Рішення № 139140612, 19.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10888/26

Провадження № 2/161/5774/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Коллект Центр» через свого представника звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4957700, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10000 грн.

27.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 663539, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 4000 грн.

Відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань за вказаними договорами.

29.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 29-11-02, за яким товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №4957700.

На підставі договору №09-03/23 від 09.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» право вимоги за вказаним договором перейшло до нового кредитора.

08.05.2023 року ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило право вимоги до боржника до ТОВ «Дебт Форс».

02.09.2025 року згідно договору №02-09/25 право вимоги за договором №4957700 перейшло до позивача.

25.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 25/01/2022/1, відповідно якого право вимоги до відповідача перейшло до нового кредитора.

10.01.2023 було укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором №663539.

Станом на дату звернення позивача до суду загальний розмір заборгованості останнього становить 71995,99 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також суму понесених судових витрат.

Ухвалою судді від 08.06.2026 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Станом на дату розгляду справи відзив від відповідача на адресу суду не надійшов.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду від жодної із сторін не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

За погодженням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Судом встановлено, що 20.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №4957700, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 10000грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування коштами 5% за день. Договір укладено в електронній формі.

29.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 29-11-02, за яким товариство набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №4957700.

На підставі договору про відступлення права вимоги №09-03/23 від 09.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Лігал» право вимоги за вказаним договором перейшло до нового кредитора.

08.05.2023 року згідно договору №08-05/23 ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило право вимоги до боржника до ТОВ «Дебт Форс».

02.09.2025 року згідно договору про відступлення права вимоги №02-09/25 право вимоги за договором №4957700 перейшло до позивача.

25.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 25/01/2022/1, відповідно якого право вимоги до відповідача перейшло до нового кредитора.

10.01.2023 було укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором №663539.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд зауважує, що кредитні договори було укладено в електронній формі, доказів зворотного стороною відповідача не надано.

Укладення договорів з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавчем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 ЦК України, грошові кошти за кредитними договорами не повернула.

Зі змісту наданий розрахунків, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача становить 71995,99 грн.

Суд зауважує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинив певні дії, які б об`єктивно свідчили б про його добру волю і бажання здійснити пролонгацію договорів, до матеріалів позову не додано.

Аналіз наявних в справі доказів за розглядуваними договорами свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку їх дії.

Згідно умов договору №4957700 від 20.05.2021 року (строк кредитування 30 днів) сума відсотків за користування кредитом становить 15000 грн. (10000 грн. х 5% х 30 днів).

Комісія за надання кредиту передбачена п. 1.5.1 кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.

З Кредитного договору вбачається, що кредитором встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову про стягнення заборгованості за комісією.

Загальний розмір вартості кредиту становить 26900 грн. (10000 грн. + 15000 грн. + 1900 грн.).

З розрахунку первісного кредитора вбачається, що відповідач в рахунок погашення заборгованості сплатила кошти у загальному розмірі 7859 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором складає 19041 грн.

Зважаючи на умови договору №663539 від 27.08.2021 року (строк кредитування 30 днів), розмір нарахованих відсотків, що підлягає до стягнення на користь позивача складає 3240 грн. (4000 грн. х 2,70 % х 30 днів).

З розрахунку первісного кредитора вбачається, що відповідач в рахунок погашення заборгованості сплатила 400 грн.

Відтак, загальний розмір заборгованості за вказаним договором, що підлягає до стягнення з відповідача становить 6913,86 грн. (тіло кредиту 4000 грн. + 3240 грн. відсотків + 64 грн. інфляційних збитків + 9,86 грн. 3 % річних) 400 грн.).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову у розмірі 25954,86 грн. (19041 грн. + 6913,86 грн.).

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 959,71 грн. (2662,40 грн. х 25954,86 грн./ 71995,99 грн.).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані копії: договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», заявка ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги № 396 від 01.04.2026 року, з якої вбачається, що позивач та адвокатське об`єднання погодили надання позивачу юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача; витягу з Акта № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року (надання усної консультації з вивченням документів ціною 4000,00 грн.; складення позову та подача його до суду 18000 грн., письмова консультація 3000 грн.).

При розгляді питання щодо розміру витрат на правову допомогу які підлягають стягненню в даній справі, суд враховує, що було подано позовну заяву в якій окремим пунктом зазначено про проведення розгляду у відсутність представника позивача.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін.

Крім того, послуги надані адвокатським об`єднанням є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Виокремлення адвокатом «усної» та «письмової» консультації як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «складення позовної заяви», тому визначення оплати на суму 7000 грн. має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі 4500 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №663539 від 27.08.2021 року та кредитним договором №4957700 від 20.05.2021 року у розмірі 25954 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

В задоволені решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 20 серпня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк