Рішення № 139135037, 17.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10988/26

(2-о/199/309/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дніпровська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду із даною заявою, яку мотивує тим, що 18 березня 2026 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Мелай А.В. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР відмовила у проведенні реєстраційної дії, а саме державної реєстрації набуття права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії держреєстратором ОСОБА_2 визначено те, що надане Свідоцтво про право на спадщину №2-475 від 07.05.1992 року, виданого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою містить відомості про те,що 54/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , а заяву про державну реєстрацію подано ОСОБА_1 , у зв`язку з чим норми ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають відмову у проведенні реєстраційної дії.

Заявник зазначає, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 з дівочим прізвищем ОСОБА_4 . 03 жовтня 1969 року АНД відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції зареєстровано шлюб заявниці із ОСОБА_5 , після якого прізвище заявниці змінено на ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці, про що свідчить свідоцтво про смерть від 04.06.1991 року.

07 травня 1992 року державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Яворською Л.А. видано Свідоцтво про право на спадщину, реєстраційний номер 2-2223, у якому прізвище записано написано « ОСОБА_7 » як україномовний варіант.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 07.05.92 року, реєстраційний номер 2-2223, було складено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 від 27.03.1992 року, де власником 54/100 є ОСОБА_1 .

Крім того, заявницею оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД№901329 від 10.11.2008 року, де власником також є ОСОБА_1 .

Таким чином, розбіжності в написанні прізвища заявниці виникли в зв`язку з намаганням державного нотаріуса перекласти прізвище ОСОБА_6 з російської на українську мову. У зв`язку зі спливом 34 років, неодноразовими реорганізаціями державних нотаріальних контор та припинення повноважень державного нотаріуса Яворської Л.А. провести зміни у нотаріальній дії травня 1992 року не є можливим.

У зв`язку з викладеним заявниця просила суд встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право на спадщину №2-2223 від 07.05.1992 року, виданого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою на ім`я « ОСОБА_3 ».

Заявник надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви з наступних підстав.

Відповідно до ст.135 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 з дівочим прізвищем ОСОБА_4 . 03 жовтня 1969 року АНД відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції зареєстровано шлюб заявниці з ОСОБА_5 , після якого прізвище заявниці змінено на ОСОБА_6 .

У паспорту громадянина України, виданого 09 липня 1998 року, прізвище заявниці також ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявниці, про що свідчить свідоцтво про смерть від 04.06.1991 року.

07 травня 1992 року державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Яворською Л.А. видано Свідоцтво про право на спадщину, реєстраційний номер 2-2223, у якому прізвище записано написано « ОСОБА_7 » як україномовний варіант.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину від 07.05.92 року, реєстраційний номер 2-2223, було складено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 від 27.03.1992 року, де власником 54/100 є ОСОБА_1 .

Крім того, заявницею оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД№901329 від 10.11.2008 року, де власником також є ОСОБА_1 .

18 березня 2026 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Мелай А.В. Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР відмовила у проведенні реєстраційної дії, а саме державної реєстрації набуття права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії держреєстратором ОСОБА_2 визначено те, що надане Свідоцтво про право на спадщину №2-475 від 07.05.1992 року, виданого Четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою містить відомості про те,що 54/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , а заяву про державну реєстрацію подано ОСОБА_1 , у зв`язку з чим норми ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають відмову у проведенні реєстраційної дії.

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені милки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Оскільки невідповідність в написанні прізвища заявниці у вищевказаному документі перешкоджає реалізації права заявниці на розпорядження нерухомим майном, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265,315-319 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) свідоцтва про право на спадщину №2-2223 від 07.05.1992 року, виданого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_3 .

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко