з Господарського суду Харківської області/Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/468/22.

Ухвалою суду від 13.05.2026 постановлено провадження у справі №922/468/22 зупинити до перегляду Верховним судом в порядку касаційного провадження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та повернення матеріалів справи №922/468/22 до Господарського суду Харківської області.

Постановою Верховного суду від 09.06.2026 ухвалено касаційну скаргу ТОВ АН "Рестріелт" залишити без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 у справі № 922/468/22 залишено без змін.

29.09.2026 матеріали справи № 922/468/22 повернуті до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 09.07.2026 постановлено провадження у справі № 922/468/22 поновити, призначити судове засідання.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

29.08.2025 до суду від представника відповідача ПрАТ "Харківенергозбут" надійшли письмові пояснення у справі, в яких відповідач просить суд у задоволенні позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ФОП Мігунова Володимира Івановича, ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків" - відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що законодавство України чітко розмежовує два різні види договорів, що мають різну правову природу, та які можуть бути укладені між споживачами електричної енергії та електропостачальником, зокрема тим, який є постачальником універсальних послуг, та предметом яких є постачання електричної енергії: про постачання електричної енергії споживачу та про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. При цьому, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за ціною універсальної послуги, стороною якого може бути малий непобутовий споживач, та договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за фіксованою ціною, стороною якого можуть бути побутові споживачі. Водночас в договорах постачальника універсальних послуг, укладених з непобутовими споживачами, може застосовуватися фіксована ціна, визначена пунктом 1 додатку 3 до Положення про ПСО, однак виключно за умови, якщо електрична енергія купується у постачальників універсальних послуг та споживається: 1) індивідуальними та колективними побутовими споживачами, в тому числі - у гуртожитках, що розраховуються за електричну енергію за загальним розрахунковим засобом обліку в частині споживання електричної енергії фізичними особами для забезпечення власних побутових потреб, які не включають професійну та/або господарську діяльність; 2) у багатоквартирних житлових будинках (в тому числі гуртожитках) на технічні цілі (роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів та замковопереговорних пристроїв, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків; 3) у дачних та дачно-будівельних кооперативах, садових товариствах, гаражнобудівельних кооперативах на технічні цілі (роботу насосів) та освітлення території; 4) юридичними особами, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечок із збірних модулів, гуртожитків, оздоровчих таборів, будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів, готелів тощо), у частині задоволення власних побутових потреб внутрішньо переміщених осіб; 5) релігійними організаціями в частині споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби. (п. 2 додатку 3 до Положення про ПСО). За загальним правилом згідно з п. 3.2.5. Правил (в редакції, яка діяла станом на 01.01.2019) укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

З приводу договорів, щодо яких виник спір у цій справі, відповідач зазначає, що договір № 5-25к від 01.01.2019 між ПП "АН "РЕСТРІЕЛТ" та ПрАТ "Харківенергозбут" був укладений шляхом подання ПП "АН "РЕСТРІЕЛТ" 20.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій було визначено вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Дмитрівська, будинок 19, як нежитлові будівлі. Договір № 734/050116 від 01.01.2019 між ФОП Мігуновим В.І. та ПрАТ "Харківенергозбут" був укладений шляхом подання 20.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій було визначено вид об`єкта за адресою: місто Харків, провулок Титаренківський, будинок 10, як будівництво. Договір № 4-2692С від 01.01.2019 між ФОП Мігуновим В.І. та ПрАТ "Харківенергозбут" був укладений шляхом подання 20.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій було визначено про вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Дизельна, 14, як будівництво. Договір № 012522 від 01.01.2019, між ФОП Мігуновим В.І та ПрАТ "Харківенергозбут", був укладений шляхом подання 20.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій було визначено вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Велика Кільцева, будинок 4, як будівельні механізми. Договір № 026348 від 01.01.2019 між ТОВ "КОНСАЛТ-БУД 2011" та ПрАТ "Харківенергозбут" був укладений шляхом подання 17.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, в якій було визначено вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Дерев`янка, будинок 16-А, як офіс. При цьому, в подальшому на підставі заяви-приєднання від 01.01.2021 ТОВ "КОНСАЛТ-БУД 2011" за цим же об`єктом приєдналось до договору про постачання електричної енергії споживачу, зазначивши вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Дерев`янка, будинок 16-А, як будівництво. Договір № 026670 від 01.01.2019 між Обслуговуючим кооперативом "ЖБК КІМ" та ПрАТ "Харківенергозбут" був укладений шляхом подання 20.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій було визначено вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Букова, будинок 1, як будівельні механізми та будинок 4-б, як нежитлова будівля. Договір № 012795 від 01.01.2019 між ОК "ЖБК ДУБКИ" та ПрАТ "Харківенергозбут" був укладений шляхом подання 17.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та в якій зазначено вид об`єкта за адресою: місто Харків, вулиця Біблика, будинок 4, як обслуговування жилого будинку. Таким чином, на переконання відповідача, матеріалами справи підтверджується те, що спірні договори укладалися, як договори про постачання електричної енергії споживачу, окрім договору з ТОВ "КОНСАЛТ-БУД 2011", а також договору з ОК "ЖБК ДУБКИ", які були укладені як договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, як малими непобутовими споживачами за ціною універсальної послуги. При цьому, всі договори були укладені шляхом подання заяв-приєднання. Споживачами так і не надано документів, які підтверджують прийняття в експлуатацію житлових будинків. Навпаки, ФОП Мігунов В.І. звернувся до ПрАТ "Харківенергозбут" із заявою-приєднання про приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції № 2/23П та зазначив у додатку до заяви-приєднання вид об`єкта будівельні механізми за адресою: м. Харків, вулю Велика Кільцева, 4. Крім того, ФОП Мігунов В.І. надав у якості документа, яким підтверджується право власності, копію рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2014 по справі № 922/841/14. Згідно зазначеного рішення судом встановлено, що постанова приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії мотивована тим, що право власності ФОП Мігунова В.І. на незавершене будівництво за адресою: вул. Велика кільцева, 4 у м. Харкові підтверджується поданим нотаріусу договором купівлі-продажу від 06.06.2012 року № 0606/13. Разом з цим нотаріусу не подано правовстановлюючий документ, що видається після реконструкції вищезазначеної будівлі у житловий будинок: свідоцтво про право власності, а також витяг про державну реєстрацію право власності на вказане нерухоме майно після реконструкції. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Отже, на переконання відповідача зазначені об`єкти будівництва експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено частину восьму статті 39 Закону №3038-VI.

01.09.2025 до суду від представника відповідача за первісним позовом ТОВ АН "Рестріелт" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких відповідач за первісним позовом з приводу даних вказівок Верховного Суду, зазначає, що зокрема, матеріали справи містять паспорт точки розподілу електричної енергії по договорах з розподілу/постачання електричної енергії споживачам ФОП Мігунову В.І., ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків", ПП "АН Рестріелт" за такими адресами: місто Харків, провулок Титаренківський, 10-А; місто Харків, вулиця Дизельна, 14; місто Харків, вулиця Велика Кільцева, 4; місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; місто Харків, вулиця Букова, 1-А; місто Харків, вулиця Дмитрівська, 19; місто Харків, вулиця Біблика, 4. Дані паспорт точки розподілу електричної енергії були складені АК "Харківобленерго", при первісному підключенні до електромереж, тобто більше десяти років тому, а тому зазначена там інформація не може вважатись актуальною. Складання такого документу можливе лише оператором системи розподілу, у зв`язку з чим ті дані які в ньому зазначено, визначив саме АК "Харківобленерго", а можливість змінити відповідні дані в такому паспорті точки розподілу, або оформити новий залежить лише від волі оператором системи розподілу яким в даному випадку є АТ "Харківобленерго". Згідно до п. 1.1.2 Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі Правила) паспорт точки розподілу/передачі - акт (документ) складений оператором системи, в якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача.

Стосовно висновків щодо обставин прийняття/неприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів третіх осіб, до яких здійснюється електропостачання, відповідач зазначає, що в рамках справи №922/5196/23 за позовом ПП "АН "Рестріелт" до АТ "Харківобленерго" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) ФОП Мігунова Володимира Івановича 2) ТТОВ "Консалт-Буд 2011" 3) ОК "КІМ" 4) ОК "Дубки Харків" 5) ТОВ "Агентство нерухомості "Рестріелт" про визнання дій протиправними та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ "АН "Рестріелт" до АТ "Харківобленерго" про визнання дій протиправними та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОК "КІМ" до АТ "Харківобленерго" було встановлено, що ТОВ "АН "Рестріелт", ФОП Мігунов В.І., ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків", ПП "АН Рестріелт" є організаціями, що забезпечують управління багатоквартирними будинками у місті Харкові, а також здійснюють споживання електричної енергії для забезпечення побутових потреб цих житлових будинків. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У наведеній нормі мова йде про преюдиційні факти. Преюдиційність у процесуальному праві, це обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів. Верховний Суд вже неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інститут преюдиції. Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19). В рамках даної справи факт того, що ПП "АН Рестріелт", ФОП Мігунова В.І., ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків" здійснюють споживання електричної енергії для забезпечення потреб багатоквартирних житлових будинків підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Також, треба зазначити, що ТОВ "АН "Рестріелт" є управителем будинків (багатоквартирних житлових комплексів) за адресами місто Харків, провулок Титаренківський, 10-А; місто Харків, вулиця Дизельна, 14; місто Харків, вулиця Велика Кільцева, 4; місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; місто Харків, вулиця Букова, 1-А; місто Харків, вулиця Дмитрівська, 19; місто Харків, вулиця Біблика, 4. Даний факт підтверджується публічним договором про компенсацію витрат балансоутримувача з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, опублікованим 18.08.2021 року у газеті "Харьковские Известия" № 97 (2380). Таким чином, матеріали та приюдиційні обставини підтверджують, що електропостачання здійснюється саме до багатоквартирних житлових будинків, які перебувають в управлінні ТОВ "АН "Рестріелт" та ФОП Мігунова В.І., ТОВ "КонсалтБуд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків", ПП "АН Рестріелт", а споживання електричної енергії має на меті забезпечення виключно побутових потреб мешканців таких будинків та технічних цілей, необхідних для їх належного утримання. Отже, на переконання відповідача за первісним позовом, доводи відповідачів про відсутність належних правових підстав для електропостачання спростовуються зібраними доказами та висновками судів, зокрема Верховного Суду у справі №922/5196/23.

30.09.2026 до суду від представника відповідача ПрАТ Харківенергозбут надійшли додаткові пояснення у справі, яких відповідач зазанчає, що матеріалами справи підтверджується те, що спірні договори укладалися, як договори про постачання електричної енергії споживачу, окрім договору з ТОВ "КОНСАЛТ-БУД 2011", а також договору з ОК "ЖБК ДУБКИ", які були укладені як договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, як малими непобутовими споживачами за ціною універсальної послуги. При цьому, всі договори були укладені шляхом подання заяв-приєднання. Під час укладення зазначених договорів Правила роздрібного ринку, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі Правила), містили вимоги надання споживачем документи, що підтверджують наявність договору, укладеного з операторам системи на послуги розподілу (передачі) електричної енергії (паспорт точки розподілу (передачі), інформацію про присвоєний ЕІС-код) (п.3.2.10.Правил у редакції, яка діяла під час укладення договорів). Для укладення договорів про постачання електричної енергії споживачу були надані копії додатків 3.1. до договорів споживача про розподіл електричної енергії, укладених з АТ "Харківобленерго". Зазначені документи наявні у матеріалах справи. Зазначеними споживачами так і не надано документів, які підтверджують прийняття в експлуатацію житлових будинків.

10.08.2026 в судове засідання з`явились представники відповідачів ПрАТ "Харківенергозбут", АТ "Харківобленерго", представник відповідача за первісним позовом ТОВ "АН "Рестріелт".

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до положень статей 42, 202 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, суд може розглядати справу без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, які зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, ураховуючи необхідність дотримання процесуальних строків розгляду справи та враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників відповідачів, суд встановив наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2025 встановлено, що ПрАТ "Харківенергозбут" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у цій справі в частині задоволення позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовити повністю, а в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Крім того, не погодилося з ухваленими у справі судовими рішеннями і АТ "Харківобленерго", яке у поданій касаційній скарзі (з урахуванням доповнень) просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2025 і рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 у цій справі в частині задоволення позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаного позову відмовити повністю.

У пункті 5.4. вищевказаної постанови Верховний суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду необхідно оцінити правомірність заявлених вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, із наданням належної оцінки всім доводам учасників справи і наявним у ній доказам із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, та встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для задоволення вказаного позову.

Отже, з урахуванням приписів Верховного суду, викладених у постанові від 15.07.2025, судом не переглядається зустрічний позов ТОВ "Агентство нерухомості "Рестріелт" до Асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку "Перша Харківська Асоціація ОСББ" про зобов`язання здійснити оплату, оскільки рішення Господарського суду Харківської області від 23.10.2023 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2025 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не були оскаржені.

02.06.2005 між АК "Харківобленерго" та ПП "АН "Рестріелт" було укладено договір про постачання електричної енергії № 5-25к, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 19.

01.01.2017 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) та ПП "АН "Рестріелт" (виконавець) укладено договір компенсації за користування електроенергією, за умовами якого договору замовник компенсує виконавцеві витрати за спожиту електричну енергію житлового будинку за адресою: вул. Дмитрівська, буд. 19. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показників електричного лічильника та існуючих тарифів АК "Харківобленерго".

У зв`язку зі змінами в організації ринку електричної енергії, пов`язаними із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 № 5-25к між ПП "АН "Рестріелт" та АТ "Харківобленерго", за умовами якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 19; договір від 01.01.2019 № 5-25к між ПП "АН "Рестріелт" та ПрАТ "Харківенергозбут", за умовами якого здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, буд. 19.

27.06.2013 між АК "Харківобленерго" та ФОП Мігуновим В. І. було укладено договір про постачання електричної енергії № 012522, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 4.

01.11.2015 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) та ФОП Мігуновим В. І. (виконавець), який діє на підставі свідоцтва та договору з АТ "Харківобленерго", укладено договір компенсації за користування електроенергією. Згідно умов договору замовник компенсує виконавцеві витрати за спожиту електричну енергію житлового будинку за адресою: вул. Велика Кільцева, буд. 4. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показників електричного лічильника та існуючих тарифів АК "Харківобленерго".

У зв`язку зі змінами в організації ринку електричної енергії, пов`язаними із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 №012522 між ФОП Мігуновим В.І. та АТ "Харківобленерго", відповідно до умов якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, буд. 4; договір від 01.01.2019 № 012522 між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", за умовами якого здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, буд.4.

01.12.2016 між АК "Харківобленерго" та ФОП Мігуновим В. І. було укладено договір про постачання електричної енергії № 734/050116, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м.Харків, пров. Титаренківський, 10-А.

01.01.2017 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) та ФОПІ Мігуновим B. I. (виконавець), який діє на підставі свідоцтва та договору з АТ "Харківобленерго" укладено договір компенсації за користування електроенергією, за умовами якого замовник компенсує виконавцеві витрати за спожиту електричну енергію у житлового будинку за адресою: м. Харків, пров. Титаренківський, 10-А. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показниками електричного лічильника та існуючих тарифів AК "Харківобленерго".

Через зміни в організації ринку електричної енергії, пов`язані із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 № 734/050116 між ФОП Мігуновим В. І. та АТ "Харківобленерго", відповідно до умов якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, пров. Титаренківський, буд. 10-А; договір від 01.01.2019 № 734/050116 між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", за умовами якого здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, пров. Титаренківський, буд. 10-А.

07.10.2015 між АК "Харківобленерго" та ФОП Мігуновим В. І. було укладено договір про постачання електричної енергії № 4-2692С, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, буд. 14.

01.11.2015 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) та ФОП Мігуновим В. І. (виконавець) укладено договір компенсації за користування електроенергією, за уомвами якого замовник компенсує виконавцю витрати за спожиту електричну енергію житлового будинку за адресою: вул. Дизельна, буд. 14. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показників електричного лічильника та існуючих тарифів AК "Харківобленерго".

У зв`язку зі змінами в організації ринку електричної енергії, пов`язаними із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 № 4-2692C між ФОП Мігуновим В. І. та АТ "Харківобленерго", відповідно до умов якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, буд. 14; договір від 01.01.2019 № 4-2692С між ФОП Мігуновим В. І. та ПрАТ "Харківенергозбут", за умовами якого здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, буд. 14.

20.05.2013 між АК "Харківобленерго" та ТОВ "Консалт-Буд 2011" було укладено договір про постачання електричної енергії № 026348, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, буд. 16-А.

01.08.2016 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) і ТОВ "Консалт-Буд 2011" укладено договір компенсації за користування електроенергією, за умовами якого замовник компенсує виконавцю витрати за спожиту електричну енергію житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, буд. 16-А. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показників електричного лічильника та існуючих тарифів АК "Харківобленерго".

У зв`язку зі змінами в організації ринку електричної енергії, пов`язаними із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 № 026348 між ТОВ "Консалт-Буд 2011" та АТ "Харківобленерго", відповідно до умов якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, буд. 16-А; договір від 01.01.2019 № 026348 між ТОВ "Консалт-Буд 2011" та ПрАТ "Харківенергозбут", за умовами якого здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янко, буд. 16-А.

26.12.2014 між АК "Харківобленерго" та ОК "ЖБК КІМ" було укладено договір про постачання електричної енергії № 026670, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м. Харків, вул. Букова, буд 1-A.

01.02.2019 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) та ОК "КІМ" (виконавець) укладено договір компенсації за користування електроенергією, за умовами якого замовник з компенсує виконавцю (витрати за спожиту електричну енергію житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Букова, буд 1-А. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показників електричного лічильника та існуючих тарифів АТ "Харківобленерго".

У зв`язку зі змінами в організації ринку електричної енергії, пов`язаними із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 № 026670 між ОК "КІМ" та АТ "Харківобленерго", за умовами якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Букова, буд 1-А; договір від 01.01.2019 № 026670 між ОК "КІМ" і ПрАТ "Харківенергозбут", за яким здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Букова, буд 1-А.

29.07.2015 між АК "Харківобленерго" та ОК "ЖБК Дубки" було укладено договір про постачання електричної енергії № 012795, предметом якого є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача; точкою продажу електроенергії визначено об`єкт за адресою: м. Харків, вул. Біблика, буд. 4.

01.08.2016 між ТОВ "Рестріелт" (замовник) та ОК "ЖБК Дубки" (виконавець) укладено договір компенсації за користування електроенергією, за умовами якого замовник компенсує виконавцю витрати за спожиту електричну енергію житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Біблика, буд. 4. Вартість договору відповідає спожитій електричній енергії відповідно до показників електричного лічильника та існуючих тарифів АК "Харківобленерго".

У подальшому, ОК "ЖБК Дубки" змінив назву на ОК "Дубки-Харків", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Крім того, у зв`язку зі змінами в організації ринку електричної енергії, пов`язаними із набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії", із 01.01.2019 шляхом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг вважаються укладеними договір від 01.01.2019 № 012795 між ОК "Дубки-Харків" та АК "Харківобленерго", відповідно до умов якого здійснюється розподіл електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Букова, буд 1-А; договір від 01.01.2019 №012795 між ОК "Дубки-Харків" і ПрАТ "Харківенергозбут", за яким здійснюється постачання електричної енергії для об`єкта за адресою: м. Харків, вул. Букова, буд 1-А.

В жовтні 2022 року відповідні договори між ОК "Дубки-Харків" та АК "Харківобленерго", а також між ОК "Дубки-Харків" і ПрАТ "Харківенергозбут" були переукладені із зазначенням про здійснення постачання та розподілу електричної енергії для об`єкта на вул. Біблика, 4 у м. Харкові на умовах, встановлених для побутових споживачів, що підтверджується заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 31.10.2022.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Предметом позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, у цій справі є вимоги про визнання договорів про постачання та розподіл електричної енергії такими, що укладені з метою постачання/розподілу електроенергії побутовим споживачам із оплатою електричної енергії, що постачається, та з оплатою такого розподілу електричної енергії з 01.01.2019 за тарифами, встановленими для побутових споживачів.

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надїї".

19.04.2018 набрали чинності ПРРЕЕ, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, які встановили необхідність переукладення всіх договорів між споживачами та постачальниками електричної енергії.

Згідно з пунктом 2 вказаної Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї Постанови.

За змістом пункту 6 названої Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Згідно з вимогами пункту 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

У пункті 1.2.3 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики.

Відповідно до пункту 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

За змістом пункту 1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15 ПРРЕЕ).

У пункті 3.1.9 ПРРЕЕ закріплено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, зокрема фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

За змістом статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Відповідно до змін у законодавстві, що продиктовані специфікою ринку електричної енергії та його функціонуванням в Україні в особливий період, а саме доповнення розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" пунктом 131, згідно з положеннями якого тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом одного року після його припинення чи скасування, електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у прийнятому в експлуатацію закінченому будівництвом багатоквартирному будинку (черзі, пусковому комплексі), щодо якого наявні чинні технічні умови, але не завершена процедура приєднання до електричних мереж, на обслуговування закінченого будівництвом об`єкта, у тому числі на комунально-побутові потреби мешканців та на цілі, визначені абзацом одинадцятим пункту 13 цього розділу, оплачується замовником, управителем, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом за ціною, за якою постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії колективним побутовим споживачам. Обов`язковими умовами для застосування такої ціни є забезпечення замовником, управителем, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом: обліку електроенергії (окремими площадками вимірювання на технічні цілі будинку та на побутові потреби власників житлових приміщень); оформлення паспорта точки розподілу, укладення (у разі відсутності) договорів про тимчасове надання послуг з розподілу/постачання електричної енергії між замовником, управителем, об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельним кооперативом та оператором систем розподілу/ постачальником універсальних послуг. У разі виконання цих умов замовник, управитель, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний кооператив вважається колективним побутовим споживачем. Протягом одного року після припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, замовник будівництва об`єкта зобов`язаний передати підключений (приєднаний) до інженерних мереж багатоквартирний житловий будинок власнику, об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку або управителю.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Положеннями ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з`ясуванні, зокрема, того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку повинен обґрунтувати свої висновки з посиланням на відповідні докази.

Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Щодо встановлення судом висновків в межах справи №922/5196/23, а саме стосовно встановлення того, що спірні об`єкти є житловими будинками, суд зазначає таке.

Слід звернути увагу на те, що за адресами місто Харків, провулок Титаренківський, 10-А; місто Харків, вулиця Дизельна, 14; місто Харків, вулиця Велика Кільцева, 4; місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; місто Харків, вулиця Букова, 1-А; місто Харків, вулиця Дмитрівська, 19; місто Харків, вулиця Біблика, 4 знаходяться саме багатоквартирні житлові будинки, у кожному з яких наявні три і більше квартир, підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 4 а.с. № 8-306).

Так, у справі №922/5196/23 про визнання протиправними дій АТ "Харківобленерго" щодо припинення розподілу електроенергії для потреб квартир та/або нежитлових приміщень в об`єктах нерухомості постановою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року за позовом ПП "АН "Рестріелт" до АТ "Харківобленерго" та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОК "КІМ" до АТ "Харківобленерго" встановлено, що особи, які звернулися із позовами є організаціями, що забезпечують управління багатоквартирними будинками у місті Харкові, а також здійснюють споживання електричної енергії для забезпечення побутових потреб цих житлових будинків.

Крім того, згідно висновків Верховного Суду викладених в постанові від 20 серпня 2025 року у справі №922/5196/23, аналізуючи положення Закону України "Про ринок електричної енергії", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, суд дійшов висновку про можливість отримання статусу колективного побутового споживача не лише юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, а й, зокрема, управителем багатоквартирного будинку.

Оскільки, ФОП Мігуновим В.І., ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків" забезпечується управління відповідними багатоквартирними будинками, тобто належне утримання та ремонт їх спільного майна, прибудинкової території, а також належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб їх мешканців, зазначені особи є управителями багатоквартирних будинків.

З огляду на матеріали даної справи та обставини встановлені постановою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у справі №922/5196/23, суд приходить до висновку, що ФОП Мігунов В.І., ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків" виступаючи управителями багатоквартирних будинкі за адресами місто Харків, провулок Титаренківський, 10-А; місто Харків, вулиця Дизельна, 14; місто Харків, вулиця Велика Кільцева, 4; місто Харків, вулиця Дерев`янка, 16-А; місто Харків, вулиця Букова, 1-А; місто Харків, вулиця Дмитрівська, 19; місто Харків, вулиця Біблика, 4 та здійснюючи споживання електричної енергії для забезпечення побутових потреб мешканців таких будинків, є колективними побутовими споживачами електричної енергії у розумінні законодавства у сфері електроенергетики.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20, пункт 7.10), від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20 (провадження № 12-41гс21, пункт 9.8)).

Відповідно до правової позиції викладеної у Постанові ОП КГС ВС від 19 грудня 2025 року у справі № 910/10365/15 суд зазначив, що висновки судових рішень в інших справах, не є обставинами справи, встановленими судами, є правовою оцінкою обставин, встановлених судами, і не мають преюдиціального значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 93)), водночас зазначені судові рішення усунули стан правової невизначеності і забезпечили, що всі учасники правовідносин могли у майбутньому знати про права всіх учасників, не порушуючи їх (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справа № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 59)).

Оскільки у Постанові ОП КГС ВС від 19 грудня 2025 року у справі № 910/10365/15 визначено, що висновки судових рішень в інших справах не мають преюдиціального значення, втім зазначені висновки усунули стан правової невизначеності (п.51 Постанови), суд доходить висновку, що правова оцінка обставин у справі №922/5196/23 не може ставитись під сумнів особами, що брали участь у справі №922/5196/23.

Щодо тверджень про виникнення між ДПЗД "Укрінтеренерго" та ФОП Мігуновим В.І., ПП "АН "Рестріелт", ТОВ "Консалт-Буд 2011", ОК "КІМ", ОК "Дубки-Харків" договірних відносин з постачання електричної енергії як з постачальником "останньої надії", суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів виникнення таких правовідносин.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Хоча ГПК України і не містить визначення вказаних понять, їх зміст розкривається у відповідних статтях Кодексу через встановлення певних прав та обов`язків, а також меж поведінки учасників справи та суду, який, відповідно до ч. 5 ст. 13 ГПК України, повинен зберігати об`єктивність та неупередженість.

Відповідно до ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами оцінки доказів, наведеними у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з цим, суд вважає необхідним надати оцінку належності та ефективності обраного третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, способу захисту порушеного, на їх думку, права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так, законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порущеє право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної власті, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

При цьому, необхідно наголосити на тому, що особа, права якої порушено може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини (правовий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24.05.2017 року у справі №6-951цс16 та Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 757/44693/15-ц).

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення (вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Судов від 31.01.2018 №911/1563/17).

Водночас, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.

Резюмуючи наведене, логічним та послідовним є висновок про те, що при вирішенні питання щодо захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та вирішенні по суті позовних вимог, суд зобов`язаний виходити з розуміння ефективності способу захисту, який повинен узгоджуватись з положеннями ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За загальною теорією цивільного права істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, мета договору, як умова договору може бути істотною тільки якщо така прямо передбачена умовами договору.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, цивільне законодавство пов`язує факт укладення договору не з необхідністю погодження сторонами будь-яких його характеристик чи цілей, а саме з досягненням згоди щодо істотних умов, визначених законом, договором або заявлених однією зі сторін як такі, щодо яких має бути досягнуто згоди.

Отже, мета договору як така не визначена Цивільним кодексом України загальною істотною умовою договору. Мета укладення договору може мати юридичне значення для визначення змісту відповідних правовідносин лише у випадках, коли така мета прямо передбачена законом, самим договором або випливає із суті відповідного правочину та погоджених сторонами його умов.

У спірних правовідносинах особливості договору про постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.

Відповідно до положень пункту 3.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, визначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: 1) загальні положення; 2) предмет договору; 3) умови постачання; 4) якість постачання електричної енергії; 5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; 6) права та обов`язки споживача; 7) права і обов`язки електропостачальника; 8) відповідальність сторін; 9) порядок зміни електропостачальника; 10) порядок врегулювання спорів; 11) умови форс-мажорних обставин; 12) строк дії договору; 13) реквізити сторін; 14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку.

Відтак, наведене спеціальне нормативне регулювання також не визначає мету договору про постачання електричної енергії як самостійну істотну умову такого договору.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для визнання договорів про постачання та розподіл електричної енергії такими, що були укладені з певною метою, якщо така мета фактично не є погодженою сторонами умовою договору та не визначає його юридичну природу.

В статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За приписами частин першої, другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі N 925/1265/16 (пункт 5.5).

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 (пункт 40).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Встановлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту.

В пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, в якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи, та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд зазначає, що у цій справі треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, просять суд визнати договори про постачання та розподіл електричної енергії від 01 січня 2019 року такими, що були укладені з метою постачання та розподілу електричної енергії побутовим споживачам, із застосуванням відповідних цін (тарифів), установлених для цієї категорії споживачів.

Разом з тим, суд вважає, що заявлена вимога не є належним та ефективним способом захисту прав та інтересів зазначених осіб. Як убачається зі змісту заявлених вимог та наведеного третіми особами обґрунтування, фактичні претензії останніх пов`язані із застосуванням до них тарифів на електричну енергію та визначенням вартості фактично спожитої електричної енергії. Тобто предметом їхнього спору фактично є не встановлення самого факту існування договорів про постачання та розподіл електричної енергії, а правові наслідки їх виконання, зокрема порядок визначення вартості електричної енергії та застосування тарифу, який, на думку третіх осіб, мав застосовуватися до них як до побутових споживачів.

Водночас, визнання договорів щодо постачання та розподілу електричної енергії укладеними з метою постачання та розподілу електроенергії побутовим споживачам з оплатою електричної енергії за цінами, встановленими для побутових споживачів, саме по собі не змінює та не визначає конкретного розміру грошових зобов`язань сторін за такими договорами, не встановлює розміру фактично спожитої електричної енергії, не визначає конкретної суми коштів, яка підлягає поверненню або зарахуванню, та не має наслідком автоматичного проведення перерахунку вартості електричної енергії за попередні розрахункові періоди.

Таким чином, навіть у разі задоволення заявленої вимоги треті особи не отримають безпосереднього поновлення свого майнового права, на порушення якого вони фактично посилаються. Саме судове рішення про визнання договорів укладеними з певною метою не матиме наслідком автоматичної зміни проведених розрахунків, перерахунку вартості спожитої електричної енергії або повернення надмірно сплачених коштів.

При цьому, суд звертає увагу, що встановлення у судовому рішенні обставини щодо застосування до відповідних правовідносин тарифів для побутових споживачів не є тотожним безпосередньому захисту майнового права особи. Для реального поновлення такого права у разі встановлення неправомірності проведених нарахувань необхідним є вирішення питання щодо конкретних нарахувань, здійснення відповідного перерахунку та, за наявності правових підстав, повернення або зарахування надмірно сплачених коштів.

Отже, заявлена вимога має переважно декларативний характер, оскільки спрямована на встановлення певної правової характеристики договорів, але сама по собі не усуває наслідків того порушення, на яке посилаються треті особи, та не призводить до поновлення їхнього майнового становища.

Суд також враховує, що відповідно до принципу процесуальної економії ефективний спосіб захисту має забезпечувати остаточне вирішення спору між сторонами та не створювати необхідності для повторного звернення до суду з метою реалізації правових наслідків рішення.

У цьому випадку задоволення заявленої вимоги, навпаки, об`єктивно не усуває необхідності звернення до суду з іншими вимогами, спрямованими безпосередньо на перерахунок вартості електричної енергії, визначення розміру відповідних зобов`язань та, за необхідності, стягнення надмірно сплачених коштів.

Таким чином, обраний третіми особами спосіб захисту не відповідає характеру правовідносин та характеру заявленого ними порушення, оскільки визнання договорів такими, що укладені для постачання та розподілу електричної енергії побутовим споживачам, не забезпечує безпосереднього поновлення їхніх прав та не усуває наслідків порушення, на які вони посилаються.

Суд зауважує, що наведений висновок не означає позбавлення третіх осіб права на судовий захист. Відмова у задоволенні заявлених вимог зумовлена виключно тим, що обраний ними спосіб захисту не є належним та ефективним для досягнення мети, яку вони фактично переслідують, а саме для відновлення своїх майнових прав у зв`язку із застосуванням, на їх думку, неправомірного тарифу.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені третіми особами самостійні вимоги щодо предмета спору не підлягають задоволенню саме у зв`язку з неналежністю обраного способу захисту.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Так, встановлення судом неналежного способу захисту є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні відповідних позовних вимог, у зв`язку з чим подальше дослідження судом усіх доводів щодо правильності застосування відповідних тарифів не може призвести до іншого результату розгляду саме заявленої вимоги.

Враховуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, позовних вимог та вважає необхідним відмовити у їх задоволенні.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "20" серпня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко