Рішення № 139143199, 18.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/747/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Толстокарова І.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Довгалюк В.С. - довіреність №27 від 08.01.2026;

від відповідача: Чайковська О.С. - довіреність №233 від 14.04.2026;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"

про стягнення 3 024 558,23грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 2 940 327,81грн, з яких: 2 911 373,60грн основний борг, 26 322,01грн пеня, 2 632,20грн 3% річних.

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.07.2026 о 9:30.

Ухвалою від 30.07.2026 постановлено заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх.№01-44/2821/26 від 24.07.2026) прийняти до розгляду та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 3 024 558,23грн, з яких: 2 911 373,60грн основного боргу, 102 895,12грн пені, 10 289,51грн 3% річних; закрити підготовче провадження та призначити справу №906/747/26 до судового розгляду по суті на 18.08.2026 о 15:00.

13.08.2026 за вх.№01-44/2998/26 через систему "Електронний суд" від КП "Бердичівтеплоенерго" надійшла заява від 13.08.2026, у якій відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 2 911 373,60грн основного боргу, 10 289,51грн 3% річних, а також просить задовольнити клопотання від 13.07.2026 та зменшити розмір пені на 90% на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2026 при розгляді справи по суті підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви позивача від 24.07.2026 про збільшення позовних вимог. Заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%.

Представник відповідача підтримала позицію щодо визнання позову в частинах стягнення 2 911 373,60грн основного боргу, 10 289,51грн 3% річних та просила врахувати часткове визнання позову при розподілі судового збору. Просила зменшити розмір пені на 90% з підстав, викладених у відзиві, клопотанні від 13.07.2026 та заяві від 13.08.2026.

У судовому засіданні 18.08.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Типовим договором розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №OZ00DT023 від 01.09.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) в частині оплати послуг з розподілу природного газу, наданих у травні 2026 року. Позивач посилається на те, що у травні 2026 року Товариство надало відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 911 373,60грн, які відповідач не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з КП "Бердичівтеплоенерго" заборгованості, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог 24.07.2026, у розмірі 3 024 558,23грн, з яких: 2 911 373,60грн основного боргу, 102 895,12грн пені, 10 289,51грн 3% річних (а.с.1-5, 219-221 т.1)

У відзиві на позовну заяву, клопотанні від 13.07.2026 та заяві від 13.08.2026 відповідач просить зменшити розмір пені на 90% (а.с.81-86, 190-192 т.1, а.с.12-13 т.2).

У відповіді на відзив позивач заперечує проти зменшення розміру пені на 90%. За доводами останнього, зменшення пені на 90% фактично невілює її правову природу, позбавляє неустойку превентивного та стимулюючого значення і створює передумови для подальших порушень платіжної дисципліни (а.с.197-200 т.1). Зазначає, що надані відповідачем докази та наведені обставини тяжкого майнового (фінансового) стану не засвідчують факт відсутності у нього можливості вчасно виконувати свої зобов`язання, передбачені договором, не спростовують наявність його вини у виникненні заборгованості та її несплаті, і не є безумовною підставою зменшення пені на 90%.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 16.07.2026 підтримує раніше викладену позицію та просить зменшити розмір пені на 90% (а.с.207-211 т.1).

До початку розгляду справи по суті КП "Бердичівтеплоенерго" подано заяву від 13.08.2026, у якій відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 2 911 373,60грн основного боргу, 10 289,51грн 3% річних, а також просить суд зменшити розмір пені на 90% (а.с.12-13 т.2).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З викладених у позовній заяві обставин та матеріалів справи слідує, що з 01.09.2023 позивач здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу та відповідає за безаварійну (безперебійну) роботу газорозподільної системи у межах Житомирської області та частини Вінницької області (Вінницький район: село Бухни; село Морозівка; Хмільницький район: село Махаринці).

Право позивача на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу визначено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) від 26.12.2022 №1839 (з урахуванням змін та доповнень, внесених постановами НКРЕКП від 31.08.2023 №1596 та від 22.02.2024 №371).

01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (оператор ГРМ) та Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (споживач) укладено Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №OZ00DT023 від 01.09.2023 (а.с.36 т.1).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу системою з метою фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу системою з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 (п.1.2 договору).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.п.2.1 - 2.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 договору).

Згідно з п.6.3 договору, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність, виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.4 договору).

Пунктом 6.6 договору визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.

Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.8 договору).

Згідно з п.7.1 договору, оператор ГРМ зобов`язується, зокрема, забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об`ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.

У свою чергу споживач зобов`язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4 договору).

Відповідно до п.п.8.1, 8.2 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Згідно з п.12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.

01.09.2023 між сторонами складено та підписано акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін щодо об`єктів споживача, які приєднані та забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної системи (а.с.36 на звороті - 57 т.1)

Загальний обсяг річної замовленої КП "Бердичівтеплоенерго" потужності на 2026 рік розрахований у розмірі 10 986 315,28м.куб., з яких за травень 2026 року - 915 526,29 м.куб. Вартість послуг за травень 2026 року складає 2 911 373,60грн (а.с.61 на звороті - 62 т.1).

Згідно акту здачі-приймання робіт №NG000014129 від 31.05.2026 у травні 2026 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 911 373,60грн (а.с.62 на звороті т.1).

Відповідач послуги у встановлений договором строк не оплатив.

У зв`язку з наведеним, ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" звернулося до суду з позовом про стягнення з КП "Бердичівтеплоенерго" з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.07.2026 заборгованості у розмірі 2 911 373,60грн основного боргу, 102 895,12грн пені, 10 289,51грн 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписами ч.1 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (а.с.10-16 т.1).

Згідно ч.2, 6 ст.633 ЦК України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч.2 цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2023 КП "Бердичівтеплоенерго" підписало заяву-приєднання №OZ00DT023 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с.36 т.1).

Цього ж дня, між сторонами складено та підписано акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 01.09.2023 щодо об`єктів відповідача, які приєднані та забезпечені цілодобовим доступом до газорозподільної систем (а.с. 36 на звороті - 57 т.1).

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРМ), договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

При цьому, згідно з абз.1 п.2 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Так, за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року, відповідачем сумарно спожито 10 986 315,28 м.куб. природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: №26343 від 31.12.2024, №1556 від 31.01.2025, №4127 від 28.02.2025, №5676 від 31.03.2025 та №6326 від 30.04.2025 (а.с.59-61 т.1).

У п.6.1 Типового договору розподілу природного газу закріплено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

При цьому, відповідно до п.6.2 Типового договору розподілу природного газу, тариф, встановлений згідно з п.6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до постанови НКРЕКП №2163 від 19.12.2025 для Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" на період з 01 січня 2026 року до 31 березня 2026 року (включно) тариф на послуги розподілу природного газу визначено в розмірі 2,18грн на 1 куб.м. (без урахування ПДВ); з 01 квітня 2026 тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 2,65 за 1 куб.м. на місяць (без урахування ПДВ) (а.с.32 на звороті - 35 т.1).

З урахуванням ПДВ даний тариф у травні 2026 становить 2,65грн за 1 куб.м.

Судом встановлено, що місячна вартість послуг з розподілу природного газу для відповідача у травні 2026 році становить 2 911 373,60грн (а.с.62 т.1).

Згідно п.10 гл.6 розд. VI Кодексу ГРМ, надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Як встановлено судом, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) з розподілу природного газу №NG000014129 від 31.05.2026 у травні 2026 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 2 911 373,60грн (а.с.62 на звороті т.1). Вказаний акт підписаний обома сторонами, а підписи скріплені печатками товариств.

При цьому, відповідно до п.6.6 Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відтак, відповідач був зобов`язаний оплатити послуги за травень 2026 року у строк до 10.06.2026.

Доказів оплати відповідачем послуг з розподілу природного газу за травень 2026 року у строк, встановлений п.6.6 Типового договору, матеріали справи не містять.

Відповідач визнав позовні вимоги Товариства в частині стягнення 2 911 373,60грн основного боргу за травень 2026 року у повному обсязі.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, враховуючи визнання відповідачем суми основного боргу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 2 911 373,60грн основного боргу за послуги з розподілу природного газу за травень 2026 року, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 10 289,51грн 3% річних.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Суд, перевіривши за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", проведені позивачем нарахування 3% річних у загальному розмірі 10 289,51грн, які нараховані за періоди (а.с.63 на звороті, 225 на звороті т.1):

- з 11.06.2026 по 21.06.2026 на суму заборгованості 2 911 373,60грн - у розмірі 2 632,20грн;

- з 22.06.2026 по 23.07.2026 на суму заборгованості 2 911 373,60грн - у розмірі 7 657,31грн,

встановив, що нарахування 3% річних здійснено відповідно до приписів чинного законодавства та є арифметично вірними, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 102 895,12грн пені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 8.2 Типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 102 895,12грн пені (а.с.63, 225 т.1), яка нарахована за періоди :

- з 11.06.2026 по 21.06.2026 на суму заборгованості 2 911 373,60грн - у розмірі 26 322,20грн;

- з 22.06.2026 по 23.07.2026 на суму заборгованості 2 911 373,60грн - у розмірі 76 573,11грн.

Суд, перевіривши вказані нарахування за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", встановив, що проведені позивачем нарахування у розмірі 102 895,12грн здійснені відповідно до умов договору, приписів чинного законодавства та є арифметично вірними.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%.

КП "Бердичівтеплоенерго" у відзиві, клопотанні від 13.07.2026, заяві від 13.08.2026 просить суд застосувати ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України та зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90% через сукупність обставин, які вплинули на неналежне виконання ним умов договору.

Зазначає, що Підприємство є збитковим. Така ситуація склалася у зв`язку з скрутною фінансово-економічною ситуацією на підприємстві, що спричинена:

- складною економічною ситуацією у зв`язку із діями, обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання відповідача в умовах воєнного стану і фактичної війни РФ проти України;

- встановленим мораторієм на підвищення цін та тарифів у сфері теплопостачання згідно Закону України № 2479-ІХ від 29.07.2022 року;

- наявністю заборгованості держави по виплаті різниці в тарифах перед підприємствами теплопостачання, що виникла внаслідок невідповідності затверджених тарифів на послуги з постачання теплової енергії, що несе підприємство для надання цих послуг;

- введенням в дію Постанови КМУ від 19.07.2022 №812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам";

- низькою платіжною дисципліною з боку споживачів теплової енергії (фізичними та юридичними особами).

Зазначає, що Підприємство є об`єктом критичної інфраструктури та єдиним постачальником комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у м. Бердичеві. Вказує, що відповідач виконує положення чинного законодавства щодо непідвищення тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначеної норми ЦК України, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, якщо: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Разом з тим, такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц, тощо).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (п.6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена в постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Тобто право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

У постанові Верховного Суду від 09.05.2024 у справі №923/77/22, зазначено: "реалізуючі свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав".

Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду в постановах від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20)).

Цієї позиції притримується і Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, зазначивши, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Враховуючи наведені висновки щодо підстав та умов зменшення судом неустойки, що підлягає стягненню за порушення господарського (договірного) зобов`язання за правилами ч.3 ст.551 ЦК України, суд бере до уваги: принципи справедливості, добросовісності та розумності; інтереси обох сторін, враховуючи що позивач і відповідач відносяться до об`єктів критичної інфраструктури; поведінку відповідача, яка полягає в частковому визнанні суми боргу; відсутність доказів понесення позивачем збитків; стягнення пені не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність; пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних.

Суд також враховує, що у даному випадку порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин (зворотного матеріали справи не містять).

Враховуючи наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру пені на 50% від заявленої до стягнення суми пені. Таке зменшення розміру неустойки суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Враховуючи зазначене, клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає частковому задоволенню. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 51 447,56грн. У частині стягнення 51 447,56грн пені суд відмовляє.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 911 373,60грн основного боргу; 51 447,56грн пені, 10 289,51грн 3% річних. У задоволенні вимог в частині стягнення пені у розмірі 51 447,56грн суд відмовляє.

Судові витрати за результатом розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд враховує, що судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача повністю без урахування відповідних зменшень, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог, а виключно застосуванням судом права на таке зменшення.

Враховуючи часткове визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, на останнього покладається 18 764,72грн витрат по сплаті судового збору (50% від судового збору за позовні вимоги, які відповідач визнав, що становить 17 529,98грн та 100% від судового збору за позовні вимоги в частині стягнення пені, що становить 1 234,74грн).

Керуючись статтями 123, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 50 відсотків.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Шевченка, буд. 23; ідентифікаційний код 32794899)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд.1, ідентифікаційний код: 44907200) в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, ідентифікаційний код ВП: 45204957):

- 2 911 373,60грн основного боргу;

- 51 447,56грн пені;

- 10 289,51грн 3% річних.

- 18 764,72грн судового збору.

4. Відмовити у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 51 447,56грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.08.26

Суддя Шніт А.В.

Надіслати 1, 2 сторонам в електронні кабінети підсистеми "Електронний суд"