Вирок № 139125304, 20.08.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2354/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , законного представника обвинуваченої ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 , представника відділу ювенальної превенції Сумського РВП ГУНП у Сумській області ОСОБА_9 , представника служби у справах дітей Сумської районної державної адміністрації ОСОБА_10 розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200600001200 від 02 жовтня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, українки, громадянки України, учениці 1 курсу ВСП «Сумського фахового коледжу Національного університету технологій», з середньою неповною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , незаміжньої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2025 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реалізовувала свої злочинні наміри, направлені на вчинення розпусних дій щодо власної малолітньої сестри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи малолітній вік останньої, ігноруючи принципи моральності, духовного і культурного життя суспільства та принципи статевої моралі в суспільстві, почала вчиняти розпусні дії навчала робити маніпуляції із власними статевими органами, привчала до сексуалізованої поведінки, зокрема, навчала самостійному прийняттю відверто сексуальних поз, заохочуючи при цьому до відтворення та наслідування таких дій та поведінки, які в подальшому фіксувала за допомогою фото-, відеозаписувальної техніки за участю останньої.

Тим самим, вчиняла непристойні дотики до статевих органів власної малолітньої сестри ОСОБА_7 , деформуючи сексуальне бажання у форму статевих збочень, з метою збудження статевого інстинкту у малолітньої сестри, та штучного формування спотвореного уявлення про статеві відносини, незважаючи на нездатність малолітньої дитини, в силу своїх вікових особливостей та відсутності соціального досвіду у даній сфері життя, правильно сприймати та розуміти їх моральне та соціальне значення, правові наслідки.

Крім того, ОСОБА_4 здійснюючи із статевими органами ОСОБА_7 маніпуляції особисто, формувала у останньої усвідомлення прийнятності таких дій, навчаючи статевим збоченням, підмінювала поняття взаємовідносин між дитиною та сестрою, при цьому, цілеспрямовано бажаючи досягнути саме формування статевого інстинкту у збоченій формі, з метою, у подальшому, полегшити вчинення таких дій відносно останньої.

Також, ОСОБА_4 вчиняла дії відносно малолітньої сестри шляхом надання вказівок та наказів, примушувала власну малолітню сестру приймати відверто сексуальні пози, у тому числі й сама ставила та поміщувала сестру у такі пози, в оголеному стані, із демонстрацією статевих органів останньої, при цьому вчиняла протягом певного часу дії сексуально-насильницького характеру, які принижують останню, подавляючи волю малолітньої дитини, та всупереч фізичному супротиву та фізіологічних особливостей тіла малолітньої дитини, не зважаючи на постійні прохання не вчиняти дії відносно останньої, усвідомлюючи її залежне становище, здійснювала з її статевими органами маніпуляції особисто, при цьому ОСОБА_4 розуміла та усвідомлювала, що спричиняє фізичний біль та страждання власній сестрі.

Таким чином, ОСОБА_4 формувала у власної малолітньої сестри ОСОБА_7 неправильне розуміння змісту та ставлення до статевих відносин, створюючи спотворений соціальний досвід, порушуючи нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток та статеву недоторканість останньої.

Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , 2016 року народження є малолітньою, оскільки є її сестрою, маючи умисел на розбещення малолітньої особи та вчинення щодо неї розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, скориставшись тимчасовою відсутністю сторонніх осіб, використовуючи безпорадний стан потерпілої, який виражався в тому, що вона не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею розпусних сексуальних дій через вік, умисно застосувала до неї дії сексуального характеру, а саме: вчинила фізичне та інтелектуальне розбещення, що полягало у розпусних діях сексуального характеру, спрямованих на задоволення власної статевої пристрасті, яке виразилося в оголенні статевих органів ОСОБА_4 , мацанні статевих органів ОСОБА_7 та непристойних дотиках до останньої, з метою викликати статеве збудження, чим порушила статеву недоторканість малолітньої ОСОБА_7 , її нормальний психічний та соціальний розвиток.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, тобто у насильницьких діях сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

05 червня 2026 року між прокурором Сумської окружної прокуратури, обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю її законного представника ОСОБА_6 та захисника адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з умовами угоди прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 , за участю її законного представника ОСОБА_6 та захисника адвоката ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 153 КК України, істотних для вказаного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні. Сторони вважають, що для укладення цієї угоди істотне значення мають такі обставини: ступінь і характер сприяння обвинуваченою ОСОБА_4 у проведенні досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження щодо неї, фактичні обставини скоєного правопорушення, що належить до тяжких злочинів, відсутність тяжких наслідків по цьому кримінальному правопорушенню, особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка за місцем реєстрації та фактичного проживання, навчання, скарг на поведінку останньої не надходило, підозрювана є неповнолітньою, позитивно характеризується за місцем навчання, обставини відповідно до ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Сторони узгодили міру покарання ОСОБА_4 вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, з урахуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн.

В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення, затвердження, а також наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним або обвинуваченим.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

Обвинувачена вказала, що вона розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження вказаної угоди, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

Потерпіла, її законний представник згідно з вимогами ч.4 п.3 абз.2 ст. 469 КПК України надали письмову згоду на укладення угод про визнання винуватості.

Законний представник обвинуваченої ОСОБА_6 , захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам закону.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам Кримінально-процесуального законодавства, тому може бути затверджена і обвинуваченій слід призначити узгоджене в угоді покарання.

Представники Служби у справах дітей Сумської РДА та представника ювенальної превенції Сумського РУП ГУНП в Сумській області не заперечували проти даної угоди, вважали, що така угода буде в інтересах неповнолітньої обвинуваченої та неповнолітньої потерпілої.

Суд шляхом проведення опитування прокурора, обвинуваченої, її законного представника та захисника, потерпілої, представника потерпілої, представників відповідних служб у кримінальному провадженні, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, та цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження вказаної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України,та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.

Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, з урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 69 КК України покарання, не зазначене у санкції ч. 4 ст. 153 КК України, у виді штрафу, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами,а також суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди.

Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.

У разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов`язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої, а у разі відсутності коштів у неповнолітньої обвинуваченої, судові витрати підлягають стягненню з її законного представника.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченій відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 05 червня 2026 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Сумської окружної прокуратури та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю її законного представника ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в разі відсутності у неї коштів з її законного представника ОСОБА_6 , на користь держави витрати на проведення судової лінгвістичної, портретної, комісійної судово мистецтвознавчої, комп`ютерно- технічної експертиз в розмірі 65531,20 грн (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/24060300, Код отримувача: 37970404, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), Рахунок отримувача: UA448999980313000115000018355, Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

Речові докази: мобільний телефон марки SAMSUNG A06 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім картою, планшетний пристрій ТАВ USЕ IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , мобільний телефон марки RWDMI NOTE12 IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 , мобільний телефон марки RWDMI NOTE 8 РRO IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 , з сім картою, системний блок персонального комп`ютера, модель А 31.03 ЕL, серійний номер 4674D111001394, мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy А 32 IMEI1: НОМЕР_9 , з сім картою, мобільний телефон марки SAMSUNG SМ А107FDS, IMEI1: НОМЕР_10 , планшетний пристрій марки Blackview, IMEI1: НОМЕР_11 , передані на зберігання до камери речових доказів ВП №4(м.Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області-повернути законним володільцям.

Зняти арешти накладені ухвалами слідчих суддів Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.10.2025.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі подачі апеляційної скарги - після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо його не скасовано.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1