Ухвала суду № 139135854, 20.08.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2319/26

Провадження № 1-в/192/358/26

Ухвала

Іменем України

20 серпня 2026 року

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника установи виконання покарань ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Старій Синяві Хмельницької області, є громадянином України, на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», засудженого:

06 червня 2025 року вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі,

початок строку відбування покарання: 07.02.2025,

кінець строку відбування покарання: 07.05.2030,

встановив:

Начальник ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» звернувся до суду з поданням, у якому просить звільнити умовно-достроково від відбування покарання у вигляді позбавлення волі для проходження військової служби на підставі ст. 81-1 КК України засудженого ОСОБА_4 як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.

Подання обґрунтовується тим, що до адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» подано заяву про бажання проходити засудженим ОСОБА_4 військову службу за контрактом. ОСОБА_4 є засудженим, стосовно якого відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 81-1 КК України можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, оскільки вчинений ним злочин не відноситься до злочинів, за вчинення яких таке звільнення не застосовується. Крім того, він відповідає вимогам проходження військової служби за контрактом, визначеним статтею 21-5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Адміністрацією установи виконання покарань організовано проведення первинного медичного огляду засудженого в умовах філії Державної установи «Центр охорони здоров`я ДКВС України» у Дніпропетровській та Донецькій областях. За результатами медичного огляду його визнано придатним до військової служби за контрактом. За результатами військово-лікарської комісії засуджений за станом здоров`я придатний до проходження військової служби за контрактом. За результатами розгляду комісією державної установи виконання покарань, за участі представника територіального центру комплектації та соціальної підтримки, його можливо представити до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом.

Представник установи виконання покарань подання у судовому засіданні підтримав з викладених у ньому підстав.

Засуджений подання також підтримав, просив надати йому можливість боронити країну.

Прокурор у задоволенні подання просив відмовити, посилався на те, що засуджений раніше вже був звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, однак вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, та установа виконання покарань після ухвалення вироку за вказаний злочин вже зверталась до суду з поданням про умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, у задоволенні якого судом було відмовлено.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання у виді позбавлення волі в ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)».

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до начальника ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)» із заявою, просив розглянути його заяву на засіданні адміністративної комісії щодо можливості представлення його відповідно до ст. 81-1 КК України до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 19.09.2025 № 2025-0919-1622-1075-7 був проведений медичний огляд ОСОБА_4 та він придатний до військової служби за контрактом.

15 квітня 2026 року командиром військової частини НОМЕР_1 надано письмову згоду, за змістом якої військовою частиною попередньо вивчено та відібрано кандидата для проходження військової служби за контрактом ОСОБА_4 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений 11 серпня 2021 року вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до 3 (трьох) років позбавлення волі.

06 червня 2025 року ОСОБА_4 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

28 листопада 2025 року ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області було відмовлено у задоволені подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом ОСОБА_4 . При розгляді подання судом було встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2024 року засуджений раніше вже був звільнений умовно-достроково від відбування покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 серпня 2021 року для проходження військової служби за контрактом. При цьому згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2025 року засуджений вчинив кримінальне правопорушення через шість місяців після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом, а саме самовільне залишення військової частини. Суд, врахував, що статтею 81-1 КК України доповнений Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та інших законів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі у обороні країни, захисті її незалежності та територіальній цілісності». В пояснювальній записці до проекту вказаного Закону зазначено, що одним із ресурсів, який може бути використаний для посилення обороноздатності держави є особи, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі. Серед цих людей є мотивовані та патріотично налаштовані громадяни, готові спокутувати власну провину перед суспільством на полі бою. Проте, засуджений, отримавши 27 травня 2024 року шанс на спокутування власної провини перед суспільством на полі бою, таким шансом не скористався і знову 10 листопада 2024 року вчинив тяжкий злочин в період умовно-дострокового звільнення під час проходження військової служби за контрактом. Тому суд дійшов висновку, що засуджений своєю заявою про бажання проходити військову службу за контрактом не має на меті спокутувати власну провину перед суспільством на полі бою, а має лише намір уникнути відбування покарання за вчинений ним злочин і тому підстав для задоволення подання немає.

06 серпня 2026 року начальник установи начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» знову звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом ОСОБА_4 , яке розглядається. Нових обставин, які давали б підстави для умовно-достроково звільнення засудженого, яким вже була надана правова оцінка судом, установою виконання покарання суду не повідомлено.

Окрім того, суд звертає увагу, що за змістом ч. 2 ст. 21-5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за контрактом приймаються особи, звільнені умовно-достроково від відбування покарання на підставі, визначеній статтею 81-1 Кримінального кодексу України, які, зокрема, пройшли професійно-психологічний відбір.

Разом з тим, поведінка засудженого після його умовно-достроково, а саме самовільне залишення ним, як військовослужбовцем, місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинення ним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вказує на його схильність до військових правопорушень, а отже не відповідність вимогам проходження військової служби, встановленим України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні подання начальника установи виконання покарань потрібно відмовити.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№ 21)» ОСОБА_6 про умовно-достроково звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1