Постанова № 139139127, 18.08.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1213/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.

за участю захисника - Жур`ян О.М.

розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживаючого: АДРЕСА_1

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В:

21.05.2026 року о 14 годині 30 хвилин в с. Шевченкове по вул. Дубового кут вул. Українська, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Мустанг» д.н. НОМЕР_1 не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням та впав з мотоцикла, чим порушив п. 12.1 ПДР України

21.05.2026 року о 14 годині 30 хвилин в с. Шевченкове по вул. Дубового кут вул. Українська, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Мустанг» д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в порядку, результат 0,86 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачені:

- ст.124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна;

- ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 Жур`ян О.М. в судовому засіданні підтримав зміст своїх письмових пояснень, в яких зазначено, що ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, а саме з адміністративною постановою серії ЕПР1 №671927 та наданими відео доказами не вбачається, факту без посереднього керування мотоблоком (транспортним засобом) у стані алкогольного сп`яніння, крім того до матеріалів адміністративної справи не надані фото докази самого мотоблока, котрим керував підзахисний. Самого факту фіксації безпосереднього керування мотоблоком суду не надано, що потягнуло за собою незаконне складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Нагрудний відеореєстратор поліцейського (бодікамера) зафіксувала пояснення підзахисного, що він рухався на мотоциклу, а не на мотоблоку та те, що в ході руху на двоколісному мотоциклу він попав колесом у вибоїну (яму) на дорозі, не утримав рівновагу та впав, жодного слова про керування мотоблоком не було промовлено. Аналізуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 , допустив будь-яке порушення правил дорожнього руху, за які його було зупинено. Це добре можна побачити на відео запису з нагрудної камери поліцейського, факту керування транспортним засобом не зафіксовано, проведено фіксацію рози вулиць у населеному пункті, без будь яких транспортних засобів, тому всі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчинені, ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП. В зв`язку з викладеним захисник просив визнати та скасувати складений адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, я не законним та складеним безпідставно, адміністративне провадження закрити через відсутность складу адміністративного правопорушення та відсутність доказів.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколом серії ЕПР1 № 671906 від 21.05.2026 року про адміністративне правопорушення про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

-протоколом серії ЕПР1 № 671927 від 21.05.2026 року про адміністративне правопорушення про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- поясненнями ОСОБА_1 ;

- висновком щодо результатів медичного огляду від 21.05.2026 р. з результатом 0,86 проміле;

- фототаблицею;

- схемою ДТП;

- відеозаписом;

Згідно довідки інспектора ЮП Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області капітана поліції В.Дімової за ст. 130 КУпАП на протязі року ОСОБА_1 не притягувався та отримував посвідчення на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 12.03.2015 р.

Обставин що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП судом не виявлено.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши надані суду докази, надавши їм оцінку в їх сукупності, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 21 травня 2026 року о 14 годині 30 хвилин у с. Шевченкове по вул. Дубового кут вул. Українська ОСОБА_1 керував мотоциклом «Мустанг», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, унаслідок чого допустив падіння з мотоцикла та пошкодження майна.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 671906 від 21.05.2026 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицею, відеозаписом, а також іншими матеріалами справи, дослідженими судом.

Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Таким чином, вимоги зазначеного пункту ПДР покладають на водія обов`язок обирати не лише формально допустиму, а саме безпечну з урахуванням конкретної дорожньої обстановки швидкість руху, яка дозволяє водієві зберігати контроль над транспортним засобом.

У даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_1 не забезпечив належного контролю за рухом керованого ним мотоцикла, не врахував дорожню обстановку та допустив втрату контролю над транспортним засобом, внаслідок чого впав із мотоцикла та було пошкоджено майно.

При цьому суд не приймає як такі, що спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення, доводи захисника про те, що причиною падіння ОСОБА_1 стала наявність вибоїни на дорожньому покритті.

Наявність певних особливостей дорожнього покриття сама по собі не звільняє водія від обов`язку дотримуватися вимог пункту 12.1 ПДР України. Навпаки, дорожня обстановка є однією з обставин, яку водій повинен враховувати під час вибору безпечної швидкості руху.

Отже, суд приходить до висновку, що між недотриманням ОСОБА_1 вимог пункту 12.1 ПДР України та настанням наслідків у вигляді падіння керованого ним мотоцикла і пошкодження майна існує причинно-наслідковий зв`язок.

Доводи захисника щодо відсутності факту порушення Правил дорожнього руху суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. При цьому суд бере до уваги не окремий доказ, а оцінює всі докази у їх взаємному зв`язку та сукупності.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд зазначає наступне.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до матеріалів справи, 21.05.2026 року щодо ОСОБА_1 було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено наявність алкоголю в організмі у концентрації 0,86 проміле, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від 21.05.2026 року.

Зазначений результат суттєво перевищує допустимий показник 0,2 проміле, який використовується відповідно до чинної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння для встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що огляд ОСОБА_1 був проведений у встановленому порядку та за його згодою, а матеріали справи містять відповідний висновок щодо результатів медичного огляду. Вказаний доказ узгоджується з іншими матеріалами справи та не спростований особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, належними та допустимими доказами.

Доводи захисника про те, що матеріалами справи начебто не підтверджено безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суд оцінює критично.

Так, сам по собі факт відсутності на окремому відеозаписі моменту безпосереднього руху транспортного засобу не свідчить про відсутність такого керування та не зумовлює автоматичної недопустимості інших доказів у справі.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю матеріалів справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 671927 від 21.05.2026 року, протоколом за ст. 124 КУпАП, поясненнями самого ОСОБА_1 , матеріалами дорожньо-транспортної пригоди, схемою ДТП, фототаблицею та відеозаписом.

При цьому суд звертає увагу, що у своїх поясненнях ОСОБА_1 не заперечував обставини свого перебування за кермом двоколісного транспортного засобу, а зазначав обставини його падіння та посилався на наявність вибоїни на дорожньому покритті. Отже, твердження захисту про повну відсутність доказів факту керування транспортним засобом не відповідає фактичному змісту досліджених судом матеріалів.

Посилання захисника на те, що у протоколі або інших матеріалах могла бути допущена неточність щодо найменування транспортного засобу як «мотоблока», тоді як ОСОБА_1 пояснював, що керував мотоциклом, саме по собі не спростовує встановленого судом факту керування ним транспортним засобом.

Суд при цьому виходить із фактичних обставин, встановлених сукупністю доказів, а не виключно з окремої словесної характеристики транспортного засобу у поясненнях чи процесуальному документі.

Крім того, наявність висновку щодо результатів медичного огляду від 21.05.2026 року з результатом 0,86 проміле є самостійним доказом стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 та у сукупності з доказами факту керування транспортним засобом підтверджує наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд також враховує, що відповідно до чинної Інструкції огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться у визначеному нормативними актами порядку, а встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється, зокрема, за результатом огляду, який перевищує 0,2 проміле.

Таким чином, сукупність досліджених доказів дає суду достатні підстави вважати доведеним той факт, що 21.05.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При оцінці доводів сторони захисту суд також виходить із того, що жоден із наданих доказів не має наперед установленої сили, а їх оцінка здійснюється судом у сукупності з іншими доказами. Сукупність доказів у цій справі є взаємопов`язаною, послідовною та достатньою для встановлення як факту вчинення адміністративних правопорушень, так і вини ОСОБА_1 у їх вчиненні.

Підстав вважати, що протоколи про адміністративні правопорушення, висновок щодо результатів медичного огляду, схема ДТП, фототаблиця та відеозапис отримані з порушенням вимог закону, які б унеможливлювали їх використання як доказів, судом не встановлено.

При цьому суд зазначає, що сам факт незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із складеними щодо неї матеріалами не є безумовною підставою для закриття провадження, якщо її заперечення спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів.

Отже, оцінивши докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена, оскільки він, керуючи транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не забезпечив належного контролю за рухом транспортного засобу, внаслідок чого не впорався з керуванням, допустив падіння мотоцикла та пошкодження майна.

Також доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами проведеного медичного огляду із встановленим показником 0,86 проміле.

За таких обставин суд вважає, що доводи захисника про відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтуються на вибірковій оцінці доказів та спростовуються їх сукупністю.

Таким чином, суддя вважає, що дії ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано правильно, а його вина у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень є повністю доведеною.

У відповідності ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Оскільки санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП передбачено більший штраф ніж за інші скоєні ОСОБА_1 , в зв`язку з чим, зазначене порушення є найбільш серйозним з числа вчинених ОСОБА_1 , тому суд накладає стягнення в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Беручи до уваги характер правопорушення, його тривалість та сутність протиправних дій, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. ст. 18, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 - у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Визнати винним ОСОБА_1 громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 громадянина України; ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Реквізити для сплати штрафу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; Отримувач ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код БК 21081300; Номер рахунку (стандарт IBAN) UA848999980313080149000015001.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта) Судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, з якої стягується судовий збір) на користь держави, за постановою суду по справі № 502/1213/26.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова в частині стягнення штрафу може бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення складено та оголошено 21.08.2026 р. о 09:00.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников