Ухвала суду № 139134080, 20.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2671/26

провадження № 2/753/6367/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Шаповалової К.В., розглянувши заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шаповалової К.В. у цивільній справі № 753/2671/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Віда Про» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ «Ла Віда Про» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2026 року цивільну справу передано судді Шаповаловій К.В.

Ухвалою суду від 9 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

17 серпня 2026 року у судовому засіданні представник відповідача адвокат Защук В.В. вказала, що має підстави для відводу судді Шаповалової К.В. у зв`язку з чим просила оголосити у розгляді справу перерву для підготування письмової заяви.

20 серпня 2026 року від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшли дві заяви про відвід судді Шаповалової К.В.

В обґрунтування першої заяви про відвід відповідачка ОСОБА_1 вказала, що висловлює недовіру судді Шаповаловій К.В. через її поведінку у судовому засіданні та виклала у своїй заяві хід судового засідання 17 серпня 2026 року з 0:19:53 хвилини до 0:22:01 хвилину із зазначенням фраз, які висловлювала представник відповідача та суддя. Крім того, вказала, що судом була створена процесуальна перевага стороні позивача.

В обґрунтування другої заяви про відвід відповідач ОСОБА_1 вказала, що підставами для відводу судді є:

1) продовження фактичного розгляду справи після постановлення ухвали від 11.03.2026 року про залишення позовної заяви без руху за відсутності в матеріалах справи та в підсистемі «Електронний суд» передбаченої частиною дванадцятою статті 187 ЦПК України ухвали про продовження розгляду;

2) проведення судового засідання 01.04.2026 року до дати наступної ухвали від 05.04.2026 року, про існування якої суд повідомив листом, але копія якої відсутня у доступних мені матеріалах справи;

3) продовження вчинення судом процесуальних дій, у тому числі допиту свідків, дослідження доказів та вирішення клопотань позивача, за фактичної відсутності моєї участі у справі;

4) відсутність у мене своєчасного доступу до процесуальних документів та можливості повноцінно реалізовувати права відповідачки на відповідних стадіях розгляду справи;

5) задоволення клопотань позивача про долучення та витребування доказів, виклик свідків, у період, коли я фактично не мала можливості своєчасно заперечити проти них, та за відсутності підтверджень направлення мені такого клопотання;

6) відмова суду 17.08.2026 року встановити об`єктивні обставини фактичного направлення мені процесуальних документів, попри те, що саме питання належного направлення позову раніше стало підставою для залишення позовної заяви без руху;

7) посилання суду на подальше надання матеріалів справи для ознайомлення як на обставину, що фактично нівелює необхідність перевірки належності попереднього повідомлення та направлення процесуальних документів;

8) відсутність станом на момент подання цієї заяви процесуальної визначеності щодо ухвали, яка відповідно до частини дванадцятої статті 187 ЦПК України мала бути постановлена після усунення позивачем недоліків.

Вказані вище дії, на думку відповідачки, свідчать про упередженість судді під час розгляду цієї справи.

Відповідно до частини другої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із частиною третьою цієї статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід..

Частиною восьмою статті 40 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7 ст. 40 ЦПК України).

Вивчивши заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шаповаловій К.В., суд доходить такого висновку.

У відповідності до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у рішенні у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стосовно заяви № 1 про відвід судді Шаповалової К.В. суд зазначає таке.

Відповідно до частин 2, 3 статті 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

З аналізу поданої заяви № 1 про відвід судді Шаповаловій К.В. вбачається, що відповідачка фактично не погоджується із діями головуючого судді при веденні судового засідання, що не є свідченням про упередженість або необ`єктивність судді під час розгляду справи.

Стосовно заяви № 2 про відвід судді, суд зазначає таке.

Ухвалою суду від 9 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 1 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12 березня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

1 квітня 2026 року судом було відкрито судове засідання у справі та розпочато розгляд справи.

Стосовно доводів відповідачки про те, що судом не було постановлено ухвали про продовження розгляду справи після ухвали про залишення позову без руху, суд зазначає, що нормами ЦПК України, зокрема частиною 12 статті 187 не визначено, що ухвала про продовження розгляду справи має бути постановлена окремим процесуальним документом. Ухвала суду про продовження розгляду справи була постановлена в усному порядку, що підтверджується діями суду після отримання заяви про усунення недоліків, а саме: не постановлення ухвали суду про повернення позову позивачу, відкриття судового засідання у призначену раніше дату - 1 квітня 2026 року.

Крім того, суд зазначає, що відсутність саме письмової ухвали суду про продовження розгляду справи не порушила жодні процесуальні права відповідача у цій справі.

Стосовно судового засідання 5 квітня 2026 року, суд зазначає, що як вбачається з протоколу судового засідання від 1 квітня 2026 року, у судовому засіданні було оголошено перерву до 5 травня 2026 року. Протоколом судового засідання підтверджується той факт, що наступне судове засідання відбулось саме 5 травня 2026 року та в цей же день судом було постановлено ухвалу про витребування доказів у приватного нотаріуса.

Суд зазначає, що судових засідань на 5 квітня 2026 року судом не призначалось та такі не проводились. Поряд з цим, суд зауважує, що у листі суду від 22 липня 2026 року виконавцем помилково було зазначено про надсилання відповідачу копії ухвали суду від 5 квітня 2026 року замість вірного від 5 травня 2026 року, копія якої фактично і була надіслана відповідачці.

Інші доводи, викладені у заяві № 2 відповідачки про відвід судді фактично зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді (допит свідків, відмова у задоволенні клопотання відповідачки, задоволення клопотання представника позивача) та не є свідченням упередженості або необ`єктивності судді під час розгляду справи.

З огляду на мотиви заявлених відводів, суд вважає, що заяви про відвід є необґрунтованими, оскільки не містять посилання на дії вчинені суддею, що можуть свідчити про його необ`єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст. 36 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід судді передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 44, 260 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

визнати заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шаповалової К.В. у цивільній справі № 753/2671/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Віда Про» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг- необґрунтованими.

Матеріали справи № 753/2671/26 та заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 753/2671/26 передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду цих заяв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: К. В. Шаповалова