Рішення № 139134691, 20.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39776/25

Провадження 2-о/127/731/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., присяжних Паламар Л.Ф., Сметанюк І.С.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Вдовцової А.Д.,

представника особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, - адвоката Плотиці В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради, про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення заявника опікуном.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.12.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, йому встановлено першу групу інвалідності підгрупи А безтерміново. Причиною інвалідності є загальне захворювання, зумовлене основним діагнозом F84.3 - інший дезінтегративний розлад у дитячому віці.

Як зазначає заявник, психічні розлади у сина почали проявлятися приблизно з п`ятирічного віку. До цього часу психомоторний та мовленнєвий розвиток відповідав віковим нормам. У подальшому відбулося поступове, а потім стрімке погіршення стану з регресом раніше набутих навичок. У ОСОБА_2 почала знижуватися мовленнєва активність, втрачалася здатність до повноцінного вербального спілкування, погіршилися навички соціальної взаємодії та емоційного контакту з оточуючими, з`явилися труднощі у виконанні прохань дорослих, емоційна нестабільність та дезадаптивні реакції.

Через особливості розвитку та виражені порушення психічних і поведінкових функцій ОСОБА_2 був позбавлений можливості навчатися у звичайному освітньому середовищі та перебував у Стрижавському дитячому будинку-інтернаті, де отримував спеціалізований догляд, медичний нагляд та корекційно-реабілітаційну допомогу.

Під час перебування в дитячому будинку-інтернаті у ОСОБА_2 прогресували виражені порушення поведінки: невмотивована агресія, аутоагресивні дії, підвищена дратівливість, емоційна нестабільність, соціальна замкнутість. Він проявляв фізичну агресію щодо інших дітей та працівників закладу, вчиняв дезорганізовані та імпульсивні дії, не дотримувався встановлених правил поведінки та не контролював власні емоційні реакції.

Починаючи з 2020 року ОСОБА_2 неодноразово отримував спеціалізоване лікування та перебував під постійним наглядом лікарів у дитячому психіатричному відділенні № 16 КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради».

Під час лікування у ОСОБА_2 встановлено наявність глибоких та стійких психічних порушень. Контакт з оточуючими істотно обмежений, ауто- та алопсихічне орієнтування порушене. Мовленнєва сфера має виражені порушення, експресивна мова сформована на рівні окремих аморфних слів, імпресивна мова різко обмежена, словниковий запас збіднений, зв`язне мовлення відсутнє. Поведінка характеризується гіперактивністю, імпульсивністю, проявами агресії та аутоагресії, психомоторним збудженням, активним негативізмом. Навички самообслуговування сформовані недостатньо, критика до власного стану відсутня. Пізнавальна діяльність характеризується зниженим рівнем інтелектуального розвитку, істотними порушеннями уваги та пам`яті, нездатністю встановлювати причинно-наслідкові зв`язки.

За твердженням заявника, стан здоров`я ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, безперервного спеціалізованого лікування, регулярного контролю за прийомом лікарських засобів та цілодобового спостереження у стаціонарних умовах.

Заявник вказує, що, незважаючи на неможливість забезпечити лікування сина у домашніх умовах, він постійно бере участь у його житті, систематично відвідує його в лікарні, бере участь в організації його побуту, оформленні документів та проведенні необхідних додаткових обстежень, забезпечує необхідними речами та ліками, а також надає допомогу відділенню, в якому перебуває син.

У грудні 2025 року КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про госпіталізацію ОСОБА_2 в примусовому порядку без його згоди. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2025 у справі № 127/38554/25 заяву було задоволено та госпіталізовано ОСОБА_2 в примусовому порядку без його згоди.

Посилаючись на те, що внаслідок хронічного стійкого психічного розладу ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може самостійно забезпечувати свої життєві потреби та потребує постійного стороннього нагляду, заявник просить визнати його недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його, ОСОБА_1 , опікуном.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.12.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.01.2026 у справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2026 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник заявника - адвокат Вдовцова А.Д. у судовому засіданні також підтримала заяву та просила її задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Плотиця В.В. щодо задоволення заяви не заперечував та вважав за можливе її задовольнити.

Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради у судове засідання не з`явилася. 14.08.2026 представник органу опіки та піклування Жиліховська Н.М. подала заяву, в якій зазначила, що не заперечує щодо визнання ОСОБА_2 недієздатним та підтримує подання про можливість призначення ОСОБА_1 його опікуном, просила справу розглянути за її відсутності.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. У судовому засіданні заявник повідомив про неможливість його участі з огляду на стан здоров`я. Інші учасники справи щодо розгляду справи за його відсутності не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Відповідно до частини першої статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до статті 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

У пункті 1 частини другої статті 293 ЦПК України зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я та передбачає, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно з частиною шостою статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що положення частини першої статті 39 ЦК України передбачають право суду визнати фізичну особу недієздатною за умови встановлення хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Метою проведення судово-психіатричної експертизи у такій категорії справ є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 215/25/2922/В від 11.12.2025 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності підгрупи А безтерміново. Причиною інвалідності зазначено загальне захворювання, зумовлене основним діагнозом F84.3 - інший дезінтегративний розлад у дитячому віці. Супутнім діагнозом визначено F80.1 - розлад експресивної мови. Встановлено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Рекомендаціями, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 215/25/2922/І від 11.12.2025, встановлено серйозний/значний ступінь обмеження здатності ОСОБА_2 до самообслуговування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, здобуття освіти та трудової діяльності; здатність до пересування має легкий ступінь обмеження. Рекомендовано відповідні медичні, соціальні та реабілітаційні заходи.

Крім цього, матеріали справи містять індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю № 371 від 03.07.2024, якою передбачено комплекс медичних, психолого-педагогічних, фізичних та соціальних заходів, зокрема психіатричне спостереження, тривале медикаментозне лікування та корекцію терапії залежно від психічного стану, проведення реабілітаційних і корекційних заходів, постійний сторонній догляд та спеціалізовані умови перебування.

З виписки з історії хвороби № 5645 встановлено, що 25.09.2020 ОСОБА_2 повторно поступив до відділення № 16 КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» зі скаргами на затримку мовного розвитку, порушення поведінки, агресію, аутоагресивність, дратівливість, замкнутість, прояви фізичної агресії щодо дітей та працівників закладу.

Під час обстеження встановлено відмову від контакту, порушення орієнтування, значні порушення мовлення та комунікації, виражену гіперактивність та імпульсивність, прояви агресії та аутоагресії, психомоторне збудження, активний негативізм, недостатню сформованість навичок самообслуговування, відсутність критики до власного стану, знижений рівень інтелектуального розвитку, порушення уваги та пам`яті. Встановлено діагноз F84.3 - інші дезінтегративні розлади у дитячому віці.

Листами КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» № 29/5909 від 30.11.2020, № 29/4907 від 25.07.2022, № 29/3844 від 10.05.2024 та № 29/2425 від 12.03.2025 підтверджено тривале стаціонарне лікування ОСОБА_2 . У листах 2024 та 2025 років також зазначено, що за весь період перебування ОСОБА_2 на лікуванні його батько ОСОБА_1 постійно та систематично відвідує сина, бере участь в організації його побуту, оформленні документів та проведенні додаткових обстежень, а також надає допомогу відділенню № 16.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2025 у справі №127/38554/25 встановлено, що ОСОБА_2 був госпіталізований до психіатричного закладу у зв`язку з тяжким психічним розладом, який створював небезпеку для нього та оточуючих. За результатами розгляду заяви КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» ОСОБА_2 госпіталізовано в примусовому порядку без його згоди.

Відповідно до висновку експерта № 347 за результатами судово-психіатричної експертизи від 07.05.2026, проведеної експертом Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» Марункевичем М.І., під час дослідження встановлено, що ОСОБА_2 має тривалу історію тяжкого психічного захворювання.

За результатами проведеної експертизи експерт дійшов висновку, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді іншого дезінтегративного розладу у дитячому віці (F84.3). Внаслідок зазначеного психічного розладу ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зважає, що висновок судово-психіатричного експерта № 347 від 07.05.2026 є належним та допустимим доказом у справі, складений уповноваженим експертом спеціалізованої державної установи, містить повні та однозначні відповіді на поставлені судом питання, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновки судово-психіатричної експертизи узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами - медичною документацією, відомостями про тривале стаціонарне лікування, рішеннями експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування, індивідуальними програмами реабілітації та відомостями щодо психічного стану і поведінки ОСОБА_2 протягом тривалого часу.

Таким чином, сукупністю належних, допустимих та взаємоузгоджених доказів підтверджено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді іншого дезінтегративного розладу у дитячому віці (F84.3), внаслідок якого не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною першою статті 39 ЦК України правових підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним.

Щодо встановлення над ОСОБА_2 опіки та призначення його опікуном ОСОБА_1 суд установив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_2 .

Відповідно до подання виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування про можливість призначення опікуном, ОСОБА_1 01.05.2026 звернувся із заявою про надання суду подання щодо можливості призначення його опікуном сина у разі визнання останнього недієздатним.

Органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , разом з дружиною та неповнолітнім сином.

Донька заявника ОСОБА_3 , 2002 року народження, письмово повідомила, що не бажає бути опікуном брата у зв`язку з постійним проживанням у Федеративній Республіці Німеччина. Інші члени родини заяв про призначення їх опікунами не подавали.

Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 08.04.2026 відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості або перебування у розшуку відсутні.

Відповідно до медичної виписки КНП «ЦПМСД № 5» від 22.04.2026 та довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» від 03.04.2026 протипоказання щодо оформлення опіки ОСОБА_1 відсутні.

ОСОБА_1 працює у фермерському господарстві «Агросвіт М» на посаді менеджера із реалізації продукції.

Згідно з актом обстеження побутових умов від 19.05.2026 умови проживання сім`ї є задовільними.

ОСОБА_1 ознайомлений із правами та обов`язками опікуна. Органом опіки та піклування не встановлено обставин, які відповідно до законодавства унеможливлюють призначення ОСОБА_1 опікуном сина, або обставин, які б свідчили про суперечність його поведінки чи інтересів інтересам ОСОБА_2 .

Рішенням Опікунської ради, оформленим протоколом засідання від 26.05.2026 № 5, кандидатуру ОСОБА_1 погоджено, у зв`язку з чим виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки та піклування просить призначити його опікуном ОСОБА_2 у разі визнання останнього недієздатним.

Суд також ураховує долучений представником заявника військово-обліковий документ ОСОБА_1 , сформований 03.07.2026 засобами «Резерв+», відповідно до якого він перебуває на військовому обліку та має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації.

Сам по собі статус військовозобов`язаної особи законом не віднесений до обставин, які виключають можливість призначення фізичної особи опікуном. Матеріали справи не містять відомостей про наявність обставин, які фактично перешкоджають ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу бере активну участь у житті сина, систематично відвідує його під час стаціонарного лікування, бере участь в організації лікування, побуту та проведенні необхідних обстежень, забезпечує необхідними речами та лікарськими засобами. Зазначені обставини підтверджені не лише поясненнями заявника, а й офіційними листами медичного закладу.

Орган опіки та піклування, перевіривши особу ОСОБА_1 , стан його здоров`я, житлово-побутові умови, родинні та особисті стосунки із сином, відсутність передбачених законом перешкод та можливість виконувати обов`язки опікуна, надав позитивне подання щодо його призначення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відповідає його інтересам та забезпечить належний захист його особистих немайнових і майнових прав та інтересів.

За таких обставин, ураховуючи родинні відносини між заявником та особою, щодо якої розглядається справа, тривале фактичне здійснення батьком догляду та участі в лікуванні сина, наявність позитивного подання органу опіки та піклування та відсутність обставин, які б перешкоджали призначенню заявника опікуном, суд дійшов висновку про доцільність встановлення опіки над ОСОБА_2 та призначення його опікуном ОСОБА_1 .

З огляду на викладене заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. 39-41, 55, 58, 60, 62-64 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 89, 110, 259, 263-265, 293, 295-300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним та подання виконавчого комітету Вінницької міської ради про встановлення над ним опіки та призначення опікуна задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично перебуває у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради», місцезнаходження за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109, недієздатним.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним - два роки з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Судові витрати, пов`язані з проведенням судово-психіатричної експертизи в розмірі 9232 грн,компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.

Суддя:

Присяжні: