Ухвала суду № 139129099, 20.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 154/1994/26

Провадження № 6/156/24/26

У Х В А Л А

про розстрочку виконання судового рішення

20 серпня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Іваничі

клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Колодійчук Наталії Володимирівни про розстрочення виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05.08.2026 у цивільній справі № 154/1994/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»

до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Колодійчук Наталія Володимирівна

про стягнення заборгованості,

учасники справи не з`явилися,

в с т а н о в и в :

Представник заявника звернулася до суду з клопотанням про розстрочку виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05.08.2026 у цивільній справі № 154/1994/26 шляхом погашення заборгованості у розмірі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 20 копійок. протягом 10 (десяти) наступних місяців, починаючи з серпня 2026 року (перший платіж) у розмірі 1 364, 52 гривень та наступні 9 (дев`ять) платежів у розмірі 1 364, 52 гривень до травня 2027 року включно, зокрема до повного погашення заборгованості. Також суму коштів в якості сплати судового збору у розмірі 2 398, 82 гривень Відповідач зобов`язується сплатити у вересні 2026 року (після набрання Рішенням законної сили). Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000, 00 (п`ять тисяч) гривень Відповідач зобов`язується оплатити двома платежами у розмірі 2 000, 00 протягом серпня-вересня 2026 року.

Відповідачка звертається з даною заявою до суду у зв`язку із тим, що не має можливості сплатити суму заборгованості однією сумою, оскільки його офіційний дохід не дає можливості цього зробити. Крім того існують також інші обставини, які не дають можливості відповідачу оплатити всю суму заборгованості для виконання вищевказаного рішення суду. Відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «Зелений Гай» та отримує середньомісячний дохід за останні шість місяців у розмірі 22 304,39 грн (без вираховування податків). Відповідач не має інших офіційних доходів, які б дали можливість останньому здійснити оплату заборгованості одним платежем.

Крім того ОСОБА_1 фінансово утримує своїх батьків, оскільки у останніх відповідною комісією МСЕК було визначено певний ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: у матері відповідача ОСОБА_2 - 65% втрати працездатності та у батька ОСОБА_3 - 65% втрати працездатності.

Також у Відповідача на виконанні є інші судові рішення щодо сплати заборгованості по кредитним договором, зокрема Відповідач щомісячно сплачує заборгованості виконуючи Рішення Іваничівського районного суду Волинської області у справах №156/1246/25, №156/1260/25, №156/819/26, №156/1588/26.

Відповідач має можливість сплачуючи присуджену до стягнення суму частинами, протягом певного періоду. Так відповідач зможе сплатити суму заборгованості у розмірі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 20 коп. протягом 10 (десяти) наступних місяців, починаючи з серпня 2026 року (перший платіж) у розмірі 1 364,52 гривень та наступні 9 (дев`ять) платежів у розмірі 1 364, 52 гривень до травня 2027 року включно, зокрема до повного погашення заборгованості. Суму коштів в якості сплати судового збору у розмірі 2 398, 82 гривень Відповідач зобов`язується сплатити у вересні 2026 року (після набрання рішенням законної сили). Витрати на професійну правничу допомогу в 4 000, 00 (чотири тисяч) гривень Відповідач зобов`язується оплатити двома платежами у розмірі 2 000, 00 протягом серпня-вересня 2026 року.

На підтвердження вищевказаних обставин представник ОСОБА_4 долучила індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Довідка копії довідок серії 12 ААА № 029973 виданої 09.12.2024 року ОСОБА_2 і серії 12 ААА №029993, виданої 18.12.2024 року ОСОБА_3 .

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, хоч були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Будь-яких заяв чи клопотань від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», Смаля А. Ю. чий ого представника не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву представника відповідача і долучені до нього докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У свою чергу ч. 1 ст. 435 ЦПК України закріплене положення, відповідно до якого, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 зазначено, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Слід зазначити, що рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 05.08.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс»суму заборгованості за кредитним договором № 74181354 від 10.01.2025 в розмірі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 20 коп., а також понесені позивачем витрати щодо сплаченого судового збору в розмірі 2 398 (дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 82 коп. та 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти частини вимог про стягнення судових витрат - відмовлено.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Проте, оскільки ЦПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 44 ЦПК України. Так, розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. В даній справі при оцінці обставин в обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду суд бере до уваги поведінку боржника (бажання сплатити заборгованість), його дохід і те, що сплата боргу одним платежем становитиме надмірний тягар для нього, а щомісячна сплата є посильною для відповідача та з врахуванням інтересів позивача.

Суд вважає обґрунтованими підстави для розтермінування виконання рішення суду, оскільки стягнення розміру заборгованості з боржника з розтермінуванням не звільняє останнього від виконання даного рішення та не порушує права стягувача, а лише є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного його виконання.

Слід зазначити, що розмір заборгованості за кредитним договором № 74181354 від 10.01.2025 року є достатньо великим в порівнянні із встановленою в Україні мінімальною та середньою заробітною платою, а сплата боржником заборгованості у розмірі 13 645,20 грн одним платежем становитиме непропорційне фінансове навантаження для боржника, враховуючи мотиви заяви, її обґрунтування, дослідивши долучені до заяви докази, а також бажання заявника виконати рішення, суд дійшов висновку про наявність обставин, що утруднюють виконання рішення суду та з метою захисту прав, інтересів обидвох сторін, суд вважає, що дана заява підлягає до задоволення.

Суд враховує матеріальне становище відповідача, доведене ним та не спростоване позивачем, за якого він має офіційні доходи, розмір яких не дозволяє сплату боргу за рішенням суду без його розстрочення. Також суд бере до уваги, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду, а навпаки, бажає виконати його без звернення рішення суду до примусового виконання.

Разом з тим твердження представника відповідача Колодійчук Н. В. про те, що ОСОБА_1 фінансово утримує своїх батьків є голослівним, оскільки не доведено жодними доказами.

Доказів на підтвердження того, що у Відповідача на виконанні є інші судові рішення щодо сплати заборгованості по кредитним договором, до матеріалів справи представником відповідача не долучено.

Суд бере до уваги і те, що позивач має повне право на негайне та повне виконання судового рішення. Водночас суд вважає, що розстрочка виконання стане значним стимулом для відповідача добровільно виконати свої зобов`язання, що забезпечить задоволення вимог позивача без понесення додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає за можливе заяву представника ОСОБА_1 задовольнити, оскільки заявник просить розстрочити рішення суду, в межах строку, встановленого вимогами частини п`ятої статті 435 ЦПК України, однак частково з мотивів, викладених вище.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05.08.2026 у цивільній справі № 154/1994/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором № 74181354 від 10.01.2025 в сумі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 20 коп. на 6 (шість) місяців, починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, шляхом сплати по 2 274,20 грн щомісячно до лютого 2027 року.

Щодо сплати частинами судових витрат позивача на сплату судового збору та на правничу домомогу, суд наголошує стороні відповідача, що законодавство України не передбачає можливості розстрочення чи відстрочення для стягнення вже присуджених витрат на правничу допомогу або судового збору після винесення рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76-81, 89, 247, 259-261, 353-355, 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Колодійчук Н. В. про розстрочення виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05.08.2026 у цивільній справі № 154/1994/26 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 05.08.2026 у цивільній справі № 154/1994/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором № 74181354 від 10.01.2025 в сумі 13 645 (тринадцять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 20 коп. на 6 (шість) місяців, починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, шляхом сплати по 2 274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 20 коп. щомісячно починаючи з вересня 2026 року (перший платіж) до лютого 2027 року.

Встановити порядок сплати щомісячних платежів у розмірі 2 274 (дві тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 20 коп. щомісяця, але не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця.

Сплату судового збору в розмірі 2398,82 гривень та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000,00 гривень здійснити у вересні 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляцію не подано.

Суддя І. Є. Малюшевська