Ухвала суду № 139129026, 20.08.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/856/25

Провадження № 2/515/120/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

про повернення клопотання заявнику

20 серпня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем`янова О.А., розглянувши клопотання про обов`язкове призупинення провадження у справі за нововиявленими обставинами, витребування доказів та визнання судової експертизи недоцільною у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дітей,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про виключення запису про батька з актового запису про народження дітей.

16 вересня 2025 року ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області призначено судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу з метою встановлення або спростування біологічного батьківства ОСОБА_1 , щодо дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зупинено провадження по справі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 16 вересня 2025 року залишено без задоволення, ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області без змін.

30 червня 2026 року до суду надійшла вказана постанова Одеського апеляційного суду.

Матеріали цивільної справи направлені до КУ Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи для проведення судової молекулярно - генетичної експертизи.

20 серпня 2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про обов`язкове призупинення провадження у справі за нововиявленими обставинами, витребування доказів та визнання судової експертизи недоцільною, подане від імені відповідачки, зареєстроване за номером ЕП-1418.

Вивчивши клопотання,суд приходить до наступного.

Згідно з ч. ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.3 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб

Згідно з ч.3 ст.182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Повний перелік вимог до письмової заяви (клопотання) викладений у ч.1 ст.183 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 8 ст.43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Частинами першою і другою ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що адресовані суду заяви або клопотання мають бути підписані безпосередньо самим учасником судового процесу, яким подається відповідний процесуальний документ. Виконання цієї вимоги є умовою його прийнятності та можливості розгляду по суті. При цьому, у разі подання процесуального документа в паперовому варіанті, він має містити власноручний підпис особи, яка його подає.

У випадку подання такого документа до суду в електронній формі, він повинен бути скріплений електронним цифровим підписом такої особи (підписанта). Лише у такому випадку електронний документ матиме силу оригіналу і вважатиметься підписаним у встановленому законодавством порядку.

Клопотання про обов`язкове призупинення провадження у справі за нововиявленими обставинами, витребування доказів та визнання судової експертизи недоцільною, подане від імені відповідачки, надійшло на електронну адресу суду у виді документу у форматі Vord та не підписане електронним цифровим підписом заявника.

Таким чином, неможливо встановити подання вказаного документу саме відповідачкою та дійсній волі відповідачки, натомість вочевидь подано із порушенням вимог ч.2 ст.183 ЦПК України.

За змістом ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд вважає, що при наявності зазначених недоліків розгляд клопотання по суті неможливий, в зв`язку з чим заявнику необхідно повернути його без розгляду.

Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За період з 03.07.2026 по 12.08.2026 ОСОБА_5 подано 37 заяв (клопотань), без дотримання вимог цивільно-процесуального законодавства: не підписані заявником, не направлено копії заяв (клопотань) іншій стороні, не додано документів зазначених в переліку заяви (клопотання), лише 10.08.2026 ОСОБА_2 подано 20 заяв (клопотань).

За період з 09.07.2026 по 20.08.2026 судом постановлено 37 ухвал про повернення заяв (клопотань) без розгляду у зв`язку з тим, що вони не відповідають вимогам ст.183 ЦПК України.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Згідно ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Учасник справи має законне право звертатися до суду з клопотаннями. Проте масове подання завідомо неякісних чи необґрунтованих документів блокує роботу апарату суду та розглядається як перешкоджання нормальному перебігу процесу.

Подача такої кількості клопотань, які не відповідають процесуальному закону, за загальним правилом може кваліфікуватися як зловживання процесуальними правами або прояв неповаги до суду, залежно від мети та наслідків таких дій.

Суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність дотримання норм ЦПК України та недопущення зловживання процесуальними правами, в іншому разі до неї може бути застосовано заходи процесуального примусу, у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про обов`язкове призупинення провадження у справі за нововиявленими обставинами, витребування доказів та визнання судової експертизи недоцільною - повернути заявнику.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність дотримання норм ЦПК України та недопущення зловживання процесуальними правами, в іншому разі до неї може бути застосовано заходи процесуального примусу, у виді штрафу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.А.Дем`янова