Рішення № 139133382, 20.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2397/26

Провадження № 2/456/1686/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

представника відповідача Байси І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрийської міської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 51,8 кв.м, житловою площею 31,3 кв.м, а також на господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння належало до суспільної групи господарств «колгоспний двір». Головою двору була бабця ОСОБА_2 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки чоловік позивача був членом двору на момент припинення чинності положень про колгоспний двір, він набув право власності на частку в цьому майні. Зазначає, що на момент смерті чоловіка проживала разом з ним, що підтверджується довідкою Нежухівського старостинського округу № 67 від 13.02.2026, відтак вважається такою, що прийняла спадщину. Звернувшись до Стрийської державної нотаріальної контори, позивач отримала роз?яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність належної реєстрації права власності за спадкодавцем. Відтак, у зв?язку з відсутністю державної реєстрації права власності за спадкодавцем, оформлення спадщини у нотаріальному порядку є неможливим, відтак позивач змушена звернутися до суду за захистом свого права.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28.04.2026 головуючим у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Стрийської міської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 26.05.2026. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

12.05.2026,16.06.2026 позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить такі задовольнити.

20.05.2026 на запит суду представник Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. скерувала копію спадкової справи № 106/2026, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.05.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2026.

Ухвалою суду від 09.07.2026 відкладено на 04.08.2026 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Розгляд справи по суті відбувся 04.08.2026 за участі представника відповідача ОСОБА_4 , яка не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

За наслідком судового засідання 04.08.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив час його проголошення 12.08.2026 о 10:00 год.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, датою ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, є дата складення повного судового рішення 20.08.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 25.08.2022, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 22.

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області, свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , виданого повторно 25.08.2022, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця ОСОБА_2 , відтак остання відноситься до спадкоємців першої черги спадкування за законом. Інших живих спадкоємців немає.

Після смерті ОСОБА_2 . Стрийська державна нотаріальна контора на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини відкрила спадщину на належне ОСОБА_2 майно, завівши спадкову справу № 106/2026 від 27.02.2026.

До спадкового майна після відкриття спадщини увійшов житловий будинок із належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно.

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 26.09.1988 встановлено, що виконком Стрийської районної Ради народних депутатів посвідчує, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 .

Згідно з довідки КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 25.03.2026 № 782 вбачається, що відповідно до даних технічного архіву станом на 31.12.2012 право власності на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) зареєстровано за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 26.09.1988 виконкомом Стрийської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Стрийської районної Ради народних депутатів № 224 від 15.09.1988 та зареєстровано в реєстровій книзі № 1 за реєстровим № 201.

Відповідно до довідки старости Нежухівського старостинського округу № 59 від 10.02.2026 судом встановлено, що житловий будинок померлої ОСОБА_3 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з рішенням № 264 від 23.11.2005 ХХІV сесії ІV скликання Нежухівської сільської ради «Про затвердження документації ДК МБТІ про присвоєння адресів та зміну назв вулиць».

Судом встановлено, що в матеріалах спадкової справи № 106/2026 від 27.02.2026 наявний витяг з погосподарської книги, виданий старостою Нежухівського старостинського округу ОСОБА_5 за № 66 від 13.02.2026, відповідно до якого згідно з записом в погосподарській книзі № 3, що зберігається в Нежухівському старостинському окрузі Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області за 1991-1995 роки станом на 15.04.1991 житловий будинок по АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . В господарстві зареєстровані наступні члени сім`ї: ОСОБА_2 онук, 1964 р.н., ОСОБА_1 дружина онука, 1966 р.н.

Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 18.12.1989, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день її смерті разом з нею проживав і був зареєстрований її внук ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою старости Нежухівського старостинського округу Яхваном М. за № 130 від 30.03.2026, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 18.07.1964, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 19.02.2014. Таким чином, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті бабці, однак не оформив її належним чином.

Довідкою Нежухівського старостинського округу № 67 від 13.02.2026 підверджується факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно до дня смерті був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 , разом з ним на день смерті в будинку проживала дружина ОСОБА_1 без реєстрації.

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленим 16.02.2026 на замовлення позивача, будинковолодіння складається з житлового будинку садибного типу «А-1» (до якого входить основна частина А1-1, сходи а2, підвал а3) загальною площею 51,8 м.кв., навісу Б-1, сараю В-1, сараю Г-1, огорожі № 1, колонки № 2, воріт з хвірткою №3.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок після смерті ОСОБА_2 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. А відтак при ухваленні рішення по даній справі слід керуватися положенням ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.п. 3.1, 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Як вбачається з п. 6 постанови Пленум Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається, виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

При вирішенні питання щодо спадкування майна колишнього колгоспного двору суд виходить з того, що Закон Української РСР «Про власність» не містив положень, які виключали майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, зі складу спадщини.

У пункті 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» вказано, що правила, які містяться в Законі Української РСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність в СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР «Про власність в СРСР», тобто з 1 липня 1990 року.

Таким чином, з 1 липня 1990 року при спадкуванні частки майна колишнього колгоспного двору застосовуються загальні правила щодо спадкування.

Як вбачається зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за законом не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі такого, позивач є спадкоємцем першої черги за законом майна її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач проти задоволення позову не заперечив, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності в порядку ст. 13 ЦПК України суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а тому судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем на його вимогу.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Стрийська міська територіальна громада, код ЄДРПОУ 26256903, юридична адреса: Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 71.

Суддя Юлія ВАЛОВІН