Ухвала суду № 139143479, 02.01.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 160/32995/25

Провадження № 2-аз/0203/1/2026

УХВАЛА

02 січня 2026 року у місті Дніпрі суддя Центрального районного суду міста Дніпра Ханієва Ф.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального підрозділу Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року про передачу справи для розгляду за підсудністю надійшли матеріали адміністративної справи №160/32995/25 за позовом ОСОБА_1 до територіального підрозділу Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 року, адміністративну справу №160/32995/25, провадження №2-а/0203/59/2025, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду, 02.01.2026 року.

Разом з адміністративним позовом ОСОБА_1 подала до суду клопотання про забезпечення позову, в якому вона просить зупинити дію рішення ДМС від 23.10.2025 року щодо зобов`язання її залишити територію України до моменту ухвалення остаточного рішення.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2025 року, адміністративну справу №160/32995/25, провадження №2-аз/0203/3/2025, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду, 02.01.2026 року.

Дослідивши вказану заяву та матеріали справи, проаналізувавши норми КАС України, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Відповідно до положень ст. 152 КАС України, визначено зміст і форма заяви про забезпечення позову.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 152 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд врахував, що клопотання не містить обґрунтування визначених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав забезпечення позову. Не зазначено, в чому саме полягає очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не наведено конкретних обставин, які б підтверджували, що захист їх прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, не наведено правового обґрунтування, а також не надано відповідних доказів.

Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 4 ст. 152 КАС України).

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,40 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

В порушення ч. 4 ст. 151 КАС України, заявником не долучено до заяви квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом порядку.

Клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову та відповідних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору позивач до суду не подавала.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання про забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 152, 154, 169 КАС України, суд,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального підрозділу Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду з відповідною заявою в порядку, встановленому законом, після усунення виявлених недоліків, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ф.М. Ханієва