Постанова № 13914283, 22.09.2009, Шевченківський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА справа № 4 ск-428/09

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Павленко О.П.

при секретарях Антонюк М. С., Білецькому Б.М.

з участю прокурора: Бубенко І.П.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києві Яковенка Я.А. від 16 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно голови правління Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києві Яковенка Я.А. від 16 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно голови правління Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України, вважаючи постанову незаконною, винесеною без достатніх приводів та підстав, передбачених чинним законодавством.

Свою скаргу обгрунтовує тим, що єдиною підставою для порушення кримінальної справи став акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, висновки якого є необгрунтованими та незаконними, оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на яких є посилання в акті, як на осіб, які не мали будь-яких договірних відносин з кредитною спілкою, дійсно є членами кредитної спілки та з ними були укладені кредитні договори, їм були виплачені грошові кошти та вони вносили кошти до каси кредитної спілки на виконання умов кредитного договору, що підтверджується відповідними документами.

Як зазначає скаржник, враховуючи положення ст. ст. 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з огляду наданих повноважень працівникам податкової інспекції, які не передбачають право ревізорів-інспекторів отримувати пояснення від сторонніх громадян, жодних достовірних та законних відомостей, які б вказували на факт безпідставного не віднесення до складу доходів з інших джерел та заниження податку на прибуток на загальну суму 1.248.915, 50 грн. встановлено не було, а тому він просить постанову про порушення кримінальної справи скасувати.

У судовому засіданні скаржник та адвокат доводи скарги підтримали та ОСОБА_2 додатково пояснив, що, не погодившись з висновками, викладеними в акті податкової перевірки, він подавав скарги на податкове рішення-повідомлення до податкового органу та в подальшому звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, остаточне рішення за позовом Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ще не прийнято.

На обгрунтування своїх доводів, скаржником були надані в судовому засіданні копії цільових кредитних договорів, які укладались в 2007-2008 роках між Кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» та членами кредитної спілки ОСОБА_7, ОСОБА_4, бухгалтерські документи, які свідчать про отримання ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошових коштів та їх повернення.

Прокурор проти задоволення скарги заперечує, вважає, що на час порушення кримінальної справи у слідчого було достатньо приводів та підстав для її порушення. Підставою для порушення кримінальної справи, як зазначив прокурор, стала інформація, яка містилась в Акті № 13/2201/33307569 від 13.02.2009 р. „Про результати виїзної планової перевірки Кредитної Спілки „Тринадцята зарплатня" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2008 p., складеного податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та яка свідчить про те, що кредитною спілкою занижено податок на прибуток на загальну суму 1.248.915, 50 грн. Питання щодо встановлення обставин вчинення злочину, як вважає прокурор, належить вирішувати слідчому органу саме під час проведення досудового слідства. З огляду на викладене, прокурор просить в задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши доводи заявника та адвоката, висновок прокурора, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали кримінальної справи в частині, що стосується приводів та підстав до її порушення, в тому обсязі, в якому вони були надані слідчим органом для розгляду скарги (в одному томі), суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор чи слідчий зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується кримінальна справа, а також подальше її спрямування.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відома слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Відповідно до ст. 212 КК України, злочином є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, що входять в систему оподаткування, ... якщо ці діянні призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів.

Порядок формування доходів бюджетів та державних цільових фондів врегульовані Конституцією України та законами про оподаткування. Нормами законів України про оподаткування визначено платників відповідних податків, обєкти оподаткування, ставки податку та інше, а порядок узгодження та погашення зобовязань платників податків перед бюджетом визначено нормами Закону України від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтею 5 якого передбачено зобовязання платника податків сплачувати лише ті податкові зобовязання, що були самостійно узгоджені платником, або в адміністративному чи судовому порядку.

Судом встановлено, що 16 квітня 2009 року слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києві Яковенком Я.А., за наслідками розгляду матеріалів перевірки дотримання Кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» вимог податного, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.09.2008 року, була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно голови правління Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.

Як зазначає слідчий в постанові, приводами до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органами дізнання злочину, а підставами - акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, згідно якого виявленні порушення податкового законодавства, що потягло за собою ухилення від сплати податків на загальну суму 1.248.915, 50 грн.

В матеріалах кримінальної справи, наданих суду для розгляду справи, міститься акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 13/2201/33307569 від 13.02.2009 р. „Про результати виїзної планової перевірки Кредитної Спілки „Тринадцята зарплатня" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 30.09.2008 p., корінець податкового повідомлення-рішення від 24.02.2009 року, в якому визначена сума податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 1.248.915, 50 грн., пояснення головного бухгалтера кредитної спілки ОСОБА_9, голови правління ОСОБА_2, касира ОСОБА_8, а також пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що вони не отримували кредитних коштів у кредитної спілки «Тринадцята зарплатня»; заперечення до акту перевірки ОСОБА_2 та повідомлення про судове оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на час порушення кримінальної справи, податкове зобовязання Кредитної Спілки „Тринадцята зарплатня", визначене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в частині сплати податку на прибуток підприємства в сумі 1.248.915, 50 грн., не було узгоджено, оскільки оскаржувалось у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", дата узгодження податкового зобовязання і дата, коли платник повинен був погасити узгоджену суму податків не настали, а тому немає підстав вважати, що суми податків фактично не надійшли до бюджету; фактичне ненадходження коштів до бюджету є обовязковою ознакою складу злочину, передбаченого т. 212 КК України, а її відсутність унеможливлює настання кримінальної відповідальності за вказаний злочин.

Пояснення ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, на думку суду, не є достатніми даними, які свідчать про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Орган досудового слідства повинен був належним чином перевірити ці пояснення до порушення кримінальної справи, враховуючи ту обставину, що на час порушення кримінальної справи в розпорядженні слідчого були документи, які свідчили про те в 2007-2008 роках між Кредитною спілкою «Тринадцята зарплатня» та членами кредитної спілки ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладались цільові кредитні договори, відповідно до бухгалтерських документів вказані особи отримували грошові кошти та в подальшому їх повертали кредитній спілці.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в матеріалах кримінальної справи, що були надані для розгляду скарги, відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що голова правління Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податків, введених у встановленому законом порядку, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, а тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, рішенням Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києві Яковенка Я.А. від 16 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно голови правління Кредитної спілки «Тринадцята зарплатня» ОСОБА_2, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України - скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.