Рішення № 139132057, 20.08.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа №550/478/26

Провадження №2/533/536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

20 серпня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В

22 квітня 2026 року позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 19 вересня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24855-09/2023, який підписано електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у розмірі 3000,00 грн.

ТОВ «Аванс Кредит» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 30000,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту 27000,00 грн заборгованість за відсотками.

29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №29032024, згідно з яким останній набув право вимоги до боржників, зокрема, й до ОСОБА_1 за кредитним договором №24855-09/2023 від 19.09.2023.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 30000,00 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 27.05.2026 справа передана на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.

Згідно ухвали суду від 16.06.2026 справа прийнята до провадження та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Окрім цього задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.4 на звороті, 65).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, але направила заяву про розгляд справи без її участі. Позов позивача визнає частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту. В іншій частині позову щодо стягнення відсотків та витрат на правову допомогу позивачу відмовити, оскільки позивач не обґрунтував правові підстави для задоволення позову.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09.09.2023 ОСОБА_2 було підписано електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора W2975 Заявку-анкету Клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит», яка містить особисті дані відповідача, а також Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с.31-32, 33-34).

19 вересня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №24855-09/2023, який підписаний клієнтом за допомогою одноразового ідентифікатора W2975 (а.с.15-20).

За умовами Договору ТОВ «Аванс Кредит» надає Реві кредит у розмірі 3000,00 грн (п.1.1 Договору) строком на 360 днів, дата погашення кредиту 12.09.2024 (п.1.2 Договору). Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.1.4.1 Договору). Якщо клієнт 13.10.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 64,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів (п.1.4.2. Договору).

Клієнт зобов`язується сплачувати проценти кожні 25 днів (п.1.5. Договору).

Згідно з п.1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на поточний рахунок споживача включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-50хх-хххх-8627.

Згідно з Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №24855-09/2023, який було підписано відповідачем електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора W8468, було встановлено позикодавцем Графік платежів (а.с.19 на звороті-20).

Окрім цього відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, де обумовленні всі істотні умови кредитного договору (а.с.13-14).

Далі судом встановлено, що ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 3000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ УПР, де зазначено, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «УПР» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/01-1 від 12.01.2022, відповідно до договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 19.09.2023 14:40:04 на суму 3000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iРay.ua 286471824, призначення платежу: Зачисление 3000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.21).

Відповідно до інформації наданої АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 19.09.2023 року було зараховано суму в розмірі 3000,00 грн (а.с.60-61).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №24855-09/2023 від 19.09.2023, нараховано заборгованість у загальному розмірі 17475,00 грн (за період з 19.09.2023 по 29.03.2024 дата відступлення права вимоги), з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14475,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.20 на звороті-23).

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №29032024 відповідно до якого кредитор передав новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняв належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказані в реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками (а.с.24 на звороті-30).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було сплачено ТОВ «Аванс Кредит» кошти, що підтверджується копією платіжної інструкції №775 від 01 квітня 2024 року (а.с.30 на звороті).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №15022024 від 15.02.2024 позивач набув право вимоги до ОСОБА_2 по кредитному договору договором №24855-09/2023 від 19.09.2023 в загальному розмірі 17475,00 грн (а.с.12).

Відповідно до розрахунку заборгованості позивача, як нового кредитора, за кредитним договором №24855-09/2023 від 19.09.2023, нараховано заборгованість у загальному розмірі 30000,00 грн (за період з 30.03.2024 по 12.09.2024 дата закінчення кредитного договору), з яких: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27000,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.31-33).

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України « Про електронну комерцію » зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч.ч.1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.512 ЦК України кредитор зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором №24855-09/2023 від 19.09.2023, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподіл судових витрат.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; копія акта №1348 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10 квітня 2026 року, згідно якого підтверджується, що АО «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуги на суму 8000,00 грн; копію детального опису наданих послуг до Акта №1348 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, з якого вбачається що на надані послуги витрачено 6 годин 30 хвилин; ордер н надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с.36-37).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268, 353-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Cмаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-й поверх, місто Львів, 79029) заборгованість за кредитним договором №24855-09/2023 від 19.09.2023 у загальному розмірі 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок), з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 27000,00 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Оксенюк