Постанова № 139129095, 20.08.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/969/26

Провадження № 3/156/455/26

Рядок статзвіту 143

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м.Нікополь Дніпропетровської області, українки, громадянки України, із вищою економічною освітою, неодруженої, працює - ТОВ «ВАКО ТРЕЙД 10» товарознавець, на утриманні 1 неповнолітня дитина - син, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягалася до адмін відповідальності за ст. 130 КУпАП

за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

потерпіла ОСОБА_2 ,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України особам роз`яснено,

клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відводів не заявлено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з відділу поліцейської діяльності № 1 (м.Нововолинськ) Миколайчук І. В. вчинила адміністративні правопорушення за таких обставин.

15.07.2026 року о 19 год 20 хв. в с. Осмиловичі по вул. Шевченка, 2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «БМВ» 316І д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевневшись в безпечності, скоїла наїзд на паркан та автомобіль зазнав механічних пошкоджень, травмованих немає.

В діянні ОСОБА_1 службові особи органу поліції вбачають порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) порушення правил руху заднім ходом, таке діяння кваліфіковане за ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, 15.07.2026 року о 19 год 20 хв. в с. Осмиловичі по вул. Шевченка, 2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «БМВ» 316І д.н.з. НОМЕР_2 допустила наїзд на паркан і після вчинення ДТП залишила місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

В діянні ОСОБА_1 службові особи органу поліції вбачають порушення вимог п.2.10 А Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами), таке діяння кваліфіковане за ст. 122-4 КУпАП.

На підставі положень ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих правопорушеннях визнала повністю, підтвердила обставини, викладені в протоколах, зазначила, що покинула місце ДТП, бо злякалась, але щиро кається у вчиненому, шкодує, потерпілі повністю відшкодувала шкоду, тому просить суд суворо не карати.

Потерпіла також підтвердила обставини вчинення правопорушень ОСОБА_1 , та те, що остання вибачилась та повністю відшкодувала завдані збитки паркан відремонтувала, будь яких претензій до ОСОБА_1 не має.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності)складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

До протоколів серії ЕПР1 № 720288 від 15.07.2026 року, серії ЕПР1 № 720273 від 15.07.2026 року у справі про адміністративні правопорушення територіальним органом поліції були додані та досліджені в судовому засіданні письмові докази, а також DVD-диск з відеозаписами встановлення обставин та місця події.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні письмових доказів:

- протоколом серії ЕПР1 № 720288 від 15.07.2026 року, у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП;

- копією рапорту ЄО № 8060 від 15.07.2026 року про прийняття заяви про вчинення ДТП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

- схемою ДТП;

- DVD-диском з відеозаписами встановлення обставин та місця події.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні письмових доказів:

-протоколом серії ЕПР1 № 720273 від 15.07.2026 року у якому викладено обставини і суть правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

-рапортом ЄО № 8060 від 15.07.2026 року про прийняття заяви про вчинення ДТП;

-схемою місця ДТП, яка сталася 15.07.2026 року о 19 год. 20 хв. в с. Осмиловичі по вул. Шевченка,2;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;

-фототаблицями на 6 арк. до матеріалів справи про вичнення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, перебаченого ст. 124 КУпАП;

-DVD-диском з відеозаписами встановлення обставин та місця події.

Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення по суті, суддя звертає увагу на такі положення Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами).

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 2.10 А Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. При цьому, до проведення медичного огляду водій зобов`язаний не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки) (п.2.10є Правил).

На підставі досліджених доказів суддя дійшов висновку про те, що водій ОСОБА_1 15.07.2026 року о 19 год 20 хв. в с. Осмиловичі по вул. Шевченка,2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «БМВ» 316І д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не впевнившись в безпечності, скоїла наїзд на паркан.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

В діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

Крім того, як слідує з письмових доказів, усних та письмових пояснень ОСОБА_1 , після ДТП вона поїхала з місця ДТП внаслідок переляку та через пригнічений стан пов`язаний з складними сімейними обставинами.

Відтак, в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

При цьому судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 і ст. 124, та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року). Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

V. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, за скоєння діянь, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущені адміністративні правопорушення судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника (на утриманні 1 неповнолітня дитина, самостійно виховує сина), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на вищевикладене, за вчинення діяння, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

За вчинення ОСОБА_1 діяння, передбаченого ст. 124 КупАП, суддя вважає необхідним застосувати до водія адміністративне стягнення в межах санкції ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, то суддя вважає за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виннию у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому цієї постанови.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська