Ухвала суду № 139133991, 20.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21551/26

Провадження № 2-з/752/204/26

У Х В А Л А

20.08.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського про визнання дій роботодавця незаконними

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Центральної геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського про визнання дій роботодавця незаконними, зокрема просить суд:

-визнати дії Центральної геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського щодо зменшення заробітної плати шляхом введення нижчих посадових окладів в штатному розписі від 03.07.2026, що впроваджується письмовим повідомленням про скорочення незаконними.

Одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

-зупинення вчинення Центральною геофізичною Обсерваторією імені Бориса Срезневського дій щодо зміни посади провідного юрисконсульта посадою юрисконсульта 1 категорії шляхом зобов`язання видачі наказу про внесення змін до штатного розпису від 03.07.2026 в якому передбачити зупинення введення в дію пункту 5.2. штатного розпису від 03.07.2026, яким посаду провідного юрисконсульта замінено посадою юрисконсульта 1 категорії.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує, що за наявною в неї інформацією, в штатному розписі від 03.07.2026 посада провідного юрисконсульта з окладом 6 315,00 грн, яку позивач обіймали три попередні роки, була змінена новою посадою юрисконсульта 1 категорії з посадовим окладом 6 003,00 грн.

Водночас, як стверджує позивач, посаду юрисконсульта 1 категорії їй запропоновано не було; доказів наявності змін в організації виробництва і праці відповідача, які могли бути підставою для введення нижчих посадових окладів не має.

10.07.2026 начальник відділу кадрів Микитенко М.А. повідомила позивача, що на підприємстві відбувається скорочення, у зв`язку з чим видала позивачу письмове повідомлення про звільнення з 09.09.2026 на підставі п.1 ст.49 КЗпП України.

Враховуючи викладене, позивач вказує, що у разі якщо не буле зупинено процес введення нижчого посадового окладу шляхом заміни в штатному розписі посади провідного юрисконсульта посадою з нижчим посадовим окладом, відповідач зробить в трудовій книжці позивача запис про її звільнення.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Суд встановив, що між ОСОБА_1 та Центральною геофізичною Обсерваторією імені Бориса Срезневського виник трудовий спір з приводу змін в організації виробництва і праці, зокрема щодо встановлення розмірів посадових окладів та скорочення чисельності або штату працівників.

Водночас суд зазначає, що позивач фактично оскаржує дії відповідача, який є її роботодавцем, щодо зменшення заробітної плати шляхом введення нижчих посадових окладів в штатному розписі від 03.07.2026, що впроваджується письмовим повідомленням про скорочення.

Позивач вважає, що для належного захисту її інтересів до ухвалення рішення суду у справі необхідним є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення відповідачем дій щодо зміни посади провідного юрисконсульта посадою юрисконсульта 1 категорії шляхом зобов`язання видачі наказу про внесення змін до штатного розпису від 03.07.2026 в якому передбачити зупинення введення в дію пункту 5.2. штатного розпису від 03.07.2026, яким посаду провідного юрисконсульта замінено посадою юрисконсульта 1 категорії.

Таким чином, вбачається, що захід забезпечення позову про який просить позивач є тотожним до позовних вимог викладених у позові і задоволення заяви призведе не до гарантування забезпечення виконання майбутнього судового рішення, а до припинення, (скасування актів) дій відповідача, які позивач вважає незаконними.

Згідно частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Окрім того, суд зазначає, що позивач фактично просить суд в заяві про забезпечення позову втрутитися в організаційно-господарську діяльність Центральної геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського та зобов`язати відповідача видати наказ про внесення змін до штатного розпису, що не відповідає меті та завданню процесуального інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись статтями: 149, 150, 151, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної геофізичної Обсерваторії імені Бориса Срезневського про визнання дій роботодавця незаконними - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 20.08.2026

Суддя С.О. Чекулаєв