Ухвала суду № 139144125, 19.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6462/17

2-п/214/86/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Матвієнко Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали заяви (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року у цивільній справі №214/6462/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Сергієнко Д.М. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яку подав через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (зареєстрована судом 27.07.2026), у якій просив суд: скасувати заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року у цивільній справі №214/6462/17; призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно із заявою про перегляд заочного рішення представником заявника подано клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.

В обґрунтування заяви представник ОСОБА_1 адвокат Сергієнко Д.М. зазначає, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи №214/6462/17, не отримувала судових повідомлень, не була обізнана про наявність спору та, у зв`язку з цим, була позбавлена можливості надати суду свої заперечення, докази та реалізувати інші процесуальні права, передбачені ЦПК України. Зазначає, що про існування заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року ОСОБА_1 дізналася лише 08.07.2026 після накладення арешту на належні їй рахунки та звернулась за правничою допомогою. Копію зазначеного заочного рішення, представником ОСОБА_1 було отримано 15.07.2026 на виконання адвокатського запиту. У зв`язку із зазначеними обставинами представником заявника заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Крім того, представник заявника посилається на те, що ОСОБА_1 з серпня 2016 року фактично припинила спільне проживання, шлюбні відносини та спілкування з ОСОБА_2 , а шлюб між ними було розірвано заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 15 травня 2018 року у справі №212/464/18. За твердженням представника заявника, ОСОБА_1 не була обізнана про наявність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та не підписувала розписок від 17.03.2015, на які, як зазначено у заяві, посилався позивач під час розгляду справи.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 заперечує факт надання нею згоди на виконання відповідних зобов`язань та вважає, що відбулося неправомірне змінення зобов`язання без її згоди як поручителя.

Також представник заявника зазначає, що внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи остання була позбавлена можливості брати участь у дослідженні та оцінці доказів, подавати докази на підтвердження своїх заперечень, а також надати суду пояснення щодо позовних вимог. На думку представника заявника, зазначені обставини призвели до неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та неналежного дослідження судом доказів, які мають істотне значення для вирішення справи.

Посилаючись, зокрема, на гарантії права на справедливий судовий розгляд, принцип верховенства права та положення цивільного процесуального законодавства щодо доказування, представник заявника вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню, а справа розгляду судом за загальними правилами позовного провадження з наданням ОСОБА_1 можливості реалізувати передбачені ЦПК України процесуальні права, у тому числі право подавати докази, заперечення та пояснення щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху та заявнику надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. На виконання вимог вказаної ухвали представником заявника 09.08.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення.

Правом на участь в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Сергієнко Д.М. не скористались, та 18.08.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» представник заявника подав клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за їх відсутності. На задоволенні заяви наполягали.

Відповідач ОСОБА_2 та представник АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» про свою участь в судовому засіданні не заявили, будучи повідомленими належним чином.

За даних обставин, з урахуванням висловленої письмової позиції заявника та її представника, суд вважає за можливе заяву розглянути за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №214/6462/17, доводи зазначені у заяві про перегляд заочного рішення, додані до неї докази, а також матеріали справи в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року, ухваленим при заочному розгляді цивільної справи №214/6462/17, позовні вимоги ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованість за кредитним договором №№014/3251/26843/74 від 16.03.2006, станом на 24.10.2017, в загальному розмірі 202 156 (двісті дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн. 14 коп., з яких: заборгованість за кредитом 170 230 (сто сімдесят тисяч двісті тридцять) грн. 13 коп., заборгованість по сплаті процентів 16 754 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 29 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів 15 171 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 72 коп; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожного окремо, на користь ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» по 1 516 (одна тисяча п`ятсот шістнадцять) грн. 17 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Як визначено ч.ч.1-3 ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду від 17 січня 2018 року, відповідач ОСОБА_1 , діючи через представника, звернулася до суду із заявою про його перегляд, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на подання такої заяви. Питання щодо поновлення зазначеного строку судом не вирішувалося та підлягає вирішенню під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

З аналізу ст.280 ЦПК України слідує, що для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність 4-х наведених умов, які в сукупності визначають матеріальний та процесуальний аспекти для скасування заочного рішення, що також визначено в п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Доводи представника заявника про те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд справи та не була обізнана про існування спору, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами цивільної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена судом про дату, час і місце розгляду справи, зокрема про судове засідання, призначене на 17.01.2018. На підтвердження належного повідомлення відповідача про розгляд справи в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції, адресованої ОСОБА_1 , яке було доставлено за адресою її місця реєстрації: АДРЕСА_1 . На зазначеному поштовому повідомленні міститься особистий підпис ОСОБА_1 про отримання нею судової кореспонденції (а.с.94).

Таким чином, на момент розгляду справи суд мав підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 судового повідомлення про дату, час та місце судового засідання. Відповідно, твердження представника заявника про необізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи не відповідає фактичним обставинам, встановленим за матеріалами справи.

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт особистого отримання ОСОБА_1 копії заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2028. Зокрема, у матеріалах справи міститься корінець поштового повідомлення про вручення відповідачеві ОСОБА_1 29.01.2018 копії заочного рішення, на якому міститься її особистий підпис про його отримання. Наведене об`єктивно свідчить про обізнаність відповідача про ухвалення судом зазначеного заочного рішення та його зміст (а.с.100).

При цьому заявником та її представником не наведено та не підтверджено належними і допустимими доказами обставин, які б свідчили про те, що підпис у відповідних поштових повідомленнях належить не ОСОБА_1 , та що зазначена кореспонденція фактично не була нею отримана або що на момент її отримання вона з об`єктивних причин була позбавлена можливості усвідомити зміст отриманої судової кореспонденції та реалізувати свої процесуальні права. Отже, посилання представника заявника на неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

Не знаходять підтвердження і доводи представника заявника про те, що ОСОБА_1 не була обізнана про існування спору та була позбавлена можливості надати суду свої заперечення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач була повідомлена про судовий розгляд у встановленому процесуальним законом порядку, однак своїм правом на участь у судовому засіданні, подання відзиву, заперечень та доказів не скористалася. При цьому доказів на підтвердження існування об`єктивних та поважних причин, які перешкоджали їй з`явитися до суду або подати відзив, заявником суду не надано.

Саме по собі твердження про необізнаність щодо існування спору за наявності в матеріалах справи належного підтвердження отримання судового повідомлення не може бути визнане поважною причиною неявки в судове засідання чи неподання відзиву.

Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, яка кореспондує з п.п.66-69 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року «учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції…».

Оцінюючи доводи представника заявника щодо суті спору, суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України для скасування заочного рішення недостатньо самого лише подання відповідачем заперечень проти позовних вимог. Такі докази повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи, тобто бути такими, що у разі їх дослідження судом могли б призвести до іншого вирішення спору.

У заяві про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_1 адвокат Сергієнко Д.М. посилається, зокрема, на те, що його довіритель не була обізнана про наявність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, не підписувала розписок від 17.03.2015 та не надавала згоди на виконання відповідних зобов`язань, а також зазначає про неправомірну зміну зобов`язання без її згоди як поручителя.

Разом з тим зазначені доводи самі по собі не є достатньою підставою для скасування заочного рішення, оскільки заявником не наведено конкретних доказів, які не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення та які могли б спростувати встановлені судом обставини, покладені в основу рішення, і призвести до ухвалення іншого рішення у справі.

При цьому суд зауважує, що під час вирішення питання про перегляд заочного рішення суд не здійснює повторного розгляду справи по суті та не підміняє собою судовий розгляд спору. Предметом перевірки у цьому провадженні є наявність передбачених ст.288 ЦПК України сукупних умов для скасування заочного рішення.

Посилання представника заявника на те, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 травня 2018 року у справі №212/464/18, саме по собі не свідчить про відсутність між ними відповідних правовідносин або необізнаність ОСОБА_1 про обставини, які були предметом розгляду у справі №214/6462/17 станом на час її розгляду. До того ж, зазначене рішення про розірвання шлюбу ухвалено після ухвалення заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року, перегляд якого є предметом цього провадження, а тому саме по собі не спростовує встановлених у справі №214/6462/17 обставин щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи.

Крім того, матеріали справи містять підтвердження отримання ОСОБА_1 копії заочного рішення, що також спростовує наведене у заяві твердження про повну необізнаність відповідача ОСОБА_1 щодо існування судового спору та ухваленого у ньому судового рішення.

Всі інші доводи та мотивування, наведені представником ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення, по своїй суті є суб`єктивними та зводяться до переоцінки висновків суду за результатами вирішення спору і не можуть свідчити про неповноту з`ясованих судом фактичних обставин справи, а тому не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду від 17 січня 2018 року.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності поважних причин неявки ОСОБА_1 в судове засідання та неподання нею відзиву на позов, а також не наведено належних та достатніх доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи у розумінні ч.1 ст.288 ЦПК України.

Таким чином, передбачених ст.288 ЦПК України сукупних підстав для скасування заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року у цивільній справі №214/6462/17 судом не встановлено.

Крім того, суд вважає за необхідне надати оцінку заявленому представником ОСОБА_1 адвокатом Сергієнком Д.М. клопотанню про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Згідно з ч.2 цієї статті заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. За змістом ч.3 ст.284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений з інших поважних причин.

Отже, законодавцем встановлено спеціальний процесуальний порядок визначення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та умови, за яких такий строк може бути поновлений. При цьому сам по собі факт пропуску встановленого законом процесуального строку не є безумовною підставою для його поновлення, оскільки особа, яка просить поновити пропущений строк, повинна навести обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, та підтвердити їх належними і допустимими доказами.

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами цивільної справи №214/6462/17, заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалено 17.01.2018. При цьому матеріали справи містять поштове повідомлення про вручення відповідачу ОСОБА_1 копії зазначеного заочного рішення, згідно з яким копію судового рішення остання отримала 29.01.2018 та на вказаному поштовому повідомленні наявний її особистий підпис про отримання судової кореспонденції (а.с.100).

Таким чином, матеріалами справи об`єктивно підтверджується факт отримання ОСОБА_1 повного тексту заочного рішення ще 29.01.2018.

Водночас із заявою про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду лише 27.07.2026, тобто через понад 8 років після отримання копії заочного рішення.

За таких обставин передбачений ч.2 ст.284 ЦПК України двадцятиденний строк, обчислення якого у разі невручення повного заочного рішення у день його проголошення здійснюється з дня вручення такого рішення, заявником також пропущено у значному часовому проміжку.

Посилання представника заявника на те, що ОСОБА_1 дізналася про існування заочного рішення лише 08.07.2026 у зв`язку з накладенням арешту на належні їй рахунки, суд відхиляє, оскільки це твердження спростовується безпосередньо матеріалами цивільної справи, зокрема поштовим повідомленням про вручення копії заочного рішення від 29.01.2018, яке містить особистий підпис відповідача про його отримання.

Крім того, судом, з метою перевірки доводів представника заявника щодо необізнаності ОСОБА_1 про ухвалення заочного рішення та його виконання, здійснено перевірку відомостей, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) в загальному доступі.

За результатами перевірки встановлено, що на виконанні перебувало виконавче провадження №58232242, відкрите 29.01.2019, стягувачем у якому зазначено АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ». Вказане виконавче провадження на даний час має статус «завершено». При цьому 28.07.2022 представник ТОВ «УКРТЕХФІНАНС» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а ухвалою суду від 10.10.2022 таку заяву задоволено та замінено стягувача з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на ТзОВ «УКРКРЕДИТФІНАНС». Надалі, відповідно до відомостей АСВП, 25.01.2023 було відкрито виконавче провадження №70852864 вже за участю нового стягувача ТзОВ «УКРКРЕДИТФІНАНС».

Таким чином, з наведених відомостей вбачається, що примусове виконання заочного рішення від 17 січня 2018 року було ініційовано ще 29.01.2019, тобто задовго до звернення заявника ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення.

Більше того, після заміни сторони виконавчого провадження ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року, нове виконавче провадження №70852864 було відкрито 25.01.2023, а отже, на момент звернення із заявою про перегляд заочного рішення виконання судового рішення вже також здійснювалося протягом значного періоду часу.

З огляду на наведене, посилання заявника ОСОБА_1 на необізнаність про наявність заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року та його виконання спростовуються встановленими судом обставинами. При цьому сама по собі зміна стягувача не свідчить про виникнення нового обов`язку чи про початок виконання судового рішення лише з моменту відкриття виконавчого провадження №70852864 від 25.01.2023, оскільки виконання відповідного судового рішення було розпочато ще у 2019 році за первісним стягувачем - АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Сам факт звернення ОСОБА_1 за правничою допомогою у липні 2026 року після того, як їй, за її твердженням, стало відомо про вжиття заходів примусового виконання судового рішення, не є юридичною підставою для поновлення процесуального строку, якщо до цього моменту особа вже була належним чином повідомлена про ухвалення відповідного судового рішення та отримала особисто його копію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені у клопотанні обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а тому підстави для його поновлення відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Сергієнка Д.М. про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Враховуючи, що встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено, а підстав для його поновлення судом не встановлено, заява представника ОСОБА_1 адвоката Сергієнка Д.М. про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення факту пропуску процесуального строку та відсутності поважних причин для його поновлення є самостійною та достатньою процесуальною підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Відтак наведені заявником ОСОБА_1 доводи щодо незгоди з висновками суду, зробленими при ухваленні заочного рішення, самі по собі не можуть зумовлювати його перегляд поза межами встановленого законом процесуального порядку.

Керуючись ст.ст.247, 261, 280-288, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (в уточненій редакції) представника ОСОБА_1 адвоката Сергієнка Дмитра Миколайовича про перегляд заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року у цивільній справі №214/6462/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати підписання ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвалу суду складено та підписано 19 серпня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко