Рішення № 139124193, 20.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-а/639/104/26 Справа № 639/7306/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 639/7306/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідачі: Департамент патрульної поліції (адреса місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ)

про скасування постанови про накладення адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Уманець Микола Миколайович звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в якому просить:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №7629716 та закрити провадження у справі;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування свого позову представник позивача зазначив, що 28.07.2026 командир 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, лейтенантом поліції Лагута Станіславом Анатолійовичем була винесена постанова серії ЕНА № 7 629716 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позивач та його представник вважають таку постанову протиправною, винесеною безпідставно, незаконною та необґрунтованою, відтак, постанова підлягає скасуванню у зв`язку з: відсутністю складу адміністративного правопорушення, порушенням процесуальних прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки, він керував ТЗ без чинного страхового поліса ОСЦПВ та не мав реєстраційного документу на ТЗ, одна з оскаржуваної постанови, ані з інших матеріалів справи, не вбачається, що перевірка документів ОСОБА_2 здійснювалася у зв`язку із порушенням ним вимог Правил дорожнього руху, адже відповідної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення позивачем Правил дорожнього руху, за яке наступає відповідальність, на підтвердження правомірності перевірки документів надано не було. У разі незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодних правових підстав вимагати від водія пред`явлення посвідчення водія чи вчиняти щодо нього будь-які інші дії, зумовлені такою незаконною зупинкою. Також, під час «процедури складання постанови про накладення стягнення за правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП», командир 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області, лейтенант поліції Лагута Станіслав Анатолійович, порушив права ОСОБА_2 , оскільки поліцейський проігнорував вимоги ст. 59 Конституції України, ст. 245, 268, Глави 22 КУпАП щодо процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення, а саме: відмовив ОСОБА_2 у реалізації права на надання письмових пояснень, відмовив у ознайомленні з матеріалами. Позивач, ОСОБА_2 виявив намір реалізувати своє право на подання письмових пояснень, у зв`язку з чим звернувся до поліцейського Лагути С.А. з проханням надати ручку та аркуш паперу для їх викладення. Однак, зазначений поліцейський відмовив ОСОБА_2 , пояснивши це тим, що останній нібито не має такого права. Викладена позиція поліцейського Лагути С.А. суперечить положенням КУпАП та свідчить про порушення ним права на захист Молотягіна Б.Г.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

19 серпня 2026 року представником відповідача Департаменту патрульної поліції Грешновою А.Ю. подано до суду відзив на адміністративний позов в якому він просить в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування свого відзиву представник відповідача Департаменту патрульної поліції зазначає, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 28.07.2026 об 20 год. 19 хв. в м. Полтава по вул. Європейська, 122, керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA A5, номерний знак НОМЕР_1 , без чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також керував транспортним засобом без реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушила вимоги п. 2.1(б) 2.1(ґ) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001 року. Відповідно до бази даних Моторне транспортне страхове бюро України, транспортним засобом SKODA OCTAVIA A5, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач, станом на 28.07.2026 був не забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач в позовній заяві зазначає, що він мав право не пред`являти на вимогу поліцейського документи визначені в п. 2.4 ПДР. Слід зазначити, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Посилання представника позивача на судову практику, відповідно до якої працівник поліції має право перевіряти наявність у водія договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності лише за умови наявності іншої передбаченої законом підстави для зупинки транспортного засобу, є необґрунтованим та не може бути безумовно застосоване до спірних правовідносин. На місці розгляду справи водія було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами відео фіксації, а саме відеозапис о 20 год. 45 хв інспектор ознайомлює позивача з його правами. Гр. ОСОБА_1 виявив бажання написати заяву(скаргу) на дії працівників поліції, останньому було роз`яснено, що дані дії не передбачені положеннями ст. 268 КУпАП, також було повідомлено, що написати таку заяву гр. ОСОБА_1 може звернувшись до керівництва управління патрульної поліції в Полтавській області, оскільки поліцейські не можуть відібрати у особи заяву, яка стосується їхніх же дій. Далі позивач виявив бажання скористатись консультацією адвоката, поліцейські задовольнили таке клопотання та надали час засобами телефонного зв`язку зв`язатись з адвокатом. В подальшому жодних заяв та клопотань не надходило. Виносячи постанову, інспектор законно оцінив наявні докази за своїм внутрішнім переконанням та дотримався всіх передбачених чинним законодавством процедур розгляду справи про адміністративне правопорушення, не порушив жодних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та своїми діями під час розгляду справи сприяв реалізації прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності в повній мірі.

Ухвалою суду від 11.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Уманець М.М. не з`явилися, представником подано до заяву про розгляд справи без участі, в якій просила провести розгляд справи без участі позивача та представника позивача за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, в відзиві на адміністративний позов представник Грешнова А.Ю. просила провести розгляд справи без її участі.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що постановою про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7629716 від 28.07.2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. З постанови вбачається, що 28.07.2026 20:19:15 м. Полтава вулиця Європейська (Фрунзе), 122 водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних Т, а також керуючи ТЗ не мав при собі реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п.п. 2.1.б ПДР України чим порушив п. 2.1.ґ. ПДР - Відсутність у водія поліса або в страх.цив.-прав. від-сті власників наземних ТЗ та вчинив вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

В п. 1.3. Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з вимогами пп. (ґ) п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

За приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи дану постанову, позивач стверджує, що інспектором не дотримано порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені ст. 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 5, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5, ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно зі ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно зі ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

У відповідності до ч. 2 ст. 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Таким чином, недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 18.02.2020 по справі №524/9827/16-а, від 15.04.2020 по справі №524/3644/17, від 26.05.2020 по справі №640/16220/16-а, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

П. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, в тому числі відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15.03.2019 по справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 по справі № 161/7068/16-а.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що зупинка позивача відбулась на підставі п.2.1 «ґ» ПДР України, тобто керування водієм без чинного полісу (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Однак, в матеріалах справи, окрім спірної постанови, відсутні протоколи щодо порушень правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожнього-транспортних пригод.

Таким чином, оскільки відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що є підставою для здійснення контролю за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Відтак, за вказаних обставин у інспектора поліції не було підстав для перевірки наявності у позивача полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.1 «ґ» ПДР України.

Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що саме відповідачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП за обставин, викладених у постанові.

Таким чином, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність підтвердження належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Щодо розподілу судових витрат, то представник позивача заявив заяву в порядку ч. 7 ст. 139 ЦПК України про надання доказів сплати судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, з огляду на що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд вважає за необхідне призначити розгляд питання про судові витрати до розгляду без повідомлення учасників справи та встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9, 72-77, 90,139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №7629716 від 28.07.2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Призначити розгляд питання про судові витрати до розгляду без повідомлення учасників справи. Встановити позивачу строк до 25.08.2026 року для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (адреса місцезнаходження: вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, Код ЄДРПОУ: 40108646)

Повний текст рішення складено 20.08.2026 року.

Суддя В. В. Марченко