Ухвала суду № 139135207, 19.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 757/16507/24

Провадження № 8/175/3/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання - Гусєвої К.В., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року №757/16507/24 за виключними обставинами,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа №757/16507/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій щодо переміщення та утримання дитини незаконними відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2025 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року залишено без змін.

28.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року №757/16507/24 за виключними обставинами.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що в основу рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 12.03.2025 року було покладено рішення Пярнуського повітового суду Естонської Республіки від 15.12.2022 року у справі № 2-22-12716 та документи естонського походження, які підтверджували проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю в Естонській Республіці. Водночас ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2025 року у справі № 175/6031/23-ц відмовлено у визнанні в Україні зазначеного рішення іноземного суду таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим воно не породжує юридичних наслідків на території України. Зазначена обставина виникла після ухвалення судових рішень та не могла бути врахована під час розгляду позовної заяви. Крім того, заявник посилається на наявність кримінальних проваджень №12026105060000279 від 26.05.2026 року та №12025105100001553 від 06.09.2025 року, розпочатих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України щодо можливого підроблення документів естонського походження, використаних у відповідних судових справах. На підставі викладеного заявник вважає, що наявні підстави для перегляду судового рішення виключними обставинами, у зв`язку з чим просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2026 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження згідно вимог ч. 2 ст. 429 ЦПК у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав обставини викладені в заяві, та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заслухавши думку заявника, дослідивши подану заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 3 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за виключними обставинами є : 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що частиною 5 ст. 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі п. 1 ч. 3 ст. 423 ЦПК України є механізмом поновлення прав особи, порушених у зв`язку з застосуванням при вирішенні її справи нормативного акта, визнаного пізніше неконституційним.

Проте, право на перегляд судового рішення за виключними обставинами з`являється лише після набрання законної сили іншим рішенням Конституційного Суду України чи ЄСПЛ (іншою міжнародною судовою установою) або вироком суду, яким установлено: норму закону (іншого правового акта чи їх окремого положення), що не відповідає (відповідає) Конституції України.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за виключними обставинами, заявник посилається на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2025 року, якою відмовлено у визнанні рішення Пярнуського повітового суду Естонської Республіки від 15.12.2022 року, а також на відомості про досудові розслідування щодо можливого підроблення документів естонського походження. Водночас зазначені у заяві обставини не можуть бути підставами для перегляду рішення за виключними обставинами, оскільки не належать до переліку підстав, визначених ч. 3 ст. 423 ЦПК України.

При розгляді даної заяви суд також враховує роз`яснення Європейського суду з прав людини, а саме положення пункту 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії», яким визначено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким остаточне і обов`язкове рішення не може переглядатись лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Res judicata вирішена справа (res judicata pro veritate habetur судове рішення слід визначати за істину) означає остаточність рішення суду, яке набрало чинності і не може бути переглянуте.

З урахуванням того, що рішення у даній справі набрало законної сили та є остаточним, а передбачених законом підстав для його перегляду за виключними обставинами судом встановлено не було, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки наведені заявником доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішенням та прагнення повторного розгляду справи, що порушує принципи правової визначеності та остаточності судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

На підставі викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 260, 423, 429 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 року №757/16507/24 за виключними обставинами відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ