Рішення № 139130909, 20.08.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/71/25 Провадження № 2/358/62/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київськї області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.,

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,

за участі представника відповідача - адвоката Шапошника Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2025 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 30.08.2022 здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. 21.02.2024 відповідач виявив бажання отримати послугу «Оплата частинами», ознайомився з актуальними умовами кредитування та підписав паспорт споживчого кредиту за допомогою ОТР пароля. ОСОБА_1 свої зобов`язання по кредитному договору не виконує, у зв`язку із чим станом на 17.12.2024 утворилась заборгованість в розмірі 35 578,66 грн.

Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованість станом на 17.12.2024 р. в розмірі 35 578,66 грн., яка складається з наступного: 35 554,66 грн. - заборгованість за кредитом, 24,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою від 23.01.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін та відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою від 10.04.2025 по справі здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою від 08.04.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Свої пояснення обґрунтував тим, що тим в провадження СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024111230000479 від 04.03.2024 за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. За фабулою кримінального правопорушення невстановлена особа 21.02.2024 шляхом вільного доступу викрала належний відповідачу мобільний телефон та оформила на банківську картку відповідача кредити. В підтвердження вказаних доводів стороною відповідача наданий відповідний Витяг з ЄРДР.

10.08.2026 в судове засідання представник позивача не з`явилась. Проте, в судовому засіданні 08.04.2026 представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог. Також підтримала, наданні нею 15.09.2025 письмові пояснення. В яких зокрема зазначила наступне.

Під час проведення службової перевірки службою безпеки АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що під час телефонної бесіди 28.02.2024 клієнт ОСОБА_1 повідомив, що 21.02.2024 напередодні шахрайства у нього викрали платіжну картку НОМЕР_1 та смартфон із фінансовим номером телефону НОМЕР_2 . Найімовірніше крадіжку вчинили невідомі особи, з якими він ( ОСОБА_1 ) цього дня приблизно о 12 год. на автостанції «Видубичі» за адресою: вул. Набережна-Печерська, 10А м. Київ вживав алкогольні напої. Про це він також зазначив у своїй заяві, зареєстрованої 01.03.2024 та телефонній бесіді з працівником служби безпеки Банку.

Перевіркою руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 встановлено, що фінансові операції (зняття коштів та безготівкові операції під час оформлення кредитів за програмою розстрочки), які він оспорює, відбулися в період часу з 15:59 21.02.2024 по 19:14 25.02.2024.

Операція в банкоматах проведенні з використанням платіжної картки клієнта та коректним введенням ПІНу.

21.02.2024 зафіксовані зміни ПІНу до картки о 14:01 год. та 21:59 год. через обліковий запис Приват24 клієнта. Авторизація клієнта відбувалась з типового пристрою 22126RN91Y|REDMI з ідентифікатором DD4F0133524036D3. Також, встановлені успішні авторизації під обліковим записом ОСОБА_1 , які відбувались 21.02.2024 з 14:01 год. по 17:46 год. з його типового пристрою 22126RN91Y|REDMI з ідентифікатором DD4F0133524036D3.

Перевіркою архіву записів телефонних розмов на сервісі Voice Record System встановлено, що у період проведення зазначених фінансових операції звернень клієнта ОСОБА_1 до банку з інформацією про викрадення картки, а також смартфону не зафіксовано.

Відповідно до існуючих Умов і правил надання банківських послуг: 1.1.10.10.4. Клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені в межах лімітів, збільшених за розпорядженням Клієнта (за зверненням до Служби підтримки Банку); 1.1.10.10.6. У разі втрати Платіжної картки Клієнт (Держатель Платіжної картки) зобов`язаний негайно повідомити про це Банк. В іншому разі Банк не несе відповідальності за здійснення операцій, ініційованих за допомогою цієї Платіжної картки, до отримання такого повідомлення . До моменту повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку про втрату Платіжної картки ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт (Держатель картки), а з часу повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом Держателя несе Банк. 1.1.10.10.9. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуютьсяправильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.

Також, представник позивача зазначає, що Чинні норми Положення НБУ №164 визначають підставою перекладання тягаря доказування на Банк - тільки у випадку проведення транзакцій без автентифікації платіжного інструменту і його держателя. Проте, під час проведення операцій в Приват24 , Банком було здійснено автентифікацію клієнта в додатку Приват24, а саме вхід до застосунку було здійснено за логіном та паролем ОСОБА_1 з його авторизованого типового пристрою.

Окрім того, відповідачем не дотримано п.5 ч.20 ст. 38, ч.4 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги», а саме: обов`язку негайного звернення до банку. Як вбачається із телефонної розмови із співробітником служби безпеки банку, відповідач володів інформацією про шахрайство ще 21.02.2024, проте звернувся до банку лише 28.02.2024, тобто через 6 днів після втрати контролю над своїм платіжним інструментом.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини справи.

Як вбачається з Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 30.08.2022 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у анкеті - заяві.

Відповідно копії витягу "Умов та Правил надання банківських послуг", та витягу "Тарифів Банку" власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п.2.1.1.5.7. Договору.

21.02.2024 за допомогою ОТР пароля підписав паспорт споживчого кредиту та графік платежів за споживчим кредитом (обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит) оплата частинами).

З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картки оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що 21.02.2024 були здійснені наступні операції: старт карткового рахунку 21.02.2024, зміна кредитного ліміту з приміткою встановлення кредитного ліміту 39 999,00 грн. та зміна кредитного ліміту з приміткою зменшення кредитного ліміту 39 999,00 грн.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав кредит відповідачу. Однак, останній, в порушення умов кредитного договору, свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору заборгованість відповідача станом на 17.12.2024 р. становить 35 578,66 грн., яка складається з наступного: 35 554,66 грн. - заборгованість за кредитом, 24,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до частини першої, другої статі 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документів, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Щодо звернення відповідача до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо того, що 21.02.2024 невідома особа викрала належний відповідачу мобільний телефон та оформила на банківську картку відповідача кредити, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до копії витягу з ЄРДР 04.03.2024 за заявою ОСОБА_1 про те, що 21.02.2024 невідома особа викрала належний відповідачу мобільний телефон та оформила на банківську картку відповідача кредити, було зареєстровано кримінальне провадження 12024111230000479 за ч.4 ст. 185 КК України.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті privatbank.ua у мережі Інтернет.

Пунктом 146 VІІ Розділу "Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції."

Відповідно до аб.1 ч.3 розділу Загальні положення Положення №164 автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача.

Відповідно до статті 68 "Автентифікація" Закону України "Про платіжні послуги" визначено: електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

З матеріалів справи вбачається, що службою безпеки банку було проведено службову перевірку під час якої встановлено, що проведення операцій в Приват 24 зі здійснення спірних транзакцій, Банком було здійснено автентифікацію клієнта в додатку Приват 24, а саме вхід до платіжного застосунку Приват 24 було здійснено за логіном і паролем Позивача з його авторизованого типового пристрою.

Відповідно до Умов і правил в ред. від 01.08.2022 року (розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms) а саме п. 2.1.4.11.1. У випадку втрати Картки/ПІНу/ постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сімкартки із Фінансовим номером телефону Клієнта або виникнення у Клієнта підозри, що Картка/ПІН/ постійний пароль/одноразові паролі/Фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/Фінансового номера телефону Клієнт негайно зобов`язаний виконати одну з таких дій:

- звернутися до відділення Банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIP-клієнтів), +38 073 716 11 31 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт;

- якщо Картка підключена до послуги "Інформування про транзакції", виконати дії,необхідні для блокування Картки відповідно до інструкцій з використання послуги;

- якщо Картка підключена до Системи "Приват24" виконати дії, необхідні дляблокування Картки відповідно до інструкцій з використання Системи "Приват24".

Частиною 20 статті 38 Закону України "Про платіжні послуги" зазначено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний, зокрема, негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Згідно з ч.4 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги", платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.

Визначення терміну "негайно" наведено у розділі 1 п. 5 (22) Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, завт. Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 за №107, де негайно - це найкоротший термін протягом робочого дня, в який мають здійснюватися (відбуватися) відповідні дії з моменту настання підстав для їх здійснення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 знав про втрату банківської картки та смартфону 21.02.2024, проте звернувся до банку лише 28.02.2024.

Відповідно до ч.4 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги", до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Таким чином, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про виявлення несанкціонованої платіжної операції за допомогою платіжної картки, або при підозрі доступу третіх осіб рахунку та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення визначення часу звернення клієнта до Банку з відповідною заявою, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за них несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 №585/1320/16-ц, від 10.07.2019 N522/22780/15-ц, в ухвалі від 17.08.2023№ 686/17744/21.

У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) та інших сформульовано правовий висновок, що, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Суд виходять із свого внутрішнього переконання та зазначає, що сам по собі факт звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно нього не свідчить про недійсність укладеного договору. Також, на думку суду, саме поведінка відповідача, яка проявлялась у недбалості та бездіяльності сприяла втраті ним платіжної картки та смартфону.

Окрім того, суд погоджується з думкою представника позивача щодо невчасного повідомлення банку про втрату платіжних засобів.

За таких обставин, підстав уважати, що у відповідача не виник обов`язок з виконання умов кредитного договору, у суду відсутні.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача розмірі 2 422, 40 гривень судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.02.2024 р. в сумі 35 578 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) грн 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець