Рішення № 139143287, 20.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/83/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 Справа № 908/1516/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А) в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

2) Східного офісу Держаудитслужби, (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА», (03148, м. Київ, вул. Пшенична (Святошинський район), буд. 4)

про стягнення 88 800,00 грн.

22.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 57-102-1879-26-1, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 22.06.2026, (вх. № 1768/08-07/26 від 22.06.2026) Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя та Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА», м. Київ про стягнення 88 800,00 грн. пені за порушення умов договору про закупівлю № 287/ОБ від 10.06.2025.

Звернення з позовною заявою саме до Господарського суду Запорізької області мотивоване посиланням на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України, якою передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Оскільки місцем виконання договору про закупівлю № 287/ОБ від 10.06.2025 є місто Запоріжжя (відповідно до п. 4.1 договору), то позовна заява подається до Господарського суду Запорізької області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу № 908/1516/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1516/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/83/26, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2026 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА», м. Київ про передачу справи № 908/1516/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва відмовлено повністю.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 31.10.2026.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю № 287/ОБ від 10.06.2025 щодо дотримання визначеного договором строку поставки. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на приписи ст.ст. 526, 530, 610-612, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.06.2026 відповідачу запропоновано у строк до 10.07.2026, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 23.06.2026 про відкриття провадження у справі № 908/1516/26 доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА» - 23.06.2026 18:36, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

07.07.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА» подано Клопотання про зменшення розміру пені вих. № б/н б/д (вх. № 14767/08-08/26 від 07.07.2026).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином обізнаний про відкриття провадження у справі № 908/1516/26.

В зазначеному клопотанні, відповідач проти задоволення позовних вимог у заявленому розмірі заперечує та просить суд зменшити заявлену до стягнення суму пені на 50 %. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, відповідач зазначає, що поставка товару за договором була фактично здійснена, а отже основне зобов`язання щодо передачі товару виконано у повному обсязі. Після отримання товару позивач здійснив його оплату, що, на думку відповідача, підтверджує фактичне прийняття та використання результату виконання договору сторонами. Відповідач звертає увагу суду на те, що предметом спору є виключно застосування майнової відповідальності у вигляді пені, тоді як основне зобов`язання щодо поставки товару було виконано. При цьому позивачем, за твердженням відповідача, не надано доказів понесення ним реальних майнових збитків унаслідок прострочення поставки, а також доказів настання інших негативних майнових наслідків, співмірних із заявленою до стягнення сумою пені. Відповідач вважає, що за наведених обставин стягнення пені у повному заявленому розмірі не відповідатиме принципам справедливості, розумності та пропорційності, оскільки неустойка не повинна перетворюватися на джерело отримання кредитором необґрунтованої майнової вигоди.

08.07.2026 через підсистему через підсистему «Електронний суд» прокурором подано заперечення на клопотання про зменшення розміру пені за вих. № 57-102-1879-26 від 08.07.2026 (вх. № 14851/08-08/26 від 08.07.2026). Прокурор вважає, що ТОВ «ІНКАС ЮА» безпідставно прострочило поставку квадрокоптерів, хоча при укладенні договору погодило строк поставки до 15.07.2025 та взяло на себе ризики його виконання в умовах воєнного стану. Документально підтверджених об`єктивних обставин або форс-мажору, які унеможливлювали своєчасну поставку, відповідач не надав і про необхідність продовження строку договору не повідомляв. На думку прокурора, сам факт воєнного стану, труднощі постачання чи проблеми контрагентів не звільняють відповідача від відповідальності. Оскільки поставка здійснювалася для потреб Сил оборони України, прострочення має істотне значення та негативно впливає на державні й оборонні інтереси.Прокурор заперечує проти зменшення пені, оскільки відповідач не довів винятковості обставин, значного перевищення пені над збитками чи інших підстав для її зменшення. Враховуючи характер порушення, призначення товару та відсутність належного обґрунтування клопотання відповідача, прокурор просить відмовити у зменшенні пені та стягнути її у повному передбаченому договором розмірі.

10.07.2026 через підсистему «Електронний суд» Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області подані додаткові пояснення по справі за вих. б/н від 10.07.2026 (вх. 15069/08-08/26 від 10.07.2026).

Розглянувши додаткові пояснення по справі позивача-2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно норм ч. 2 ст. 251 ГПК України у спрощеному позовному провадженні позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд вважає, за необхідне зазначити, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання такого процесуального документу як пояснення по справі, тому вказані пояснення за вих. б/н від 10.07.2026 (вх. 15069/08-08/26 від 10.07.2026) не приймається судом до розгляду.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 23.07.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 20.08.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

За результатами проведення запиту (ціни) пропозиціи? (ідентифікатор закупівлі UA-2025-06-02-012328-a) між Управлінням оборонноі? роботи Запорізькоі? обласноі? державноі? адміністраціі? (Покупець, Позивач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА» (Постачальник, Відповідач у справі) укладено договір про закупівлю від 10.06.2025 № 287/ОБ (далі Договір).

З преамбули вказаного Договору вбачається, що сторонами и?ого укладено на підставі норм Цивільного та Господарського кодексів Украі?ни, постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостеи? здіи?снення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом Украі?ни «Про публічні закупівлі», на період діі? правового режиму воєнного стану в Украі?ні та протягом 90 днів з дня и?ого припинення або скасування», з урахуванням принципів здіи?снення публічних закупівель, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 розділу 1 Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки, Квадрокоптери DJI Mavic 3 для потреб Сил оборони Украі?ни (код ДК 021:2015: 34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном) (далі - Товар), вказании? у Специфікаціі?, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною и?ого частиною, а Покупець зобов`язується прии?няти Товар та оплатити и??ого на умовах, визначених у цьому Договорі.

З додатку 1 до Договору (Специфікація) вбачається, що Постачальник зобов`язании? поставити Замовнику 200 шт. квадрокоптерів DJI Mavic 3 загальною вартістю 14 800 000 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного Договору та складає 14 800 000 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 4.1 розділу 4 Договору Постачальник власними силами, засобами та за власнии? рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здіи?снити поставку (доставку) Товару до « 15» липня 2025 року включно.

Факт прии?мання Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином оформленоі? накладноі? на Товар (на кожну поставлену партію/частину Товару). Датою поставки Товару є дата и?ого передачі уповноваженому представнику Покупця та підписання видатковоі? накладноі?. Право власності Замовника на отримании? Товар виникає з моменту передачі Покупцю Товару (пункти 4.3, 4.4, 4.7 розділу 4 Договору).

За умовами п. 7.3.1 розділу 7 Договору Постачальник зобов`язании? поставляти Покупцю Товар, в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Постачальник зобов`язании? оформити та надати Покупцю разом з Товаром відповідні накладні на Товар та інші належним чином оформлені документи, передбачені вимогами чинного законодавства Украі?ни та даного Договору (п. 7.3.3 розділу 7 Договору).

Відповідно до п. 14.9 розділу 14 Договору, підписуючи дании? Договір, Постачальник підтверджує, що має можливість, поставити Товар під час воєнного стану, що діє на територіі? Украі?ни на час укладення Договору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору лише 22.07.2025 відповідач поставив позивачу-1 товар обумовлений договором, на загальну суму 14 800 000,00 грн., про що свідчить видаткова накладна, а саме: - №11706-25 від 22.07.2025 на суму 14 800 000,00 грн.

Зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 14 800 000,00 грн. доведений видатковою накладною.

Оплата за вказаним Договором, відповідно до вищезазначеноі? оформленоі? видатковоі? накладноі?, на користь ТОВ «ІНКАС ЮА» здіи?снена Управлінням у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.07.2025 № 220.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивач-2) на виконання пункту 3.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2025 року проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 по 31.12.2025. За її результатами складено акт від 06.02.2026 № 040820-20/1. Згідно з цим актом Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області встановлено низку фактів порушень суб`єктами господарювання строку поставки товару за укладеними з Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації договорами (у т.ч. відповідачем за договором № 287/ОБ від 10.06.2025), у зв`язку з чим відповідно до приписів Цивільного кодексу України та умов цих договорів нарахуванню та стягненню з постачальників підлягає пеня.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару у визначений договором строк стало підставою для звернення прокурора до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, а у разі звернення до суду в інтересах держави прокурор у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, участь прокурора у господарському процесі в інтересах держави не є безумовною та можлива лише за наявності передбачених законом виключних підстав. При цьому суд має перевірити як наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, так і те, чи уповноважений відповідний орган здійснювати їх захист та чи здійснював він такий захист належним чином.

В даній справі Порушення інтересів держави пов`язане з неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю за бюджетні кошти, що призвело до несвоєчасного постачання обладнання, необхідного для матеріально-технічного забезпечення сектору безпеки і оборони України в умовах воєнного стану, а також до виникнення майнових наслідків для обласного бюджету.

При цьому уповноважені органи були належним чином повідомлені прокурором про виявлені порушення та необхідність їх судового захисту. Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації звернулося до органів прокуратури з питанням щодо пред`явлення відповідних позовів, тоді як Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області повідомило про відсутність наміру самостійно звертатися до суду.

За таких обставин суд доходить висновку, що уповноваженими органами не забезпечено належного та ефективного захисту інтересів держави, у зв`язку з чим звернення прокурора до суду відповідає його субсидіарній ролі та вимогам статті 23 Закону України «Про прокуратуру» і статей 53, 54 ГПК України.

Належними суб`єктами, в інтересах яких прокурором заявлено позов, є Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, які наділені відповідними повноваженнями у спірних правовідносинах.

Отже, суд визнає доведеними наявність порушення інтересів держави, нездійснення належного їх захисту уповноваженими органами та, відповідно, правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами укладений письмовий договір про закупівлю № 287/ОБ від 10.06.2025, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 розділу 4 Договору сторонами визначено, що Постачальник власними силами, засобами та за власнии? рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здіи?снити поставку (доставку) Товару до « 15» липня 2025 року включно.

Отже, граничний термін поставки товару - 15.07.2025, включно.

Матеріали справи свідчать, що товар поставлений відповідачем - 22.07.2025.

Отже, зважаючи на визначений сторонами у договорі строк поставки, суд погоджується з доводами прокурора та позивача про прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.2010 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

За порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якіснии? (відповіднии?) в гарантіи?нии? період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаноі? вартості (п. 9.3 договору).

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені в розмірі 88 800,00 грн. за загальний період з 16.07.2025 по 21.07.2025.

Перевіривши наведений прокурором розрахунок суми пені, виходячи з суми вартості товару, по якому допущено прострочення, та строку прострочення поставки, суд вважає, що розрахунок виконаний правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 88 800,00 грн. заявлена прокурором обґрунтовано.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки на 50 % суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилався на те, що поставка товару за договором була фактично здійснена, а отже основне зобов`язання щодо передачі товару виконано у повному обсязі. Після отримання товару позивач здійснив його оплату, що, на думку відповідача, підтверджує фактичне прийняття та використання результату виконання договору сторонами. Відповідач звертає увагу суду на те, що предметом спору є виключно застосування майнової відповідальності у вигляді пені, тоді як основне зобов`язання щодо поставки товару було виконано. При цьому позивачем, за твердженням відповідача, не надано доказів понесення ним реальних майнових збитків унаслідок прострочення поставки, а також доказів настання інших негативних майнових наслідків, співмірних із заявленою до стягнення сумою пені. Відповідач вважає, що за наведених обставин стягнення пені у повному заявленому розмірі не відповідатиме принципам справедливості, розумності та пропорційності, оскільки неустойка не повинна перетворюватися на джерело отримання кредитором необґрунтованої майнової вигоди.

Правовий аналіз ч. 3 ст. 551 ЦК України свідчить, що зазначена норма не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, при цьому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібний за змістом висновок щодо застосування статті 551 ЦК України неодноразово послідовно викладався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.03.2020 у справі № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд оцінює чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів з метою виконання зобов`язання) тощо.

Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі й з власної ініціативи, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21).

При цьому, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку відповідач не довів суду наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

Положеннями статті 617 ЦК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (надзвичайних обставин).

Так, за змістом наведених норм права, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Суд зазначає, що нарахована позивачем пеня базується на умовах Договору про закупівлю № 287/ОБ від 10.06.2025, який в силу закону є обов`язковим для виконання, у тому числі для відповідача.

Укладаючи вказаний Договір, відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі, погодився на його умови, в тому числі і щодо нарахування пені. Здійснюючи господарську діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Згідно з положеннями підпункту 4 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178, які кореспондуються з пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у т.ч. обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказані норми передбачають умови та можливість внесення змін до договору про закупівлю, зокрема й стосовно строку виконання зобов`язань лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

При цьому вказані норми передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі №910/21100/21, від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 та від 30.04.2024 у справі № 927/782/23 від 25.02.2026 у справі №904/3471/24).

Об`єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені (постанова Верховного Суду від 10.04.2025 у справі №924/602/24).

Верховний Суд у постанові від 27.01.2025 у справі № 910/3657/24 зазначив, що позивач, вчиняючи правочин за результатами проведення закупівель, шляхом вільного волевиявлення зобов`язався виконати роботи у встановлений у договорі строк та прийняв настання відповідних несприятливих для нього наслідків, що передбачені цим договором у разі порушення зобов`язання.

Умовами пп. 4 п. 14.3 розділу 14 договору сторони узгодили, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника (покупця), за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Крім того, суд враховує, що внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару (квадрокоптерів), які необхідні для забезпечення Сил оборони України, залучених до виконання бойових (спеціальних) завдань та участі у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, збитки вимірюються життям воїнів, суверенітетом держави, втраченими можливостями на полі бою.

Несвоєчасне постачання обладнання спеціального призначення для сектору безпеки та оборони України в умовах воєнного стану не може визнаватися допустимим. Таким чином, порушені інтереси держави в цьому випадку вимірюються, насамперед, у загрозі належного матеріально-технічного забезпечення сектору безпеки і оборони України з метою захисту суверенітету держави, її територіальної цілісності і недоторканності, зміцнення обороноздатності держави в умовах збройної агресії проти неї.

Отже, стягнення з відповідача пені у передбаченому договорі розмірі відповідає вимогам чинного законодавства України, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язання, сприятиме відновленню порушених інтересів держави.

Підстави для зменшення штрафних санкцій у зв`язку з обставинами, викладеними відповідачем у клопотанні про зменшення штрафних санкцій, відсутні.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя та Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА», м. Київ задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА» (03148, м. Київ, вул. Пшенична (Святошинський р-н), буд. 4, ідентифікаційний код 44975155) на користь Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 45021701, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) 88 800 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. пені. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАС ЮА» (03148, м. Київ, вул. Пшенична (Святошинський р-н), буд. 4, ідентифікаційний код 44975155) на користь Запорізькоі? обласноі? прокуратури в особі Шевченківськоі? окружноі? прокуратури міста Запоріжжя Запорізькоі?? області (вул. Космічна, буд. 118а, м. Запоріжжя, 69050, розрахунковии? рахунок UA438201720343180001000000271, відкритии? у Державніи? казначеи?ськіи? службі Украі?ни, м. Киі?в, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікаціі? видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здіи?сненні представництва інтересів держави в суді, у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 20» серпня 2026 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.