Рішення № 139140040, 18.08.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/1570/26

н/п 2-о/766/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Майдан С.І.,

секретар судового засідання Кирпиченко І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Херсона в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Друга Херсонська державна нотаріальна контора, Херсонська міська рада Херсонської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу - Свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 27.05.1993 №82 квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог вказав, що відповідно до заповіту від 06 липня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори, Збутєвич О.В. (зареєстровано в реєстрі за №3-3285) він успадкував після смерті ОСОБА_2 все належне їй майно, до складу якого ввійшла квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку 02.06.1993 року зареєстровано у Херсонському бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі №1 за реєстровим №155.

Нотаріусом у оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема на вказану квартиру, йому було відмовлено через те, що у правовстановлюючому документі - Свідоцтві про право власності № НОМЕР_1 від 27 травня 1993 року №82, виданого Херсонським суднобудівним виробничим об`єднанням, зазначено невірно по батькові власниці квартири « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_4 ».

На звернення до ліквідатора банкрута Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» (раніше - Херсонське суднобудівне виробниче об`єднання - орган, який видав правовстановлюючий документ) з питання можливості у позасудовому порядку внести зміни (виправлення) до правовстановлюючого документу у зв`язку з помилковим записом по батькові власника житла, отримано відповідь про неможливість внесення ним виправлення у правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності померлої.

У зв`язку з неможливістю внесення змін (виправлення) у правовстановлюючому документі органом, що його видав, з метою оформлення заявником свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виникла необхідність у судовому порядку встановити факт належності документа спадкодавцю.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження, призначено судовий розгляд.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2026 року до участі у справі у якості заінтересованої особи залучено Херсонську містку раду Херсонської області.

Представником заявника адвокатом Ковальовою І.В. подано заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, вимоги заяви підтримала та просила їх задовольнити.

Представником заінтересованої особи: Другої Херсонською державною нотаріальною конторою подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, у вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Представником заінтересованої особи: Херсонської міської ради Херсонської області подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, покладався на розсуд суду при розгляді вимог заявника.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до заповіту від 06 липня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Херсонської державної нотаріальної контори, Збутевичем О.В. (зареєстровано в реєстрі за №3-3285) ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, про підтверджується свідоцтвом про смерть серії - НОМЕР_2 , виданим 07 квітня 2025 року відділом ДРАЦС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №832.

За заявою ОСОБА_1 від 25.09.2025 року, посвідченою приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області (НКВ 189807), зареєстровано в реєстрі за №1586, Другою Херсонською державною нотаріальною конторою 29.09.2025 року відкрито спадкову справу №323/2025.

Згідно довідки Другої Херсонської державної нотаріальної контори від 06.02.2026 року №139/02-14, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 .

Зі змісту листа Другої Херсонської державної нотаріальної контори від 13.01.2026 року №27/02-14 «Щодо надання інформації» вбачається, що перешкодою для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру є відмінність у написанні по батькові спадкодавця: у заповіті « ОСОБА_4 », а у правовстановлюючому документі - Свідоцтві про право власності №82 від 27 травня 1993 року, виданого Херсонським суднобудівним виробничим об`єднання «Харламівна».

За змістом Свідоцтва №82 про право власності на житло від 27 травня 1993 року №82, виданого Херсонським суднобудівним виробничим об`єднанням, квартира АДРЕСА_1 отримана ОСОБА_2 у порядку приватизації та зареєстрована у Херсонському бюро технічної інвентаризації у реєстровій книзі №1 за реєстровим №155, про що зроблено відповідний напис.

Згідно ордеру №144, виданого на підставі рішення Комсомольської районної ради народних депутатів міста Херсона від 11 січня 1985 року №16/1, ОСОБА_2 (мовою оригіналу ОСОБА_5 ) одноособово отримала право на вселення до квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії паспорта померлої (МО 650004), у якому зазначено її по батькові « ОСОБА_4 », вона мала зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 . Аналогічна інформація міститься і у довідці №2450, виданій 28.08.2014 року обслуговуючою організацією приватним підприємством «Жилсервис».

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту мають бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

Із адвокатського запиту представника заявника адвоката Ковальової І.В. від 28.01.2026 №1-28-01/26 року вбачається, що представник заявника з питанням щодо виправлення вищевказаної помилки, допущеної у Свідоцтві про право власності на житло, видане Херсонським суднобудівним виробничим об`єднанням у 1993 році у порядку приватизації на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зверталася до арбітражного керуючого Демчана О.І. ліквідатора ПАТ Херсонський суднобудівний завод» (раніше Херсонське суднобудівне виробниче об`єднання)

Згідно отриманої відповіді від 30.01.2026 року №02-133/104, ліквідатором зазначено про неможливість внесення ним будь-яких змін, доповнень чи виправлень до правовстановлюючих документів, зокрема до Свідоцтва про право власності на житло. Вказане питання підлягає вирішенню у порядку, передбаченому законодавством України.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до положень ст.ст. 293,315 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Також слід зазначити, що за правовими позиціями Верховного Суду щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 судам роз`яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що у правовстановлюючому документі, який посвідчує право власності на квартиру - свідоцтві № НОМЕР_1 про право власності на житло від 27.05.1993 № НОМЕР_1 квартиру АДРЕСА_1 , дійсно було допущено помилку та зазначено невірно по батькові ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Судом встановлено, що метою встановлення факту належності правовстановлюючого документу, а саме: свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 27.05.1993 №82 квартиру АДРЕСА_1 , є позбавлення заявника права оформити у власність успадковане нерухоме майно.

Під час розгляду справи судом не встановлено існування спору про право та можливих порушень прав та інтересів заінтересованих осіб внаслідок встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про який просить заявник.

Приймаючи до уваги те, що заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності правовстановлюючого документу, суд приходить до висновку, що надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 293-294, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), заінтересовані особи: Друга Херсонська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 35330280, місцезнаходження: 73003, Херсонська область, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 21), Херсонська міська рада Херсонської області (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, Херсонська область, м. Херсон, пр.Незалежності,буд.37) про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу - Свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 27.05.1993 №82 квартиру АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І.Майдан