Рішення № 139136203, 21.08.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1141/24

Номер провадження 2/298/161/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Заргарян А.Т.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про припинення порушення правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися у Великоберезнянський районний суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про припинення порушення правил добросусідства та усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою.

Посилаються на те, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , в якому проживає він та дружина ОСОБА_1 .

Поряд із ними має у власності будинок та земельну ділянку відповідач ОСОБА_4 , який на своїй земельній ділянці протягом багатьох років в безпосередній близькості до межі їхньої земельної ділянки утримує біля 70 вуликів з бджолиними сім`ями.

Впродовж багатьох років, особливо у весняно-літній період, бджоли не дають їм змоги нормально обробляти земельну ділянку, немає нормального доступу до неї, бджоли постійно перетинають межі їх земельної ділянки, затримуються на їх території, заважають косити траву, постійно жалять нас і членів їхньої сім`ї. Неодноразово вони були пожалені бджолами із пасіки відповідача та змушені були звертатися за медичною допомогою, приймати відповідні ліки, а також самостійно в домашніх умовах проводити лікування від бджолиних укусів.

На прохання перенести вулики, відповідач не реагує, у добровільному порядку відмовляється усунути перешкоди.

07.04.2024, після чергової алергічної реакції від укусів бджіл, позивачка ОСОБА_1 звернулась до голови Дубриницько - Малоберезнянської територіальної громади та старости села Чорноголова із заявою про вирішення питання дотримання відповідачем вимог щодо розміщення та утримання бджіл.

За результатами розгляду вказаної заяви, Дубриницька сільська рада, листом від 14.05.2024 № «К» 0238/70, повідомила, що ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 , направлено лист, в якому роз`яснено норми чинного законодавства України з питань ведення бджільництва та рекомендовано встановити огорожу заввишки не менше 2,5 м, при цьому дотримуватись визначеної площі на одну бджолину сім`ю з розрахунку 30-35 кв.м.

На стадії підготовчого судового засідання, ухвалою Великоберезнянського районного суду від 31.03.2025, задоволено клопотання представника позивачів адвоката Штефаняка І.І. та змінено первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_4 .

Також, ухвалою Великоберезнянського районного суду від 16.07.2025, до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог: Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області.

Позивач ОСОБА_4 та представник позивачів адвокат Штефаняк І.І., будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, в таке не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з мотивів, наведених у позовній заяві. Також висловила думку про можливість розгляду справи по суті за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули, наполягала на завершенні судового розгляду.

Представник відповідача адвокат Сідун О.С. в судовому засіданні позов не визнала, з мотивів, наведених у відзиві, де вказала, що чинним законодавством не передбачено обмежень у відстані розміщення пасіки від житлових будівель та заборони її розміщення на присадибній ділянці. А обставини зазначені у позовній заяві не підтвердженні доказами. Зважаючи на те, що відповідачем не порушено норм чинного законодавства, просить у позові відмовити та стягнути із позивачів усі понесені витрати відповідачем.

Представник Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області в судове засідання не прибув, подав письмові пояснення на позовну заяві, в яких зокрема зазначив, що за наявною у них інформацією, спірна пасіка зареєстрована на ОСОБА_4 під номером UA-21-10-126, ветеринарно - санітарний паспорт наявний, кількість бджолосімей 103. Також звертають увагу суду на санітарні вимоги, які ставляться до пасічників.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , в якому проживає він та дружина (позивачка) ОСОБА_1 , що стверджується відповідними довідками про реєстрацію місця проживання особи.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, наданого на виконання ухвали суду від 24.06.2024, в частині витребування доказів, видача ветеринарного паспорту ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 не здійснювалась.

Згідно рішення про державну реєстрацію потужностей оператора ринку, виданого Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській, зареєстровано оператора ринку ОСОБА_4 , особистий реєстраційний номер потужностей: r-UA-07-02-280, адреса потужностей: АДРЕСА_1 , вид діяльності: 5.1 первинне виробництво, дата прийняття рішення про державну реєстрацію потужностей: 17.08.2021.

Відповідно до ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № UA-21-10-126, зареєстрованого 13.08.2021, такий виданий ОСОБА_4 , характеристики пасіки: кількість бджолиних сімей 103, порода бджіл Карпатська, адреса розміщення пасіки АДРЕСА_1 .

Згідно копії заяви позивачки ОСОБА_1 від 07.04.2024, адресованої голові Дубриницько - Малоберезнянської територіальної громади та старості села Чорноголова, ОСОБА_1 просила вирішити питання дотримання вимог щодо розміщення та утримання бджіл ОСОБА_5 , який проживає в АДРЕСА_3 .

Відповідно до листа Дубриницької сільської ради, від 14.05.2024 № «К» 02-38/70, ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 , направлено лист, в якому роз`яснено норми чинного законодавства України з питань ведення бджільництва та рекомендовано встановити огорожу заввишки не менше 2,5 м, при цьому дотримуватись визначеної площі на одну бджолину сім`ю з розрахунку 30-35 кв.м.

Вирішуючи позов, суд виходить з наступного.

За статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності з частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до змісту ч. 1 ст.103, ст.104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою, сьомою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про бджільництво» з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.

Відповідно до п. п. 1.3. Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30.01.2001 року відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.

В судовому засіданні встановлено, що 17.08.2021 пасіка відповідачки ОСОБА_4 зареєстрована у встановленому законом порядку.

Хоча точне визначення бджільницького підприємства у законодавстві відсутнє, виходячи із загальних засад, підприємство це самостійний суб`єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку.

Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 pоку №173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об`єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів.

Відповідно до Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 №9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.02.2021 за №131/5322, яка визначає обов`язки пасічників щодо облаштування територій пасік, розміщення вуликів, проведення профілактичних заходів та дотримання санітарних вимог, до таких зокрема належать: п.1.2. пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км; п.1.3. територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім`ю потрібно 30-35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір`ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Враховуючи наведене, суд не погоджується із позицією представника відповідача про те, що за відсутності у чинному законодавстві чітких обмежень у відстані розміщення пасіки від житлових будівель та заборони її розміщення на присадибній ділянці, пасічник може розміщувати без будь-яких обмежень на своїй земельній ділянці вулики.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 31.03.2025, задоволено клопотання представника позивачів адвоката Штефаняка І.І. та змінено первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача ОСОБА_4 .

Позивачі просять суд зобов`язати відповідачку демонтувати вулики та перенести пасіку з території земельної ділянки в інше місце, але не ближче 300 метрів від житлової забудови сусідів, при цьому до позовної зави не долучено доказів того, що земельна ділянка відповідачки в АДРЕСА_1 , на якій розміщена пасіка, межує із земельною ділянкою позивачів, а із долучених трьох копій фотознімків, на яких зображені вулики, дану обставину встановити не можливо.

Також, як на доводи позовних вимог, позивачі зазначають, що вони були пожалені бджолами із пасіки відповідача та неодноразово були змушені звертатися за медичною допомогою, однак до матеріалів справи не долучено жодних доказів на підтвердження звернення за медичною допомогою.

Крім того, суд не може прийняти до уваги доводи позивачів про те, що вони звертались з приводу порушень правил бджільництва відповідачкою, до органів місцевого самоврядування, оскільки відповідно до копії долученої заяви від 07.04.2024 та листа Дубриницької сільської ради, від 14.05.2024, саме ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_2 , направлено лист, в якому роз`яснено норми чинного законодавства України з питань ведення бджільництва, а не відповідачці і не за адресою АДРЕСА_4 . Також даний у лист був рекомендаційного характеру, виходячи із наданої суду копії листа від 14.05.2024, оскільки лист який було скеровано ОСОБА_4 до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи те, що доводи позовної заяви не підтверджені доказами в судовому засіданні, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивачів, що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судові витрати позивачам за рахунок відповідачки не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Щодо витрат понесених відповідачкою.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зави про надання доказів понесення судових витрат після ухвалення судового рішення, відповідачкою та її представником не зроблено.

Представник відповідачки в судових дебатах просила стягнути із позивачки усі понесені судові витрати, при цьому суду не надано розрахунку таких витрат та не долучено жодного доказу понесення їх, не конкретизовано з чого складаються дані витрати та яка їх сума. У зв`язку із невиконанням вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені відповідачкою стягненню із позивачів не підлягають.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 149, 150, 153, 263-265, 268, 272, 273, 280, 281-285 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий: Тарасевич П.П.