Рішення № 139137209, 21.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17265/25

Провадження №2/760/1761/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Тесленко І. О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С. П., Бебешка Д. С., Верганівського Б. І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у червні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», звернулось до Солом`янського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.05.2018 року КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ), з 01.11.2021, у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ). Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630. Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії». Відповідно до вимог вказаних вище нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ, надаються споживачеві згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання. На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води. Свіченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг Споживачем. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під`єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже Відповідач/Відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг, з ТЕ/ПГВ. Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між Позивачем та Відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: Позивач щомісячно надає Відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає Відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а Відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість. Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Строки оплати відповідних послуг ЦО/ЦПГВ та ТЕ/ПГВ визначені п. 18 постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630, п. 37 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1182, п. 35 постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830. Проте, Відповідач, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачував за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка за період з 01.05.2018-30.04.2025 складає 151749,73 грн., а саме: заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 36174,00 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 8002,01 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 80521,13 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 25179,63 грн. Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов`язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування. Таким чином, за вищевказаною адресою, у Відповідача також існує заборгованість: у період до 31.10.2021 заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води становить у розмірі 0,00 грн. За період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 475,50 грн. Крім того, Позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», набув право вимоги до Відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 7294,03 грн., та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1596,91 грн. Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості. Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511). Зазначає, що факт відсутності письмового договору про надання послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Відповідно до статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Отже, згідно норм чинного законодавства Позивачем було нараховано розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені на суму простроченої заборгованості. На підставі викладеного вище, загальна сума позовних вимог Позивача, що підлягає стягненню, складає 188789,31 гри, а саме: - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 36174,00 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 5498,45 грн., 3% річних у розмірі 1352,83 грн.; - заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 8002,01 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1216,30 грн., 3% річних у розмірі 299,26 грн.; - заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 80521,13 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 10033,48 грн., 3% річних у розмірі 2436,17 грн., пеня у розмірі 1334,48 грн.; - заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 25179,63 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3133,78 грн., 3% річних у розмірі 739,55 грн., пеня у розмірі 420,42 грн.; - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 7294,03 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1108,69 грн., 3% річних у розмірі 272,77 грн.; - заборгованості за спожиті до 01.05.2018 централізованого постачання гарячої води у розмірі 1596,91 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 242,71 грн., 3% річних у розмірі 59,75 грн.; - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 грн.; - заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 475,50 грн.; - заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

23 червня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано згідно реєстру передачі 24 червня 2025 року.

Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповіді на запити надійшли до суду 28 липня 2025 року.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 липня 2025 року, справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

25 серпня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним. ОСОБА_1 , повністю заперечує проти позовних вимог КП «Київтеплоенерго» та вважає їх безпідставними з огляду на наведені нижче обставини та норми права. З 2022 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Не є власником чи співвласником цієї квартири та не має правовстановлюючих документів на житло. Жодних прямих договорів на постачання теплової енергії та гарячої води з КП «Київтеплоенерго» відповідач не укладала. Показники індивідуальних лічильників тепла та гарячої води протягом усього періоду становлять 0. Є відповідні підтверджуючі документи: договір встановлення засобу обліку теплової енергії # 280407 від 30.06.2021, акт технічної можливості встановлення приладу комерційного обліку теплової енергії (зі штампом КП «Київтеплоенерго» від 10.08.2021), сертифікат перевірки тепло лічильника (чинний до 08.01.2029) акт здачі-приймання послуг на встановлення тепло лічильника (#280407 від 10.09.2021), акт опломбування теплолічильника (#280407 від 10.09.2021, показання: 0 ГКал. Тепло лічильник встановлено вперше), акт #1289 від 25.10.2021 про прийняття вузла розподільного обліку теплової енергії на абонентський облік виданий КП «Київтеплоенерго» ( СП Енергозбут, РВЗ #1, початкові показання 0,000 ГКал), які підтверджують їх справність. Послугами теплопостачання та гарячої води фактично не користувалася. Жодних оплат не здійснювала, оскільки не є споживачем послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». На даний момент у неї є Акт демонтажу приладу обліку теплової енергії WMZ -UA 21005930 від 8.08.2025р. по причині виходу терміну давності повірки. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ( лічильник води КВ-1,5 DN 15 # 075336 чинне до 27.09.2028). З врахуванням наведеного просила відмовити КП «Київтеплоенерго» у задоволенні позову в повному обсязі.

15 липня 2026 року від представника позивача який діє на підставі довіреності - Романова Д. Ю., надійшла заява, яка обґрунтована наступним. Позивач детально опрацював доводи Відповідача та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що повністю суперечать нормам діючого законодавства України з огляду на наступне. Щодо правомірності нарахувань за період з 21.11.2019 по 01.10.2021 (до введення лічильника в експлуатацію). У своєму відзиві Відповідач зазначає, що протягом усього періоду показники лічильника становили «0», а тому нарахування є безпідставними. Означена теза є маніпулятивною та не відповідає фактичним обставинам справи. Особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 було відкрито із ретроспективною датою початку нарахувань з 21.11.2019. Проте, квартирний вузол розподільного обліку теплової енергії (лічильник) № 21005930 був вперше прийнятий на абонентський облік та допущений до розрахунків лише з 01.10.2021 (відповідно до акту опломбування). Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (затверджених Постановою КМУ № 630, що діяла в цей період) та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 359, за період з 21.11.2019 по 01.10.2021 нарахування проводилися у загальному порядку - за опалювальною площею квартири. Сума нарахувань за цей період склала 30 829,34 грн. Оскільки в зазначений проміжок часу лічильник не застосовувався для обліку через його відсутність/неоформлення споживачем, посилання Відповідача на «нульові показники» за цей період є безпідставними. Щодо нарахувань після 01.10.2021 та спростування аргументу про «нульове споживання». Відповідач стверджує, що оскільки показники квартирного лічильника дорівнюють нулю, вона не користувалася послугами та не має обов`язку здійснювати оплату. Ця позиція прямо суперечить нормам матеріального права. З 01.10.2021 нарахування за означеною адресою проводяться відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (затвердженої Наказом Мінрегіону № 315). Згідно з положеннями пункту 1 розділу VI («Вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії у опалювальному приміщенні з приладом обліку...») Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону № 315, якщо споживання обсягу теплової енергії за фактичними показаннями вузлів розподільного обліку є меншим, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії. Законодавство чітко встановлює, що обсяг споживання теплової енергії опалювальними приміщеннями не може бути меншим від мінімальної частки середнього питомого споживання по будинку. Ця норма покликана запобігти ситуаціям, коли власники окремих квартир повністю вимикають опалення (або передають нульові показники), здійснюючи обігрів свого приміщення за рахунок суміжних квартир та конструкцій будинку. Окрім того, відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону № 315, споживачі в багатоквартирному будинку, незалежно від показників їхніх індивідуальних приладів, зобов`язані оплачувати: обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі; обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ФСО); загально будинкові потреби системи опалення. Таким чином, передача «нульових показників» квартирного приладу не звільняє Відповідача від обов`язку оплати мінімальної частки питомого споживання, а також послуг з опалення МЗК та ФСО. Щодо відсутності договірних відносин. Посилання Відповідача на ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» як на підставу для звільнення від оплати через неукладення прямого договору є неспроможним. Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», надання послуг здійснюється на підставі публічних договорів приєднання. На офіційному вебсайті КП «Київтеплоенерго» розміщено Публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії. Оскільки будівля за адресою Відповідача підключена до мереж, а послуги фактично надавалися будинку в цілому, договір вважається укладеним. Більше того, Велика Палата Верховного Суду та Касаційний цивільний суд у своїй сталій практиці (зокрема, у постановах по справах № 210/5796/16-ц, №638/11032/19) неодноразово наголошували: «Факт відсутності укладеного договору між виконавцем та споживачем комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати за фактично спожиті послуги». Щодо належності Відповідача та солідарного обов`язку оплати Відповідач зазначає, що вона не є власником майна, а лише зареєстрована в квартирі з 2022 року, а тому обов`язок з утримання згідно зі ст. 322 ЦК України на неї не покладається. Дійсно, особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 . Разом з цим, Відповідач ОСОБА_1 офіційно зареєстрована за вказаною адресою з 2022 року, що підтверджується нею самою у відзиві. Щодо залучення власника квартири - ОСОБА_2 - як співвідповідача. Відповідач у відзиві посилається на ст. 322 ЦК України, зазначаючи, що вона не є власником майна, а лише зареєстрована за адресою, і тому не повинна нести обов`язок щодо оплати комунальних послуг. Згідно з даними КП «Київтеплоенерго», особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою відкрито на ім`я ОСОБА_2 . Згідно з нормами ст. 322 ЦК України, тягар утримання майна лежить на його власнику. Разом з цим, ОСОБА_1 офіційно зареєстрована в цій квартирі з 2022 року, що згідно зі ст. 64, 156 ЖК України та ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» покладає на неї обов`язок щодо солідарної відповідальності за оплату спожитих послуг. Для забезпечення повного та всебічного розгляду справи, з метою правильного визначення кола осіб, які несуть відповідальність за погашення заборгованості, вважав за необхідне залучити власника квартири - ОСОБА_2 - як співвідповідача. Це усуне правову невизначеність щодо суб`єкта відповідальності та забезпечить виконання рішення суду. Всі нарахування на новий ОР проведені коректно на підставі чинного законодавства. З врахуванням наведеного просив відмовити Відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні її заперечень, викладених у відзиві, позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі, залучити власника квартири - ОСОБА_2 - як співвідповідача.

В судовому засіданні від 17 липня 2026 року, представник позивача просив заяву від 15 липня 2026 року про залучення власника квартири - ОСОБА_2 як співвідповідача залишити без розгляду. Не заперечував про наявність лічильника у квартирі, вказав, що цей лічильник був введений в експлуатацію з запізненням, а саме 01 жовтня 2021 року. Відповідач не повідомив позивача про наявність квартирного лічильника в зв`язку з чим нарахування здійснювались за середнім споживанням. Просив з`ясувати факт шляхом надіслання запиту до реєстру права власності, хто є власником квартири АДРЕСА_2 та залучити в якості власників чи співвласників цієї квартири.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 липня 2026 року, у задоволенні клопотання представника позивача який діє на підставі довіреності - Романова Д. Ю., про витребування доказів у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовлено.

В судове засідання призначене на 13 серпня 2026 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання призначене на 13 серпня 2026 року з`явилась, проти задоволення позовних вимог заперечувала. Вказала, що у квартирі встановлені лічильники гарячої води та теплопостачання показання яких становлять «0».

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно - процесуального законодавства.

Судом встановлено, що з 01 травня 2018 року КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01 листопада 2021 року у зв`язку зі зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV КП (далі - Закон № 1875-ІV) «Київтеплоенерго» на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води у газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

11 жовтня 2018 року між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємство (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесії Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення та заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22 - 23).

Згідно п. 3.4.2 Договору, Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.

Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії, Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку № 1 та у Додатку № 2 до Договору цесії.

В свою чергу, надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила), який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Згідно з даними витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва №130647525 від 09 травня 2025 року, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: з 31.01.2022 року - ОСОБА_1 , з 31.01.2022 року - ОСОБА_3 , з 31.01.2022 року - ОСОБА_4 (а. с. 6).

Відповідно до інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської РДА від 28 липня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 з 31.01.2022 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 68).

З наданих позивачем копій корінців нарядів, що видавались на включення (відключення) опалення, та довідки про обсяги споживання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, вбачається, що для будинку за адресою: АДРЕСА_3 , надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 24 - 38).

Згідно з розрахунками заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборгованість:

-за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 7294,03 грн., інфляційна складова у розмірі 1108,69 грн., 3 % річних у розмірі 272,77 грн. (а. с. 13 - 15, 20);

-за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1596,91 грн., інфляційна складова у розмірі 242,71 грн., 3 % річних у розмірі 59,75 грн. (а. с. 13 - 15, 21);

-за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 36 174,00 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 5498,45 грн., 3 % річних у розмірі 1352,83 грн. (а. с. 7 - 8, 16);

- за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8002,01 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 1216,30 грн., 3 % річних у розмірі 299,26 грн. (а. с. 7 - 8, 17);

-за спожиті з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 80 521,13 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 10 033,48 грн., 3 % річних у розмірі 2436,17 грн., пеня у розмірі 1334,48 грн. (а. с. 9 - 10, 18);

-за спожиті з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2025 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 25 179,63 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 3133,78 грн., 3 % річних у розмірі 739,55 грн., пеня у розмірі 420,42 грн. (а. с. 9 - 10, 19);

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання теплової енергії у розмірі 1397,46 грн. (а. с. 11 - 12);

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води у розмірі 475,50 грн. (а. с. 11 - 12);

-по сплаті обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.;

-по сплаті обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

Відповідно до договору встановлення засобу обліку теплової енергії №280407 від 30 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 (Замовник), та ФОП ОСОБА_5 (Виконавець), замовник доручає а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги по встановленню засобу обліку теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 90).

Згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 10 вересня 2021 року до договору встановлення засобу обліку теплової енергії №280407 від 30 липня 2021 року, у квартирі за адресою АДРЕСА_1 був встановлений засіб обліку теплової енергії №21005930, показники «0» (а. с. 91).

Відповідно до акту зняття пломб/опломбування вузла розподільного обліку/приладу-розподілювача теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 10 вересня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 , показання засобу обліку теплової енергії №21005930 становлять «0» Гкал (а. с. 92).

Як вбачається з акту №1289 про прийняття вузла розподільного обліку теплової енергії на абонентський облік від 25 жовтня 2021 року, КП КТЕ СП Енергозбут РВЗ №1 06 квітня 2021 року було проведено огляд і опломбування вузла розподільного обліку теплової енергії №21005930, показання 0,000 Гкал (а. с. 88 - 89).

08 серпня 2025 року ФОП ОСОБА_7 , було складено акт демонтажу/монтажу приладу обліку №21005930 за адресою АДРЕСА_1 , показники якого становлять 0,000 Гкал (а. с. 85).

Згідно акту опломбування вузла розподільного обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 20 вересня 2025 року, показники вузла розподільного обліку теплової енергії №21005930 становили 0,001 Гкал (а. с. 140).

Згідно довідки директора ТОВ «Кадетський Гай» (Вих. №201025 від 20 жовтня 2025 року), з моменту передачі вузла обліку підключень до будинкових мереж центрального теплопостачання орієнтовно з 2017 по 10 вересня 2021 вузол обліку системи опалення квартири АДРЕСА_2 був опломбований пломбою. Квартира не була підключена до центральної системи теплопостачання будинку. Лічильник № 238797. Показники були - «0» м. куб. У вересні 2021 перед встановленням теплового лічильника, водяний лічильник №238797 був розпломбований, пломба та ж сама, показники не змінилися. Тепловий лічильник встановлено згідно з актом зняття пломб/опломбування вузла розподільного обліку/приладу розподілювача теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення № 280407 від 10.09.2021р (а. с. 139).

Судом також було досліджено фото вузла розподільного обліку теплової енергії №21005930, показники якого становлять 0,000 Гкал (а. с. 78).

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ИИ-03306270924003 від 29 вересня 2024 року, чинного до 27 вересня 2028 року, лічильник води КВ-1,5 DN 15 зав. №075336 за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3580-97 Лічильники води крильчасті клас А в умовах експлуатації (а. с. 84).

Судом також було досліджено фото лічильника води КВ-1,5 DN 15 зав. №075336, показники якого становлять 0,498 м3, який опломбовано ПрАТ «Київводоканал» (а. с. 77).

Інших доказів суду надано не було.

Відповідно до вимог законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключались).

Отже, свіченням повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг з ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг споживачами.

Виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований, відтак є споживачем житлово-комунальних послуг, які надає їм позивач за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно з п.30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Щодо стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води, судом встановлено наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначала, що показники індивідуальних лічильників тепла та гарячої води протягом усього періоду становлять «0». На підтвердження цього надала свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-03306270924003 від 29 вересня 2024 року, чинне до 27 вересня 2028 року, згідно з яким лічильник води КВ-1,5 DN 15 зав. №075336 за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 3580-97 «Лічильники води крильчасті клас А в умовах експлуатації», а також фотографію зазначеного лічильника, показники якого становлять 0,498 м? та який опломбований ПрАТ «Київводоканал».

Разом з тим, із наданих відповідачем доказів неможливо достовірно встановити, що зазначений засіб обліку є саме засобом індивідуального обліку гарячої води у квартирі №153 та що його показники можуть бути покладені в основу висновку про відсутність споживання відповідачем послуги з постачання гарячої води.

Так, із свідоцтва про повірку вбачається лише факт проведення повірки засобу вимірювальної техніки лічильника води КВ-1,5 DN 15 зав. №075336, однак зазначений документ сам по собі не містить відомостей про те, що такий лічильник встановлений саме на системі гарячого водопостачання квартири №153 , а також не містить відомостей щодо його прийняття виконавцем послуг з постачання гарячої води на абонентський облік.

Водночас надана відповідачем фотографія лічильника також не дає можливості встановити його функціональне призначення, зокрема чи здійснює він облік саме гарячої води.

Також матеріали справи не містять акта прийняття зазначеного засобу обліку гарячої води на абонентський облік, акта його опломбування виконавцем послуги з постачання гарячої води, документів щодо первинного встановлення такого приладу саме для обліку гарячої води, а також документів, які б підтверджували передачу його показань позивачу для здійснення нарахувань.

За таких обставин суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що наявність у квартирі лічильника води з показниками 0,498 м3 підтверджує відсутність споживання саме послуги з постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач заявляє до стягнення заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01 вересня 2017 року по 30 квітня 2025 року, тоді як відповідно до наявних у матеріалах справи доказів відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 лише з 31 січня 2022 року, у зв`язку з чим саме з цієї дати вона набула статусу споживача відповідних житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нарахування заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 01 вересня 2017 року по 30 січня 2022 року не можуть бути покладені на відповідача, оскільки в цей період вона не була споживачем відповідних послуг.

Отже, при визначенні розміру заборгованості, що підлягає стягненню, нарахування за послуги з постачання гарячої води за період 01 вересня 2017 року по 30 січня 2022 року підлягають виключенню з розрахунку.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість:

-за спожиті з 31 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 24 298,62 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 2 999,86 грн., 3 % річних у розмірі 706,60 грн., пеня у розмірі 859,70 грн.;

-по сплаті за абонентське обслуговування за постачання гарячої води з 31 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року у розмірі 429,45 грн.

Щодо стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач заявляє до стягнення заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 вересня 2017 року по 30 квітня 2025 року, тоді як відповідно до наявних у матеріалах справи доказів відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 лише з 31 січня 2022 року, у зв`язку з чим саме з цієї дати вона набула статусу споживача відповідних житлово-комунальних послуг за вказаною адресою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нарахування заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 вересня 2017 року по 30 січня 2022 року не можуть бути покладені на відповідача, оскільки в цей період вона не була споживачем відповідних послуг.

Щодо нарахування заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 31 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року судом встановлено наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначала, що показники встановленого у квартирі приладу обліку теплової енергії протягом усього періоду становлять «0», у зв`язку з чим вважає нарахування за послуги з постачання теплової енергії безпідставними.

Судом досліджено докази, які підтверджують встановлення у квартирі вузла розподільного обліку теплової енергії № 21005930.

Так, відповідно до договору №280407 від 30 липня 2021 року та акта здачі-приймання наданих послуг від 10 вересня 2021 року у квартирі встановлено зазначений засіб обліку з початковими показниками «0».

Згідно з актом зняття пломб/опломбування від 10 вересня 2021 року його показники становили 0 Гкал.

Актом № 1289 про прийняття вузла розподільного обліку теплової енергії на абонентський облік також зафіксовано показання 0,000 Гкал.

У подальшому, згідно з актом демонтажу/монтажу від 08 серпня 2025 року, показники приладу становили 0,000 Гкал, а станом на 20 вересня 2025 року - 0,001 Гкал.

Крім того, відповідно до довідки ТОВ «Кадетський Гай», до 10 вересня 2021 року квартира не була підключена до центральної системи теплопостачання будинку, а показники попереднього вузла обліку становили «0».

Судом також досліджено фотографію вузла розподільного обліку теплової енергії №21005930, на якій зафіксовано показники 0,000 Гкал.

Отже, за період з 31 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року матеріалами справи підтверджується відсутність зафіксованого приладом обліку споживання теплової енергії відповідачем.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22 листопада 2018 року, для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії Qдонпр.j або Qдонпр.g з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку. Це донарахування не застосовується у разі наявності обґрунтованої претензії щодо кількості та/або якості наданої послуги у приміщені або не застосовується автоматично за наявності у будівлі/будинку більше 30 % опалюваних приміщень, щодо яких оформлено такі претензії. Середнє питоме споживання теплової енергії розраховується як сумарний обсяг теплової енергії, витраченої на опалення всіх опалюваних приміщень будівлі, віднесений до сумарної загальної/опалюваної площі/об`єму цих приміщень (у тому числі приміщень, не оснащених приладами обліку, за винятком приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення), з урахуванням положень пункту 11 розділу I цієї Методики. Таке питоме споживання теплової енергії має відповідати нормативній температурі внутрішнього повітря.

Таким чином, сам по собі факт нульових показників квартирного приладу обліку теплової енергії не дає підстав для автоматичного висновку про відсутність у відповідача будь-якого обов`язку з оплати послуг з постачання теплової енергії, оскільки відповідно до встановленого порядку розподілу обсягів теплової енергії між споживачами у багатоквартирному будинку на споживача можуть припадати, зокрема, обсяги теплової енергії, пов`язані з опаленням місць загального користування, функціонуванням внутрішньобудинкових систем та іншими складовими, передбаченими законодавством.

Водночас наведені положення Методики не звільняють позивача від обов`язку довести правильність проведених ним нарахувань, зокрема обсяг теплової енергії, розподілений на квартиру відповідача, застосований порядок його визначення, розмір мінімальної частки середнього питомого споживання, а також складові, з яких сформувалася заявлена до стягнення сума заборгованості.

Водночас судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, який містить помісячні відомості про вхідне та нараховане сальдо, обсяг теплової енергії у Гкал, застосований тариф та суму нарахувань.

Разом з тим наведений розрахунок не містить відомостей, які дають можливість встановити механізм визначення зазначеного в ньому обсягу теплової енергії, оскільки показники встановленого у квартирі вузла розподільного обліку теплової енергії №21005930 протягом спірного періоду становили «0».

Зокрема, з наданого розрахунку не вбачається, який саме обсяг теплової енергії був визначений за показаннями приладу обліку відповідача, який обсяг визначено шляхом донарахування за мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії, який обсяг припадає на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкових систем, а також які конкретно вихідні дані були використані позивачем для визначення кожної із зазначених складових.

Саме по собі зазначення у розрахунку певної кількості Гкал та відповідної вартості не дає можливості перевірити правильність визначення такого обсягу, оскільки з нього неможливо встановити, за якою формулою та на підставі яких показників отримано відповідні значення.

З врахуванням чого суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заявленого розміру заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Таким чином, аналізуючи надані докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, за наявності доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за надані з 31 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року послуги з постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 в загальному розмірі 29 294,23 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету та платіжною інструкцією №1171 від 01 травня 2025 року, які містяться в матеріалах справи (а. с. 5, 65).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 469,85 грн., виходячи з розрахунку: 29 294,23 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3028,00 грн. (сума сплаченого судового збору) / 188 789,31 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 610, 625, 642 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 89, 128, 129, 130, 131, 141, 187, 223, 247, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за надані з 31 січня 2022 року по 30 квітня 2025 року послуги з постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 в загальному розмірі 29 294,23 грн.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 469,85 гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», місцезнаходження: 01001, місто Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Тесленко