Рішення № 139133982, 29.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7977/24

Провадження № 2/752/428/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.

у місті Києві в приміщенні суду розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак Олени Олександрівни про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

встановив:

15.04.2024 року ГБК «Енергетик-2» звернулися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, а також зобов`язання вчинити дії та не чинити перешкод до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак О.О.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивачем зазначено, що ГБК «Енергетик-2» здійснює свою діяльність на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів № 142 від 30.05.1988 року.

Згідно рішення Виконавчого комітету Харківської районної ради в м. Києві № 48 від 23.01.1989 року зареєстровано статут ГБК «Енергетик-2» відповідно до якого, кооператив був створений з метою забезпечення членів кооперативу гаражами для постійного зберігання індивідуальних автомобілів та мототранспортних засобів в м. Києві шляхом будівництва гаражів за власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації та управління цими гаражами.

Загальними зборами членів кооперативу 25.03.1998 року прийнято рішення про затвердження статуту, відповідно до якого кооператив є добровільним об`єднанням громадян-власників транспортних засобів, що проживають в м. Києві.

У свою чергу, у відповідності до вимог чинного в Україні законодавства позивачем постійно вносилися необхідні зміни до статуту.

Відповідно до п.п. 2.2.1. п. 2.2. статуту кооперативу у редакції 2010 року предметом та цілями діяльності кооперативу є будівництво та експлуатація гаражів для зберігання транспортних засобів, які знаходяться у приватній власності, боксів, станцій технічного обслуговування, офісних приміщень та інших. Проектувати, будувати та в подальшому експлуатувати з повною або частковою пайовою участю інвесторів, сервісний комплекс технічного обслуговування автомобілів, СТО та споруд іншого призначення.

ГБК «Енергетик-2» з 10.02.2016 року є власником об`єкту нерухомого майна, а саме: гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 158,9 кв.м, який складається із 5 ремонтних боксів (надалі - гараж № НОМЕР_1 ) та знаходиться за адресою: м. Київ, ГБК «Енергетик-2» ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844908180000, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Право власності на гараж № НОМЕР_1 виникло у позивача на підставі: технічного паспорту ГК-1604 від 04.02.2016 року виданого ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 316 від 31.03.1983 року «Про будівництво зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, що належать громадянам», рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 56 від 18.02.1991 року «Про затвердження схеми розміщення в м. Києві гаражів та відкритих автостоянок для транспортних засобів індивідуальних власників на період до 1995 року».

Гараж № НОМЕР_1 побудований ГБК «Енергетик-2», введений в експлуатацію згідно акту № 4 від 30.06.1998 року та оприбуткований кооперативом як основний засіб. Вказана обставина підтверджується розпорядженням кооперативу № 7 від 22.12.2015 року.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 247/348 від 20.05.1999 року, було затверджено проект відведення земельних ділянок ГБК «Енергетик-2» для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 . Надано кооперативу частину земельної ділянки площею 1,26 га, а також земельні ділянки загальною площею 5,60 га для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_2 з них: площею 4,90 га в тимчасове користування строком на 24 роки, у тому числі площею 1,26 га за рахунок земель, вилучених в АЕК «Київенерго» та 0,70 га в межах червоних ліній в тимчасове довгострокове користування на 10 років за рахунок земель міської забудови.

Гараж №1036 знаходиться на земельній ділянці площею 6964 кв.м, кадастровий № 8000000000:90:116:0015, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів, яка у свою чергу знаходиться у довгостроковому користуванні позивача на підставі рішення Київської міської ради № 303/5115 від 02.12.2010 року та договору оренди земельної ділянки від 20.08.2011 року, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 18.08.2011 року за № 79-6-00817.

12.03.2024 року позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно стало відомо, що 23.10.2023 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак О.О. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна: гараж 1148-А (надалі - гараж 1148-А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000.

Вказану реєстраційну дію здійснено державним реєстратором на підставі листа Міністерства юстиції України № 17693/12236-33-18/19.2.1. від 04.05.2018 року, довідки № 4 від 21.02.2012 року виданої ГБК «Енергетик-2», наказу Міністерства юстиції України № 1240/5 від 20.04.2018 року, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 року у справі № 826/11648/16, постанови Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 36941272.

Реєстрація права власності гаража № НОМЕР_2 , на думку позивача, є незаконною, оскільки у ГБК «Енергетик-2» на його земельній ділянці (території) ніколи не існувало гаража під реєстраційним номером - № НОМЕР_2 .

Згідно генплану (плану-схеми) розміщення гаражних боксів, визначено, що на даній земельній ділянці, замість гараж № НОМЕР_2 знаходиться гараж № НОМЕР_1 (5 ремонтних боксів), який є власністю кооперативу. На території кооперативу не існує гаражних боксів позначених літерами. Нумерація гаражів, що знаходяться на території кооперативу іде по наростаючій від №1 до №1150, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою.

Кооперативом ніколи не приймалося будь-яких рішень чи розпоряджень про присвоєння відповідного номеру гаражам чи будь-яким іншим об`єктам нерухомості, що входять до його складу і знаходяться на його земельній ділянці та не видавалося довідок про те, що ОСОБА_1 є власницею гаража № НОМЕР_2 .

Фактично, незаконний реєстраційний номер гаража № НОМЕР_2 відповідає реєстраційному номеру гаража № НОМЕР_1 , власником якого, починаючи з 10.02.2016 року є позивач, відповідає його загальній площі та місцю розташуванню, тобто 23.10.2023 року (через шість з половиною років після того як власником цього ж самого гаража, але тільки під № 1036 став позивач) державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на той самий об`єкт нерухомого майна, а саме: гараж № НОМЕР_2 .

Однією з підстав на яку посилаються відповідачі під час здійснення державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_2 була постанова Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18 за позовом ГБК «Енергетик-2» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І., третя особа Міністерство юстиції України про визнання незаконним набуття права власності, скасування рішення про реєстрацію та запису про реєстрацію права власності є безпідставним.

Вказаною постановою Верховного Суду скасовано рішення судів попередніх інстанцій. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ГБК «Енергетик-2» відмовлено.

Однак, відмова мотивована тим, що ефективним способом захисту права власності ГБК «Енергетик-2» є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 158,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Камишанська, 4, але позивач вимоги про витребування спірного гаража не пред`являв. Також суд вказав, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій, обставини справи підтверджують, що спір у ГБК «Енергетик-2» є саме з ОСОБА_1 з приводу порушення права власності. З урахуванням того, що ГБК «Енергетик-2» заявив позов також до неналежного співвідповідача - приватного нотаріуса Разумової О.І., висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо приватного нотаріуса були помилковими. Тому, судові рішення у цій частині підлягали скасуванню та в задоволенні позовних ГБК «Енергетик-2» до приватного нотаріуса було відмовлено, оскільки позов в цій частині заявлений до неналежного відповідача.

Щодо вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності та закриття розділу у Реєстрі щодо об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційний номер присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, а за встановлених обставин спірне нерухоме майно не було новоствореним, вже перебувало у власності та, відповідно, мало реєстраційний номер, тому підстав для присвоєння іншого реєстраційного номера не було.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та стосовно якої здійснено запис у Реєстрі.

У разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв`язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об`єкта скасовується.

Просили витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ГБК «Енергетик-2» (код ЄДРПОУ 22921746) об`єкт нерухомого майна: гараж 1148-А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69861820 від 23.10.2023 року вчинене державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак О.О. щодо об`єкту нерухомого майна: гараж 1148-А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000; закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна: гараж 1148-А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000; стягнути з відповідачів судові витрати.

22.04.2024 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвали про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та про забезпечення позову.

05.07.2024 року представник відповідача державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак О.О. подала до суду відзив на позов.

07.07.2024 року подала відзив на позов відповідачка ОСОБА_1

11.07.2024 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залишення без задоволення заяви представника позивача про витребування доказів.

26.11.2024 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про витребування доказів.

12.03.2025 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття до провадження заяви про зміну предмету позову в редакції від 12.03.2025 року.

21.10.2025 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні сторони відсутні.

Представник позивача подав клопотання про завершення розгляду справи за його відсутності, зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися, правом подачі відзиву на заяву позивача про зміну предмету позову не скористалися.

Врахувавши думку представника позивача, заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ГБК «Енергетик-2» здійснює свою діяльність на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів № 142 від 30.05.1988 року. (а.с.185-190 тому №1).

Згідно рішення Виконавчого комітету Харківської районної ради в м. Києві № 48 від 23.01.1989 року зареєстровано статут ГБК «Енергетик-2» відповідно до якого, кооператив був створений з метою забезпечення членів кооперативу гаражами для постійного зберігання індивідуальних автомобілів та мототранспортних засобів в м. Києві шляхом будівництва гаражів за власні кошти кооперативу, а також подальшої експлуатації та управління цими гаражами.

Загальними зборами членів кооперативу 25.03.1998 року прийнято рішення про затвердження статуту, відповідно до якого кооператив є добровільним об`єднанням громадян-власників транспортних засобів, що проживають в м. Києві.

У свою чергу, у відповідності до вимог чинного в Україні законодавства позивачем постійно вносилися необхідні зміни до статуту. 9а.с.191-201А тому №1).

Відповідно до п.п. 2.2.1. п. 2.2. статуту кооперативу у редакції 2010 року предметом та цілями діяльності кооперативу є будівництво та експлуатація гаражів для зберігання транспортних засобів, які знаходяться у приватній власності, боксів, станцій технічного обслуговування, офісних приміщень та інших. Проектувати, будувати та в подальшому експлуатувати з повною або частковою пайовою участю інвесторів, сервісний комплекс технічного обслуговування автомобілів, СТО та споруд іншого призначення.

ГБК «Енергетик-2» з 10.02.2016 року є власником об`єкту нерухомого майна, а саме: гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 158,9 кв.м, який складається із 5 ремонтних боксів (надалі - гараж № НОМЕР_1 ) та знаходиться за адресою: м. Київ, ГБК «Енергетик-2» ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844908180000, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. (а.с.26-27 тому №1).

Право власності на гараж № НОМЕР_1 виникло у позивача на підставі: технічного паспорту ГК-1604 від 04.02.2016 року виданого ТОВ «Бюро технічної інвентаризації», рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 316 від 31.03.1983 року «Про будівництво зблокованих, одно-двоповерхових кооперативних гаражів та відкритих стоянок для транспортних засобів, що належать громадянам», рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 56 від 18.02.1991 року «Про затвердження схеми розміщення в м. Києві гаражів та відкритих автостоянок для транспортних засобів індивідуальних власників на період до 1995 року».(а.с.24-30 тому №2, а.с.133-139 тому № 1).

Гараж № 1036 побудований ГБК «Енергетик-2», введений в експлуатацію згідно акту № 4 від 30.06.1998 року та оприбуткований кооперативом як основний засіб. Вказана обставина підтверджується розпорядженням кооперативу № 7 від 22.12.2015 року. (а.с.163 тому № 1).

Відповідно до рішення Київської міської ради № 247/348 від 20.05.1999 року, було затверджено проект відведення земельних ділянок ГБК «Енергетик-2» для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 . Надано кооперативу частину земельної ділянки площею 1,26 га, а також земельні ділянки загальною площею 5,60 га для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_2 з них: площею 4,90 га в тимчасове користування строком на 24 роки, у тому числі площею 1,26 га за рахунок земель, вилучених в АЕК «Київенерго» та 0,70 га в межах червоних ліній в тимчасове довгострокове користування на 10 років за рахунок земель міської забудови. (а.с.140-141).

Гараж №1036 знаходиться на земельній ділянці площею 6964 кв.м, кадастровий № 8000000000:90:116:0015, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування індивідуальних гаражів, яка у свою чергу знаходиться у довгостроковому користуванні позивача на підставі рішення Київської міської ради № 303/5115 від 02.12.2010 року та договору оренди земельної ділянки від 20.08.2011 року, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 18.08.2011 року за № 79-6-00817. (а.с.140-151 тому №1).

12.03.2024 року позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно стало відомо, що 23.10.2023 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак О.О. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна: гараж 1148-А (надалі - гараж 1148-А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000.

Вказану реєстраційну дію здійснено державним реєстратором на підставі листа Міністерства юстиції України № 17693/12236-33-18/19.2.1. від 04.05.2018 року, довідки № 4 від 21.02.2012 року виданої ГБК «Енергетик-2», наказу Міністерства юстиції України № 1240/5 від 20.04.2018 року, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 року у справі № 826/11648/16, постанови Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 36941272.

Вказана реєстрація права власності гаража № НОМЕР_2 , на думку позивача, є незаконною, оскільки у ГБК «Енергетик-2» на його земельній ділянці (території) ніколи не існувало гаража під реєстраційним номером - № НОМЕР_2 .

Згідно генплану (плану-схеми) розміщення гаражних боксів, визначено, що на даній земельній ділянці, замість гараж № НОМЕР_2 знаходиться гараж № НОМЕР_1 (5 ремонтних боксів), який є власністю кооперативу. На території кооперативу не існує гаражних боксів позначених літерами. Нумерація гаражів, що знаходяться на території кооперативу іде по наростаючій від №1 до №1150, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою. (а.с. 78 тому №1)

Кооперативом ніколи не приймалося будь-яких рішень чи розпоряджень про присвоєння відповідного номеру гаражам чи будь-яким іншим об`єктам нерухомості, що входять до його складу і знаходяться на його земельній ділянці та не видавалося довідок про те, що ОСОБА_1 є власницею гаража № НОМЕР_2 .

Фактично, незаконний реєстраційний номер гаража № НОМЕР_2 відповідає реєстраційному номеру гаража № НОМЕР_1 , власником якого, починаючи із 10.02.2016 року є позивач, відповідає його загальній площі та місцю розташуванню, тобто 23.10.2023 року (через шість з половиною років після того як власником цього ж самого гаража, але тільки під № 1036 став позивач) державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на той самий об`єкт нерухомого майна, а саме: гараж № НОМЕР_2 .

Однією з підстав на яку посилаються відповідачі під час здійснення державної реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_2 була постанова Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18 за позовом ГБК «Енергетик-2» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О.І., третя особа Міністерство юстиції України про визнання незаконним набуття права власності, скасування рішення про реєстрацію та запису про реєстрацію права власності є безпідставним.

Вказаною постановою Верховного Суду скасовано рішення судів попередніх інстанцій. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ГБК «Енергетик-2» відмовлено.(а.с.44 - 59 тому №1)

Як видно зі змісту зазначеної вище постанови, відмова мотивована тим, що ефективним способом захисту права власності ГБК «Енергетик-2» є віндикаційний позов до особи, за якою зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 158,9 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Камишанська, 4, але позивач вимоги про витребування спірного гаража не пред`являв. Також суд вказав, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій, обставини справи підтверджують, що спір у ГБК «Енергетик-2» є саме з ОСОБА_1 з приводу порушення права власності. З урахуванням того, що ГБК «Енергетик-2» заявив позов також до неналежного співвідповідача - приватного нотаріуса Разумової О.І., висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо приватного нотаріуса є помилковими. Тому, судові рішення у цій частині підлягають скасуванню та в задоволенні позовних ГБК «Енергетик-2» до приватного нотаріуса слід відмовити, оскільки позов в цій частині заявлений до неналежного відповідача.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України (постанови Верховного суду України від 17.12.2014 року у справі № 6-140цс14 та Верховного Суду від 03.05.2022 року у справі № 199/1136/20) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16 зроблено висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 367/2022/15- ц.

Отже, вимога за віндикаційним позовом пред`являється останньому набувачеві спірного майна, за яким зареєстроване право власності на нього і який вважається його володільцем, якщо інше не буде встановлено за результатами судового розгляду. Відповідно належним відповідачем за позовом про витребування нерухомого майна є особа, за якою зареєстроване право власності на таке майно, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

Відповідно до правил частини 1 статті 317 та частини статті 319 ЦК України, власнику належить, зокрема, право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Правилами статті 330 ЦК України закріплено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати власне майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Наведеною нормою права передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких умов є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Тож можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Відповідно, судом встановлено, що спірний гараж вибув з володіння його власника ГБК «Енергетик-2» поза його волею. Позивачем надано докази, що підтверджують його право власності на зазначений гараж. За відповідачкою ОСОБА_1 гараж було зареєстровано незаконно, тим самим порушено право позивача на мирне володіння своїм майном. Заявлений спосіб захисту порушеного права - витребування майна з чужого незаконного володіння відповідає вимогам закону та інтересам позивача, є ефективним способом захисту права власності останнього, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню судом.

Щодо вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності та закриття розділу у Реєстрі щодо об`єкта нерухомого майна.

Частинами 1,2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, чинній на час вчинення реєстраційної дії, було передбачено, що реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Тобто, реєстраційний номер присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, а за встановлених обставин спірне нерухоме майно не було новоствореним, вже перебувало у власності та, відповідно, мало реєстраційний номер, тому підстав для присвоєння іншого реєстраційного номера не було.

Відповідно до частини 1 статті 317 та частини 1 статті 319 ЦК України, власнику належить, зокрема, право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 520/13067/17, від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц, постановах Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 569/15704/18, від 07.07.2021 року у справі № 369/5589/19, від 21.07.2021 року у справі № 686/19656/19 зроблено висновки, за змістом яких спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та стосовно якої здійснено запис у Реєстрі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19, від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц зроблено висновок про те, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Водночас особливістю цього спору у справі, що переглядається, є те, що спірному нежитловому приміщенню присвоєно два реєстраційні номери 112418212101 та 980161412101 та, відповідно, 22.07.2013 року та 23.07.2016 року відкрито два розділи в Реєстрі.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що уразі наявності в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки закривається розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкритий пізніше.

Згідно з частиною 6 статті 14 зазначеного вище Закону, у разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв`язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об`єкта скасовується. Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в розділі Державного реєстру прав, що закривається як помилковий, одночасно із закриттям такого розділу переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого раніше на об`єкт нерухомого майна. У разі якщо у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна в результаті допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.

У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав (частина сьома статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього ж Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, правомірними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

З метою забезпечення ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 686/19656/19, від 03.08.2021 року у справі № 295/6177/19-ц, від 10.11.2021 року у справі № 543/253/16-ц.

Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також підлягають задоволенню судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ГБК «Енергетик-2» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак О.О. про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягають задоволенню судом.

За правилами статті 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак Олени Олександрівни про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» об`єкт нерухомого майна: гараж НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69861820 від 23.10.2023 року вчинене державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак Оленою Олександрівною щодо об`єкту нерухомого майна: гараж 1148-А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000.

Закрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна: гараж 1148-А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2817480780000.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Енергетик-2» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 598 (десять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач - гаражно-будівельний кооператив «Енергетик - 2», код ЄДРПОУ 22921746, адреса 01013, місто Київ, вулиця Камишанська, 4;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рисак Олена Олександрівна, адреса 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 40452947.

Суддя Плахотнюк К.Г.