Рішення № 139127262, 20.08.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/4465/24

Провадження № 2/505/1104/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача

До Подільського міськрайонного суду Одеської області через систему «Електронний суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 20 000,00 грн, в тому числі 4 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом та 16 000,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Свої вимоги представник позивача мотивує тим, що 08.05.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1202-3863 (далі - Договір), шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором «А8601», відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка 2,50 % в день, стандартна процентна ставка 3,00 % в день.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує належним чином, і станом на 06.11.2024 утворилася заборгованість у розмірі 39 720,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 35 720,00 грн.

Разом з тим, кредитодавцем застосовано до позичальника Програму лояльності, а саме часткового списання заборгованості за відсотками у розмірі 19 720,00 грн за умови погашення заборгованості за кредитним договором в 20 000,00 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з позичальника не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме 20 000,00 грн, в тому числі 4 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом та 16 000,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Позиція відповідача

Відповідачем заяви по суті справи не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити судове засідання за його відсутності, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання у справі, не з`явився. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верховного Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 20.08.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 08.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1202-3863, шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором «А8601» у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 2,50 % в день, стандартна процентна ставка: 3,00 % за кожен день користування кредитом. Дата повернення кредиту - 02.03.2024. Також відповідач ознайомився із Правилами відкриття кредитної лінії та одноразовим ідентифікатором, що є аналогом електронного підпису, підписав їх.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

ОСОБА_1 отримав 08.05.2023 грошові кошти в сумі 4 000 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої за допомогою платіжної системи LiqPay 08.05.2023 були перераховані грошові кошти у сумі 4 000 грн на картку № НОМЕР_1 відповідно до договору № 1202-3863, платіж № 2303252389.

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 06.11.2024 становить 39 720,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 35 720,00 грн.

При цьому встановлено, що останні нарахування відповідно до розрахунку заборгованості здійснено в останній день дії договору - 02.03.2024.

Разом з тим, кредитодавцем застосовано до позичальника Програму лояльності, а саме часткового списання заборгованості за відсотками у розмірі 19 720,00 грн за умови погашення заборгованості за кредитним договором в 20 000,00 грн.

Впродовж строку дії кредитного договору відповідачем не здійснено платежів на виконання своїх зобов`язань.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також із їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо законодавчого обмеження розміру процентної ставки

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 265/6582/16-ц від 04.09.2019.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, який набув чинності 24.12.2023, пунктом 5 розділу І цього Закону, внесені зміни до ст. 8 та Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено ч. 5, у якій зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнені п. 17 у якому зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 25.12.2023 до 22.04.2024) - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024).

Водночас у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" зазначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Тобто, вимоги п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24.12.2023) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 08.05.2023 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1202-3863.

ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов, ознайомився з умовами кредитування та підписав кредитний договір в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, чим погодився з його умовами, у тому числі щодо розміру та порядку сплати процентів і передбаченої договором комісії. Договір укладено в електронній формі відповідно до вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується матеріалами справи.

На виконання умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 300 днів, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок повернути отримані кредитні кошти та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Судом встановлено, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1202-3863 укладено 08.05.2023 строком на 300 календарних днів, тобто до 02.03.2024.

При цьому матеріали справи не містять доказів продовження строку дії зазначеного договору після 24.12.2023. Навпаки, відповідно до встановлених судом умов договору продовження строку кредитування можливе лише за взаємною згодою сторін у процесі реструктуризації кредитних зобов`язань.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX визначено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, сама лише обставина, що укладений 08.05.2023 договір продовжував діяти після 24.12.2023 у межах первісно визначеного сторонами строку кредитування, без його продовження після цієї дати, не є достатньою правовою підставою для застосування до спірних правовідносин обмежень, установлених Законом № 3498-IX.

За таких обставин підстав для перерахунку процентів, нарахованих у межах первісного строку кредитування, з урахуванням граничного розміру денної процентної ставки, встановленого Законом № 3498-IX, суд не встановив.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховані за період з 08.05.2023 по 21.05.2023 за процентною ставкою 2,50 % у розмірі 1 400,00 грн, а за період з 22.05.2023 по 02.03.2024 за процентною ставкою 3,00 % у розмірі 34 320,00 грн.

Таким чином, загальний розмір нарахованих за умовами договору процентів за весь строк кредитування становить 35 720,00 грн.

Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача лише 16 000,00 грн заборгованості за процентами, а тому відповідно до принципу диспозитивності суд не вправі присудити більше, ніж просить позивач.

Отже, суд, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем докази та надавши їм належну правову оцінку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та те, що фактично нарахований розмір процентів за договором перевищує заявлені вимоги, суд не вбачає правових підстав для зменшення заявленої до стягнення суми процентів до 10 280,00 грн. Таким чином до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості 20 000,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 16 000,00 грн.

Розподіл судових витрат у справі

Судовий збір

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № 42681 від 22.11.2024.

Оскільки позов ТОВ «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 задоволено повністю, то з відповідача на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» слід стягнути судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Інші судові витрати позивачем не заявлено.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» судові витрати в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 20.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38548598, місцезнаходження: Україна, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, тел. +380800200221

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ