Рішення № 139125604, 20.08.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/537/26

2/609/541/2026

20 серпня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участі секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу Акціонерного товариства «ОТП БАНК»

до

відповідача: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 25 травня 2026 року до Шумського районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов обґрунтовано тим, що 03.04.2024 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» було укладено Кредитний договір № 0095/980/2416680/24 (далі також Кредитний договір).

Згідно Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0095/980/2416680/24 від 03/04/2024 р. та Паспорту споживчого кредиту було відкрито картковий рахунок: ОСОБА_2 рахунку (IBAN): НОМЕР_1 ; Ціль: для власних потреб; Валюта Карткового рахунку: UAH; Вид Картки: МС Gold PayPass; Строк кредитування 12 місяців (з правом пролонгації); фіксована процентна ставка: 0.01% (річних) - діє протягом Пільгового періоду., 5% (щомісячно) діє після закінчення Пільгового періоду.

Боржник був ознайомлений з умовами кредитного договору, про що свідчить його власноручний підпис.

Згідно з Довідкою -ліміти сума кредитного ліміту переглядалась та була збільшена, станом на 26.11.2024 сума кредитного ліміту після зміни становила 95 000.00 грн.

Боржник активно користувався кредитними коштами, що підтверджується Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Випискою по особовому рахунку.

Представник позивача зазначає, що умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Як наслідок, станом на 07.11.2025 р. заборгованість Позичальника за Кредитним договором № 0253/980/1071347/19 , становить 99651,08 грн., а саме:- непрострочене тіло кредиту: 76347,67грн.;- сума непрострочених відсотків:2718,21грн.;- прострочене тіло кредиту:20100,11грн.; прострочені відсотки по договору 485,09грн.;- Пеня:0 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Випискою по особовому рахунку.

Таким чином, Позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору № 0253/980/1071347/19 від 03.04.2024, а також норми чинного законодавства, зокрема наступні.

Враховуючи наведене представник позивача просить стягнути ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП БАНК» заборгованість за договором № 0253/980/1071347/19, становить 99651,08 грн., а саме: - непрострочене тіло кредиту: 76347,67грн.;- сума непрострочених відсотків:2718,21грн.;- прострочене тіло кредиту:20100,11грн.; прострочені відсотки по договору 485,09грн.;- Пеня:0 грн., а також понесені Позивачем судові витрати у розмірі 2662,4грн.

3. 06 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом, Гурником В.О. подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що ознайомившись зі змістом позовної заяви, вважає, що викладені в ній вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Позивачем належними та допустимими доказами не доводяться наступні обставини, що мають вирішальне значення для правильного вирішення справи: Не доведене факт укладення кредитного договору, примірник такого договору з підписами сторін не надано. Не доведено, що відповідач ознайомився з правилами кредитування, тарифами банку, публічною частиною договору на офіційному сайті Банку і саме з тією редакцією, що діяла станом на 03 квітня 2024 року. Не надано належного розрахунку заборгованості за користування коштами. Позивач просить стягнути заборгованість яка утворилась станом 07 листопада 2025 року тоді як кредитний договір закінчився 03 квітня 2025 року. Не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують розрахунок заборгованості. З тексту позовної заяви взагалі не зрозуміло по якому кредитному договору, на думку позивача, існує заборгованість. В описовій частині йде мова про один договір, а в прохальній зазначено зовсім інший. Окремо наголошує на тому, що відповідач не заперечує факту користування кредитною карткою. Водночас кредитний договір не був укладений, а тому банківська установа мала право нараховувати проценти за користування коштами на рівні облікової ставки НБУ (стаття 1048 ЦКУ). Позивачем позовні вимоги з цього приводу не заявлені. Відповідач стверджує (це слідує і з наданих позивачем документів також), що всю суму коштів яку було використано з кредитної картки ним повернена шляхом зарахування грошових переказів на картковий банківський рахунок. Окремо звертає увагу на той факт, що оскільки кредитний договір між сторонами не укладався то відповідно у позивача немає підстав для звернення з позовом про стягнення коштів за кредитним договором. Якщо ж позивач вважає, що відповідач безпідставно (та безоплатно) отримав від нього кошти, які не повертає то він вправі звернутися з кондикційним позовом (позов про повернення майна або грошей набутого без достатньої правової підстави безпідставне збагачення) відповідно до статті 1212 ЦК України. Також зазначає, що факт надання правової допомоги ОСОБА_1 ним, адвокатом Гурником Віктором Олександровичем, підтверджується такими документами, доданими до позовної заяви, а саме: договором про надання правничої допомоги № 08/06-2 від 08 червня 2026 року, орієнтовним розрахунком суми гонорару (вартості послуг) за надану правову допомогу, ордером про надання правової допомоги. Розрахунок суми гонорару (вартості послуг) за надану правову допомогу, доданий до позовної заяви, містить відомості про види наданих правових послуг, час затрачений на їх надання, а також вартість наданих послуг. Вартість наданої правової допомоги за договором становить 8 000 (вісім тисяч) грн. Враховуючи наведене, представник відповідача просить у задоволені позовної заяви АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю. Вирішити питання розподілу судових витрат: стягнути з позивача АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 08 червня року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 07 липня 2026 року на 10 год. 00 хв.

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 07 липня року поновлено стороні відповідача пропущений процесуальний строк на подання відзиву та прийнято відзив на позовну заяву до розгляду, підготовче судове засідання по справі відкладено на 29 липня 2026 року на 10 год. 00 хв.

6. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 29 липня року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 серпня 2026 року на 09 год. 50 хв.

7. У судове засідання представник позивача не з`явився, проте як вбачається із позовної заяви розгляд справи просить проводити у відсутності представника.

8. У судове засідання представник відповідача не з`явився, однак на електронну адресу суду надіслав клопотання про проведення судового засідання без їх участі.

9. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до АТ «ОТП Банк» Заяву-анкету про надання банківських послуг № 0095/980/2416680/24. Засвідчивши власноручним підписом Заяву-анкету позичальник виявив бажання відкрити в банку для власних потреб поточний картковий рахунок НОМЕР_1 та надати йому електронний платіжний засіб картку MC Gold PayPass. Також Заявою-анкетою було підтверджено отримання ним електронного платіжного засобу картки № НОМЕР_2 та ПІН конверту.

У Заяві-анкеті зазначено, що картковий рахунок не є таким, що відкривається для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством соціальних виплат. Клієнту відомо, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, пов`язаних зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Також у Заяві-анкеті вказано що банк встановлює до картки кредитну лінію (безготівковий кредит) в національній валюиі на споживчі цілі. Розмір фіксованої процентної ставки становить 5 % в місяць, а в продовж пільгового періоду 0,01 % річних. Розмір кредитного ліміту встановлюється згідно рішення кредитного комітету Банку (від 1000 до 500000 грн.). Строк дії кредитної лінії 12 календарних місяців з правом продовження.

11. 03 квітня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 підписаний Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Заяві-анкеті про надання банківських послуг № 0095/980/2416680/24.

12. Відповідно до довідки від 07.11.2025 наданої АТ «ОТП Банк» вказується, що з огляду на регулярне використання кредитного ліміту клієнтом, відсутність у вказаний період простроченої заборгованості понад 7 днів, а також відсутності звернення від Клієнта, в якому він би вказав на небажаність подальшого збільшення Кредитного ліміту, Банком було здійснено наступні перегляди Кредитного ліміту до платіжної картки КД 0095/980/2416680/24 від 05.04.2024: 10.04.2024 сума кредитного ліміту після зміни 6000,00 грн., 14.05.2024 сума кредитного ліміту після зміни 18000,00 грн., 18.06.2024 сума кредитного ліміту після зміни 28000,00 грн., 23.07.2024 сума кредитного ліміту після зміни 35000,00 грн., 15.08.2024 сума кредитного ліміту після зміни 45000,00 грн., 30.09.2024 сума кредитного ліміту після зміни 45000,00 грн., 24.10.2024 сума кредитного ліміту після зміни 55000,00 грн., 24.10.2024 сума кредитного ліміту після зміни 55000,00 грн., 26.11.2024 сума кредитного ліміту після зміни 95000,00 грн., 26.11.2024 сума кредитного ліміту після зміни 95000,00 грн., 26.11.2024 сума кредитного ліміту після зміни 95000,00 грн.

13. Згідно з звітом-рахунком ОСОБА_1 , який відкритий в АТ «ОТП Банк», за період з 05.04.2024 по 07.11.2025 слідує, що відповідач використовував кредитні кошти, повертав їх і сплачувала проценти за користування ними.

14. Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ОТП Банк» за договором №0095/980/2416680/24 від 05.04.2024 станом на 07 листопада 2025 року складає 99651,08 грн.

15. 14 листопада 2025 року за вих. №14/11/2025 представником АТ «ОТП Банк» адвокатом Гнип В.В. на ім`я та адресу відповідача ОСОБА_3 було надіслано Досудову вимогу відносно погашення простроченої заборгованості перед АТ «ОТП Банк» за кредитним договором №0095/980/2416680/24 від 04.05.2024, у котрій позивач вимагає від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов Договору та погасити заборгованість в розмірі 99651,08 грн. за вказаними реквізитами.

16. Також, як вбачається із матеріалів справи відповідач неодноразово звертався в банківську установу з листами про те, що він не укладав кредитного договору. Зокрема, 16 грудня 2025 року адвокатом, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 направлено адвокатський запит в Банк з проханням надати інформацію щодо укладання кредитного договору №0095/980/1416680/24 та надання його копії. Запитуваних документів та інформації Банком не надано. 30 січня 2026 року ОСОБА_1 звертався із листами до АТ ОТП Банк про надання копій документів та інформації. Відповіді надано не було. 03 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся в НБУ, до Уповноваженого ВРУ з прав людини, Прокуратури Тернопільської області щодо незаконних дій банківської установи в частині ненадання інформації щодо укладення ним кредитного договору. У відповідь на такі звернення заявнику надано ряд роз`яснень, які по факту не змінили ситуацію.

ІV. Оцінка Суду.

17. Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

18. У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

19. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

20. В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

21. За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

22. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

23. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

24. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

25. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

26. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

27. Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

28. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

29. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

31. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

32. Разом з тим, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

33. Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

34. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

35. Позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Суд не може вчиняти активних дій, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності та неупередженості суду, відображеній, зокрема, у п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 465/4873/20, провадження № 61-6627св23).

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 725/3821/23, провадження № 61-15366св23).

36. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, як мають значення для вирішення справи.

37. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

38. За змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

39. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

40. Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

41. Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

42. Судом встановлено, що представник позивача, з метою доведення обставин, на які він посилається як на підставу позову, долучив до позовної заяви, окрім іншого, копію Заяви-анкети про надання банківських послуг № 0095/980/2416680/24 від 03.04.2024 підписану ОСОБА_1 , в той час як відповідно до прохальної частини позову просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 0253/980/1071347/19, який до матеріалів справи не доданий, внаслідок чого суд позбавлений можливості дослідити його зміст, істотні умови (сума кредиту, строк кредитування, умови та порядок повернення кредиту, порядок розрахунку процентів за користування кредитом та ін.).

43. Крім того, представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати без участі представника АТ «ОТП Банк», правом на участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції не скористався, заяви про уточнення позовних вимог не подавав.

44. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

45. Суд зауважує, що описова (мотивувальна) частина це лише обґрунтування. Навіть якщо в ній правильно вказано існуючий кредитний договір, а в прохальній частині банк просить стягнути кошти за договором, якого не існує, суд зобов`язаний розглядати саме ту вимогу, яка сформульована в прохальній частині.

46. З огляду на викладене, суд приходить до висновку необхідності відмови в задоволенні позову в зв`язку з його необгрунтованістю та недоведеністю.

47. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

48. Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

49. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

50. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

51. Частиною 1 статті 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).

52. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

53. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

54. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

55. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

56. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

57. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

58.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

59. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

60. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

61. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

62. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

63. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

64. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

65. При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

66. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

67. Судом встановлено, що 06 липня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Груником В.О. укладено Договір № 08/06-2 про надання правничої допомоги.

68. У розрахунку суми гонорару (вартості послуг) за надану правову допомогу ОСОБА_1 містяться відомості про види наданих правових послуг, час затрачений на їх надання, а також вартість наданих послуг, яких становить 8 000 (вісім тисяч) грн.

69. Таким чином, відповідачем ОСОБА_1 та його представником представлено докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, понесених у суді.

70. Разом з тим, сторона позивача до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не зверталася.

71. Суд зазначає, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

74. З урахуванням висновків Верховного Суду та правових висновків Великої Палати Верховного Суду з указаного процесуального питання, понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. підлягають стягненню з позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81,137, 141, 223, 263, 265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

2. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору залишити за позивачем.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «ОТП БАНК» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 20 серпня 2026 року.

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП БАНК»: місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ