Рішення № 13913117, 14.02.2011, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа 2-65/11

Справа № 2-65/11

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2011 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.,

при секретарі Олійник І.Г. ,

з участю представника позивача Долгої К.В.,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених в судовому засіданні представником позивача позовних вимог просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»14015,04 грн. боргу .

Відповідач ОСОБА_3 викликався до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з'явився.

Представник позивача ОСОБА_1 пояснила суду, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та відповідачкою ОСОБА_2 31.03.2008 року був укладений кредитний договір, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 60000 гривень готівкою з кінцевим терміном повернення 31.03.2011 року. В порушення умов договору відповідачка не виконала взяті на себе зобовязання, а саме прострочила заборгованість по кредиту в сумі 6572,25 гривень, а також прострочила заборгованість по відсотках в сумі 152,75 гривень, оскільки 28.01.2011 року, тобто після пред'явлення позову відповідачка частково погасила заборгованість. Відповідно до умов договору відповідачка повинна сплатити також 250 гривень судового штрафу (фіксована сума) та 655, 48 гривень судовий штрафу (процентну складову), оскільки з серпня 2010 року вона постійно мала прострочки по сплаті заборгованості. Банк звертався до відповідачки з вимогою про погашення заборгованості по кредиту та відсотків, проте відповідачка не відреагувала на повідомлення банку. За виконання зобов'язання відповідачкою ОСОБА_2 перед банком поручився відповідач ОСОБА_3 і взяв на себе обов'язок нести солідарну відповідальність у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань, про що був укладений договір поруки. Поручитель також не бажає сплачувати заборгованість Позичальника.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково та пояснила, що 28.01.2011 року вона сплатила 4900 гривень заборгованості по даному кредитному договору. Вона мала деколи прострочення по сплаті кредиту, але вважає, що не повинна сплачувати штраф за прострочку сплати.

Судом досліджено такі інші докази: розрахунок заборгованості за договором № 218559 від 31 березня 2008 року, копія кредитного договору № 218559-GRED від 31 березня 2008 року, додаток № 1 від 31 березня 2008 року, заява ОСОБА_2, копія договору поруки № 28406 від 31 березня 2008 року, копія паспорта громадянина України ОСОБА_3 серії КР № НОМЕР_3, копія паспорта громадянки України ОСОБА_2, копія повідомлення поручителю, довіреність № 3328-О від 17.08.2010 року, копія паспорта громадянки України ОСОБА_4 серії КР НОМЕР_2, копія паспорта громадянина України ОСОБА_5 серії КР НОМЕР_1 довідка Кельменецької селищної ради від

Судом встановлено, що між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та відповідачкою ОСОБА_2 31.01.2008 року був укладений кредитний договір №218559-GRED . Згідно даного договору та на підставі заяви на видачу готівки відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 60000 готівкою зі сплатою відсотків у розмірі 21 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.03.2011 року. Отже, між позивачем та відповідачкою відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно п.1.4 зазначеного вище договору кінцевий термін повернення кредиту та процентів був визначений 24.03.2011 року і згідно п.1.1 та 2.2.3 та 4.1 даного договору відповідач зобовязався щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Проте, станом на 23 листопада 2010 року відповідачка ОСОБА_2 не виконала свої зобовязання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором термін в сумі 2277 грн. Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Таким чином позивач станом на 23.11.2010 року мав право вимагати у відповідачки дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України в сумі в сумі 12847,94 гривень, а також 261,62 гривень заборгованість по відсотках.

28.01.2011 року, тобто після подачі позивачем до суду позову, відповідачка частково погасила кредит в сумі 4900 гривень, тому станом на день розгляду даної справи заборгованість відповідачки за кредитом становить6572,25 грн. та заборгованість по процентах становить152,75 грн.

Дана обставина визнається сторонами, зокрема представником позивача, тому відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Банк звертався до відповідачки з вимогою про погашення заборгованості по кредиту та відсотків, проте відповідачка не відреагувала на повідомлення банку. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідачка в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обовязковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобовязань за цим договором, порушила свої зобовязання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Статтею 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За виконання зобов'язання відповідачкою ОСОБА_2 перед банком поручилася відповідач ОСОБА_3 і взяв на себе обов'язок нести солідарну відповідальність у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань, про що був укладений договір поруки № 218559 від 31.03.2008 року. Пунктом 2 даного договору встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором по зобовязаннях боржника в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручителю направлялися повідомлення про невиконання позичальником своїх зобов'язань з вимогою погасити борг, однак в добровільному порядку поручитель також не сплатив заборгованість позичальника.

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.6.6 договору відповідачка зобов'язана сплатити позивачу штраф у сумі 250 гривень + 5% від суми позову при порушенні нею строків платежів за будь яким із грошових обов'язків, передбачених договором більш ніж на сто двадцять днів.

Графіком погашення кредиту передбачено, що погашення кредиту мало відбуватися до 5,6 чи 7 числа кожного місяця. Станом на 05.11.2010 року відповідачка прострочила черговий платіж і станом на 23.11.2010 року також мала прострочені платежі з 3 серпня 2010 року. Таким чином з 3 серпня 2010 року по даний час позивачка прострочила чергові платежі, тому зобов'язана сплатити позивачу 250 гривень штрафу у вигляді фіксованої суми та 655,48 гривень судового штраф у вигляді 5 % від суми позову, так як на момент подачі позову загальна сума заборгованості складала 14015,04 гривень.

У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідачка ОСОБА_2 своєчасно виконала своє грошове зобов'язання за вказаним вище договором і не порушувала умови договору, а відповідачка не надала відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України вона повернула позивачу заборгованість за кредитним договором.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково і з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача 6572,25 гривень боргу за кредитом, 152,75 грн. заборгованості по відстоках, та 905,48 грн штрафу, а всього 7630,48 грн..

Суд вважає що з відповідачів в рівних частках необхідно стягнути на користь позивача судові витрати відповідно до заявленого позову, так як часткове погашення кредиту відповідачка здійснила лише після звернення позивача до суду.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 525,526, 553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст.3,8,10, 11,15, 60, 79, 88, 212- 216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 код ЄДРПОУ14360570 рахунок № 29092829003111 7630 ( сім тисяч шістсот тридцять ) гривень 48 (сорок вісім) копійок боргу .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 код ЄДРПОУ14360570 рахунок № 64993919400001 по 70 (сімдесят) гривень 8 ( вісім ) копійок судового збору та по 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Копія. З оригіналом згідно.