Рішення № 139134208, 19.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

19.08.2026 Справа № 756/8560/26

Унікальний номер справи 756/8560/26

Номер провадження 2/756/7594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовним вимог

20 травня 2026 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 14.09.2025-100001445, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 1000,00 грн на строк 217 днів з дати його надання, з датою повернення 18 квітня 2026 року. 17 вересня 2025 року та 27 вересня 2025 року сторони уклали додаткові договори, якими за ініціативою позичальника суму кредиту збільшено на 1000,00 грн кожним шляхом надання другого та третього траншів, унаслідок чого загальна сума кредиту становить 3000,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача з використанням інтернет-еквайрингу, тоді як відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів і комісій не виконав, жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив, у зв`язку з чим станом на 06 травня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 11300,00 грн, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4490,00 грн - заборгованість за процентами; 270,00 грн - комісія, пов`язана з наданням кредиту; 540,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 3000,00 грн - проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 11300,00 грн, а також покласти на відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 213,78 грн.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2026 року матеріали справи передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, перше судове засідання призначено на 28 липня 2026 року.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання.

У судове засідання, призначене на 28 липня 2026 року, учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 14 серпня 2026 року.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, у позовній заяві просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами, а також зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання 14 серпня 2026 року не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в порядку, встановленому ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, заяв і клопотань до суду не направляв, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявляв.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки передбачені статтею 280 ЦПК України умови дотримані, а позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на те, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом установлено, що 14 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 14.09.2025-100001445 шляхом акцепту позичальником пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) в інформаційній системі кредитодавця.

Договір підписано з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_1 ; ідентифікацію позичальника проведено з використанням Системи BankID Національного банку України, абонентом якої ТОВ «Споживчий центр».

За умовами договору позичальнику надано кредит у розмірі 1000,00 грн на строк 217 днів з дати надання, дата повернення - 18 квітня 2026 року. Договором установлено фіксовану процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів, та фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 0,5 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних чергових періодів, а також комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 9 відсотків суми кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктом 3.2 договору визначено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Отже, укладений сторонами договір є договором про споживчий кредит, а відповідач - споживачем у розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».

17 вересня 2025 року та 27 вересня 2025 року між сторонами укладено додаткові договори, за якими за взаємною згодою та ініціативою позичальника суму кредиту збільшено шляхом надання другого траншу в розмірі 1000,00 грн та третього траншу в розмірі 1000,00 грн відповідно. Із дати укладення другого додаткового договору загальна сума кредиту становить 3000,00 грн, а комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена в розмірі 270,00 грн у кожному з другого та третього чергових періодів.

Виконання кредитодавцем зобов`язання з надання кредиту підтверджується квитанціями про перерахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 з використанням платіжної системи iPay.ua: від 14 вересня 2025 року на суму 1000,00 грн, від 17 вересня 2025 року на суму 1000,00 грн та від 27 вересня 2025 року на суму 1000,00 грн, з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 14.09.2025-100001445».

Реквізити зазначеного електронного платіжного засобу вказані самим позичальником у заявці та відтворені в договорі у форматі, передбаченому пунктом 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 листопада 2021 року № 113.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 06 травня 2026 року вбачається, що жодного платежу на погашення кредиту, процентів або комісій відповідач не здійснив: у графах «Сума платежу» за всі 218 днів розрахункового періоду зазначено нульові значення.

Згідно з довідки-розрахунку, наданої позивачем, заборгованості відповідача становить 11300,00 грн, з яких: основний борг - 3000,00 грн; проценти - 4490,00 грн, нараховані за період з 14 вересня 2025 року по 18 квітня 2026 року включно, тобто в межах установленого договором строку кредитування; комісії - 810,00 грн, з яких 270,00 грн становить комісія, пов`язана з наданням кредиту і 540,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; проценти, нараховані на підставі статті 625 ЦК України, - 3000,00 грн, нараховані за період з 15 жовтня 2025 року по 20 грудня 2025 року включно з розрахунку 45,00 грн за кожен день прострочення.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 та частиною другою статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Частиною третьою статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Частиною третьою цієї статті встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 частини першої статті 3 зазначеного Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України, отримав одноразовий ідентифікатор на вказаний ним номер мобільного телефону та підписав ним пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) і заявку на отримання кредиту, а також отримав кредитні кошти на належну йому платіжну картку.

Отже, кредитний договір № 14.09.2025-100001445 від 14 вересня 2025 року та додаткові договори до нього від 17 та 27 вересня 2025 року є укладеними, породжують для сторін відповідні права та обов`язки, недійсними в установленому порядку не визнавалися.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 3000,00 грн підтверджено належними та допустимими доказами, а саме квитанціями про перерахування коштів на платіжну картку відповідача від 14, 17 та 27 вересня 2025 року. Доказів повернення кредиту повністю або частково відповідач не надав.

Строк повернення кредиту, встановлений договором, - 18 квітня 2026 року - на час звернення позивача до суду та ухвалення цього рішення настав.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Проценти за користування кредитом у розмірі 4490,00 грн нараховані позивачем за ставками, встановленими договором (1 відсоток та 0,5 відсотка за кожен день користування кредитом), за період з 14 вересня 2025 року по 18 квітня 2026 року включно, тобто виключно в межах строку кредитування, погодженого сторонами.

Після спливу цього строку нарахування процентів припинено, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування.

Розмір процентної ставки, порядок її обчислення та графік платежів були доведені до відома позичальника до укладення договору та відтворені в заявці, яка є невід`ємною частиною договору. Умова про розмір плати за користування кредитом визначає ціну договору, а тому не підлягає оцінці на предмет справедливості в розумінні статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» за умови, що вона викладена зрозумілою мовою, як це має місце у цій справі.

Наданий позивачем розрахунок є арифметично правильним, узгоджується з умовами договору та відповідачем не спростований, контррозрахунку відповідач не подав.

Відтак вимога про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 4490,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту, у розмірі 270,00 грн (по 90,00 грн за кожним із трьох траншів) та комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 540,00 грн прямо передбачені умовами кредитного договору та додаткових договорів до нього, їх розмір, база розрахунку, економічна сутність і порядок нарахування визначені в договорі, а самі комісії включені до загальних витрат за споживчим кредитом і враховані при обчисленні денної процентної ставки, про що позичальника повідомлено до укладення договору.

Такий підхід узгоджується з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 810,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо заявлених ТОВ «Споживчий центр» позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам, нарахованим в порядку ст.625 ЦК України в сумі 3000,00 грн, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки штрафні санкції (неустойка) нараховані в період воєнного стану, що прямо суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, яку згідно положення частини 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу та пені), тому суд відмовляє ТОВ «Споживчий Центр» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам в порядку положення ст.625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню - на суму 8300,00 грн, з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4490,00 грн - заборгованість за процентами, 810,00 грн - заборгованість за комісіями.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме про стягнення 3000,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, належить відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною другою цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача копії позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 213,78 грн, які відповідно до пункту 4 частини третьої статті 133 ЦПК України належать до витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Позовні вимоги задоволено на суму 8300,00 грн із заявлених 11300,00 грн, що становить 73,45 відсотка. Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1955,57 грн та витрати на надсилання копії позовної заяви у розмірі 157,02 грн, а всього 2112,59 грн.

Керуючись статтями 3, 11, 13, 16, 203, 215, 509, 525, 526, 610, 625, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 8, 21 Закону України «Про споживче кредитування», статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.09.2025-100001445 від 14 вересня 2025 року в розмірі 8300,00 грн, судові витрати в розмірі 2112,59 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А код ЄДРПОУ 37356833;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 серпня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик