Рішення № 139132560, 20.08.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/363/26

номер провадження 2/558/274/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

20 серпня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судових засідань Ковальській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №73384434 від 29 січня 2025 року в розмірі 5000,00 гривень.

В позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») вказує про те, що 29 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит №73384434. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору № 73384434 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 надано позику в розмірі 5000,00 гривень на строк 30 днів, зі сплатою відсотків 0,500% за день користування кредитом, в порядку та строки визначені договором. Комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 750,00 гривень). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Отримавши кредитні кошти, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором надання коштів у кредит №73384434 від 29 січня 2025 року.

Перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (п.2.1.3).

Відповідно до реєстру прав вимог №4 від 22 квітня 2026 року до договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №73384434 від 29 січня 2025 рокe на загальну суму 5000,00 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу дня погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ні на рахунки первісного кредитора.

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 5000,00 гривень та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 49, 59).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоч про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача.

Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи у заочному розгляді, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

У позовній заяві позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просило, на підтвердження своїх позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , витребувати в АТ «УніверсалБанк» документи, що містять банківську таємницю, а саме: інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 , а також виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УніверсалБанк» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 29 січня 2025 року до 1 лютого 2025 року.

Таке клопотання позивача було задоволено судом.

В ході розгляду справи сторони (їх представники) інших заяв та/чи клопотань по суті справи до суду не подавали.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що 29 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73384434, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 16-23, 24). Також сторонами підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

П. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.2.2 договору надання коштів у кредит №73384434 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 5000,00 гривень на строк 30 днів, зі сплатою відсотків 0,500% за день користування кредитом, в порядку та строки визначені договором. Комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 750,00 гривень). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4% пені.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підписавши 29 січня 2025 року договір надання коштів у кредит, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути позикодавцю грошові кошти в сумі 5000,00 гривень та сплатити проценти за користування кредитом.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання виконало, надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в межах обумовленої суми, в розмірі 5000,00 гривень (а.с. 25), шляхом зарахування 29 січня 2025 року кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, відкритий в АТ «УніверсалБанк», що підтверджується листом та випискою АТ «УніверсалБанк», по рахунку № НОМЕР_1 за період з 29 січня 2025 року до 1 лютого 2025 року (а.с. 63-64, 65-66).

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку.

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по поверненню основної суми кредиту у встановлений договором строк не виконав.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом, в ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором надання коштів у кредит №73384434 від 29 січня 2025 року, що становить 5000,00 гривень за основною сумою боргу (а.с. 12-15).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором надання коштів у кредит №73384434 від 29 січня 2025 року (а.с. 25зв.-29, 31) .

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр, за плату у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимог №4 від 22 квітня 2026 року до договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 5000,00 гривень (а.с. 29 зв.- 30).

Як вбачається з наявних у справі письмових доказів відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту в сумі 5000,00 гривень (а.с. 6).

ОСОБА_1 доказів, які спростовували б розмір заборгованості, обрахований позивачем, до суду не надав, а тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний, оскільки підтверджений документально.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку фінансовій установі не повернуті. Тож відповідач не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором надання коштів у кредит №73384434 від 29 січня 2025 року в розмірі 5000,00 гривень.

Позивачем понесені судові витрати, що складають 2662,40 гривень судового збору, сплаченого на час подання до суду позовної заяви (а.с. 1), та 4500,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.

Понесення позивачем витрат на надання професійної правничої допомоги підтверджується: копією договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року; витягом з акту №10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжною інструкцією № 579946029.1 від 25 березня 2026 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2662,40 гривень (а.с. 1) та 4500,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги, оскільки понесення таких витрат позивачем підтверджено документально.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 11, 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 512, 516, 526, 625, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 247, 258, 259, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором надання коштів у кредит №73384434 від 29 січня 2025 року в розмірі 5000,00 (П`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 2662,40 гривень сплаченого судового збору та 4500,00 гривень витрат на надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 20 серпня 2026 року.