Рішення № 139143499, 12.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026Справа № 910/13174/25Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТІМ АГРО»

до UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД»)

про стягнення 3 237 091,56 грн,

Представники сторін:

від позивача: Білецький А.Л.,

від відповідача: не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТІМ АГРО» до UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») про стягнення вартості поставки неякісного товару у розмірі 63 000,00 доларів США, 554 400,00 грн за утилізацію товару неналежної якості та 52 353,36 грн за послуги перевезення.

Позовні вимоги обґрунтовано наявністю підстав для стягнення з відповідача збитків внаслідок поставки ним неякісного товару за договором продажу № 23092024-NL від 23.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

04.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13174/25, призначено підготовче засідання на 06.04.2026. Зобов`язано позивача протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали надати суду переклад позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 10.11.2025 та доручення про вручення документів у справі № 910/13174/25 на литовську мову, з нотаріальним засвідченням їх вірності, у двох примірниках.

Після надходження від позивача нотаріально посвідчених перекладів на литовську мову документів по справі № 910/13174/25 вирішено звернутися у встановленому законом порядку через Міністерство юстиції України до компетентного органу Литовської Республіки - Міністерства юстиції Литовської Республіки (LT-01104 Литва, м. Вільнюс, пр. Гедимина a. 30) із дорученням про вручення документів відповідачу - UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») (авеню Тургаус 2-14, LT-91246, м. Клайпеда, Литва; реєстраційний код 306101265).

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

Зупинено провадження у справі № 910/13174/25 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.

19.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання нотаріально засвідчених перекладів на литовську мову документів у справі № 910/13174/25 з долученням відповідних перекладів відповідно до ухвали суду від 10.11.2025.

Ухвалою суду від 22.12.2025 поновлено провадження у справі № 910/13174/25, поновлено позивачу строк для подання нотаріально засвідчених перекладів документів, зупинено провадження у справі.

Листом від 22.12.2025 Господарський суд міста Києва звернувся до Міністерства юстиції України з проханням забезпечити направлення документів у справі № 910/13174/25 Міністерству юстиції Литовської Республіки для вручення UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД»).

Ухвалою від 06.04.2026 суд поновив провадження у справі № 910/13174/25.

В підготовче засідання 06.04.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

У зв`язку з відсутністю у суду відомостей щодо вручення чи не вручення відповідачу документів у даній справі, в підготовчому засіданні 06.04.2026 постановлено протокольно ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.05.2026 задля звернення до Міністерства юстиції України із запитом щодо стану виконання судового доручення про вручення UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») документів у справі № 910/13174/25.

Одночасно судом розміщено відповідне оголошення про дату та час наступного підготовчого засідання у даній справі на офіційному сайті Судової влади України.

10.04.2026 Господарський суд міста Києва скерував на адресу Міністерства юстиції України лист від 08.04.2026 № 910/13174/25, у якому просив повідомити у найкоротший термін (до дати наступного підготовчого засідання, яке призначено на 06.05.2026) про стан виконання судового доручення про вручення судових документів UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД»).

В підготовче засідання 06.05.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Суд ухвалою від 06.05.2026 відклав підготовче засідання у даній справі на 03.06.2026, зобов`язавши Міністерство юстиції України у строк до 25.05.2026 (включно) надати суду докази, що підтверджують направлення Міністерству юстиції Литовської Республіки для вручення UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») документів у справі № 910/13174/25.

В підготовче засідання 03.06.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів задля повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

12.06.2026 до суду від Міністерства юстиції України надійшов лист-повідомлення від 03.06.2026 № 81395/91723-22-26/12.1 щодо направлення на адресу Міністерства юстиції Литовської Республіки судового доручення про вручення UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») документів у справі № 910/13174/25, у якому вказано, що станом на 20.05.2026 відповіді від литовської сторони не отримано.

В судове засідання 24.06.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Представником позивача у судовому засіданні 24.06.2026 надано усні пояснення по суті позовних вимог, а також заявлено усно клопотання про надання часу для подачі до суду документів по справі.

В судовому засіданні 24.06.2026 судом оголошено перерву до 12.08.2026.

24.07.2026 до суду від позивача надійшли заява про зміну адреси місцезнаходження позивача та клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

В судове засідання 12.08.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

В порядку ч. 1 ст. 233, ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 12.08.2026 після закінчення судового розгляду справи ухвалено рішення по суті позовних вимог та проголошено його скорочений текст (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСТІМ АГРО» (покупець) та UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») (продавець) укладено договір продажу № 23092024-NL (надалі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач зобов`язався продавати позивачу товар, а саме: фрукти, овочі та ягоди, а також інші продукти, що є в асортименті відповідача, а позивач зобов`язався приймати цей товар і своєчасно здійснювати за нього оплату на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що товар, що постачається, повинен бути поставлений партіями у повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними у Договорі та Специфікаціях, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору якість товару має відповідати вимогам, зазначеним у цьому Договорі та Специфікаціях до Договору, стандартам і технічним умовам, що діють в Україні, а також вимогам, які звичайно пред`являються до якості даного виду товару, і підтверджуватися відповідними документами.

Якість товару має відповідати інформації про такий товар, зазначеної в супровідних документах і на його упаковці. У разі невідповідності якості товару, покупець залишає за собою право відмовитися від зазначеної партії товару, або вимагати зменшення його ціни (п. 2.2. Договору).

Товар, що поставляється відповідно до умов цього Договору, повинен бути міцним, чистим, недеформованим, не пошкодженим пестицидами і хворобами, доброякісним, без будь-яких комах або сільськогосподарських шкідників, без будь-якого стороннього запаху та/або присмаку, витримувати перевезення у відповідних температурних нормах, зазначених на етикетці та супровідних документах до товару, бути стандартної форми, зібраним в такому стані, що дозволяє вживати його в їжу (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 4.1.-4.3. Договору продавець постачає товар на підставі замовлень покупця. Замовлення оформляються в узгодженому форматі й надсилаються продавцю шляхом відправлення електронною поштою. Продавець може відмовити у прийнятті замовлення або підтвердити покупцю прийняття його замовлення протягом 2 (двох) робочих днів та, у разі підтвердження, направити покупцю відповідний інвойс-платформу не пізніше 2 (двох) робочих днів після прийняття замовлення покупця. Покупець перевіряє дані у інвойсі-платформі на відповідність замовленню, а також умовам Договору й у разі відсутності зауважень підписує зі свого боку протягом 2 (двох) робочих днів. У разі незгоди надсилає зауваження продавцю. Специфікація має бути підписана від покупця і продавця представниками, уповноваженими на укладення Договору, або за довіреністю та скріплена печатками сторін.

Ціни на товар, що постачається за цим Договором, встановлюються в ЄВРО або доларах США й розуміються на умовах постачання FCA (Incoterms 2020), включно з вартістю тари, упаковки та митного очищення для експортної операції (п. 5.1. Договору).

Загальна сума Договору (загальна вартість усіх поставок) складає загальну суму усіх інвойсів (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору платежі за цим Договором здійснюються в ЄВРО або доларах США банківським переказом на рахунок продавця в банку, вказаний у п. 15.

Відповідно до п. 7.1. Договору постачання товару здійснюється на умовах FCA (у тлумаченні ІНКОТЕРМС 2020), або на інших умовах, погоджених сторонами у Специфікаціях до цього Договору до кожної окремої поставки товару. Покупець повинен отримати товар в узгоджену дату відвантаження, яка передбачена Специфікацією (п. 7.2. Договору).

В п. 7.4. Договору визначено, що покупець має право оглянути і проконтролювати якість товару при навантаженні або на складі продавця, що не звільняє останнього від відповідальності за якість поставленого товару і не порушує право покупця пред`являти претензії.

Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару перевізникові покупця (п. 7.5. Договору).

Перехід до покупця ризиків на товар відбувається в момент передачі товару перевізникові покупця (п. 7.6. Договору).

Як визначено у п. 7.7. Договору, передача товару вважається завершеною з моменту прийому й завантаження товару до транспортного засобу перевізника покупця, що підтверджується належним чином оформленою транспортною накладною (CMR).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025, а щодо зобов`язань з оплати за поставлений товар - до повного виконання цих зобов`язань сторонами (п. 9.1. Договору).

Суд встановив, що на виконання умов Договору сторони уклали ряд Специфікацій, а саме:

- № 174 від 11.03.2025 щодо поставки товару - банану Еквадор 19,5 кг нетто на загальну суму 21 000,00 доларів США, на умовах поставки CPT, місце поставки - Київ; дата поставки - 30.04.2025, умови оплати: 50% від загальної суми за Специфікацією оплачується покупцем після підписання цієї Специфікації та отримання Інвойсу від продавця, а решта 50% здійснюється за 8 днів до прибуття товару в порт Одеси;

- № 175 від 11.03.2025 щодо поставки товару - банану Еквадор 19,5 кг нетто на загальну суму 21 000,00 доларів США, на умовах поставки CPT, місце поставки - Київ; дата поставки - 30.05.2025, умови оплати: 50% від загальної суми за Специфікацією оплачується покупцем після підписання цієї Специфікації та отримання Інвойсу від продавця, а решта 50% здійснюється за 8 днів до прибуття товару в порт Одеси;

- № 176 від 11.03.2025 щодо поставки товару - банану Еквадор 19,5 кг нетто на загальну суму 21 000,00 доларів США, на умовах поставки CPT, місце поставки - Київ; дата поставки - 30.05.2025, умови оплати: 50% від загальної суми за Специфікацією оплачується покупцем після підписання цієї Специфікації та отримання Інвойсу від продавця, а решта 50% здійснюється за 8 днів до прибуття товару в порт Одеси.

В п. 1.4. усіх вищевказаних Специфікаціях зазначено, що продавець гарантує високу якість поставленого товару, його повну відповідність стандартам.

Відповідач виставив позивачу рахунок (інвойс) № IG0636/0642/0652 від 11.03.2025 на оплату замовленого товару, а саме: банан свіжий (Еквадор) у кількості 3600 боксів загальною вартістю 63 000,00 доларів США. Вказаний інвойс містить посилання на специфікації від 11.03.2025 №№ 174, 175, 176.

Позивач сплатив відповідачу за товар кошти у повному обсязі, що підтверджується SWIFT-переказами від 25.03.2025, від 28.03.2025 та від 18.04.2025 на загальну суму 63 000,00 доларів США.

Обставини щодо здійснення відповідачем відправлення товару, визначеного специфікаціями від 11.03.2025 №№ 174, 175, 176 та інвойсом до них, в порт Одеси трьома контейнерами (CGMU5197615, CGMU9286177, OTRU6313195) підтверджується товаросупровідними документами: коносаментом (Waybill) № GQL0388734 від 09.03.2025 та митною декларацією № 25UA500000919042U4, № 25UA500500016727U4 від 26.05.2025.

Як вказує позивач, після прибуття товару в порт Одеси було виявлено, що товар неякісний, має істотні недоліки, які неможливо усунути, а відтак не відповідає стандартам якості, виданими продавцем.

Листом від 09.05.2025 № 0905-1 позивач повідомив продавця про неможливість здійснення приймання товару, а листом від 03.06.2025 № 03/06/25 звернувся до Північного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, у якому просив надати дозвіл на знищення товару.

Північне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні листом від 04.06.2025 № 02.1-2-02/1291 повідомило позивача, про те, що не заперечує проти знищення вантажу «бананів свіжих» з Еквадору (відправник UAB «GLOBEX TRADE»), вагою 71613 кг, який надійшов у автомобілях НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , НОМЕР_7 / НОМЕР_8 та у супроводі інвойсу від 11.03.2025 № IG0636/0642/0652, фітосанітарного сертифіката від 09.03.2025 №12917802920012509784Р, СМР від 28.05.2025, № 519351, № 519352, № 519353, № 519354, на потужності ТОВ «ДСЛ-2010», яка знаходиться за адресою: блок 2, вул. Деревообробна, 11, м. Київ, 01013, відповідно до договору № УТ-2024.000170 від 15.04.2024 під митним контролем за участі державного інспектора відділу прикордонного інспекційного контролю «Київ» та представника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в зоні обслуговування якого знаходиться потужність із знищення. Призначено відповідальну особу для включення її до складу комісії по знищенню товарів.

Листом від 05.06.2025 позивач звернувся до митного поста «Столичний» із заявою № 050625 про надання дозволу на застосування митного режиму знищення або руйнування.

Отримавши відповідний дозвіл на знищення товарів, Київською митницею було прийнято рішення від 05.06.2025 № UA100320/0673 про створення зони митного контролю (тимчасова) на період здійснення митних формальностей по знищенню товару.

Знищення товару відбулося у період з 10 по 13 червня 2025 року, що підтверджується актами про знищення/руйнування товарів від 10.06.2025, 11.06.2025, 12.06.2025, 13.06.2025 та рахунком на оплату № 925 від 09.06.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що внаслідок поставки відповідачем неякісного товару за Договором, позивачу заподіяно збитки, які складаються із прямих збитків на суму вартості товарів - 63 000,00 доларів США та непрямих збитків на суму 606 753,36 грн, з яких 554 400,00 грн - витрати, понесені позивачем при утилізації товару неналежної якості та 52 353,36 грн витрати на доставку товару. Вказані суми коштів заявлено до стягнення з відповідача за цим позовом.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, наведених позивачем обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Водночас, за умовами п. 11.2. Договору сторони визначили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим Договором або у зв`язку з ним, а також ті, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню за законодавством та судочинством тієї країни, яка є ініціатором цього спору.

Отже, враховуючи, що даний спір ініційовано позивачем, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ст. 662 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ст. 675 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас, на дані правовідносини поширюється також Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, яка ратифікована Литвою 07.06.1999 та набула чинності 01.01.2000, а також ратифікована Україною 03.01.1990 та набула чинності 01.02.1991.

Відповідно до пункту а) ч. 1 ст. 1 вказаної Конвенції, ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах, коли ці держави є Договірними державами.

У статті 25 Конвенції передбачено, що порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його.

Продавець зобов`язаний поставити товар, передати документи, що стосуються його, та передати право власності на товар відповідно до вимог договору та цієї Конвенції (ст. 30 Конвенції).

Статтею 36 Конвенції передбачено, що продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором. Крім випадків, коли сторони домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він: a) не придатний для тих цілей, для яких такий товар звичайно використовується; b) не придатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавця прямо чи опосередковано було повідомлено під час укладення договору, крім тих випадків, коли з обставин випливає, що покупець не розраховував або що для нього було нерозумним розраховувати на компетентність і міркування продавця; c) не має якостей товару, представленого продавцем покупцеві як зразок чи модель; d) не затарований чи не упакований звичайним для таких товарів способом, а за відсутності такого - способом, який є належним для збереження й захисту даного товару.

Продавець не несе відповідальності на підставі підпунктів a - d попереднього пункту за будь-яку невідповідність товару, якщо під час укладення договору покупець знав чи не міг не знати про таку невідповідність.

Якщо продавець не виконує яке-небудь із своїх зобов`язань за договором або за цією Конвенцією, покупець може: a) здійснити права, передбачені у статтях 46 - 52; b) вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у статтях 74 - 77 (ст. 45 Конвенції).

Статтею 74 Конвенції визначено, що збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати.

Відповідно до частин 1-2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

З положень ч. ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 Цивільного кодексу України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, виходячи із змісту статті 679 ЦК України, вона містить дві презумпції.

Перша встановлена на випадок передання покупцеві товару з недоліками, які виникли (існували) до передання або з причин, які існували до цього моменту. У цьому випадку презюмується, що продавець передав товар належної якості, а причини виникнення недоліків до цього моменту відсутні. Виходячи з того, що недоліки товару виявляє безпосередньо покупець після його отримання, то така презумпція покладає тягар доказування того, що вони виникли до передачі, на покупця. І якщо він цього не доведе, то слід виходити з того, що товар був належної якості, а продавець відповідальності за виявлені недоліки не несе.

Друга встановлена на випадок, коли попри надання продавцем покупцеві гарантії щодо якості товару недоліки все-таки виникли після передачі товару. Ця презумпція ґрунтується на тому, що недоліки виникли не в результаті: порушення правил користування та зберігання товару; дій третіх осіб чи непереборної сили; випадку, а вже були до моменту передання з причин, що існували до передання. Ця презумпція покладає тягар доказування зворотного на продавця.

Таким чином, визначення тягаря доказування у спірних правовідносинах здійснюється шляхом встановлення спростовних презумпцій залежно від наявності надання гарантій щодо якості товару.

Якщо гарантій не встановлено, законом покладено на покупця спростовний тягар доведення, що недоліки виникли до передачі товару або з причин, що існували до цього моменту.

У разі надання продавцем гарантій щодо якості товару діє презумпції вини продавця щодо продажу товару неналежної якості. Підставами для звільнення продавця від відповідальності є доведення виникнення недоліків товару після його передачі покупцеві. При цьому такі недоліки повинні бути зумовлені поведінкою самого покупця, дій третіх осіб, випадку чи непереборної сили. Такі дії можуть бути як правомірними, так і неправомірними.

Судом враховано, що за умовами Договору та Специфікацій відповідач гарантував позивачу поставку товару високої якості та його повну відповідність визначеним стандартам, відтак, у даному випадку діє презумпція вини продавця щодо продажу товарів неналежної якості.

Так, матеріалами справи підтверджується, що товар за Договором був поставлений у неналежній якості, чого відповідачем під час розгляду справи належними та допустимими доказами не було спростовано, як і не було доведено того, що відповідні недоліки товару виникли з вини перевізника чи покупця.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків у вигляді сплаченої суми у розмірі 63 000,00 доларів США за товар, який було утилізовано, у зв`язку з його неналежною якістю, а також понесених витрат на утилізацію та перевезення товару на загальну суму 606 753,36 грн (554 400,00 грн за утилізацію сплачено відповідно до платіжної інструкції № 4362 від 17.06.2025 на користь ТОВ «ДСЛ-2010»; 52 353,36 грн сплачено відповідно до платіжної інструкції № 5251 від 21.07.2025 на користь ТОВ «АГРО ТРАНС ЛОГІСТИК УКРАЇНА» за послуги перевезення).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТІМ АГРО» та, як наслідок, їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з UAB «GLOBEX TRADE» (УАБ «ГЛОБЕКС ТРЕЙД») (авеню Тургаус 2-14, LT-91246, м. Клайпеда, Литва, реєстраційний код 306101265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТІМ АГРО» (вул. Радісна, буд. 3, «Торгівельний» масив, територіальна громада Білогородська, Бучанський р-н, Київська область, 08139; ідентифікаційний код 33670636) грошові кошти в сумі 63 000,00 доларів США - вартість поставки неякісного товару, 554 400,00 грн за утилізацію товару неналежної якості, 52 353,36 грн за послуги перевезення та 48 556,37 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.08.2026.

Суддя Т.Ю. Трофименко